Показано необхідність використання інфрачервоної термографії для дослідження електролюмінесцентних дефектів. Використання даного методу дозволяє визначити пошкоджені елементи фотоелектричного модуля. Застосований метод візуалізації дефектів кремнієвих фотоелектричних модулів базується на процесі їх нагрівання зворотним струмом.

Розглянуто питання особливостей математичного моделювання процесу перетворення кінетичної енергії вітрового потоку в електричну енергію з метою її подальшого накопичення в буферному акумуляторі автономної зарядної станції та заряду тягових акумуляторних батарей (АБ) електромобілів. Запропоновано математичне описання енергії заряду акумуляторної батареї при врахуванні специфіки непостійного навантаження від електромобілів. Відмічена необхідність проведення подальших наукових досліджень для знаходження найбільш адекватної моделі описання випадкового характеру та частоти настання процесу зарядження АБ електромобіля.

Разработаны математическая модель, алгоритм и программное обеспечение для оптимизации размерных параметров автономной фотоэлектрической станции (АФЭС): суммарной мощности фотомодулей (ФМ) и емкости аккумуляторной батареи (АБ). В модели, которая основана на уравнениях энергетического баланса, учитывается фактор надежности электроснабжения. В качестве исходных данных используются параметры оборудования АФЭС и средние почасовые значения солнечной радиации для места расположения станции, которые для вычисления прихода солнечной радиации на наклонную поверхность ФМ обрабатываются с помощью анизотропной модели. Разработанный алгоритм оптимизации параметров фотоэлектрической системы (ФЭС) применим для любого календарного периода работы и любого региона, для которого имеются достаточно точные экспериментальные радиационные данные. Вместе с определением оптимального компонентного состава АФЭС выполняется процедура оптимизации угла наклона ФМ, которая учитывает факторы избыточной генерации в летние месяцы и слабой генерации в зимние месяцы. По сравнению с традиционными схемами оптимизации АФЭС предложенный алгоритм позволяет при заданных уровнях нагрузки и надежности электроснабжения существенно уменьшить требуемую площадь ФМ.

Представлено модифікований адаптивний алгоритм, який дозволяє оптимізувати витрату часових та обчислювальних ресурсів при чисельному моделюванні процесів переносу зарядів у фотоелектричних перетворювачах енергії для випадку, коли на розрахунковій області виникають локалізовані зони з великими значеннями градієнта шуканої функції.

Розглянуто вплив вмісту посліду на запуск процесу продукування біогазу з післяспиртової барди. Показано, що застосування посліду дозволяє підвищити значення рН до значень, за яких відбувається процес метаногенезу. Визначено раціональне співвідношення компонентів субстрату за сухою органічною речовиною - післяспиртова барда:послід 1:1,7 для максимального виходу біогазу. За таких умов вихід біогазу складає 265 см<^>3/г СОР із вмістом метану 70 +- 2 %.

Проаналізовано режим роботи автономної вітроелектричної установки з асинхронним генератором з використанням імпульсного перетворювача для зарядження акумуляторних батарей за різної швидкості вітру. За допомогою моделювання визначений вплив ширини імпульсу на вихідні показники автономної системи. Модель розроблено на базі програмного пакету Matlab/Simulink.

Викладено ідею опромінення сонячних фотоелектричних модулів когерентним випромінюванням. Розглянуто спектри фотоелементів та оптичних квантових генераторів. Підібрані напівпровідникові матеріали для ефективного перетворення світла в електроенергію. Рогзглянуто енергоефективність.

Разработан натурный метод оценки проницаемости пористого скелета водоносного коллектора на принципиально новой основе, т.е. на базе стационарного решения, полученного с использованием трехмерной теплогидравлической аналогии для фильтрации воды в прискважинной зоне. Проведена оптимизация дебита фонтанирующих скважин по максимальной полезной работе фонтана.

Розроблено математичну імовірнісну модель визначення технічного потенціалу малих річок, яка враховує природоохоронні обмеження на використання води та критерії екологічної цінності територій.

Проведено аналіз стану галузі геотермальної енергетики в Україні та визначено чотири базові типи теплових насосів, які використовують геотермальну енергію, певні конструктивні відмінності. Застосована методика аналізу з використанням методу парних порівнянь та встановлені критерії, що враховують технічні показники насосів, а саме: теплова потужність насосу, питома вартість на 1 кВт виробленої теплоти, коефіцієнт перетворювання теплової енергії, діапазон температур ефективної роботи теплового насосу, термін експлуатації теплових насосів. Проведено аналіз базових типів теплових насосів та визначено їх інтегральні оцінки. Найвищу інтегральну оцінку - 8,74 отримали теплові насоси "вода-вода", а найменшу - 7,49 - теплові насоси "грунт-повітря". Пропонується зосередити інвестиції в галузі геотермальної енергетики на теплові насоси типу "вода-вода" з коефіцієнтом перетворювання теплової енергії 5, та на теплових насосах типу "грунт-вода" з коефіціентом перетворювання теплової енергії 4.

На основе анализа особенностей работы приливных электростанций определены возможные конструкции синхронных генераторов с возбуждением от постоянных магнитов и приведен расчет их основных геометрических соотношений.

Наведено результати експериментальних досліджень зміни температури циліндричних часток деревини, деревних та солом'яних гранул при їх термолізі та окисленні вуглецю утвореного коксозольного залишку за умов вільного доступу повітря в муфельній печі. Максимальна температура коксозольного залишку досягається на його осі безпосередньо перед завершенням вигорання вуглецю. Залежність максимальної температури коксозольного залишку від температури печі має складний сідловидний характер з локальним мінімумом при температурі печі 500 - 550 <$E symbol Р>С. Встановлено, що зі збільшенням вмісту золи в паливі перегрів часток палаючого коксозольного залишку зростає.

Наведено результати проведених експериментальних досліджень сумісного бродіння гнойових відходів та рідких відходів термічної газифікації біомаси. Визначено ступінь деструкції органічної речовини, вихід та склад біогазу з сумішей гнойових відходів та конденсату газогенераторної установки залежно від концентрації конденсату у волозі субстрату. Оцінено питомий вихід біогазу з органіки, розчиненої у конденсаті.

Рассмотрена двумерная стохастическая модель ветра. Исследованы моменты модели и коэффициент корреляции зональной и меридиональной составляющих вектора скорости ветра для пяти регионов Украины. Показаны регионы с существенным коэффициентом корреляции составляющих вектора ветра. Дано климатологическое обоснование полученных результатов.

Розглянуто особливості проектування фотоелектричних станцій, що розміщуються на дахах та стінах будівель, пов'язані з обмеженістю в площі розміщення фотоелектричних модулів.

Досліджено вплив робочої температури на ефективність кремнієвих фотоелектричних перетворювачів китайського виробництва. Показано, що, не дивлячись на високу вихідну ефективність, при підвищенні робочої температури в досліджуваних фотоелектричних перетворювачах спостерігається істотне зниження вихідних параметрів у порівнянні з промисловими аналогами європейського виробництва. При зростанні робочої температури був встановлений нехарактерний спад щільності струму короткого замикання. За допомогою метода комп'ютерного моделювання показано, що це обумовлено не лише традиційним зростанням щільності діодного струму насичення, а й зниженням шунтуючого опору.

Розроблено реалізацію стохастичної моделі поздовжньої складової швидкості вітру для використання в сучасних математичних пакетах. Моделювання поривів швидкості вітру здійснено шляхом генерування двох послідовностей випадкових величин. Розподіл амплітуд поривів підпорядкований нормальному закону, а тривалості поривів - закону Пуассона.

Удосконалено математичну модель системи орієнтації ротора з урахуванням гіроскопічного моменту. Отримано рівняння для розрахунку швидкостей орієнтації ротора в залежності від швидкості вітру, кута відхилення ротора від напрямку повітряного потоку та конструктивних параметрів системи орієнтації ротора.

Показано необхідність дослідження особливостей зміни теплового стану і навантажувальної здатності силових трансформаторів на вітроелектричних станціях. Розроблено термодинамічну 3D-модель силового оливного трансформатора та проаналізовано результати моделювання.

Розглянуто характер зміни усередненої по простору температури в часі та темпів її зростання на різних моделях вологовмісних середовищ при можливості застосування енергії надвисоких частот випромінювання для можливості використання як методу прискорених випробувань процесів геліосушіння вологовмісних середовищ.