Запропоновано нову структурну модель єдиної повірочної схеми для засобів вимірювання об'ємної та масової витрати, а також об'єму та маси рідини, що протікає по трубопроводу. Вперше виконано теоретичні й експериментальні дослідження гідродинамічних пульсацій витрати рідини у проточному тракті еталонних витратомірних установок, які обумовлюють похибки відтворення витрати й об'єму рідини, визначено конструктив еталона, за якими дані похибки зводяться до <$Esymbol С 0,015~%>. Встановлено параметри пристрою перенаправлення потоку на підставі результатів рішення відповідної задачі, яка описує його динаміку, що дозволяє звести асиметрію руху пристрою до <$Esymbol С 0,003~ roman с>, а обумовлену даним ефектом похибку вимірювання об'єму та витрати рідини - до <$Esymbol С ~0,001~%>. Доведено, що для забезпечення невизначеності вимірювань об'єму й об'ємної витрати рідини, що виконуються національними еталонами, на рівні (0,02 - 0,04) %, некоректно застосовувати осередненні за часом значення густини вимірюваної рідини. Обгрунтовано необхідність її вимірювання з похибкою не більше <$Esymbol С (3~ cdot ~10 sup -3 ~-~1~ cdot ~10 sup -2 )~%> за кожного відтворення одиниць витрати. Вперше на підставі вирішення відповідної крайової магнітогідродинамічної задачі Неймана для рівняння Пуассона визначено розподілення індукованого у каналі електромагнітного витратоміра (ЕМВ) електричного потенціалу за реальних епюрі швидкості та поля розсіювання його магнітної системи, що дозволило створити еталонні ЕМВ з похибкою вимірювання на рівні <$Esymbol С 0,1~%>.