Описано художню модель світу в поезії поета М.Драй-Хмари, наративну стратегію малої прози М.Яцківа, наративну модальність повісті Б.Лепкого "Сотниківна". Розглянуто внутрішній монолог як засіб відображення духовних пошуків в оповіданні А.П.Чехова "Чорний монах", проблему жанрового розмежування прози Б.Лепкого. Висвітлено сучасні уявлення про фантастику як різновид літератури, історію сприйняття художнього твору в російському літературознавстві. Проаналізовано локальні особливості лемківського весільного обряду.

Описаны художественная модель мира в поэзии поэта М.Драй-Хмары, наративная стратегия малой прозы М.Яцкива, наративная модальность рассказа Б.Лепкого "Сотниковна". Рассмотрены внутренний монолог как средство отражения духовных поисков в рассказе А.П.Чехова "Черный монах", проблема жанрового размежевания прозы Б.Лепкого. Освещены современные представления о фантастике как разновидности литературы, история восприятия художественного произведения в российском литературоведении. Проанализированы локальные особенности лэмковского свадебного обряда.

Головний редактор:

Проанализировано творчество Плутарха как источник для изучения античной музыки. Изложен контрастивный аспект проблемы типологии языковых анекдотов. Описаны парадигма невротичного героя в наративе прозы Н.Хвылевого, семантика мифопоэтической образности в украинском и немецком натурализме последней трети ХІХ ст. Освещен временной континуум наративной структуры украинской неоромантической прозы. Рассмотрены композиционные особенности лирики В.Сосюры 1920 гг.

Головний редактор:

Розглянуто етнічну самосвідомість як колективне уявлення щодо єдності території, спільноти, мови. Описано семантичні особливості інтер'єктивів, перекладу часових форм англійських іменників українською мовою у дистрибутивному контексті. Значну увагу приділено проблемі стильової манери рококо. Проаналізовано механізм еквівалентності у дитячій літературі.

Рассмотрено этническое самосознание как коллективное представление единства территории, сообщества, языка. Описаны семантические особенности интерьективов, перевода временных форм английских существительных на украинском языке в дистрибутивном контексте. Значительное внимание уделено проблеме стилевой манеры рококо. Проанализирован механизм эквивалентности в детской литературе.

Головний редактор:

Розглянуто питання мовознавства та літературознавства. Наведено порівняльний аналіз знакового символу Сонця у поезії П.Карманського та П.Тичини. Висвітлено теккереївську концепцію сатири і гумору (В.М.Теккерей - відомий сатирик світової літератури) в циклі лекцій "англійські гумористи XVIII ст." Описано специфіку юріївських пісень як циклу весняної поезії.

Рассмотрены вопросы языковедения и литературоведения. Приведен сравнительный анализ знакового символа Солнца в поэзии П.Карманского и П.Тычины. Освещена теккереевская концепция сатиры и юмора (В.М.Теккерей - известный сатирик мировой литературы) в цикле лекций "английские юмористы XVIII ст.". Описана специфика юрьевских песен как цикла весенней поэзии.

Головний редактор:

Наративні виміри літератури: Матеріали міжнар. конф. з наратології, Тернопіль, 23 - 24 жовт. 2003 р. – Т., 2005

Розглянуто питання наративу в концепції фікційного світу П.Ламарка та С.Олсена. Висвітлено наратологічні проблеми художнього перекладу та компаративістики, аспекти домінування фокалізаційного рівня художньої комунікації за матеріалом поеми "Похорон" І.Франка, рецептивну стратегію й особливості нарації малої епічної прози в оповіданнях письменника "Місія" та "Чума", наративну стратегію повісті "Санаторійна зона" М.Хвильового. Описано способи регулювання наративної інформації в дитячій літературі. Проаналізовано розвиток наративного дискурсу натуралістичної прози І.Франка.

Рассмотрены вопросы нарратива в концепции фикционного мира П.Ламарка и С.Олсена. Освещены нарратологические проблемы художественного перевода и компаративистики, аспекты доминирования фокализационного уровня художественной коммуникации по материалам поэмы "Похорона" И.Франка, рецептивная стратегия и особенности наррации малой эпической прозы в рассказах писателя "Миссия" и "Чума", нарративная стратегия повести "Санаторная зона" Н.Хвылевого. Описаны способы регулирования нарративной информации в детской литературе. Проанализировано развитие нарративного дискурса натуралистической прозы И.Франка.

Головний редактор:

Теорія літератури, компаративістика, україністика: зб. наук. пр. з нагоди сімдесятиріччя д-ра філол. наук, проф., акад. Акад. вищ. шк. України Р.Гром'яка. – Т.: "Підруч. і посіб.", 2007

Висвітлено теоретичні аспекти сучасного літературознавства, історію літератури у контексті культурно-національної програми українства, проблеми компаративістики та художнього перекладу в літературознавчому дискурсі. Розглянуто проблему теорії та класифікації літературно-критичних жанрів. Розкрито теоретичні аспекти біблійної генології та поетики сакральних текстів. Визначено екзистенційність як домінантну рису літератури доби модернізму, сугестивність ліричної поезії І.Франка, описано модель наративного виміру перекладацького досвіду І.Франка. Проаналізовано культурологічну спадщину відомого українського поета Б.Лепкого, типологію символістської ідейно-естетичної свідомості драматургії О.Олеся.

Освещены теоретические аспекты современного литературоведения, история литературы в контексте культурно-национальной программы украинства, проблемы компаративистики и художественного перевода в литературоведческом дискурсе. Рассмотрена проблема теории и классификации литературно-критических жанров. Раскрыты теоретические аспекты библейской генологии и поэтики сакральных текстов. Определены экзистенциальность как доминантная черта литературы эпохи модернизма, суггестивность лирической поэзии И.Франко, описана модель нарративного измерения переводческого опыта И.Франко. Проанализированы культурологическое наследие известного украинского поэта Б.Лепкого, типология символистского идейно-эстетичного сознания драматургии А.Олеся.

Головний редактор:

Описано модель людини у філософії французького Просвітництва. Висвітлено когнітивні аспекти просодичної інтерференції. Проаналізовано жанрову структуру роману "Апостол черні" О.Кобилянської, екзистенційні виміри творчості В.Стуса, жіночі персонажі Е.Хемінгвея "По кому подзвін" у рецепції американської критики. Висвітлено проблему функціонування внутрішнього монологічного мовлення в літературному тексті.

Описана модель человека в философии французского Просветительства. Освещены когнитивные аспекты просодической интерференции. Проанализированы жанровая структура романа "Апостол черни" О.Кобылянской, экзистенционные измерения творчества В.Стуса, женские персонажи Э.Хемингвея "По ком звон" в рецепции американской критики. Освещена проблема функционирования внутренней монологической речи в литературном тексте.

Головний редактор:

Висвітлено методологічний і теоретичний досвід літературознавчого підходу до теорії студіювання філософської лірики. Розглянуто проблему сприйняття української мови за умов білінгвізму, питання епістемології тілесного міметизму феномену дотику в текстових стратегіях сучасної літератури. Проаналізовано концепцію валенродизму від І.Франка до Д.Донцова, а також концепцію "ідеального" читача у творчості М.Цвєтаєвої.

Освещены методологический и теоретический опыт литературоведческого подхода к теории студирования философской лирики. Рассмотрены проблема восприятия украинского языка в условиях билингвизма, вопросы эпистемологии телесного миметизма феномена осязания в текстовых стратегиях современной литературы. Проанализированы концепция валенродизма от И.Франко до Д.Донцова, а также концепция "идеального" читателя в творчестве М.Цветаевой.

Головний редактор:

Проаналізовано взаємозв'язок філософії просвітництва з різними змінними процесу творення нової цивілізації. Висвітлено ідеологічну складову культурного простору та ландшафту стратегічного потенціалу просторової метафорики. Розкрито аспекти дослідження білінгвізму, зокрема, лінгвістичний, психологічний, нейролінгвістичний, соціологічний, педагогічний, літературно-художній, лінгвокультурологічний і когнітивний. Визначено чинники конструювання літературної репутації письменників і художніх творів. Розглянуто питання розвитку критики в українській літературі 1990-х рр.

Проанализирована взаимосвязь философии просветительства с разными переменными процесса образования новой цивилизации. Освещена идеологическая составляющая культурного пространства и ландшафта стратегического потенциала пространственной метафорики. Раскрыты аспекты исследования билингвизма, в частности, лингвистический, психологический, нейролингвистический, социологический, педагогический, литературно-художественный, лингвокультурологический и когнитивный. Определены факторы конструирования литературной репутации писателей и художественных произведений. Рассмотрены вопросы развития критики в украинской литературе 1990-х гг.

Головний редактор:

Розглянуто питання карнавалізації літератури в контексті соціальних криз у міжвоєнний період в Україні та Польщі, психології творення художніх заголовків І.Франка. Визначено дискурс читача як складову наративної структури літературних творів. Висвітлено романну типологію прозаїків в аспекті міжлітературної рецепції. Проаналізовано особливості російської жіночої прози ХХ ст., літературну репутацію роману Е.Хемінгуея "По кому подзвін" в українському літературознавстві на сучасному етапі. Описано теорію "концептуальної метафори" та розкрито її роль в сучасних лінгвістичних дослідженнях.

Рассмотрены вопросы карнавализации литературы в контексте социальных кризисов в межвоенный период в Украине и Польше, психологии создания художественных заглавий И.Франка. Определен дискурс читателя как составная нарративной структуры литературных произведений. Освещена романная типология прозаиков в аспекте межлитературной рецепции. Проанализированы особенности русской женской прозы ХХ ст., литературная репутация романа Э.Хемингуэя "По ком звонит колокол" в украинском литературоведении на современном этапе. Описана теория "концептуальной метафоры" и раскрыта её роль в современных лингвистических исследованиях.

Головний редактор:

Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті. – Т., 2009

Проаналізовано писемні пам'ятки Лемківщини як джерело вивчення загальноукраїнської мови, особливості системи лемківських говірок. Розглянуто питання лексичної інтерференції в переселенських лемківських говірках в Україні, концептуалізації сакрального як відображення пралемківського світу у поетиці Б.-І. Антонича. Висвітлено образно-символічний потенціал лемківських пісень про кохання. Визначено своєрідність ад'єктивних фразеологічних синонімів лемківського говору. Розкрито лемківські та наддністрянські діалектні ознаки індикативної дієслівної парадигми у говірці с. Глибока на Івано-Франківщині, морфологічні особливості подільського говору за романом А. Свидницького "Люборацькі", атрибутивну функцію динамічних сем у структурі назв у говірках Закарпаття.

Проанализированы письменные памятки Лемковского региона как источник изучения общеукраинского языка, особенности системы лемковских говоров. Рассмотрены вопросы лексической интерференции в переселенческих лемковских говорах в Украине, концептуализации сакрального как отражения пралемковского мира в поэтике Б.-И. Антоныча. Освещен образно-символический потенциал лемковских песен о любви. Определено своеобразие адъективных фразеологических синонимов лемковского говора. Раскрыты лемковские и надднестрянские диалектные свойства индикативной глагольной парадигмы в говоре с. Глубокая в Ивано-Франковской области, морфологические особенности подольского говора по роману А. Свидницкого "Люборацкие", атрибутивная функция динамических сем в структуре названий в говорах Закарпатья.

Головний редактор:

Проаналізовано вплив візуальних комунікацій на культуру мислення особистості в естетичному аспекті. Висвітлено проблеми трансформації ідентичностей у контексті міжнародної міграції. Розглянуто питання асиміляції англійських запозичень у системі української мови. Описано фреймові моделі формування значень у французьких неметафоричних композитах. Визначено особливості словесного інструментування драматичних творів О. Олеся та В. Єйтса, двовекторність поетичної творчості І. Андрусяка на основі поетичної збірки "Депресивний синдром".

Проанализирована влияние визуальных коммуникаций на культуру мышления личности в эстетическом аспекте. Освещены проблемы трансформации идентичностей в контексте международной миграции. Рассмотрены вопросы ассимиляции английских заимствований в системе украинского языка. Описаны фреймовые модели формирования значений в французских неметафорических композитах. Определены особенности словесного инструментирования драматических произведений А. Олеся и В. Ейтса, двухвекторность поэтического творчества И. Андрусяка на основе поэтического сборника "Депрессивный синдром".

Головний редактор:

Проаналізовано особливості репрезентації візуальних образів літераторами-художниками в контексті екфразису та гіпотипозису. Описано нетрадиційні наративні форми в новелах американського письменника О. Генрі та українській літературі початку ХХ ст. Визначено ліризм прозових драм О. Олеся та ірландського драматурга В. Єйтса в контексті символістської поетики. Висвітлено літературознавчі дослідження І. Франка в аспекті філософського вчення про природу та індивідуальної-суб'єктивної авторської філософії, розглянуто проблеми наукового осмислення його філософського дискурсу. Розкрито феномен художньої творчості сучасного літературного процесу в контексті типологізації творчості українських письменників.

Проанализированы особенности репрезентации визуальных образов литераторами-художниками в контексте экфразиса и гипотипозиса. Описаны нетрадиционные нарративные формы в новеллах американского писателя О. Генри и украинской литературе начала ХХ ст. Определен лиризм прозовых драм А. Олеся и ирландского драматурга В. Ейтса в контексте символистской поэтики. Освещены литературоведческие исследования И. Франко в аспекте философского учения о природе и индивидуально-субъективной авторской философии, рассмотрены проблемы научного осмысления его философского дискурса. Раскрыт феномен художественного творчества современного литературного процесса в контексте типологизации творчества украинских пистелей.

Головний редактор: