Діти з синдромом дефіциту уваги гіперактивності (ADHD), котрим необхідне хірургічне стоматологічне лікування

Мета роботи - проведення ретроспективного аналізу лікування пацієнтів з синдромом дефіциту уваги гіперактивності.

Профілактика карієсу та гінгівіту у дітей, які лікуються незнімною ортодонтичною апаратурою

Надано результати впровадження розроблених диференційованих комплексів лікувально-профілактичних заходів для дітей під час лікування зубощелепних аномалій залежно від ступеня вираженості карієсогенної та пародонтогенної ситуації у порожнині рота.

Порівняльна ефективність пульпотомії тимчасових молярів із застосуванням МТА та сульфату заліза

Мета дослідження - порівняти ефективність пульпотомії тимчасових молярів із застосуванням препаратів на основі мінерал триоксид агрегату (МТА) та сульфату заліза. За допомогою методу пульпотомії лікували 171 тимчасовий моляр із хронічним пульпітом у дітей віком від 3-х до 7-ми років. Дітей розподілили на 2 групи залежно від використовуваного матеріалу: 86 дітей лікували препаратом триоксидент ("ВладМиВа", Росія) та 85 дітей - препаратом ViscoStat ("Ultradent", США). Через 2 роки після лікування клінічна ефективність пульпотомії становила 93 - 99 %, ефективність, підтверджена даними променевих методів дослідження - 85 - 98 %. Висновки: ефективність пульпотомії тимчасових молярів з використанням препарату триоксидент ("ВладМиВа", Росія) на 6 - 13 % перевищувала показники у дітей, яких лікували препаратом ViscoStat ("Ultradent", США).

Захворюваність на карієс зубів у дітей раннього віку та її взаємозв'язок з різними факторами ризику

Мета роботи - оцінити поширеність та інтенсивність карієсу зубів, а також фактори ризику його розвитку у дітей віком до 36 місяців, які пройшли профілактичний огляд у дитячих поліклініках м. Мінськ (Білорусь). Після підписання інформованої згоди батьки відповідали на запитання розробленої анкети для оцінки факторів ризику виникнення карієсу щодо соціально-економічного статусу сім'ї, навичок гігієни порожнини рота і харчування. Стоматологічне обстеження 800 дітей, що охоплювало оцінку наявності каріозних уражень і гігієнічний статус, проводив один дослідник. Статистичний аналіз даних виконували у програмі Statistica 8.0 з розрахунком U-критерію Манна-Уїтні, тесту <$E chi sup 2>, коефіцієнта кореляції Спірмена. Середній вік дітей становив 14,7 місяців. Поширеність карієсу зубів, беручи до уваги початкові каріозні ураження, становила 32,8 %, а середнє значення індексу інтенсивності карієсу - 1,7. Найчастіше уражені карієсом були різці верхньої щелепи. Висновки: статистично значимі асоціації встановили між поширеністю карієсу і нічним пляшечковим та грудним вигодовуванням, вживанням продуктів і напоїв із вмістом цукру, частотою нічних годувань і станом гігієни порожнини рота.

Клінічний випадок ентеровірусного везикулярного стоматиту з екзантемою у дитини

Мета роботи - виявити особливості клініки ентеровірусного везикулярного стоматиту (ЕВС) з екзантемою у дітей на підставі аналізу клінічного випадку, провести диференційну діагностику із захворюваннями з аналогічним перебігом, опираючись на дані, одержані під час аналізу. Проведено аналіз особливостей клініки ЕВС з екзантемою у дитини 3-х років. У цьому разі враховано такі показники як наявність і ступінь виразності загальних симптомів, характер і локалізація елементів ураження. Виявлено такий характер клінічного перебігу ЕВС: гострий початок захворювання з підвищенням температури до 39 <$E symbol Р>С, подальше зниження температури тіла до субфебрильної, яке відбулось в першу добу; слабко виражений підщелепний лімфаденіт; енантема у вигляді ерозій та папул на м'якому піднебінні, мигдаликах, язику, щоках; везикулярно-папульозна екзантема на шкірі долонь, передпліч, колін і стоп. Висновки: діагностика ЕВС з екзантемою може викликати труднощі через схожість симптомів із гострим герпетичним стоматитом, вітряною віспою та герпангіною. Симптомами, які дозволять відрізнити ці захворювання, є: слабко виражений підщелепний лімфаденіт, характерна локалізація екзантеми (переважно шкіра долоней, передпліч, колін, стоп), енантема без переважної локалізації, відсутність запальної реакції з боку ясен.

Карієс зубів у дітей молодшої вікової групи

Вивчено захворюваність на карієс зубів дітей віком 2 - 5 років. Наведено поширеність та інтенсивність у вікових групах 2 - 3 і 3 - 5 років. У молодшій групі виявлено поширеність на рівні 35,4 %, інтенсивність - 1,1. Віком 3 - 5 років відповідно 47,5 % і 2,9. Серед чинників ризику карієсу виділено найбільш суттєві - "солодка нічна пляшечка", надлишок вуглеводів у їжі, токсикози вагітності та незадовільний гігієнічний стан порожнини рота.

Застосування візуалізованих завдань навчального типу у студентів-стоматологів при вивченні ортодонтії

Розглянуто спосіб оптимізації формування клінічного мислення у студентів-стоматологів під час вивчення ортодонтії на кафедрі стоматології дитячого віку. Для відпрацювання навичок клінічного обстеження та діагностики запропоновано використовувати візуалізовані завдання з розширеним набором запитань щодо клінічної ситуації, відповідно до діагностичних алгоритмів зубощелепних аномалій і деформацій, що підлягали дослідженню.

Сучасний погляд на класифікацію захворювань пародонта у дітей

Наведено модифіковану класифікацію захворювань пародонта в дітей, яку можна використовувати в Україні та інших країнах. У класифікації враховано особливості клінічного перебігу захворювань пародонта, анатомо-фізіологічні особливості будови тканин пародонта в різні вікові періоди, загальний стан організму дитини, рівень гігієни порожнини рота. Нова класифікація полегшить ранню діагностику, вибір тактики лікування та його своєчасне проведення.

Сучасні особливості герпесвірусних уражень слизової оболонки порожнини рота у дітей за даними клініко-лабораторних досліджень

У ході дослідження встановлено, що рецидивуючий герпетичний стоматит (РГС) у дітей може спричинятися асоціацією герпесвірусів (HSV, CMV, EBV, HHV-6, HHV-7), які зумовлюють важчий клінічний перебіг захворювання. Асоціантами вірусу простого герпесу (HSV) частіше виявлялись вірус Епштейна - Барр (EBV), цитомегаловірус (CMV), вірус герпесу людини тип - 6 (HHV-6) і вірус герпесу людини тип -7 (HHV-7) в таких асоціаціях: HSV + HHV-6, HSV + EBV + CMV + HHV-6 + HHV-7, HSV + CMV, HSV + EBV, HSV + HHV - 6 + HHV-7, HSV + EBV + HHV-6 (1), HSV + EBV + HHV-6 + HHV-7. Виявлено особливості клінічного перебігу тяжких форм РГС у дітей з мікст-герпесвірусною інфекцією порожнини рота. Методом полімеразної ланцюгової реакції встановлено показники ДНК-вірусної активності, що визначали ступінь реплікації вірусу: низькі - від 1000 до 10 000 в.част./мл, середні - від 10 000 до 100 000 і високі - від 100 000 і більше. Визначені показники ДНК-вірусної активності надають можливість диференційованого вибору методу терапії.

Послідовність формування контактних пунктів аппроксимальних поверхонь коронок тимчасових молярів

Мета роботи - дослідити послідовність формування контактних пунктів аппроксимальних поверхонь коронок тимчасових молярів у різні періоди формування прикусу у дітей. Виконано фотографування зубних рядів і моделей щелеп дітей різних вікових груп та проаналізували динаміку формування контактних пунктів аппроксимальних поверхонь з урахуванням віку. Виявили, що наявність контактних пунктів аппрокисмальних поверхонь коронок тимчасових зубів залежить від функціональної групи зубів та періоду розвитку тимчасового прикусу. У фронтальній ділянці дитячих зубних рядів спостерігають різні варіанти співвідношення аппроксимальних поверхонь коронок зубів, зокрема встановлення трем та діастеми одразу після повного прорізування всіх тимчасових зубів. Для бічної ділянки зубних рядів характерна наявність контактних пунктів між молярами на всіх етапах формування тимчасового прикусу. Висновки: контактні пункти аппроксимальних поверхонь коронок тимчасових молярів переважно зберігаються у всіх періодах розвитку тимчасового та змінного прикусів аж до моменту фізіологічної зміни тимчасових молярів на постійні премоляри.

Порівняння ремінералізуючого впливу протикаріозних лікувально-профілактичних зубних паст із різними носіями фтору на вогнищеву демінералізацію емалі постійних зубів

Досліджено вплив протикаріозних лікувально-профілактичних зубних паст із різними носіями фтору на ділянки вогнищевої демінералізації емалі постійних зубів. Встановлено залежність швидкості ремінералізації емалі постійних зубів від носія фториду, терміну застосування та часу експозиції.

Порівняльний аналіз хімічного складу альвеолярної кістки при прорізуванні зуба і формуванні його кореня

Наведено результати дослідження вмісту основних хімічних елементів структури апатитів міжзубної кісткової перегородки за її побудови в період прорізування зуба та формування коренів. Описано біологічну активність цих елементів, яка проявляється їх участю в окисно-відновних реакціях під час ремоделювання та мінералізації кістки.

Порівняльна оцінка протикаріозної ефективності лікувально-профілактичних зубних паст з різними носіями фтору

За умов експерименту та клініки вивчено вплив лікувально-профілактичних зубних паст з різними носіями фтору на структурні та функціональні параметри емалі постійних зубів, яка є на етапі вторинної мінералізації. Проведено якісний і кількісний хімічний аналіз поверхневого шару 80 зразків емалі. За допомогою методу вторинної іонної мас-спектрометрії визначено проникнення іонів фтору та фториду кальцію. Із використанням методу рентгенофотоелектронної спектроскопії в емалі визначено кількість фтору, кальцію та фосфору. Встановлено недостатній рівень мінералізації емалі постійних зубів після прорізування та зміни, що відбуваються під впливом різних носіїв фтору. Під спостереженням перебувало 88 школярів 12-річного віку. Вивчено вплив фторовмісних зубних паст на стан твердих тканин зубів, структурно-функціональну карієсорезистентність емалі, мінералізуючий потенціал ротової рідини. Встановлено залежність досліджуваних параметрів від носія фтору, його концентрації та терміну використання.

Оцінка ефективності зубних паст Лакалут 4-8 (ретельне чищення молочних та постійних зубів), Лакалут 8+ (спеціально для захисту постійних зубів) у дітей різного віку

Надано результати вивчення очищуючих властивостей дитячих зубних паст Лакалут 4-8 і Лакалут 8+ та їх вплив на стан гігієни порожнини рота у дітей різного віку. Через 28 днів після регулярного чищення зубів досліджуваними пастами виявлено, що 100 % дітей мали позитивні враження та мотивацію до подальшого застосування цих паст. Відмічено також суттєве покращання гігієнічного стану порожнини рота у дітей різного віку.

Морфологія кореневої системи тимчасових зубів. Ч. 5. Форма дна пульпової камери, топографія усть кореневих каналів у других молярах верхньої щелепи

Мета роботи - дослідити особливості морфології пульпової камери, зокрема форми її дна та топографії усть кореневих каналів других тимчасових молярів верхньої щелепи. Використано метод фотофіксації зображення дна пульпової камери молярів у різних проекціях, статистичний метод обробки одержаних результатів. Наведено дані стосовно форми дна пульпової камери, кількості кореневих каналів та топографії їх усть в других тимчасових молярах верхньої щелепи. На підставі проведеного дослідження встановили, що в групі других молярів зуби переважно мали чотири і більше кореневих каналів. У зубах з чотирма каналами додатковим каналом був другий медіально-щічний канал, а при формуванні п'яти кореневих каналів формувалися два додаткових канали: один медіально-щічний та один дистально-щічний канали. Висновки: виявлено тенденцію збільшення кількості кореневих каналів у других верхніх молярах внаслідок утворення додаткового медіально-щічного каналу. Одночасно зі збільшенням кількості каналів спостерігається зменшення їх діаметра.

Морфологія кореневої системи тимчасових зубів. Ч. 4. Форма дна пульпової камери, топографія усть кореневих каналів у перших молярах верхньої щелепи

Мета роботи - дослідити особливості морфології пульпової камери, зокрема форми її дна і топографію усть кореневих каналів перших тимчасових молярів верхньої щелепи. Використано метод фотофіксації зображення дна пульпової камери молярів у різних проекціях та статистичний метод обробки отриманих результатів. Наведено дані стосовно форми дна пульпової камери, кількості кореневих каналів і топографії усть у перших тимчасових молярах верхньої щелепи. Встановлено, що більшість перших молярів верхньої щелепи мали три кореневих канали, а збільшення кількості яких було зумовлене утворенням додаткового дистально-щічного каналу. Висновки: спостережено збільшення кількості кореневих каналів у перших верхніх молярах, пов'язане з утворенням додаткового дистально-щічного каналу. Водночас зі збільшенням кількості кореневих каналів простежувалося зменшення їх діаметра.

Морфологія кореневої системи тимчасових зубів. Ч. 3. Різці верхньої щелепи

Мета роботи - дослідити особливості морфології кореневої системи тимчасових різців верхньої щелепи. У дослідженні використано метод фотофіксації зображення зубів у різних проекціях, рентгенологічний метод (знімки зубів дітей різного віку) та статистичний метод обробки одержаних результатів. Одержано дані про форму коренів тимчасових різців верхньої щелепи, дивергенцію і тип резорбції. У більшості центральних і бічних різців верхньої щелепи спостерігали нахил кореня у дистальному напрямку. У центральних різцях верхньої щелепи суттєвим було сплощення коренів у вестибуло-оральному напрямку, сплощення коренів бічних різців простежували у медіально-дистальному напрямку. Переважав змішаний тип резорбції. Висновки: чіткішу дивергенцію коренів у дистальному напрямку спостерігали у центральних різців. Згин верхівок коренів у сагітальній площині був менш вираженим у бічних різців у порівнянні з центральними. Схожі типи резорбції відзначили в обох групах досліджуваних різців.

Морфологія кореневої системи тимчасових зубів. Ч. 2. Моляри нижньої щелепи

Мета роботи - дослідити особливості морфології кореневої системи тимчасових молярів нижньої щелепи. Використано метод фотофіксації знімків зубів у різних проекціях, рентгенологічний метод (знімки зубів дітей різного віку) та статистичний метод обробки одержаних результатів. Одержали дані про форму коренів тимчасових молярів нижньої щелепи, дивергенцію, тип резорбції. Встановлено, що у перших молярах нижньої щелепи на різних етапах розвитку домінував медіальний корінь. Дивергенція медіального та дистального коренів була незначною та майже однаковою в обох коренях. Більшість перших молярів мали типовий згин апікальної частини медіального кореня у дистальному напрямку. У групі других молярів нижньої щелепи за довжиною також домінував медіальний корінь. Кут відхилення дистального кореня значно перевищував дивергенцію медіального кореня. Висновки: виявлено тенденцію впливу локалізації зародка постійного зуба на більш виражену резорбцію дистального кореня тимчасового зуба; формування певних типів резорбції у медіальних і дистальних коренях молярів нижньої щелепи.

Морфологія кореневої системи тимчасових зубів. Ч. 1. Моляри верхньої щелепи

Мета роботи - дослідити особливості морфології кореневої системи тимчасових молярів верхньої щелепи. У дослідженні використано метод фотофіксації зображення зубів у різних проекціях та статистичний метод обробки одержаних результатів. Одержано дані про форму коренів тимчасових молярів верхньої щелепи, дивергенцію коренів, тип їх резорбції. Встановили, що більшість перших молярів верхньої щелепи мали ознаку з'єднання дистально-щічного та піднебінного коренів. Це впливало на зменшення у зубах дивергенції коренів. На етапі резорбції переважав змішаний тип. У групі других молярів найбільш розвинутим був піднебінний корінь із максимальним ступенем відхилення. Більшість досліджуваних других молярів мали окремо розташовані дистально-щічні та піднебінні корені. У зубах без ознаки з'єднання піднебінного та дистально-щічного коренів спостерігали тенденцію до збільшення їх дивергенції. Висновки: виявлено тенденцію впливу ознаки з'єднання піднебінного та дистально-щічного коренів на ступінь відхилення коренів, формування певних типів резорбції у коренях з різними анатомічними ознаками.

Комп'ютерна програма Caries Risk як метод визначення основних чинників ризику карієсу

Комп'ютерна програма Caries Risk надає можливість визначати у відсотках і представляти наочно у вигляді секторної діаграми вплив основних чинників ризику розвитку карієсу та відображати схильність до карієсу і можливість йому запобігти. Використовуючи відсоткові значення індивідуально побудованих діаграм, запропоновано профілактичні комплекси з урахуванням чинників ризику. Визначено кратність їх застосування залежно від групи ризику.