Вперше виявлено можливості, переваги й обмеження раціонального-нормативістського, системного, структурно-функціонального, біхевіористського, стратегічного та ситуаційного підходів до розгляду цілей організації. Обгрунтовано евристичну цінність ситуаційного підходу до вивчення цілей підприємницької діяльності. Досліджено соціальний механізм, характеристики і тенденції процесу цілепокладання в сучасних підприємницьких організаціях. Визначено особливості технологізації управління за цілями у підприємницькій організації. Доведено, що для сучасного етапу розвитку підприємницьких організацій характерні тенденції щодо ускладнення змісту соціального пакету, що проявляється в реалізації соціальних програм для персоналу.