Здійснено комплексний аналіз своєрідності часово-просторової моделі роману К.Рансмайра "Останній світ" із застосуванням методу феноменологічного дослідження категорій художнього відтворення дійсності. На основі спостережень щодо зображення часово-просторових відносин у творі елементів свідомості (Б.Науман, Ф.Фіц та Е.Гельгоф) систематизовано погляди на проблему в творчості австрійського письменника. Висвітлено категорії художнього часу та простору, зважаючи на їх феноменологію. Досліджено сучасні можливості прочитання твору художньої літератури, фундамент яких становить літературна герменевтика та рецептивна естетика.