Випадок періодичної хвороби, діагностованої на 22-му році перебігу

Важливим етапом підтвердження генетичної концепції періодичної хвороби було клонування в 1997 р. гена, відповідального за цю хворобу (MEFV - Mediterranean fever), та 8-ми мутацій гена. Одна з найпоширеніших мутацій (М694V) полягає в заміні валіну на метионін у позиції 694 та утворенні гаплотипів A, B, F, G тощо, які з різною частотою виявляються у вихідців із Середземномор'я. Наведений випадок періодичної хвороби цікавий зміною торакального синдрому на абдомінальний після 3 - 4 років від початку захворювання, доброякісним перебігом, без ознак розвитку амілоїдозу. Найбільш позитивно в лікуванні періодичної хвороби зарекомендував себе колхіцин, однак препарат ефективний у 80 - 85 % хворих. В даному випадку позитивний результат одержано у разі застосування ібупрофену. Оскільки випадки періодичної хвороби можуть траплятися в Україні і на сьогодні, знання особливостей періодичної хвороби дозволить зменшити число діагностичних помилок і випадків призначення необгрунтованого лікування.

Важным этапом подтверждения генетической концепции периодической болезни было клонирование в 1997 году гена, ответственного за эту болезнь (MEFV - Mediterranean fever), и 8 мутаций гена. Одна из самых распространенных мутаций (М694V) заключается в замене валина на метионин в позиции 694 и образовании гаплотипов A, B, F, G и др., которые с разной частотой проявляются у выходцев из Средиземноморья. Приведенный случай периодической болезни интересен сменой торакального синдрома на абдоминальный после 3 - 4 лет от начала заболевания, доброкачественным течением, без признаков развития амилоидоза. Наиболее позитивно в лечении периодической болезни зарекомендовал себя колхицин, однако препарат эффективен у 80 - 85 % больных. В данном случае положительный результат был получен при использовании ибупрофена. Поскольку случаи периодической болезни могут случаться в Украине и в наше время, знания особенностей периодической болезни позволят уменьшить число диагностических ошибок и случаев назначения необоснованного лечения.

Вплив шкідливих факторів виробничого і невиробничого характеру на субпопуляційний склад лімфоцитів крові та вміст цитокінів у хворих на хронічний гепатит С

У результаті проведених досліджень виявлено, що у хворих на хронічний гепатит С додаткові шкідливі фактори негативно впливають на субпопуляційний склад лімфоцитів і вміст цитокінів. У хворих на хронічний гепатит С, що працюють на підприємствах зі шкідливими умовами праці або часто вживають алкоголь, встановлена значніша імунодепресія Т-клітинної ланки імунітету за активації гуморальної у порівнянні з хворими на хронічний гепатит С без впливу цих факторів.

В результате проведенных исследований выявлено, что у больных хроническим гепатитом С дополнительные вредные факторы негативно влияют на субпопуляционный состав лимфоцитов и содержание цитокинов. У больных хроническим гепатитом С, которые работают на предприятиях с вредными условиями работы или часто употребляют алкоголь, установлена более значительная иммунодепрессия Т-клеточного звена иммунитета при активации гуморального по сравнению с больными хроническим гепатитом С без влияния этих факторов.

Досвід використання культури клітин MDCK для ізоляції вірусів грипу

Наведено результати першого в Україні досвіду впровадження методу ізоляції вірусу грипу на лінії клітин MDCK у роботу практичної вірусологічної лабораторії. Використання культурального методу протягом трьох епідемічних сезонів дозволило підвищити результативність вірусологічного спостереження за грипом, а також заощадити час і матеріальні ресурси.

Приведены результаты первого в Украине опыта внедрения метода изоляции вируса гриппа на линии клеток MDCK в работу практической вирусологической лаборатории. Использование культурального метода в течение трех эпидемических сезонов позволило повысить результативность вирусологического надзора за гриппом, а также сберечь время и материальные ресурсы.

Дослідження гастропротективних властивостей ренорму

Досліджено механізм антивиразкової дії препарату "Ренорм" і порівняно його цитопротективні властивості з властивостями відомого антивиразкового препарату "Гастроцепін". Експерименти проведено на 40-а нелінійних білих щурах-самцях масою 180 - 230 г. Встановлено, що гастроцепін зменшував утворення виразок на 100 %, ерозій - на 71,8 %, масивних крововиливів - на 90 %. Наведені дані свідчать про те, що хоча ренорм в дослідженнях мав слабший гастропротективний ефект, ніж гастроцепін, але він був досить значним: кількість виразок на один шлунок зменшувалась на 56 %.

Исследован механизм противоязвенного действия препарата "Ренорм" и сравнены его цитопротективные свойства со свойствами известного противоязвенного препарата "Гастроцепин". Эксперименты проведены на 40-а нелинейных белых крысах-самцах массой 180 - 230 г. Установлено, что гастроцепин уменьшал образование язв на 100 %, эрозий - на 71,8 %, массивных кровоизлияний - на 90 %. Приведенные данные свидетельствуют о том, что хотя "Ренорм" в исследованиях имел более слабый гастропротективный эффект, чем "Гастроцепин", этот эффект был достаточно значимым: количество язв на один желудок уменьшалось на 56 %.

Ендотоксемія як критерій розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із безсимптомною HBV-інфекцією

Зазначено, що формування та розвиток ендотоксемії у вагітних із безсимптомним перебігом HBV-інфекції залежать від тривалості патологічного процесу й проявляються підвищенням вмісту молекул середньої маси у сироватці крові за її хронічного перебігу. Рівень молекул середньої маси у сироватці крові у первинно інфікованих HBV вагітних і здорових вагітних істотно не відрізняється. За наявності маркерів реплікативної активності HBV відзначається вищий вміст молекул середньої маси у сироватці крові, ніж за їх відсутності. Підвищений вміст молекул середньої маси у сироватці крові вагітних з HBV-інфекцією є біохімічною ознакою можливого розвитку ускладнень перебігу вагітності та пологів і може бути використаний з метою їх прогнозування.

Указано, что формирование и развитие эндотоксемии у беременных с бессимптомным течением HBV-инфекции зависят от продолжительности патологического процесса и проявляются повышением содержания молекул средней массы в сыворотке крови при ее хроническом течении. Уровень молекул средней массы в сыворотке крови у первично инфицированных HBV беременных и здоровых беременных существенно не отличается. При наличии маркеров репликативной активности HBV выделяется большее содержание молекул средней массы в сыворотке крови, чем при их отсутствии. Повышенное содержание молекул средней массы в сыворотке крови беременных с HBV-инфекцией является биохимическим признаком развития осложнений течения беременности и родов и может быть использован с целью их прогнозирования.

Загальноадаптивні реакції у дітей з набутим токсоплазмозом

Вивчали резистентність організму дітей з набутим токсоплазмозом на основі визначення у них характеру загальноадаптивних реакцій за допомогою лейкоцитарної формули крові. Визначено особливості загально-адаптивних реакцій у 50-ти здорових і 69-ти дітей з токсоплазмозом віком 7-ми - 16-ти років. Виявлено, що у дітей з токсоплазмозом загальноадаптивні реакції з саногенетичним потенціалом спостерігалися у 2,6 рази рідше, ніж у контрольній групі, а з дезадаптивним і патогенетичним потенціалом - у 2,4 рази частіше. Особливо часто останні були у дітей з хронічним перебігом токсоплазмозу, а саме: з очною та нейротрофічною формами. Після комплексного лікування у дітей з гострим перебігом токсоплазмозу характер загальноадаптивних реакцій майже нормалізувався. У дітей з хронічним перебігом набутого токсоплазмозу не настало їх повного відновлення, що є приводом для призначення цим дітям у подальшому адаптивно-коригувальних засобів.

Изучали резистентность организма детей с приобретенным токсоплазмозом на основе определения у них характера общеадаптивных реакций при помощи лейкоцитарной формулы крови. Определены особенности общеадаптивных реакций у 50-ти здоровых и 69-ти детей с токсоплазмозом в возрасте 7 - 16-ти лет. Выявлено, что у детей с токсоплазмозом общеадаптивные реакции с саногенетическим потенциалом наблюдались в 2,6 раза реже, чем в контрольной группе, а с дезадаптивным и патогенетическим потенциалом - в 2,4 раза чаще. Особенно часто последние были у детей с хроническим течением токсоплазмоза, а именно с глазной и нейротрофической формами. После комплексного лечения у детей с острым течением токсоплазмоза характер общеадаптивных реакций почти нормализовался. У детей с хроническим течением приобретенного токсоплазмоза не наступило их полного восстановления, что является поводом для назначения этим детям адаптивно-корригирующих средств.

Зміна окисної модифікації білків сироватки крові та ДНК лейкоцитів при гострих кишкових інфекціях

Досліджено вміст карбонільних груп білків у сироватці крові та морфологічний стан ДНК лейкоцитів 96-ти хворих на гострі кишкові інфекції в динаміці захворювання. Показано підвищення рівня окисної модифікації білків крові, а також виявлено фрагментацію ДНК лейкоцитів залежно від етіології, ступеня тяжкості та періоду недуги. Виявлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем окисної модифікації білків сироватки крові і частотою виявлення деградації ДНК лейкоцитів у гострому періоді захворювання.

Исследовано содержание карбонильных групп белков в сыворотке крови и морфологическое состояние ДНК лейкоцитов 96-ти больных острыми кишечными инфекциями в динамике заболевания. Показано повышение уровня окислительной модификации белков крови, а также выявлена фрагментация ДНК лейкоцитов в зависимости от этиологии, степени тяжести и периода болезни. Выявлена прямая корреляционная связь между уровнем окислительной модификации белков сыворотки крови и частотой проявления деградации ДНК лейкоцитов в остром периоде заболевания.

Комплексне лікування дітей, хворих на гострі кишкові інфекції, із застосуванням силіксу

Зазначено, що традиційна терапія гострих кишкових інфекцій, яка включає в себе антибактерійні засоби і регідратаційну, зокрема інфузійну, терапію з метою усунення порушень водно-електролітного балансу і збереження гомеостазу, не завжди дає швидкий і достатньо стабільний ефект. Тому велике значення має впровадження нових лікарських препаратів детоксикаційної й антимікробної дії, особливо в процесі лікування гострих інфекційних захворювань у дітей. Наведено оцінку ефективності застосування препарату "Силікс" - нового синтетичного аморфного високодисперсного кремнезему під час лікування 126-ти дітей віком до 12-ти років, хворих на гострі кишкові інфекції різного ступеня тяжкості.

Указано, что традиционная терапия острых кишечных инфекций, которая включает в себя антибактериальные средства и регидратационную, в частности инфузионную, терапию с целью устранения нарушений водно-электролитного баланса и сохранения гомеостаза, не всегда дает быстрый и достаточно стабильный эффект. Поэтому большое значение имеет внедрение новых лекарственных препаратов детоксикационного и антимикробного действия, особенно при лечении острых инфекционных заболеваний у детей. Приведена оценка эффективности использования препарата "Силикс" - нового синтетического аморфного высокодисперсного кремнезема при лечении 126-ти детей возрастом до 12-ти лет, больных острыми кишечными инфекциями разной степени тяжести.

Лікувальна ефективність циклоферону при вірусних інфекціях

Спостерігали хворих на вітряну віспу, оперізувальний герпес і гнійний верхньощелепний синуїт, якими ускладнились гострі респіраторні вірусні інфекції. Досліджено ефективність комплексної терапії за даних захворювань за допомогою низькомолекулярного синтетичного індуктора ендогенного інтерфероноутворення - циклоферону (наведено просторову будову та хімічну формулу циклоферону). Застосування таблетованої та ін'єкційної форм циклоферону сприяло клінічному одужанню та поліпшенню імунологічних показників організму.

Под наблюдением находились больные ветряной оспой, опоясывающим герпесом и гнойным верхнечелюстным синуитом, которыми осложнились острые респираторные вирусные инфекции. Исследована эффективность комплексной терапии при данных заболеваниях с помощью низкомолекулярного синтетического индуктора эндогенного интерферонообразования - циклоферона (представлено пространственное строение и химическая формула циклоферона). Использование таблетированной и инъекционной форм циклоферона способствовало клиническому выздоровлению и улучшению иммунологических показателей организма.

Магнітнорезонансна та комп'ютерна томографія головного мозку при герпесвірусних енцефалітах

Проаналізовано 112 комп'ютерних і 326 магнітнорезонансних томограм головного й спинного мозку у хворих на енцефаліт і/чи мієліт, спричинених герпесвірусами: вірусом простого герпесу, цитомегаловірусом, вірусом Епштейна-Барр і вірусом оперізувального гепресу. Показано, що магнітнорезонансна томографія (МРТ) має переваги перед комп'ютерною томографією (КТ), особливо в перші дні хвороби; відсутність змін на КТ і МРТ за наявності переконливих клініко-лабораторних й вірусологічних даних не повинна виключати імовірності герпесвірусного ураження ЦНС. Можливі різні варіанти змін речовини мозку та його оболонок: зміни гострого періоду - вогнища запального характеру, зокрема з геморагічним компонентом у них, набряк мозку, потовщення оболонок, а також резидуальні зміни - утворення кіст, гідроцефалія, поренцефалія, атрофія речовини мозку, кальцифікати. Описано зміни, характерні для окремих герпесвірусів, за їх потенційної топічної політропності.

Проанализированы 112 компьютерных и 326 магнитнорезонансных томограмм головного и спинного мозга у больных энцефалитом и/или миелитом, вызванный герпесвирусами: вирусом простого герпеса, цитомегаловирусом, вирусом Эпштейна-Барр и вирусом опоясывающего герпеса. Показано, что магнитно-резонансная томография (МРТ) имеет преимущество перед компьютерной томографией (КТ), особенно в первые дни болезни; отсутствие изменений на КТ и МРТ при наличии убедительных клинико-лабораторных и вирусологических данных не должны исключать вероятности герпесвирусного поражения ЦНС. Возможны разные варианты изменений вещества мозга и его оболочек: изменения острого периода - очаги воспалительного характера, в частности с геморрагическим компонентом в них, отек мозга, утолщение оболочек, а также резидуальные изменения - образование кист, гидроцефалия, порэнцефалия, атрофия вещества мозга, кальцификаты. Описаны изменения, характерные для отдельных герпесвирусов, при их потенциальной топической политропности.

Ортопедична профілактика в гострому періоді поліомієліту

Звернено увагу на основи профілактики каліцтва й уникнення помилок минулого, якщо виникнуть випадки захворювання на поліомієліт. Лікувальні заходи у разі поліомієліту повинні спрямовуватись на профілактику контрактур і деформацій, що виникають у гострому періоді недуги, якщо не проводиться правильне ортопедичне лікування. Для досягнення бажаних результатів треба, щоб у лікуванні хворих у гострому періоді брали участь три спеціалісти: інфекціоніст, невропатолог, ортопед. У гострий період після закінчення лікування в інфекційній лікарні, значна частина хворих потребує продовження лікування в поліклініках, школах-інтернатах, санаторіях, де проводиться комплексне лікування. Мета усього комплексу лікування - створити умови для якомога швидшого відновлення функції паралізованих м'язів: УВЧ, діатермія, індуктотермія, іоногальванізація, озокерито- і парафінолікування, водо- і грязелікування, масаж і лікувальна гімнастика.

Обращено внимание на основы профилактики увечий, если возникнут случаи заболевания полиомиелитом. Лечебные мероприятия при полиомиелите должны быть направлены на профилактику контрактур и деформаций, которые возникают в остром периоде болезни, если не проводится правильное ортопедическое лечение. Для достижения желаемых результатов необходимо, чтобы в лечении больных в остром периоде принимали участие три специалиста: инфекционист, невропатолог, ортопед. В острый период после окончания лечения в инфекционной больнице, значительная часть больных нуждается в продолжении лечения в поликлиниках, школах-интернатах, санаториях, где проводится комплексное лечение. Цель всего комплекса лечения - создание условий для быстрого обновления функций парализованных мышц: УВЧ, диатермия, индуктотермия, ионогальванизация, озокерито- и парафинолечение, водо- и грязелечение, массаж и лечебная гимнастика.

Особливості реконвалесценції після гострого шигельозу у ВІЛ-інфікованих

В процесі обстеження 48-ми хворих на гострий шигельоз Флекснера 2а, який перебігав на тлі ВІЛ-інфекції/СНІДу, встановлено, що більш інформативним показником формування реконвалесцентного носійства шигел (субклінічного перебігу дизентерії) є виявлення ДНК збудника за допомогою ПЛР не у випорожненнях, а в зскрібку зі слизової оболонки прямої кишки. Доведено, що шигельоз у ВІЛ-інфікованих осіб у І - ІІ клінічних стадіях перебігає не тяжче, ніж у хворих без імунодефіциту, однак ВІЛ-інфекція/СНІД навіть за безсимптомної форми сприяють тривалому субклінічному перебігу шигельозу.

При обследовании 48-ми больных острым шигеллезом Флекснера 2а, который протекал на фоне ВИЧ-инфекции/СПИДа, установлено, что более информативным показателем формирования реконвалесцентного носительства шигелл (субклинического течения дизентерии), является обнаружение ДНК возбудителя с помощью ПЦР в соскобе со слизистой оболочки прямой кишки. Доказано, что шигеллез у ВИЧ-инфицированных в І - ІІ клинических стадиях протекает не тяжелее, чем у больных без иммунодефицита, однако ВИЧ-инфекция/СПИД даже при бессимптомной форме способствуют длительному субклиническому течению шигеллеза.

Перспективи застосування спіруліни при туберкульозі легень у дітей і підлітків

Проведені дослідження і клінічні спостереження свідчать про багатоплановий позитивний вплив спіруліни на організм дітей і підлітків, хворих на туберкульоз легень, які перебувають на реабілітаційному етапі лікування в санаторії. Це проявляється в більш повній і швидшій нормалізації обмінних процесів, підвищенні реактивності організму, ліквідації інтоксикаційних проявів і покращанні загального стану організму. Привертає увагу вплив спіруліни на показники антиоксидантного захисту. У крові дітей дослідної групи відзначено достовірне зростання активності каталази та глутатіону - у 45 % дітей до рівня норми. Застосування спіруліни в комплексі з традиційними заходами реабілітаційного періоду сприяло нормалізації показників глобулінемії, достовірно знизився пул середньомолекулярних пептидів.

Проведенные исследования и клинические наблюдения свидетельствуют о многоплановом положительном влиянии спирулины на организм детей и подростков, больных туберкулезом легких, которые пребывают на реабилитационном этапе лечения в санатории. Это проявляется в более полной и быстрой нормализации обменных процессов, повышении реактивности организма, ликвидации интоксикационных проявлений и улучшении общего состояния организма. Привлекает внимание влияние спирулины на показатели антиоксидантной защиты. В крови детей исследуемой группы отмечено достоверное возрастание активности каталазы и глутадиона - у 45 % детей до уровня нормы. Использование спирулины в комплексе с традиционными мерами реабилитационного периода способствовало нормализации показателей глобулинемии, достоверно снизился пул среднемолекулярных пептидов.

Порівняльний аналіз поінформованості про СНІД і венеричні хвороби в навчальних закладах

У межах Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ/СНІДом вивчено ефективність антиСНІД-освітньої роботи серед шкільної та студентської молоді (491 особа) шляхом анкетування до та після проведення освітніх заходів. Встановлено, що активні форми роботи (участь молоді у підготовці круглих столів, семінарів, стінгазет, санбюлетенів) дали істотно кращі знання, ніж пасивні (лекції та бесіди спеціалістів).

В рамках Всемирного дня борьбы с ВИЧ/СПИДом изучена эффективность антиСПИД-просветительной работы среди школьной и студенческой молодежи (491 человек) путем анкетирования до и после проведения просветительных мероприятий. Установлено, что активные формы работы (участие молодежи в подготовке круглых столов, семинаров, стенгазет, санбюллетеней) дали существенно лучшие знания, чем пассивные (лекции и беседы специалистов).

Реактогенність вакцин дифтерійної групи в Україні на сучасному етапі

На підставі даних післямаркетингових спостережень охарактеризовано реактогенність вакцинних препаратів дифтерійної групи на сучасному етапі в Україні. Проведено порівняльну характеристику показників післявакцинних реакцій та ускладнень серед вакцин АКДП, АДП, АДП-м, АКДП+гепВ та АКДП+ІПВ, які застосовувались в медичній практиці протягом 2000 - 2002 рр. Всі випадки післявакцинних ускладнень розділено за клінічними проявами та визначено причини їх виникнення. Вперше представлено дані щодо реактогенності АаКДП вакцини з ацелюлярним кашлюковим компонентом за широкого її застосування в Україні протягом 2002 р.

На основе данных послемаркетинговых наблюдений охарактеризована реактогенность вакцинных препаратов дифтерийной группы на современном этапе в Украине. Проведена сравнительная характеристика показателей поствакцинных реакций и осложнений между вакцинами АКДС, АДС, АДС-м, АКДС+гепВ (вакцина против гепатита В) и АКДС+ИПВ (инактивированная полиомиелитная вакцина), которые использовались в медицинской практике в течение 2000 - 2002 гг. Все случаи поствакцинных осложнений разделены по клиническим проявлениям, определены причины их возникновения. Впервые представлены данные о реактогенности АаКДС вакцины с ацеллюлярным коклюшевым компонентом при широком ее использовании в Украине в течение 2002 г.

Результати лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень з остеопенічним синдромом

Наведено дані про ефективність лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень з остеопенічним синдромом залежно від використання традиційної комплексної терапії (1-а група) та з додатковим призначенням препаратів "Сандокал-D форте" або "Кальцій-Dз нікомед" (2-а група). Встановлено, що термін стаціонарного лікування був меншим на 6 днів у пацієнтів 2-ї групи. Ефективність лікування туберкульозу легень краща також у пацієнтів 2-ї групи.

Приведены данные об эффективности лечения больных, у которых впервые диагностирован деструктивный туберкулез легких с остеопеническим синдромом в зависимости от использования традиционной комплексной терапии (1-я группа) и с дополнительным назначением препаратов сандокал-D форте или кальций-Dз никомед (2-я группа). Установлено, что срок стационарного лечения был меньшим на 6 дней у пациентов 2-й группы. Эффективность лечения туберкулеза легких была лучше также у пациентов 2-й группы.

Септичні захворювання - сепсис: криза нової концепції

Проаналізовано твердження сучасної медицини, по-новому розглянуто питання патогенезу, діагностики та лікування септичних захворювань. Запропоновано формулювання сепсису як групи бактерійних і грибкових інфекційних захворювань, об'єднаних своєрідністю патогенезу у вигляді імунної недостатності внаслідок імунної депресії та інтенсивної бактеріємії за типом септицемії/септикопіємії, що проявляється характерними патоморфологічними і клінічними ознаками з ациклічністю динаміки й відсутністю спонтанного одужання.

Проанализированы доводы современной медицины, по-новому рассмотрены вопросы патогенеза, диагностики и лечения септических заболеваний. Предложена формулировка сепсиса как группы бактерийных и грибковых инфекционных заболеваний, объединенных своеобразностью патогенеза в виде иммунной недостаточности вследствие иммунной депрессии и интенсивной бактериемии по типу септицемии / септикопиемии, что проявляется характерными патоморфологическими и клиническими признаками с ацикличностью динамики и отсутствием спонтанного выздоровления.

Сучасні аспекти епідеміології марсельської гарячки

Після опису півсторіччя тому марсельської гарячки в Севастополі захворюваність знову зареєстровано вздовж Середземномор'я та Чорноморського узбережжя Криму. І захворюваність набуває ендемічного характеру. На півострові сформувався могутній епідемічний потенціал, у разі реалізації якого можна очікувати не тільки підйому захворюваності, формування нових антропургічних осередків, але й поширення з прибережних районів в середину Криму. Проаналізовано епідеміологічні прояви марсельської гарячки на сучасному етапі, проведено районування території Криму за ступенем ризику зараження для людей. Запропоновано відповідні протиепідемічні заходи.

После описания полстолетия назад марсельской горячки в Севастополе заболеваемость вновь регистрируется вдоль Средиземноморья и Черноморского побережья Крыма и приобретает эндемический характер. На полуострове сформировался могучий эпидемический потенциал, при реализации которого можно ожидать не только подъема заболевания, формирования новых антропургических очагов, но и распространения заболеваемости с прибрежных районов внутрь Крыма. В работе представлены эпидемиологические проявления марсельской горячки на современном этапе, проведено районирование территории Крыма по степени риска заражения для людей. Предложены соответствующие противоэпидемические мероприятия.

Уролесан у комплексному лікуванні хворих на лептоспіроз із супутньою патологією

Зазначено, що лептоспіроз залишається важливою медико-соціальною проблемою, незважаючи на широкий комплекс профілактичних заходів. Досліджено ефективність використання уролесану у хворих на лептоспіроз, вивчено його вплив на функціональний стан нирок, печінки, дезінтоксикаційні властивості. "Уролесан" - препарат рослинного походження, розроблений, синтезований і впроваджений у клінічну практику вченими Прикарпатського регіону. Клініко-лабораторні дані засвідчили ефективність впливу уролесану залежно від тяжкості хвороби, супутньої патології; виявлено добру переносність препарату, а також нормалізацію показників перекисного окислення ліпідів і пептидів середньої маси.

Указано, что лептоспироз остается важной медико-социальной проблемой, несмотря на широкий комплекс профилактических мероприятий. Целью исследования была оценка эффективности использования уролесана у больных лептоспирозом, изучение его влияния на функциональное состояние почек, печени, дезинтоксикационные свойства. "Уролесан" - препарат растительного происхождения, разработанный, синтезированный и внедренный в клиническую практику учеными Прикарпатского региона. Клинико-лабораторные данные засвидетельствовали эффективность влияния уролесана в зависимости от тяжести болезни, сопутствующей патологии, выявили хорошую переносимость препарата, а также нормализацию показателей перекисного окисления липидов и пептидов средней массы.

Фактор фертильності (F) ентеробактерій як епідеміологічний маркер

Проведено дослідження циркулюючих ентеропатогенних штамів ешерихій, шигел і сальмонел на наявність фактора кон'югативності. Встановлено, що 85 % циркулюючих штамів S. flexneri 2a мають донорську активність відносно F-фактора. Серед ентеропатогенних E. coli (EPEC) різних сероварів кількість таких штамів становить 63 %, у S. enteritidis - 15 %. Оскільки 63 % штамів ентеропатогенних ешерихій мають гемолітичну активність і F-плазміду кон'югативності, можна вважати визначальними селективними ознаками патогенних ешерихій одночасну присутність гемолітичної та донорської активності відносно F-фактора. Наявність плазмід кон'югативності є важливим епідеміологічним маркером. Згідно з одержаними даними, можна припустити збереження основних сероварів серед циркулюючих штамів ентеробактерій та очікувати зниження частки серовару S. enteritidis серед інших збудників сальмонельозної інфекції.

Проведено исследование циркулирующих энтеропатогенных штаммов эшерихий, шигелл и сальмонелл на наличие фактора конъюгативности. Установлено, что 85 % циркулирующих штаммов S. flexneri 2a имеют донорскую активность относительно F-фактора. Среди энтеропатогенных E. coli (EPEC) разных сероваров количество таких штаммов составляет 63 %, у S. enteritidis - 15 %. Поскольку 63 % штаммов энтеропатогенных эшерихий имеют гемолитическую активность и F-плазмиду конъюгативности, можно считать определяющими селективными признаками патогенных эшерихий одновременное присутствие гемолитической и донорской активности относительно F-фактора. Наличие плазмид конъюгативности является важным эпидемиологическим маркером. Согласно полученным данным, можно допустить сохранение основных сероваров среди циркулирующих штаммов энтеробактерий, также можно ожидать снижение части серовара S. enteritidis среди других возбудителей сальмонеллезной инфекции.