Наведено тендерний аналіз української культури другої половини ХХ ст., висвітлено місце в ній жінок України, які створювали мистецький, художній, повсякденний, культурний простір, виступаючи як свідомі митці, охоронці традицій. Розглянуто зміни характеру і способів репрезентації жінок у засобах масової інформації країни у 1950 - 1980 рр.

Приведен тендерный анализ украинской культуры второй половины ХХ в., освещено место в ней женщин Украины, создавших художественное, каждодневное, культурное пространство, выступающих как сознательные художники, потребители символов, охранники традиций, репрезентативные образы. Рассмотрены изменения характера и способов репрезентации женщин в средствах массовой информации страны в 1950 - 1980-тых гг.

Обгрунтовано доцільність застосування гендерного підходу в історико-культурних дослідженнях. Проаналізовано механізми входження та існування жінок у культурному просторі України другої половини XX ст. Доведено, що репрезентація жінок в офіційній культурі була залежною від усталених патріархальних традицій суспільства та відзначалась гендерною асиметрією. Зазначено, що представництво жінок у творчих спілках було меншим у порівнянні з чоловіками, що в цілому не відповідало потенційним можливостям і реальному внеску жіноцтва у формування художніх цінностей. Розглянуто спосіб, у який здійснювалась, а також змінювалась соціалізація жінок як творчих особистостей. Зроблено висновок, що спосіб жіночої репрезентації засобами літератури, мистецтва, періодичної преси, традиційного фольклору, сміхової культури сприяв формуванню стереотипів, які сприймалися сучасниками та успадковувалися нащадками як взірці до наслідування. Зроблено висновки про вирішальну роль і домінантне місце жінки в культурі повсякденного буття.