Вперше у російському мовознавстві проведено системний аналіз дієслівної лексики російських переселенських говірок Одещини як окремого лінгвального об'єкта. Лексичний матеріал ідеографічно класифіковано й інтерпретовано, запропоновано моделі семантичного поділу диференційованих понятійних сегментів, визначено основні способи та засоби номінації, описано структуру репрезентантів понять. Встановлено конституційні й уточнювальні парадигматичні зв'язки різних за структурною організацією лексико-семантичних парадигм, визначено стабільні та варіативні ланцюжки номінації. Обгрунтовано висновок про лексичну спільність досліджуваних опорних говірок, зроблено припущення про єдність їх материнської основи.