Зазначено, що ціннісні орієнтації сучасної біології виявляють себе як регулятиви, що втілюють відносно стійку єдність когнітивного та ціннісного і спрямовують хід наукового дослідження. У процесі зміни в історії біології типів наукової раціональності суттєво змінюються форми реалізації ціннісного відношення в пізнанні живого. У класичній біології як цінність постає єдина об'єктивна істина, тобто когнітивне та ціннісне ототожнюються. У некласичній біології аксіологічний смисл у дослідженні живого виявляється в контексті пошуку методології, адекватній специфіці живого. У постнекласичній біології аксіологічні настанови включені в сам процес наукового дослідження як певні його дозволи та заборони. На цій основі утворюються аксіолого-пізнавальні форми осмислення сутності живого, їх можливості виявляють біоетика та біофілософія.