Активность ферментов основных путей окисления углеводов в тканях рыб

Активність гліколізу та циклу Кребса в тканинах чорноморських теплолюбних видів риб зростає в періоди підвищеної життєдіяльності, тоді як під час зимівлі активізується пентозофосфатний шлях. На підставі дослідних і літературних даних показано корелятивні зв'язки між активністю глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази, лактат- і сукцинатдегідрогенази в печінці, червоних і білих м'язах і рівнем природної рухливості риб.

Видовой состав и численность морских клещей (Halacaridae: Acari) Одесского залива

Протягом досліджень у травні - грудні 1995 - 1997 рр. у прибережній зоні Одеської затоки знайдено дев'ять видів Halacaridae, які належать до семи родів. Вивчено їх приуроченість до окремих видів субстрату. Виявлено скорочення кількості видів морських клещів з 17 до 9 протягом 25 років. Одержані результати пояснюються рекреаційними навантаженнями на морську екосистему.

Динамика содержания биогеннных и органических веществ в некоторых притоках Днепра и ее связь с развитием фитопланктона

Проведено дослідження сезонної динаміки вмісту біогенних та органічних сполук у притоках верхнього Дніпра (Прип'ять, Здвиж, Ірпінь) та її зв'язку з інтенсивністю розвитку фітопланктону. Встановлено ряд кореляційних залежностей, які можна використовувати під час складання прогнозів змін гідрохімічного та гідробіологічного режиму водотоків.

Макрозоопланктон эпипелагических звукорассеивающих слоев в районах фронтальных зон центрально-восточной Атлантики

У епіпелагічних звукорозсіючих шарах центрально-східної Атлантики (район тропічних та екваторіальних фронтальних зон) відзначено 85 видів макрозоопланктону, фауна якого була однорідною в межах дослідженої акваторії. Базовий внесок у формування великомасштабної мінливості поширення макропланктону у центрально-східній Атлантиці забезпечується максимальними показниками чисельності та біомаси в районах, що знаходяться біля фронтальних зон. Зміни структури (таксономічної та трофічної) макропланктону, викликані їх впливом, мають характер сукцесії та проявляються у просторовій мінливості співвідношення величин біомаси гідробіонтів основних трофічних рівнів. Вертикальне поширення макропланктону визначається особливостями стратифікації вод.

Общая характеристика основных типов мелководий Иваньковского водохранилища в современных условиях

Подано загальну характеристику заростаючих мілководних зон Іваньківського водоймища: гирлових ділянок постійних і тимчасових водотоків, що впадають у водоймище, закритих і відкритих заток, мілководь на ділянках затопленої заплави, прибережних обмілин.

Перекисное окисление липидов и антиоксидантная защита у рыб (обзор)

Узагальнено дані про стан процесів перекисного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту у риб в ембріо- та онтогенезі під впливом змін солоності води, гідростатичного тиску, температури, концентрації токсикантів, наявності радіації, перебігу захворювань, споживання окисненого корму. Проаналізовано досвід корекції перекисного окиснення у риб.

Численность, биомасса и продукция бактериопланктона в открытой части Балтийского моря

Наведено матеріали тривалих досліджень, що характеризують рівень розвитку та активності мікробіоценозу у відкритій частині Балтійського моря. Показано масштаби змін чисельності, біомаси та продукції бактеріопланктону у літній період спостережень.

Бактерии-спутники в культурах цианопрокариот и зеленых водорослей

Динаміку розвитку бактерій-супутників у культурних середовищах Cyanoprocaryota й Chlorophyta зумовлено рівнем фізіологічної активності водоростей. На різних фазах росту культур змінюється кількісний та якісний склад розчиненої органічної речовини (РОР). У лаг- і в кінці експоненційної фази росту культур переважають нелеткі органічні речовини, на початку експоненційної фази, під час максимального фотосинтезу та росту біомаси водоростей, - леткі сполуки. Загальна кількість і біомаса бактерій - супутників водоростей пропорційні концентрації всіх РОР культур та обернено пропорційні вмісту їх летких компонентів. Залежно від фази росту культур біомаса бактерій відносно біомаси ціанопрокаріот M. aeruginosa становить 3,32 - 12,26 %, а зелених водоростей S. acutus - 0,30 - 5,74 %. Цей показник є максимальним в лаг- і стаціонарних фазах і мінімальним - в експоненційній фазі росту культур. Меншу частку біомаси бактерій в культурних середовищах S. acutus, очевидно, зумовлено меншим вмістом РОР.

Влияние зообентоса на поток фосфора из донных отложений в воду в озерных биотопах

Винос фосфору через границю розділу "дно - вода" виміряно в експериментах з інтактними та інактивованими формаліном колонками седиментів. Валовий потік фосфору в різних озерних біотопах коливався від -4,6 (перевага сорбції та біотичного споживання над виносом) до Р / м^{2 .} доб, біотична компонента становила 74,4 мг 22 - 86 % загального потоку. Інтенсивність потоку визначається температурою, пористістю седиментів і чисельністю інфауни. Розраховані коефіцієнти виносу фосфору за природних умов змінюються від 3,1 ^. 10^-6 до 92,5 ^. 10^-6 см² / c, у 1,5 - 25,0 рази перевищують стандартну величину дифузії.

Действие коллоидной серы на ветвистоусых ракообразных

Аналіз результатів гострих дослідів показав, що колоїдна сірка належить до практично нетоксичних речовин для ракоподібних D. magna, M. macrocopa і C. affinis. Спостережено значне зниження кисню в дослідах із сіркою за температури 22 °C. У хронічних дослідах з 250 та 500 мг/л речовини відзначено скорочення терміну виживання дафній та зменшення плодючості відповідно на 55 та 80 % у порівнянні з контролем. За 10 - 100 мг/л ці показники були на рівні контролю.

Реакция белоксинтезирующей системы рыб на наличие в их организме катионов ртути, кадмия, меди и цинка

Іони Hg²⁺, Cd²⁺, Cu²⁺ і Zn²⁺ стимулюють збільшення в мітохондріях і цитозі зрілих яєць риб вмісту зв'язувальних їх металотіонеїнів. Димеркапрол захищає самок від негативного впливу катіонів важких металів на обмінні процеси, що відбуваються в соматичних і статевих клітинах риб, зв'язуючи їх своїми тіоловими лігандами.

Скорость потребления пищи морскими планктонными копеподами (обзор)

Проаналізовано літературні дані стосовно швидкості споживання фітопланктону морськими планктонними копеподами in situ. З урахуванням добових раціонів і маси тіла Copepoda (32 види) складено алометричні рівняння в трьох температурних діапазонах: -1...+7, 8 - 15, 15 - 23 °С. Показано, що в природі раціон копепод зростає пропорційно концентрації фітопланктону і не виявляє ознак насиченості. Швидкість харчування in situ в лабораторних експериментах за температур 8 - 15 і 15 - 22 °С описано тими ж самими рівняннями за схожих умов.

Активность некоторых ферментов углеводного обмена в тканях сеголеток и двухлеток карпа в осенний период

Изучена активность некоторых ферментов углеводного обмена (лактатдегидрогеназа, изоцитратдегидрогеназа, глюкозо-6-фосфатдегидрогеназа, глюкозо-6-фосфатаза, фруктозо-1,6-дифосфатаза) в разных тканях сего- и двухлеток карпа в осенний период. У сеголеток по сравнению с двухлетками в осенний период более интенсивно протекают реакции аэробного и анаэробного обмена, а у молодых рыб более адаптированным в углеводном обмене выступает более древний путь Эмбдена-Мейергофа. С возрастом, по мере совершенствования метаболических путей, их адаптации к условиям окружающей среды, траты энергоресурсов становятся более экономными, поскольку главной чертой адаптированной системы является экономичность функционирования. Кроме того, низкие температуры и голодание в осенний период также предполагают включение в энергообеспечение пойкилотермных организмов пути Эмбдена-Мейергофа. Конечным продуктом гликолитического пути окисления эндогенных соединений является молочная кислота - один из основных субстратов глюконеогенеза, особенно для голодающего организма.

Алкалоиды Nuphar lutea (L.) Smith. и их влияние на жизнедеятельность цианобактерий и водорослей

Отмечено, что наиболее характерным представителем высших водных растений, продуцирующих метаболиты алкалоидной природы, является Nuphar lutea (L.) Smith. На основе экспериментальных исследований установлено, что в местах массового развития этого растения концентрация свободных алкалоидов и их солей может достигать 0,5 <$E roman {мг "/" дм} sup 3>. Методом хроматомасс-спектроскопии установлено, что комплекс биологически активных веществ, выделенный из корневища N. lutea, состоит из 14-ти компонентов, 6 из которых являются алкалоидами и составляют 41,97 % общей массы вещества. На основании результатов исследований показано, что выделенный комплекс веществ оказывает влияние в основном на прокариот - цианобактерий и гетеротрофных бактерий. В связи с этим в перифитоне макрофита N. lutea обнаружены в основном диатомовые и зеленые водоросли, а цианобактерии представлены единичными клетками Lyngbya sp. и Oscillatoria limosa A g. Под влиянием изученных биологически активных веществ уменьшается видовое богатство фитопланктона и снижается, в первую очередь, количество Cyanophyta. Эти вещества вызывают также ингибирование нитратредуктазной активности цианобактерий и водорослей.

Антропогенные изменения растительного покрова озер, расположенных в черте городов Мазурского Приозерья

Для валоризации озер с учетом стадии природной сукцессии и степени синантропизации предложен метод макрофитоиндикации. Дана структурно-пространственная характеристика растительности 14 городских озер Мазурского Приозерья. Приведены пределы колебаний параметров, по которым оценены изменения фитолиторали озер в результате сукцессии и антропопрессии.

Антропогенные изменения солевого состава воды рек бассейна верхней Оби

Узагальнено дані багаторічних гідрохімічних спостережень на річках басейну верхньої Обі (Західний Сибір, Росія) за різні періоди другої половини XX століття ( 1945 - 1993 р). Показано зміни іонно-сольового складу вод (іони <$E roman {HCO sub 3 sup - ,~SO sub 4 sup 2- ,~Cl sup - ,~Ca sup 2+ ,~Mg sup 2+ ,~Na sup +^+^K sup +}>, сума іонів) залежно від впливу промислових стічних вод для різних обсягів річного стоку, витрат і в різні фази гідрологічного режиму.

Баланс органического вещества пелагиали озер-охладителей Калининской АЭС

Визничено, що вплив скидних теплих вод АЕС на баланс органічної речовини (ОР) пелагіалі озер-охолоджувачів Песьво й Удомля несуттєвий. З'ясовано, що зростання обсягу обігу ОР в озерах відбулось, головним чином, через збільшення надходжень алохтонної ОР з річковим притоком, а кількість продукованої фітопланктоном ОР в період роботи АЕС зросла в з'вязку з подовженням вегетаційного сезону.

Бентос лососевых притоков северной Двины в области Тиманского кряжа

Показано різноманітність бентосу та його роль у кормовому раціоні сига та харіуса в річках - притоках Північної Двини (Вимь і Вориква). Наведено відомості щодо дрифту донних безхребетних. Одержані дані можуть бути використані для проведення екологічного моніторингу.

Биологические эффекты хронического сочетанного воздействия <$E bold roman {nothing sup 90 Sr~и~РЬ sup 2+}> на дафний (Daphnia magna S t r a u s)

За умов двофакторного експерименту досліджено хронічний вплив іонів свинцю (0,01 і 0,1 мг/л) та <$E roman {nothing sup 90 Sr~(20,2~times~10 sup 3~та~2~times~10 sup 5~Бк "/" л)}> на основні біологічні показники гіллястовусих ракоподібних (Daphnia magna S t r a u s). Встановлено достовірний токсичний вплив усіх досліджених концентрацій. За сумісної дії радіаційного (<$E {roman nothing sup 90 Sr}~20~-~2~times~10 sup 3 > Бк/л) та хімічного чинників зареєстровано позитивний модифікувальний ефект радіонукліда щодо токсичного впливу іонів свинцю.

Биоразнообразие водно-болотного комплекса дельты Дуная в пределах Украины и прогноз его изменений при реализации проекта судоходства по акватории биосферного заповедника

Представлены данные многолетних (1990 - 1998 гг.) наблюдений динамики показателей макрозообентоса и зоофитоса низовьев Дуная в пределах Украины. Дана современная структурно-функциональная характеристика ценозов макрозообентоса и зоофитоса низовьев реки, которые претерпели изменения, обусловленные антропогенными факторами. Пробы отбирали на участке реки от устья Прута (левый нижний приток Дуная) до г. Вилково, в придунайских водоемах: Китай, Катлабух, Сафьян, Ялпуг, Кугурлуй, Кагул и Картал; в рукавах Килийской дельты Дуная: Старостамбульском, Очаковском, Потаповском, Быстром, Восточном, Прорве и в местах выхода этих рукавов в море; в водоемах переднего края дельты, в заливах (кутах): Соленом, Потаповском, Делюковом, Ананькином, Желанном, в Жебриянской бухте, на Лебединском мелководье, около Курильских островов и острова Лимба, на озерах у рукава Восточного. На основании видового состава макрозообентоса и динамики величин биомассы показано, что водные экосистемы придунайских водоемов теряют свою экотонную функцию. Экотонная зона в низовьях Дуная сместилась и располагается в настоящее время в Килийской дельте реки, ее границы во многом совпадают с границами зоны строгой заповедности Дунайского биосферного заповедника. Сапробиологические показатели качества воды по организмам макрозообентоса и зоофитоса свидетельствуют об ухудшении качества воды по содержанию в ней органических веществ. Величина индекса сапробности колеблется в пределах 2,6 - 3,5, а в отдельные периоды - весной и осенью приближается к категории полисапробности. На основании анализа показателей биоразнообразия отдельных рукавов Ки

лийской дельты установлено, что в результате постоянных дноуглубительных работ донные ценозы макрозообентоса деградируются. После прекращения дноуглубления, на протяжении ряда лет восстановления, разрушенных ценозов не наблюдается. Исходя из фундаментальных характеристик функционирования экотонного комплекса типа "река - море", который сформировался в дельтовой области Дуная на взморье и находится в стадии своего дальнейшего динамического развития показано, что подобные водные объекты в силу своей специфичности и уникальности не должны подвергаться антропогенным преобразованиям, связанным с изменениями их основных структурно-функциональных признаков.