З'ясовано та проаналізовано теоретичний і практичний аспекти кодифікації мовних одиниць Шевченкової творчої спадщини на матеріалі словників української мови. Досліджено кодифіковані елементи мови як категорії літературної мови та стилістики, визначено статус діалектних та просторічних елементів у лексичній системі сучасної української літературної мови. На прикладі конкретних мовних фактів висвітлено роль мовотворчості Т.Шевченка у процесі нормалізації лексико-семантичної системи української літературної мови; з'ясовано семантико-стилістичне навантаження вживаних письменником слів, простежено динамічність лексичних норм української літературної мови. Охарактеризовано хронологічно марковану лексику, виділено розряди архаїзмів та історизмів, їх типи, з'ясовано етимологію та лексикографічне відображення названих лексичних одиниць. Розглянуто діалектні слова, їх варіанти і значення у мові Т.Шевченка. Кожне слово прокоментовано в історико-географічному аспекті. Виділено тематичні групи просторічної лексики, зафіксованої в творах Т.Шевченка, проаналізовано способи та типи її деривації у порівнянні з літературною мовою.