Установлено, що у хворих на гострі та хронічні вірусні гепатити (ВГ) значно підвищується вміст L-аргініну та азотистих сполук <$Eroman {NO sub 2 ,~NO sub 2 sup - }> та <$Eroman {NO sub 3 sup - }> в крові. У випадку гострого перебігу ВГ спостережено високі значення L-аргініну в сироватці хворих. Установлено, що за умов доброякісного перебігу ВГ, особливо стосовно ГА, його показники швидко нормалізуються, у разі гострого ГВ спостерігається більше, ніж за умов ГА, підвищення рівнів L-аргініну на початку хвороби та їх відхилення від норми в час виписки, а у випадку гострого ГС рівні L-аргініну незначно більші, ніж у разі ГВ і практично не змінюються впродовж усього гострого періоду. За результатами дослідження встановлено, що рівень <$Eroman {NO sub 2 sup - }> в цільній крові хворих на гострі гепатити A, B та C під час надходження до стаціонару перевищував показники здорових осіб у 2 - 3 рази, тоді як у сироватці цей показник був вищий норми в 5 - 6,5 разів. У хворих на ГА і, меншою мірою на ГВ, на момент виписки показник наближався до норми, тоді як за умов гострого ГС практично не зменшувався, вміст <$Eroman {NO sub 3 sup - }> у цільній крові хворих на гострі гепатити A, B та C на момент госпіталізації перевищував показники контрольної групи відповідно у 2,5 - 3 рази. Установлено, що у хворих на хронічні ГВ, ГС та мікст (ГВ + ГС) всі показники (L-аргінін та азотисті сполуки) практично у всіх обстежених перевищують норму, і лікування в стаціонарі особливо не впливає на динаміку їх рівня. У хворих на вірусні цирози печінки, особливо у фазі їх декомпенсації, спостерігається значне