Дисертацію присвячено питанням поліпшення результатів хірургічного лікування виразкової хвороби. Захищається рукопис, який містить результати комплексного дослідження пристінної мікрофлори у 162 хворих на виразку дванадцятипалої кишки в залежності від стану кислотоутворюючої, моторно-евакуаторної функції та морфологічних змін слизової оболонки шлунка, а також у 114 хворих з цієї групи до та після операції. Вираженість ступеня заселення слизової оболонки шлунка пристінною мікрофлорою та її спектр знаходяться у залежності від стану кислотопродукції, вираженості морфологічних змін слизової оболонки та типу застосованого оперативного лікування. Часте виявлення гелікобактерної інфекції при довго незагоюваних виразках після органозберігаючих операцій та рецидивах виразки, а також наявність мукозної мікрофлори при запальних ускладненнях в ранньому післяопераційному періоді свідчать про причетність цих мікроорганізмів до даних процесів. Застосування потрійної антибактеріальної терапії в комплексі з низькоенергетичним лазерним опромінюванням дає максимальний сануючий ефект, що сприяє зменшенню кількості післяопераційних ускладнень.