Розкрито генезу ідеї миру та відновленого міжнародного правопорядку на основі міжнародної організації Ліги Націй, а також міжнародно-правові підходи до її реалізації на Паризькій мирній конференції 1919 - 1920 рр. Виявлено основу універсального міжнародного правопорядку міжвоєнної доби - Статут Ліги Націй - і проведено його грунтовний юридичний аналіз з позиції закріплення основних міжнародно-правових підвалин мирного співіснування держав і механізмів їх реалізації. Визначено та проаналізовано засоби мирного вирішення міжнародних спорів за Статутом Ліги, особливу увагу приділено інституту постійного міжнародного судочинства. Досліджено новацію міжнародного правопорядку доби Ліги Націй - інститут мандатного управління. Висвітлено вплив Статуту Ліги Націй та інших міжнародних документів періоду діяльності цієї міжнародної організації на прогресивний розвиток міжнародного права, зокрема тих з них, що стосуються підтримання миру та безпеки прав людини й економічних питань.

Досліджено роль і місце Ліги Націй у розвитку міжнародного права з урахуванням нових тенденцій періодизації його історії, які сформувалися у сучасній вітчизняній науці. Проведено макроаналіз розвитку міжнародного права у період існування першої міжнародної міжурядової організації з підтримання миру та безпеки Ліги Націй у контексті еволюції універсального міжнародного правопорядку. Висвітлено міжнародно-правові передумови, основи, механізми та особливості створення, існування та підтримання міжнародного правопорядку конкретно-історичної доби. Розкрито теоретичні та практичні засади прогресивного розвитку деяких норм та інститутів міжнародного права в умовах Ліги Націй. Акцентовано увагу на інститутах заборони агресії, роззброєння та колективної безпеки, а також міжнародно-правових аспектах прав людини та вирішення міжнародних економічних питань в рамках універсального правопорядку тих часів.