Дисертація присвячена зіставному аналізу лексики ідіостилів С. Єсеніна й імажиністів з точки зору складу, функцій, засобів зв'язку лексичних парадигм, а також виявленню ступеня близькості досліджуваних систем у творчості поетів. Уперше виділено "базовий" параметр, який дозволяє зробити відбір віршів для такого дослідження, а також служить основою для створення міжідіостильової типології. В основу запровадженої міжідіостильової класифікації антитез, зіставленої з функціональною типологією текстів, покладено співвідношення проективного й концептуального принципів відображення дійсності в тексті, ступінь експліцитності оцінних характеристик. Запропонована міжідіостильова класифікація антитез представлена у співвідношенні з функціональною типологією текстів.