Вперше у вітчизняному літературознавстві комплексно проаналізовано літературну діяльність каліфорнійського теоретика М. Крігера та Каліфорнійської школи теорії та критики. Досліджено історію виникнення даної школи, проаналізовано її теоретичні та методологічні засади, розглянуто сутність і специфіку дослідницьких принципів основних її представників - М. Крігера, Е. Саїда, Х. Уайта, Р. Жирара, Р. Фрідмана. З метою визначення особливостей літературознавчої методології кожного з каліфорнійських фахівців у дисертації порівнюються їх підходи до проблем літератури з підходами представників інших шкіл, насамперед Йельської. Висвітлено протилежність поглядів щодо сутності поезії та критики каліфорнійських літературознавців, які схиляються до романтичного культу поезії та "практичної", тобто не перевантаженої ускладненими теоріями критики, і європейськими концепціями поезії як одного зі звичайних видів тексту.