Складено карти вмісту йоду й інших мікроелементозів у грунтових водах Криму. Виділено типи території з різним рівнем захворюваності з визначенням причин виникнення зобної патології. Проведено картування патології щитовидної залози (ЩЗ) за нозологічними формами. Зроблено висновки особливостей у структурі та динаміці захворюваності ЩЗ населення Криму за останні 12 років. Виявлено, що найбільш небезпечною патологією є вузлові зоби, які виявляються самостійно, та в контексті аутоімунного тиреоїдиту або у формі аденом ЩЗ. Відносна стабільність цієї патології протягом ряду років дозволяє зробити висновок, що основною етіологічною причиною їх виникнення є природні геобіохімічні чинники і, насамперед, нестача йоду в питній воді та харчових продуктах. Розроблено алгоритм лікування мікрокарцином ЩЗ. Запропоновано нові підходи у веденні перед- і післяопераційного періоду в даного контингенту хворих. Запропоновано нові технічні прийоми дренування ран після тиреоїдектомії. Запропоновано застосування препарату L-лізину - есцинат. Для реабілітації хворих у ранній післяопераційний період розроблено комплекс лікувальної фізкультури. Зазначено, що з метою профілактики мікроелентозів і для лікування хворих із вузлами в ЩЗ (у разі виключення злоякісного росту) з позитивним ефектом застосований препарат барба-йод.