Робота присвячена дослідженню сільської округи Феодосії від виникнення перших поселень на початку V ст. до н.е. і до припинення життя на укріплених поселеннях, фортецях та городищі наприкінці II ст. до н.е. Визначено межі сільської округи поліса, типологію та хронологію пам'яток античного часу у Південно-Східному Криму. На підставі аналізу археологічних, писемних, нумізматичних та епіграфічних джерел охарактеризовано матеріальну культуру населення, його господарську діяльність, етносоціальний склад, найхарактерніші риси духовної культури. Встановлено, що матеріальна культура як неукріплених поселень, так і укріплених пам'яток, однакова за складом і носить загалом варварський характер. Основою господарської діяльності населення було хліборобство, з переважним вирощуванням пшениці. За етнічним складом населення ранніх поселень було скіфо-кизил-кобинським, з IV ст. до н.е. воно стає скіфським. Очевидно, разом з варварами на поселеннях мешкала невелика кількість греків. Релігійні вірування населення носили змішаний греко-варварський характер і були пов'язані переважно з культами родючості та домашнього вогнища. Одержані результати дозволили запропонувати новий варіант реконструкції історії сільської округи Феодосії у V-II ст. до н.е.