Наведено теоретичне обгрунтування та практичне вирішення проблеми розвитку виконавської самостійності музикантів-інструменталістів як інтегральної здатності, що забезпечує високу результативність відтворення необхідної інформації на основі творчого втілення у процес інструментальної діяльності власного самостійно сформованої оригінальної інтерпретаційної моделі музичних творів. Запропоновано експериментально перевірену методику її розвитку. Розглянуто педагогічні умови ефективного втілення розробленої методики цілеспрямованого розвитку виконавської самостійності майбутніх учителів музики у процес інструментальної підготовки.

Висвітлено теоретичні засади виконавської організації музичної тканини. Основну увагу приділено розгляду багаторівневої організації музичної тканини у виконанні на баяні (акордеоні), подано детальну інформацію про фонетичний рівень, рівень фактури (зокрема, акордовий та гомофонно-гармонійний склад, гармонійну конфігурацію, поліфонію, приховане голосоведення), морфологічний (вимовляння простих і розширених мотивів) та синтаксичний (періодичність, фактори підсумовування та дроблення) рівні.

Изложена информация о специфике музыкальной интерпретации. Исследованы интонационная природа музыки, процесс музыкального мышления. Рассмотрено музыкальное произведение как творческий процесс. Раскрыт вопрос о понимании музыкального произведения. Проанализированы особенности коммуникативной системы жанра. Представлен стиль музыкального творчества.

Розглянуто актуальні аспекти професійної вокальної підготовки майбутнього вчителя музики, за якими здійснюється процес реалізації фахових напрямів - розвивального, виконавського, методичного та педагогічного. Зазначено, що кваліфікація вчителя мистецької освіти інтегрує в собі комплекс теоретичного та практичного досвіду, впровадження набутих знань, умінь і навичок вокальної навчально-виховної діяльності.

Висвітлено історію української духовнопісенної (кантової) творчості. Висвітлення вітчизняної духовнопісенної (кантової) творчості сприятиме глибшому пізнанню студентами цього пласту культури. Основну увагу приділено питанням жанрово-стильових особливостей національної барокової духовнопісенної (кантової) творчості та її генези, тематичного спектру музично-поетичних текстів (національно-патріотичні та історичні мотиви, пісні іконославильного, релігійного дидактичного та моралістичного змісту). Вперше у переважній більшості розглянуті музичні тексти вводяться до навчального процесу.

Подано загальні засади педагогічної інноватики, зокрема розглянуто інноваційні тенденції розвитку мистецької освіти, розкрито основні поняття педагогічної інноватики, сутність і структуру інноваційного процесу, викладено особливості інноваційної музично-педагогічної освіти. Увагу приділено розгляду особливостей інноваційних систем музичного виховання. Висвітлено особливості музичного виховання у педагогічній системі М. Монтессорі, систему музичного виховання Е. Жак-Далькроза, З. Кодая, К. Орфа, Ш. Сузукі. Розглянуто сутність інноваційної діяльності вчителя, концептуальну модель інноваційної діяльності вчителя музики, викладено особливості мотивації та рефлексії інноваційної діяльності, а також критерії якості сучасного уроку музики. Проаналізовано взаємозв'язок індивідуальності вчителя та педагогічної технології, висвітлено особливості використання сучасних інформаційних технологій в процесі музичного виховання.

Подано цілісний образ новітньої України в подіях, інституціях, установах, родах діяльності, поняттях, особах. Охоплено всі сфери життя в державі, відображено сучасні погляди на історичні події та постаті.

Наведено теоретичне обгрунтування і практичне вирішення проблеми модернізації початкової музичної освіти в Україні, як складової загальної, що покликана протидіяти негативним тенденціям розвитку сучасного суспільства. Розроблено організаційно-методичну модель, яка виступає не як додатковий компонент музичного навчання молодших школярів, а як необхідна, органічна складова, що сприяє розвитку музичної освіченості молодших школярів. Запропоновано експериментально перевірену мотодику формування музичної освіченості молодших школярів.

Наведено аргументований критичний аналіз ключових питань та проблем розвитку сучасного флейтового мистецтва. Визначено первинні пріоритети у формуванні виконавської майстерності флейтиста, висвітлено прогресивні положення психофізіологічної методичної школи, розкрито нове тлумачення явища артикуляції. Розглянуто питання розвитку художнього мислення учнів, студентів, артистів та педагогів, набуття музикантами знань і вмінь пов'язувати яскраві асоціативні враження з інтонаційними явищами та процесами, опанування мистецтвом інтерпретації. Висвітлено історію та причини виникнення, технологічні питання формування найважливіших жанрів флейтового мистецтва, вплив контактів композиторів, віртуозів і навколишніх умов праці митців на створення яскравих зразків репертуару флейтиста.

Розглянуто фахову підготовку майбутнього вчителя музики в контексті цілісної професійної підготовки студентів як системи, що характеризується взаємозв'язком і взаємодією структурних і функціональних компонентів, сукупність яких визначає її особливості та своєрідність, що забезпечує формування особистості студента відповідно до поставленої мети. Встановлено, що проблема інтеграції має глибоке історичне коріння, пронизує всі напрями педагогічної науки та набуває особливого значення для якісної фахової підготовки сучасного вчителя музики. Визначено сутність і зміст фахової підготовки майбутнього вчителя музики в сучасному ВНЗ та розкрито теоретичні засади використання інтеграції навчальних дисциплін у фаховій підготовці студентів. Проведено обгрунтування методики фахової підготовки майбутніх вчителів музики у процесі інтеграції музично-виконавських дисциплін.

Викладено загальноісторичні аспекти розвитку тромбонового виконавства. Висвітлено етапи становлення регіональних виконавських шкіл гри на тромбоні в Україні, їх фундатори, послідовники, визначні представники. Розглянуто питання теорії та методики тромбонового виконавства. Висвітлено основи формування виконавського апарату тромбоніста. Досліджено особливості формування зарубіжних духових шкіл та їх вплив на становлення українського тромбонового виконавства. Увагу приділено питанню осередків фахової підготовки музикантів східного та південно-східного регіонів.

Розкрито загальноосвітні, філософські, педагогічні, етнологічні, соціокультурні, художньо-естетичні, соціально-педагогічні, музикознавчі наукові підходи, на основі яких узагальнено зміст поняття "школа". Запропоновано періодизацію розвитку сербської баянно-акордеонної школи в контексті культурно-історичних періодів та музично-освітніх тенденцій кінця XIX - початку ХХІ ст. Досліджено процес запровадження баянно-акордеонної практики в систему сербської музичної освіти, який наведено в хронологічній послідовності. Проаналізовано шлях формування освітньо-педагогічного досвіду сербських баяністів-акордеоністів з визначенням фундаторів сербської школи баянно-акордеонної майстерності. Вивчено практику підготовки сербських баяністів-акордеоністів на рівнях початкової та середньої освіти шляхом вивчення законодавчої бази, освітніх документів і навчального забезпечення музично-освітніх закладів. Визначено освітньо-педагогічні новації сербських колег з перспективою подальшого запровадження їх педагогічного досвіду в систему української музичної освіти.

Висвітлено загальні питання методики початкового навчання. Викладено методику проведення відбору учнів. Розглянуто основи техніки звукодобування та виконавського дихання. Розкрито особливості виконання тривалих звуків. Увагу приділено організації та змісту самостійних занять. Запропоновано зразок комплексу щоденних самостійних занять. Детально розглянуто методику подальшого формування виконавської майстерності. Вивчено особливості розвитку музичного слуху. Проаналізовано специфіку виконавства в ансамблі.

Розкрито проблему музичної педагогіки - практичну підготовку майбутніх музичних керівників дошкільних навчальних закладів у ПНЗ I - II рівнів акредитації. Розглянуто науково-теоретичні підходи до проблеми підготовки до педагогічної практики в дошкільних НЗ студентів відділення "Музичне виховання" педагогічних коледжів та училищ, а також її організаційно-методичні засади. Наведено зразки проведення музичних свят у садках.

Висвітлено найбільш доцільні норми поліфонії європейської класичної, української народної та духовної музики, зважаючи на те, що метою навчального курсу поліфонії є засвоєння основних періодів історії європейського багатоголосся та практичних основ поліфонічного письма, які історично склалися і є універсальними щодо будь-якого музичного стилю.

Досліджено постать В. Барвінського у процесі професіоналізації національної музичної творчості. Розглянуто фортепіанні мініатюри митця як феномен національної камерно-інструментальної музики. Проаналізовано жанрово-стильову специфіку камерно-анасамблевої музики та деякі загальні положення щодо її опанування у камерно-ансамблевій галузі творчості В. Барвінського. Приділено увагу Секстету для двох скрипок, альта, віолончелі, контрабаса і фортепіано до-мінор, а також фортепіанному Квінтету соль-мінор і Тріо ля-мінор. Вивчено історико-стильовий контекст і проблему інтерпритації фортепіанного концерту композитора. З'ясовано структурну специфіку "Української рапсодії" В. Барвінського й охарактеризовано особливості тематичного процесування.

Целью публикации является стимулирование дидактической интеллектуализации исполнительства и музыкальной педагогики путем внедрения в практику научной понятийно-терминологической системы как средства повышения эффективности формирования самостоятельности профессионального мышления талантливой молодежи в процессе теоретического овладения спецификой конкретной специализации, с одной стороны, а также творческого взаимопроникновения сфер смежных разновидностей и форм - как музыкального, так и с другими видами искусств - театром, литературой, живописью. Освещены достижения научной теории по широкому спектру тематики исследований, посвященных академическому музыкальному исполнительству, по различным аспектам (методология, интерпретация, психология, инструментализм, жанры, стили, музыкальное произведение, исполнительские средства, музыкальные способности, исполнительская технология, музыкальная педагогика, академическое народно-инструментальное искусство, традиционное исполнительство, духовой музыкальный инструментарий, камерный ансамбль, эстрадный жанр, опера и т. д.).

Розкрито основи постановки дитячого спектаклю у школі. Викладено історико-теоретичні аспекти розвитку театральної діяльності. Розглянуто форми театральної діяльності в практиці сучасної школи. Висвітлено погляди К. Станіславського на призначення театру, режисера, актора. Увагу приділено питанням формуванню акторських вмінь та навичок у дітей.

Розкрито теоретичні основи творчо-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Проаналізовано культурологічний, інтерпретаційний і комптентнісний підходи у процесі творчо-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Висвітлено педагогічні умови у процесі творчо-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Запропоновано навчальну програму і зміст курсу "Основи композиторської майстерності".

Розглянуто період історії української музики другої половини XIX ст. Висвітлено становлення та розвиток української композиторської школи, очолюваної М. Лисенком. Розглянуто творчість М. Аркаса, А. Вахнянина, М. Вербицького, С. Воробкевича, С. Гулака-Артемовського, М. Калачевського, І. Лаврівського, В. Матюка, О. Нижанківського, П. Сокальського та ін. Увагу приділено музичному фольклору, зокрема, заробітчанським, емігрантським і рекрутським пісням, досліджено оперну, симфонічну, камерно-вокальну, інструментальну та хорову творчість. Висвітлено різні форми музичної освіти та виконавства, проаналізовано музично-теоретичні праці діячів вітчизняної культури.