Визначено роль Ю.Шереха в історії української літературної критики. Комплексно проаналізовано його методологію, що грунтується на визнанні Ю.Шерехом суб'єктивності літератури та критики, неможливості адекватного відтворення життя в мистецтві. Зазначено, що Ю.Шерех стверджував активну участь реципієнта в процесі сприйняття мистецтва. Встановлено спорідненість методології Ю.Шереха з ідеями рецептивної естетики та феноменологічної критики. Проаналізовано розкриття Ю.Шерехом сучасних смислів класичних творів, зокрема, Т.Шевченка, В.Мови-Лиманського, поеми "Мойсей" І.Франка. Вивчено діяльність Ю.Шереха в МУРівський період, зокрема, розкрито роль критика в дискусії щодо суспільних функцій мистецтва та проаналізовано концепцію національно-органічних стилів. Досліджено роль ігрового начала в спадщині критика та форми його вираження, що дозволяє визначити особливості індивідуального стилю Ю.Шереха.