Описаны 100 самых известных изданий, хранящихся в украинских книжных коллекциях, в свое время оказавшие несомненное влияние на развитие общественно-политических отношений. В рамках трех крепнейших отечественных книжных собраний - Национальной библиотеки им. В. И. Вернадского, Музея книги и книгопечатания Украины, частной библиотеки В. Медведчука и О. Марченко - отображено тематическое разнообразие украинской и российской книги, которая составила ядро этих коллекций. Несомненными жемчужинами вышеназванных коллекций являются описаные здесь рукописи, дофедоровские издания, старопечатные церковные и светские издания (буквари и азбуки, первые учебники и печатные книги по отечественной истории), прижизненные издания русских и украинских классиков - И. П. Котляревского, А.С. Пушкина, М. Ю. Лермонтова, Н. В. Гоголя, Т. Г. Шевченко, церимониальные и подносные издания.

Подано праці вченого з історії, філософії й організації науки. Висвітлено суспільне значення Ломоносовського дня. Розкрито питання про природні продуктивні сили в Росії з XVIII до ХХ ст. Висвітлено думки та зауваження про Гете як натураліста. Охарактеризовано наукову революцію та філософію. Висвітлено проблему часу в сучасній науці. Обгрунтовано питання про завдання Полярної комісії. Увагу приділено основним принципам і умовам організації роботи Академії наук. Акцентовано увагу на найближчих завданнях дослідження льоду арктичних областей.

Розглянуто проблеми дослідження Київського Софійського собору та його подвір'я. Висвітлено політичний розвиток території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром у другій половині XIII - XIV ст. Проведено архітектурно-археологічні дослідження церкви Богородиці Десятинної в Києві у 2008 - 2011 рр. Акцентовано увагу на проблемі культурно-етнічної ситуації на Волині й у Верхньому Подністров'ї в ранньозалізний та латенський час. Подано інформацію про літописні міста та поселення давньоруської Буковини. Проаналізовано питання про населення давньоруської Шестовиці за матеріалами інгумацій та кремацій. Висвітлено походження предметів косторізного виробництва з поховань дружинного могильника Києва. Розглянуто Чернігівський Спасо-Преображенський собор у контексті останніх археологічних досліджень.

Подано цілісний образ новітньої України в подіях, інституціях, установах, родах діяльності, поняттях, особах. Охоплено всі сфери життя в державі, відображено сучасні погляди на історичні події та постаті.

Збірник містить тези доповідей, в яких розглянуто проблему формування документального ресурсу періодики та преси як науково-довідкового сегмента інформаційного простору України. Розкрито проблеми формування бібліотечно-інформаційних ресурсів Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського та шляхи їх вирішення. Охарактеризовано електронні форми та методи в системі бібліотечно-інформаційного обслуговування. Розглянуто тематичний спектр публікацій українських вчених з питань державного управління у Загальнодержавній реферативній базі даних "Україніка наукова". Проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій з проблем розвитку вітчизняної енергетики (на основі реферативних ресурсів НБУВ). Викладено питання нормування праці каталогізатора за умов трансформації бібліотечно-інформаційної технології. Запропоновано гуманістичні та технократичні підходи до побудови стратегії розвитку бібліотечно-інформаційної сфери. Розглянуто комплекс технологій управління знаннями в інформаційно-бібліотечній діяльності наукової бібліотеки. Викладено організаційно-управлінські аспекти вдосконалення системи інформаційного обслуговування користувачів НБУВ. Розкрито можливості бібліотек щодо формуванню динамічних ресурсів біографічної інформації. Досліджено місце бібліографічної інформації в діяльності наукової бібліотеки за сучасних умов. Проаналізовано сучасний стан та особливості розвитку національної бібліотеки Туреччини. Висвітлено питання бібліометрики у реферативній базі даних "Україніка наукова". Акцентовано на сучасних міжнародних бібліотечних стандартах каталогізації цифрових ресурсів. Розглянуто довідково-бібліографічну діяльність як чинник науково-інформаційного забезпечення. Досліджено довідково-бібліографічну діяльність як чинник науково-інформаціного забезпечення.

Висвітлено життя та діяльність видатного сина України, великого Кобзаря. Зібрано ретельно перевірені документи, що збереглися, автентичні спогади сучасників - друзів і соратників Т. Шевченка, які близько знали поета, а також наукові дослідження, що базуються на об'єктивному відборі фактів, грунтовному та неупередженому їх викладенні. Надано відомості про становлення та розвиток шевченкознавства, про дослідження творчої спадщини великого митця - поета, художника, революціонера, а також про його злиденні роки дитинства та юності аж до визволення з кріпатства та вступу до Петербурзької академії мистецтв.

Розглянуто найбурхливіший період в житті Т. Г. Шевченка: навчання в Петербурзькій академії мистецтв, знайомство та спілкування з видатними діячами культури того часу (В. Жуковським, К. Брюлловим. Ф. Глинкою, Є. Гребінкою, Г. Квіткою-Основ'яненком та ін.), участь у Кирило-Мефодієвському товаристві, арешт, ув'язнення та заслання.

Наведено матеріали, що стосуються останнього періоду життя та творчості Т. Г. Шевченка - від повернення із заслання і до самої його смерті у 1861 р. Висвітлено історичні погляди поета та його вплив на розвиток української та світової літератури, зокрема на творчість таких видатних митців, як Леся Українка, І. Франко, М. Драгоманов, які стали спадкоємцями традицій Кобзаря.

Охоплено загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Джерела, використані у Словнику, відображають лексику текстів художньої літератури кінця XVIII ст. до сьогодення, Біблії, народної творчості, публіцистики, науково-популярних і наукових праць, мови засобів масової інформації та Інтернету. Вміщено 11 530 словникових статей (А - 4 388, Б - 7 142).

Досліджено інфотворче середовище України в контексті вияву національних ментальних особливостей. Викладено організаційні засади розвитку національного електронного науково-інформаційного простору. Розглянуто інтернет-ресурси як джерело інформаційного забезпечення національного розвитку. Проаналізовано бібліотечну інформаційно-аналітичну діяльність як інструмент інтеграції та кооперації зусиль наукової бібліотеки, влади та бізнесу. Розглянуто участь Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського в міжнародній бібліотечній кооперації. Висвітлено еволюцію системи установ як спосіб бібліотечно-інформаційних комунікацій.

Висвітлено участь бібліотек і їх інформаційно-аналітичних підрозділів у забезпеченні інформаційного супроводу процесів управління суспільним розвитком. Проаналізовано досвід функціонування бібліотечних структур у системі політико-комунікаційних взаємодій за різних соціально-економічних і суспільно-політичних умов. Обгрунтовано можливості бібліотек у забезпеченні інформаційного підгрунтя прийняття управлінських рішень. Розкрито специфіку їх функціонування як інформаційної бази, каналу та суб'єкта політичної комунікації.

Розглянуто соціальні інформаційні мережі як новітні форми інформаційних обмінів, що набувають зростаючого значення в житті сучасної України у зв'язку з успішним перебігом інформатизації, процесом зміцнення внутрішньосуспільних зв'язків на новій технологічній основі. Акцентовано увагу на співвідношенні системи горизонтальних і вертикальних інформаційних обмінів під час розвитку процесів суспільної самоорганізації, удосконалення якості інформаційного забезпечення діяльності управлінських структур. Проаналізовано особливості розвитку системи соціальних комунікацій у соціальній структурі українського суспільства. Висвітлено роль соціальних медіа у формуванні національного інформаційного ресурсу управлінської діяльності. Охарактеризовано специфіку функціонування української блогосфери.

Проаналізовано національний інформаційний комплекс як інструмент суспільного розвитку. Розглянуто глобальні інформаційні ресурси в сучасному національному розвитку. Висвітлено особливості формування національних інформаційних ресурсів у контексті розвитку сучасного глобального інформаційного простору. Розкрито актуальні проблеми розвитку сучасної україніки. Досліджено питання традиційних та електронних ресурсів рукописно-книжкової спадщини в духовній культурі України. Розглянуто особливості розвитку маніпулятивних технологій у сучасних інформаційних обмінах і бібліотечне комплектування. Розкрито досвід організації державної політики у сферах соціокультурного та правового розвитку.

Вивчено інформаційні особливості національного розвитку в еволюційному процесі. Досліджено організаційні механізми сучасної інформаційної діяльності. Проаналізовано нове та традиційне в задоволенні запитів сучасних користувачів інформації. З'ясовано національний внесок у міжнародну інформаційну діяльність. Приділено увагу проблемам інформаційної безпеки постіндустріального суспільства.

Досліджено історію нестандартного міста (землі) в складі Давньоруської держави та Великого князівства Литовського. На основі давньоруських зводів, білорусько-литовських літописів і полоцьких актових пам'яток розглянуто принципи творення образу Полоцької землі в літописному наративі й актах. Увагу приділено дослідженню "Повісті про Полоцьк" у легендарній частині другого літописного зводу Великого князівства Литовського. На матеріалах полоцьких актових джерел здійснено спробу реконструювати соціально-політичну модель Полоцької землі в складі Великого князівства Литовського. Показано особливості термінології полоцької актової мови.

Досліджено використання польських фразеологізмів у творчості Б. Лепкого. Обгрунтовано концепцію державотворення за поетичними творами Т. Г. Шевченка. З'ясовано театральні витоки ранніх зразків слов'янської прози. Приділено увагу формуванню сучасного культурного простору України та вивчено зв'язок між часовими зрізами культури. Охарактеризовано різновиди слов'янофільства. Показано роль українських організацій Словаччини у збереженні та розвитку народної культури. Вивчено взаємовпливи кириличних видань Євангелій другої половини ХVІ - середини ХVІІ ст. вільнюського та львівського друку. Розглянуто українсько-болгарські культурні контакти в контексті творчої співпраці М. Драгоманова й І. Франка. Висвітлено історичні передумови формування терміносистеми міжнародного права української мови. Проведено порівняльний аналіз відповідальності за вбивство, нанесення травми та здійснення погрози в стародавніх збірках звичаєвого права "Руська правда" та "Салічна правда". Визначено мовно-естетичні знаки культури в оригінальній і перекладній поезії М. Рильського. Зосереджено увагу на питаннях етнографії, етнології та мови в науковій спадщині П. А. Тутковського. Уточнено історію видання Четвероєвангелія перекладу П. Морачевського.

Вивчено діяльність Української філії Науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані CPCP y Києві в сфері економічних та інформологічних напрямів документознавчих досліджень, здійснених на прикладі державних, наукових установ, підприємств, організацій УРСР у 1964 - 1986-х рр. Досліджено питання уніфікації та стандартизації управлінської документації. Розроблено класифікатори з питань діяльності апаратів управління та документування управлінської інформації. Проаналізовано потоки інформації в контексті побудови структури керування виробництвом та створення автоматизованих систем управління. Розглянуто інформаційну систему діловодства та потоків галузевої документації з виробництва. Удосконалено систему первинної і планової документації Держплану УРСР і республіканських міністерств УРСР. Визначенено внесок учених Української філії у сферу організації діловодства та створення і розвитку управлінської документації.

Приділено увагу М. Грушевському як історіографу України. Визначено місце науковця в українській історіографії. Охарактеризовано публіцистичну діяльність професора. Подано інформацію про святкування різних ювілейних дат, пов'язаних із життям і діяльністю М. Грушевського.

Досліджено наукову діяльність філолога, історика, археографа, книгознавця, професора Київської духовної академії (КДА), завідувача Церковно-археологічного музею, академіка М. І. Петрова. Творчу спадщину вченого розглянуто в контексті вивчення історії писемної та книжкової культури України. Наведено внесок М. І. Петрова в розвиток польової, камеральної та едиційної археографії, у формування рукописно-книжкових колекцій і зібрань Церковно-археологічного музею, бібліотеки КДА, в організацію власного бібліотечного зібрання та архіву, який збережено в фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Актуалізовано відомості щодо інтелектуального оточення вченого, його наукові контакти. Досліджено науково-організаційну роботу М. І. Петрова в Церковно-археологічному товаристві, його участь в наукових товариствах, архівно-археографічних комісіях, археологічних з'їздах.

Наведено археографічні описання та тексти рукописних матеріалів, що належали протоієреєві Т. Карацоглу, одному з духовних керманичів греків, які були переселені з Криму до Надазов'я в 1778 - 1780 рр. Документи, складені новогрецькою, російською та тюркськими мовами, розкривають особливості духовно-релігійного життя кримських греків XVIII ст., а також церковної організації та побуту мешканців Маріупольської округи в перші десятиліття після переселення. У них розглядаються питання елліністики та тюркології, етнології, релігієзнавства, історія цивілізацій Причорномор'я та грецької діаспори. Проаналізовано мову листів Т. Карацоглу у порівняльно-історічному аспекті.