Проаналізовано духовно-практичну сторону духовності як сутнісної характеристики буття людини. Виявлено роль наслідувального характеру символічної дії у трансформації тілесності та конституювання символу як одиниці духовності. Визначено антропологічні чинники трансформації тілесності. Проаналізовано особливості духовно-практичного синтезу та структуру символу як одиниці духовності. Наведено класифікацію духовних практик на засадах критерію розгорнутості або латентності трансформації тілесності та розгортання її змісту. Визначено базові положення філософії духовності Г. Сковороди та П. Юркевича.

Проаналізовано духовно-практичний аспект духовності як сутнісної характеристики буття людини. Виявлено роль наслідувального характеру символічної дії у трансформації тілесності та конституюванні символу як одиниці духовності. З використанням даного підходу обгрунтовано онтологічні засади духовності, що є основою єдності рівнів антропо-буття. Визначено антропологічні чинники трансформації тілесності, проаналізовано особливості духовно-практичного синтезу та структуру символу як одиниці духовності. Наведено класифікацію духовних практик з урахуванням критерію розгорнутості або латентності трансформації тілесності та розгортання її змісту. Визначено базові положення філософії духовності Г. Сковороди та П. Юркевича.