За допомогою методу реактивного механічного сплавлення синтезовано механічний сплав-композит МС (Mg+5 % ваг.Si+5 % вaг.Ti+2 % вaг.Fe). При тиску водню 0,1 МПа із застосуванням термодесорбційної спектроскопії досліджено водневу ємність, термічну стійкість, кінетику десорбції водню з гідридної фази MgH2 отриманого МС. Встановлено, що додавання до Mg Si, Ti, Fe приводить до суттєвого покращання кінетики десорбції водню з отриманої РМС гідридної фази MgH2. За рахунок вказаного легування зниження термодинамічної стабільності MgH2 не встановлено. Воднева ємність СН механічного сплаву після реактивного помелу протягом 20 год виявилась рівною 5,7 % ваг., після перших циклів сорбції-десорбції водню рівною 5,5 % ваг.

На підставі фактичних даних нафтових та газових свердловин, що виявили термальні води, об'ємним способом виконано оцінку енергетичного потенціалу окремих геотермальних родовищ України.

Викладено ідею опромінення сонячних фотоелектричних модулів когерентним випромінюванням. Розглянуто спектри фотоелементів та оптичних квантових генераторів. Підібрані напівпровідникові матеріали для ефективного перетворення світла в електроенергію. Рогзглянуто енергоефективність.

Розглянуті питання особливостей електрохімічних перетворень у нікель-металогідридних та літій-іонних акумуляторних батареях. Проаналізовано вплив застосування різних методів зарядження акумуляторних батарей на їх технічні та експлуатаційні характеристики. Відмічена необхідність проведення подальших наукових досліджень процесів зарядження літій-іонних та нікель-металогідридних акумуляторних батарей від установок на основі відновлюваних джерел енергії з метою врахування фактора випадковості виробітку енергії при розробці та проектуванні автономних зарядних станцій елетромобілів.

Розглянуті питання особливостей електрохімічних перетворень у нікель-металогідридних та літій-іонних акумуляторних батареях. Проаналізовано вплив застосування різних методів зарядження акумуляторних батарей на їх технічні та експлуатаційні характеристики. Відмічена необхідність проведення подальших наукових досліджень процесів зарядження літій-іонних та нікель-металогідридних акумуляторних батарей від установок на основі відновлюваних джерел енергії з метою врахування фактора випадковості виробітку енергії при розробці та проектуванні автономних зарядних станцій елетромобілів.

Розглянуто питання особливостей математичного моделювання процесу перетворення кінетичної енергії вітрового потоку в електричну енергію з метою її подальшого накопичення в буферному акумуляторі автономної зарядної станції та заряду тягових акумуляторних батарей (АБ) електромобілів. Запропоновано математичне описання енергії заряду акумуляторної батареї при врахуванні специфіки непостійного навантаження від електромобілів. Відмічена необхідність проведення подальших наукових досліджень для знаходження найбільш адекватної моделі описання випадкового характеру та частоти настання процесу зарядження АБ електромобіля.

Показано необхідність використання інфрачервоної термографії для дослідження електролюмінесцентних дефектів. Використання даного методу дозволяє визначити пошкоджені елементи фотоелектричного модуля. Застосований метод візуалізації дефектів кремнієвих фотоелектричних модулів базується на процесі їх нагрівання зворотним струмом.

Представлены результаты исследования работы скважинного теплообменника на различных режимах. Приведены графики зависимости температур теплоносителя на выходе и горной породы в забое, а также тепловой мощности от времени использования оборудования.

Розроблено реалізацію стохастичної моделі поздовжньої складової швидкості вітру для використання в сучасних математичних пакетах. Моделювання поривів швидкості вітру здійснено шляхом генерування двох послідовностей випадкових величин. Розподіл амплітуд поривів підпорядкований нормальному закону, а тривалості поривів - закону Пуассона.

Разработан алгоритм и программное обеспечение для оптимизации угла наклона и ориентации солнечных панелей фотоэлектрических станций (ФЭС) в заданном регионе и для определенного календарного рабочего периода. Математическая модель основана на нахождении максимума теоретического выражения для полной суммы радиации на наклонной поверхности, зависящей от наклона и ориентации панелей, а также от солнечных углов для каждого часа рабочего периода. В качестве параметров в выражении присутствуют экспериментальные почасовые данные для сумм радиации на горизонтальной поверхности, предоставляемые метеорологическими станциями. Преобразование к данным на наклонную поверхность осуществляется на основе анизотропных моделей солнечной радиации Хея-Девиса, Рейндла и Ключера. Для автономных ФЭС рассмотрено влияние электрической нагрузки и ограниченной емкости аккумуляторной батареи на величину оптимальных углов наклона и азимута. Приведены результаты расчета для нескольких регионов и типичных календарных рабочих периодов ФЭС.

Разработаны математическая модель, алгоритм и программное обеспечение для оптимизации размерных параметров автономной фотоэлектрической станции (АФЭС): суммарной мощности фотомодулей (ФМ) и емкости аккумуляторной батареи (АБ). В модели, которая основана на уравнениях энергетического баланса, учитывается фактор надежности электроснабжения. В качестве исходных данных используются параметры оборудования АФЭС и средние почасовые значения солнечной радиации для места расположения станции, которые для вычисления прихода солнечной радиации на наклонную поверхность ФМ обрабатываются с помощью анизотропной модели. Разработанный алгоритм оптимизации параметров фотоэлектрической системы (ФЭС) применим для любого календарного периода работы и любого региона, для которого имеются достаточно точные экспериментальные радиационные данные. Вместе с определением оптимального компонентного состава АФЭС выполняется процедура оптимизации угла наклона ФМ, которая учитывает факторы избыточной генерации в летние месяцы и слабой генерации в зимние месяцы. По сравнению с традиционными схемами оптимизации АФЭС предложенный алгоритм позволяет при заданных уровнях нагрузки и надежности электроснабжения существенно уменьшить требуемую площадь ФМ.

Проаналізовано режим роботи автономної вітроелектричної установки з асинхронним генератором з використанням імпульсного перетворювача для зарядження акумуляторних батарей за різної швидкості вітру. За допомогою моделювання визначений вплив ширини імпульсу на вихідні показники автономної системи. Модель розроблено на базі програмного пакету Matlab/Simulink.

Удосконалено математичну модель системи орієнтації ротора з урахуванням гіроскопічного моменту. Отримано рівняння для розрахунку швидкостей орієнтації ротора в залежності від швидкості вітру, кута відхилення ротора від напрямку повітряного потоку та конструктивних параметрів системи орієнтації ротора.

Розглянуто вплив вмісту посліду на запуск процесу продукування біогазу з післяспиртової барди. Показано, що застосування посліду дозволяє підвищити значення рН до значень, за яких відбувається процес метаногенезу. Визначено раціональне співвідношення компонентів субстрату за сухою органічною речовиною - післяспиртова барда:послід 1:1,7 для максимального виходу біогазу. За таких умов вихід біогазу складає 265 см<^>3/г СОР із вмістом метану 70 +- 2 %.

Запропонована модель циклічного розвитку встановлених потужностей фотоелектричних систем генерації у вигляді узагальненої логічної кривої.

Наведено результати експериментальних досліджень зміни температури циліндричних часток деревини, деревних та солом'яних гранул при їх термолізі та окисленні вуглецю утвореного коксозольного залишку за умов вільного доступу повітря в муфельній печі. Максимальна температура коксозольного залишку досягається на його осі безпосередньо перед завершенням вигорання вуглецю. Залежність максимальної температури коксозольного залишку від температури печі має складний сідловидний характер з локальним мінімумом при температурі печі 500 - 550 <$E symbol Р>С. Встановлено, що зі збільшенням вмісту золи в паливі перегрів часток палаючого коксозольного залишку зростає.

Досліджено вплив робочої температури на ефективність кремнієвих фотоелектричних перетворювачів китайського виробництва. Показано, що, не дивлячись на високу вихідну ефективність, при підвищенні робочої температури в досліджуваних фотоелектричних перетворювачах спостерігається істотне зниження вихідних параметрів у порівнянні з промисловими аналогами європейського виробництва. При зростанні робочої температури був встановлений нехарактерний спад щільності струму короткого замикання. За допомогою метода комп'ютерного моделювання показано, що це обумовлено не лише традиційним зростанням щільності діодного струму насичення, а й зниженням шунтуючого опору.

Розглянуто особливості підбору теоретичного підгрунтя та математичне моделювання теплових процесів у теплообмінному блоці для комбінованої фотоенергетичної установки. За результатами моделювання проведено вдосконалення та розробку високоефективного теплообмінного блоку з мікроканалами. Апробація запропонованого блоку підтвердила його високу ефективність за рахунок реалізації турбулентного режиму протікання теплоносія. Використання такого теплообмінника дозволить підвищити якість і рівномірність охолодження сонячних батарей та зменшити затрати енергії на циркуляцію рідини.

Показано необхідність дослідження особливостей зміни теплового стану і навантажувальної здатності силових трансформаторів на вітроелектричних станціях. Розроблено термодинамічну 3D-модель силового оливного трансформатора та проаналізовано результати моделювання.

Проаналізовано стан сучасних досліджень щодо впливу магнітних полів на мікроорганізми, задіяні в біометаногенезі. Встановлено можливість стимуляції їх життєдіяльності та, як наслідок, збільшення виходу біогазу за рахунок впливу на субстрат магнітних полів.