Якість трудового життя: чинники впливу та напрями покращення

Проаналізовано чинники впливу на якість трудового життя, визначено напрями та характер їх дії, обгрунтовано напрями покращання якості трудового життя з урахуванням можливостей реалізації цих чинників.

Экономический эквивалент потерь вследствие преждевременной смертности в Украине

Цель работы - осуществить оценку объема потерянных лет потенциальной жизни (ПЛПЖ) в связи с преждевременной смертностью в Украине с последующей конвертацией этих потерь в экономический эквивалент. На основе данных Государственной службы статистики Украины относительно распределения умерших по полу, возрасту и причинам смерти и макроэкономических показателей с помощью метода потенциальной демографии рассчитано абсолютное количество потерянных лет потенциальной жизни, недожитых из-за наступления преждевременной смерти. Показано, что объем потерянных лет потенциальной жизни в связи с преждевременной смертностью населения составил в 2013 г. 3,031 млн человеко-лет (что можно сравнить с утратой трудового вклада на протяжении периода трудоспособного возраста целого города со стотысячным населением). Относительный показатель (индекс) ПЛПЖ составлял 7895,34 на 100 тыс. населения в возрасте до 65 лет. Выявлена существенная диспропорция потерь в зависимости от пола (по величине и структуре), и от причин смерти (лидирующая роль экзогенных причин). Рассчитанная в долларовом эквиваленте величина ВВП, недополученного в результате преждевременной смертности, превысила в 2013 г. 12 млрд $ (из них из-за смертности в интервале 15 - 59 лет - свыше 10 млрд $), что составило 6,7 % от величины номинального ВВП. При выборе в качестве эквивалента стоимости года жизни среднегодовой заработной платы цена ПЛПЖ составила 118,75 млрд гривен. Обоснованы рекомендации практического применения методики оценки.

Что мешает развитию государственно-частного партнерства в России

Описано необхідні умови ефективного використання державно-приватного партнерства (ДПП). На прикладі реалізації конкретного ДПП-проекту показано основні бар'єри, які заважають повномасштабному впровадженню механізму ДПП в Російській Федерації.

Чорнобильська катастрофа: 25 років потому

Надано комплексну характеристику соціальних, демографічних, медико-психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи; проаналізовано інформаційно-методичні проблеми об'єктивного оцінювання впливу наслідків катастрофи на демографічні процеси; визначено напрями необхідного коригування соціально-демографічної політики в регіонах, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Чинники впливу на якість трудового життя в умовах економічної кризи

Досліджено сутність та чинники впливу на якість трудового життя мікро-, мезо-, макро- та метарівня; проаналізовано специфіку проявів цих чинників за умов кризового періоду.

Черговість народжень у матерів середнього і пізнього репродуктивного віку

У 1990-ті рр. та у роки найнижчої народжуваності (2000 - 2002 рр.) Україна виділялася серед розвинутих європейських держав найвищою часткою первістків у складі новонароджених та однією із найнижчих часток народжених високих черговостей народження (четвертої та наступних). У останні роки структура новонароджених дітей за черговістю народження наближається до середньої структури для 28 країн Європейського Союзу. Однак, структура народжених за черговістю народження у жінок середнього і пізнього репродуктивного віку в Україні має значні відмінності від аналогічних структур у європейських країнах, що, найімовірніше пов'язано із більш пізнім початком у нашій країні трансформаційних процесів у народжуваності, спрямованих у бік постаріння материнства. В Україні структура народжених у жінок віком 35 - 39 років вирізняється найнижчою часткою первістків, та доволі високою часткою дітей другої черговості народження. У жінок віком 40 років і старше також домінують народжені другої черговості, що у цілому підтверджує орієнтацію українських сімей на дводітну сім'ю.

Циркулярна міграція - політична мода чи перспективна модель міграційного менеджменту?

Розглянуто передумови виникнення, визначення та сутнісні характеристики циркулярної міграції як типу переміщень і як політичної моделі. Зроблено висновок про перспективність її використання для регулювання трудової міграції громадян України за кордон.

Формування сучасної системи професійної безпеки та охорони праці в Україні

Проаналізовано сучасні проблеми формування моделі забезпечення професійної безпеки та охорони праці в Україні. Визначено найважливіші тенденції й першочергові завдання щодо удосконалення механізмів управління охороною праці для забезпечення професійної безпеки і належних умов праці.

Формування страхових механізмів компенсації ризику неплатоспроможності роботодавця

Проаналізовано нинішню ситуацію щодо забезпечення права працівника на своєчасне одержання винагороди за працю та ліквідації заборгованості із заробітної плати за наявності ризику втрати доходу в трудових відносинах. Визначено основні пріоритети щодо комплексного розв'язання питання запобігання та компенсації ризиків, пов'язаних з неплатоспроможністю роботодавця, шляхом формування страхових механізмів захисту вимог працівників.

Формування робочої сили: мегаекономічний аспект

На основі аналізу посткризового розвитку світової економіки виявлено нові закономірності формування робочої сили, а також зміни в характері макроекономічної рівноваги. Нерівний розподіл чинників виробництва викликає необхідність встановлення рівноваги у світовій економіці, що є предметом дослідження мегаекономіки. Мегаекономіка пов'язана з рухом ресурсів економіки у світі, де найбільш активну роль відіграє робоча сила. Нині різко підвищується мобільність людей, що створює передумови формування нових умов мегаекономічної рівноваги щодо ресурсу праці.

Формування людського потенціалу в Україні: аналітичні зіставлення й напрями удосконалення

Встановлено оціночні характеристики відтворення людського потенціалу в Україні на основі методу гранично критичних (порогових) показників. Виявлено, що величезна кількість параметрів розвитку дослідженої системи знаходиться за межами критичних значень, що може спричинити структурні зсуви у економічній системі найближчим часом. Обгрунтовано заходи із забезпечення успішних змін економічної системи та переходу до нової якості розвитку людського потенціалу в Україні.

Формування доходів населення України: особливості та тенденції

Розкрито сутність, якісні ознаки та новітні тенденції сучасного процесу формування сукупних доходів населення. Визначено динамічні зміни в їх структурі, співвідношенні різних джерел надходження та практиці регулювання на державному та регіональному рівнях. Значну увагу приділено проблемі наближення до європейської практики формування доходів населення. У зв'язку з тим, що наразі створення нових джерел надходження сукупних доходів населення ускладнюється суспільно-економічною ситуацією, акцентовано увагу на необхідності посилення її антикризового регулювання, а також вирішенні нагальних проблем, пов'язаних з удосконаленням методології визначення соціальних гарантій і державних стандартів у цій сфері з орієнтацією на прогресивні досягнення європейських країн.

Форми фінансового стимулювання екологічної відповідальності бізнесу, територіальних громад і громадян

Розглянуто зміст нових форм фінансового стимулювання підвищення рівня соціально-економічної відповідальності бізнесу, територіальних громад та громадян, які сприяють становленню "зеленої" економіки в світі та в Україні. Виявлено вплив соціально відповідального бізнесу на обмеження викидів парникових газів та на розвиток відновлювальних джерел енергії. Розкрито соціальну роль територіальних громад та домогосподарств у становленні "зеленої" економіки в розвинутих країнах і необхідність використання цього досвіду в Україні. Проаналізовані соціально-економічні проблеми фінансування заходів зі становлення "зеленої" економіки в Україні на рівні окремих підприємств, територіальних громад, домогосподарств. Запропоновані напрями їх вирішення за допомогою використання "зелених" фінансів і їх складових: кліматичних фінансів, кліматичних позитивних та негативних стимулів, вуглецевого податку, вуглецевих бірж, "зелених" облігацій, "зеленого" тарифу, "револьверного" кредиту тощо. Досліджені соціально-економічні передумови одержання фінансової допомоги від Зеленого кліматичного фонду, інших міжнародних фінансових організацій українськими підприємствами, територіальними громадами та домогосподарствами за сучасних умов.

Феномен ризику в соціально-економічних дослідженнях: ретроспективний огляд

Проаналізовано наукові підходи щодо визначення наукової категорії "ризик". Обгрунтовано необхідність вироблення відповідного загальноприйнятного понятійного апарату та його нормативно-правового закріплення, що надасть змогу запровадження ефективної державної стратегії мінімізації ризиків.

Фактори впливу на зайнятість населення регіонів: можливості використання у процесі формування політики зайнятості

Успішна реалізація державної політики у сфері зайнятості потребує розробки та ухвалення довгострокової програми, спрямованої на побудову нової соціально орієнтованої моделі регулювання ринку праці. Сфера зайнятості відображає ступінь розвитку та функціонування суспільних відносин, забезпечує саморозвиток та самореалізацію людини через працю та працевлаштування, соціальний захист незахищених, уразливих верств населення. На зайнятість населення впливає ряд важливих факторів, від розвитку і взаємодії яких залежить стан ринку праці. Обгрунтовано необхідність визначення факторів основного та опосередкованого впливу на рівень зайнятості населення регіону для забезпечення ефективної регіональної політики зайнятості, для вибору пріоритетних напрямів її реалізації на рівні регіону. Доведено доцільність урахування результатів оцінювання впливу цих чинників на рівень зайнятості під час розроблення регіональних програм зайнятості. На основі класифікації та аналізу чинників основного та опосередкованого впливу (на прикладі Донецької області) визначено пріоритетні напрями політики зайнятості на регіональному рівні. Встановлено, що для розробки заходів підвищення ефективності зайнятості населення на національному і регіональному рівнях необхідним є дослідження усіх чинників впливу на зайнятість населення.

Фіскальна політика і соціальні виплати в сучасній Україні

Запропоновано використати новий принцип фінансування соціальних видатків в країні з недостатнім рівнем демократії вумовах економічної кризи, який запропоновано назвати анти-оптимум Парето.

Фіктивний людський капітал: сутність, характерні особливості, чинники формування

Поширення непродуктивних форм людського капіталу, процеси його фіктивізації за сучасних умов набувають глобального масштабу, суттєво впливаючи на формування, нагромадження та використання людського капіталу на всіх рівнях. У контексті еволюції концепції людського капіталу досліджено сутність, характерні особливості та сфери виникнення його нової непродуктивної форми - фіктивного людського капіталу. Запропоновано визначати його як сформований і накопичений людиною в результаті непродуктивних та протиправних інвестицій (або деформований в результаті тривалого невикористання) певний запас фіктивних характеристик здоров?я, знань, навичок, здібностей, який цілеспрямовано використовується цією людиною в соціально-трудових відносинах, не сприяє зростанню продуктивності праці, але при цьому впливає на зростання доходів свого власника, зменшуючи можливий прибуток підприємства та національний дохід. Проведено порівняльну характеристику реального і фіктивного людського капіталу за ключовими ознаками. Запропоновано матрицю виокремлення непродуктивних форм людського капіталу - негативного, віртуального та фіктивного. Залежно від сфер формування виокремлено фіктивний капітал: освіти, професійних навичок і здоров'я. Визначено, що процеси фіктивізації людського капіталу відбуваються як за рахунок створення нового фіктивного людського капіталу, так і шляхом перетворення реального людського капіталу на фіктивний у результаті тривалого невикористання або цілеспрямованих деформацій. Виділено чинники фіктивізації людського капіталу в Україні, обгрунтовано напрями зменшення їх негативного впливу.

Услуги в системе социальной поддержки: проблемы эффективности и информационное обеспечение

Определено место социальных услуг в общей системе социальной поддержки населения Украины, выявлены внутренние и внешние причины ее недостаточной эффективности, сформулированы основные принципы и методологические задачи, которые необходимо решать в ходе ее модернизации. Особое внимание уделено проблеме информационного обеспечения процесса формирования и реализации социальной программы.

Уроки Чорнобилю: екологічна міграція

Показано, що аварія на Чорнобильській АЕС викликала підвищення міграційної активності населення Українського Полісся та суміжних територій. Визначено, що екологічна міграція населення України, спричинена Чорнобильською катастрофою, у часовому аспекті мала дві хвилі (1986 - 1990 рр.; із 1991 р. і дотепер). За період 1986 - 2010 рр. проаналізовано напрямки, обсяги та структуру міграційних потоків із радіоактивно забруднених територій України. Окреслено групи факторів, які впливали на екологічну міграцію, та звернуто увагу на зміни геодемографічного і соціально-економічного характеру як у регіонах-донорах, так і в регіонах-реципієнтах. Запропоновано класифікаційні ознаки екологічних міграцій (походження, територіальне поширення, правовий статус, термін реалізації, тривалість, добровільність, повторювальність, кількість мігрантів).

Українсько-польський міграційний коридор: особливості та значення

Розглянуто динаміку та характеристики українсько-польских міграцій останніх десятиліть. Показано, що інтенсивність транскордонної мобільності на українсько-польському кордоні зростає, передовсім за рахунок мешканців прикордонних територій і завдяки сприятливому для поїздок українців режиму, встановленому польською стороною. Здебільшого українці здійснюють поїздки до Польщі, керуючись економічними причинами, з метою торгівлі чи працевлаштування. Особливістю українсько-польських міграцій є переважно тимчасовий, циркулярний їх характер, що забезпечується спрощеним порядком допуску тимчасових працівників із України на ринок праці Польщі. Більшість українських мігрантів зайняті в Польщі некваліфікованою працею в сільському господарстві, торгівлі, будівництві, в домогосподарствах місцевих жителів. Разом з тим, зростає міграція до Польщі спеціалістів, а також виїзд української молоді на навчання. Враховуючи напружені стосунки між Україною та Росією, що донедавна була основним партнером України з обміну населенням, польський напрям міграції українців набуває першорядного значення.