The English compliment: communicative strategies and tactics = Англійський комплімент: комунікативні стратегії й тактики

У фокусі запропонованого дослідження знаходиться вивчення компліменту як особливої мовленнєвої тактики в розмові, що вживається з метою оптимізації процесу діалогізації. Мета роботи - визначення функціональної ролі компліменту як особливої мовленнєвої тактики у процесі комунікації та встановленні закономірностей відносної частотності вживання компліментів в аспекті психологічного та мовленнєвого впливу на слухача. Предмет вивчення - кореляції відносної частотності вживання компліменту як мовленнєвої тактики в межах різних комунікативних стратегій. Результат дослідження - визначення статусу комунікативних стратегій, їх диференціація відповідно до норм мовленнєвого етикету і принципів ввічливості. Надано нову оригінальну дефініцію компліменту як інструменту можливого ментального й мовленнєвого впливу на співрозмовника, визначено роль компліменту у виокремлених мовленнєвих стратегіях. Корпус обробленого фактичного матеріалу складає 6500 мовленнєвих зразків, відібраних унаслідок проведення суцільної вибірки з художнього діалогу оригінального англійського роману. Висновок: комплімент як універсальна тактика спілкування у процесі діалогізації служить оптимізації комунікації загалом і сприяє реалізації комунікативної мети мовця.

Discourse interpretation in contemporary linguistic paradigm = Інтерпретація дискурсу в сучасній лінгвістичній парадигмі

Розглянуто проблему інтерпретації дискурсу в сучасній лінгвістичній парадигмі. Мета роботи - дослідження дискурсу як мовленнєвого та ментального феномену в невідривному зв'язку з комунікативним і перекладацьким аспектами. Предмет дослідження - іманентні характеристики дискурсу як мовленнєвого та ментального феномену. За допомогою методів прикладної лінгвістики й аналізу тексту здійснено всебічне вивчення дискурсу в комунікативному аспекті як складного мовленнєвого утворення надтекстового рівня. За результатами дослідження виявлено типологічні особливості кожного окремого виду інституціонального дискурсу. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що підтверджено екзистенціальну природу дискурсу.

Herausbildung der germanischen Zahlworter aus dem Proto-Indoeuropaischen = Виокремлення германських числівників з індоєвропейської прамови

The purpose of this article is to identify and describe the most probable forms of numerals in the Indo-European language. In our research, we rely, in addition to the research results of our predecessors, on the linguistic changes the language has gone through during the transition from Proto-Indo-European to Germanic. The objects of our research are forms of the numerals taken from the written artifacts in such languages as Old Icelandic, Old Frisian, Gothic, Old High German, Old English and Old Saxon. Subjects of the study are numerals from "1" to "10" as well as some of their word forms. As a result, may be considered a list of numerals and their forms as they could be present in the Indo-European language. Numerals are essential analysis material for such language origin researches as Anatolian Hypothesis of Renfrew and Cunliffe, Armenian Hypothesis of Gamkrelidze and Ivanov, Tumulus Hypothesis of Gimbutas and Balkan Hypothesis of Devoto. It is also claimed that although numerals represent a small group of words, they offer a variety of forms that represent reliable comparison material.

American stereotypes of women from perspective of Lotman's semiotics of culture = Американські стереотипи жінок з точки зору семіотики культури Ю. М. Лотмана

Мета роботи - визначення семіотичної природи культурних стереотипів жінок з точки зору концепції семіотики культури Ю. М. Лотмана та опис знакових характеристик стереотипів жінок. Досліджено мовні засоби, які реалізують стереотипи в американському дискурсі; культурні особливості стереотипів жінок початку 20-го ст. Методологічно дослідження базується на історичному підході до вивчення дискурсу. Якісний контент-аналіз дискурсу застосовано з метою виявлення знакових характеристик стереотипів жінок. Результати роботи - встановлення семіотичної природи культурних стереотипів жінок; визначення стереотипних образів американського дискурсу відповідно до лотманової класифікації стереотипних образів жінок; дескрипція моральних і фізичних характеристик, які приписувались суспільством певним категоріям жінок; виявлення історичних і культурних особливостей стереотипів американської культури на початку 20-го ст.

Grammatical status of pronouns in Modern English = Граматичний статус займенника в сучасній англійській мові

Об'єкт дослідження складають точки зору лінгвістів стосовно граматичного статусу займенників у сучасній англійській мові. Предмет наукової розвідки є когнітивні характеристики займенників у сучасній англійській мові та можливості їх репрезентації у класифікаціях займенників. Мета роботи - зводиться до визначення адекватних критеріїв щодо виділення займенників у частиномовні групи слів. Методологічне дослідження базується на законах пізнання, на таких психологічних категоріях як концептуальна категорія, архетип. Результати роботи пропонують принципи класифікації займенників у сучасній англійській мові. Вони можуть бути застосовані при викладанні англійської мови як іноземної, а також при проведенні фундаментальних когнітивних досліджень частин мови в англістиці. Висновки: зводяться до наступних положень: теорія прототипів може бути ефективною при розподілі такої різноманітної групи слів як займенник на класи згідно із концептуальними категоріями, які вони віддзеркалюють. Ця теорія також може допомогти пояснити випадки гіпостасиса у підкласах займенників; займенники можуть бути об'єднані в одну групу слів на підставі загальної вказівної функції: вони вказують на певне явище об'єктивної дійсності без його ідентифікації, співвідносяться із різними концептуальними категоріями (субстанція, володіння, локативність, темпоральність, кваліфікативність та квантитівність), що й зумовлює відмінність їх формальних ознак.

"Yes" and "No": epistemic modality or memory of meaning? = "Yes" та "No": епістемічна модальність чи смислова пам'ять?

У фокусі запропонованого дослідження знаходяться висловлювання, що виражають суб'єктивну оцінку в процесі комунікації, маючи або не маючи при цьому структури предикації в її традиційному розумінні як підметово-присудкового нексуса. Введено для визначення статусу вказаного типу реплік термін "істинно-оцінні висловлювання" і проаналізовано їх роль у процесі мовленнєвої взаємодії комунікантів, приділяючи особливу увагу висловлюванням, позбавленим безпосередньо вираженої в них структури предикації. Підрозділяючи корпус істинно-оцінних висловлювань на три класи, два з яких є полярними за оцінкою, а останній є класом висловлювань невизначеної оцінки, зроблено висновок про переважання саме непредикатних структур при вираженні істинної оцінки судження у класах як позитивно-, так і негативно-оцінних висловлювань. При цьому кількісне співвідношення висловлювань у полярних класах не є рівним, з явним перевищенням позитивно-оцінних реплік. З точки зору зберігання і переробки інформації, "Yes" і "No" відповідають математичним абсолютам протилежної полярності і функціонують під час розмови як кліше, готові для використання. Психологічна основа таких істинно-оцінних маркерів лежить у властивій людині смисловій пам'яті, що служить для систематизації асоціацій, які відбивають найважливіші характеристики об'єктів та їх сприйняття мовцем. Фактично, переважання структурно-непредикатних висловлювань над структурно-предикатними пояснюється саме відсутністю необхідності породжувати нові предикатні структури при існуванні вже готових структурно-непредикатних. Виходячи з результатів проведеного аналізу, автор приходить до висновку, що істинно-оцінні висловлювання служать особливими мовними одиницями, які забезпечують зворотний зв'язок між комунікантами і задають діалогу необхідний напрям, зачіпаючи ментальні асоціації смислової пам'яті людини.

A diachronical outlook on the English gothic novel: morphological & lexical dimensions = Морфолого-лексичні особливості англійського готичного роману: діахронічний аналіз

Мета роботи - дослідження особливостей англійського готичного роману, зокрема історії та еволюційних змін в авторському наративі і художньому діалозі цього жанру в XVIII - XXI ст. Вивчено авторський монолог і художній діалог у процесі розвитку, починаючи з другої половини XVIII ст. до наших днів; еволюційні зміни морфологічної та синтаксичної організації авторського монологу та художнього діалогу в готичних романах. Встановлено відмінності в морфологічній і синтаксичній структурі англійського готичного роману в діахронії. Визначено, що домінуючі літературні традиції розглянутих епох не впливають на загальну структуру тексту готичного роману. Цей факт свідчить про те, що жанр готичного роману є консервативним і характерним незалежно від часу творення тексту. Щодо лексичної структури, варто відзначити, що на початку розвитку жанру в готичних романах було набагато більше високої лексики. Втім, архаїзми та історизми також можуть бути включені в сучасний текст для створення характерної атмосфери готики. Складносурядні, складнопідрядні та ускладнені прості речення наявні найчастіше в готичних романах як у XVIII, так і у XXI ст. Відбувається повільний процес спрощення структури, що є однією з особливостей жанру. Отже, готика покликана задовольняти високим естетичним критеріям. Діалектичну єдність форми та змісту відрізняє вишуканість і безпрецедентність.

Speaking like a good guy: speech carnivalisation algorithm = Говорити як "хороший хлопець": алгоритм мовленнєвої карнавалізації

Проаналізовано проблему портретизації позитивного і негативного персонажів за допомогою їх мовленнєвої самопрезентації в оригінальних романах у жанрі американського вестерну. Мета роботи - встановлення синтаксичного коду позитивної особистості у вестерні, як він представлений у мовленнєвій партії хорошого ковбоя. Залучено новітні методи когнітивної лінгвістики та текстового аналізу разом із традиційними синтаксичними теоріями та доводить, що стереотипнее зіткнення добра і зла, зумовлене жанром, відбивається вже на рівні синтаксичної карнавалізації художнього діалогу у мовленнєвих партіях хорошого та поганого ковбоїв. Останні віддзеркалюють авторське бачення національних морально-етичних концептів добра і зла, у той час як головні герої певним чином об'єктивують дані концепти на рівні їхньої мовленнєвої репрезентації в романі. Результати проведеної лінгвістичної розвідки уможливили побудову синтаксичних алгоритмів мовлення хорошого та поганого ковбоїв, які роблять їх образи легкими для впізнання читачами та маніфестують глибинні когнітивні асоціації між мовленнєвими структурами мовця та його/її оцінкою оточенням у плані уналежнення до носіїв позитивних або негативних моральних принципів.

Лінгвостилістичний аспект дослідження сучасної української реклами

Ця стаття є коротким аналізом провідних напрямів лінгвостилістики, її наукових розвідок у царині досліджень мови реклами. Особливу увагу приділено проблемі статусу стилістики в рекламному дискурсі; семіотиці реклами та її репрезентації на мовно-культурному рівні. Визначено місце та роль рекламного тексту як результату реалізації дискурсивних практик на вербальному рівні. У центрі уваги функціональний, аксіологічний і нормативний аспекти стилю, що беруть участь у формуванні маніпулятивних впливів сучасної української реклами. Розглянуто також провідні та модні тенденції розвитку жанрово-стилістичної системи сучасної української реклами. Лінгвостилістичний аспект становлення і розвитку реклами представлений як перспективний та творчий напрям здійснення досліджень у галузі історії мови української реклами та національної культури.

Преимущество информационных компьютерных технологий на занятиях по формированию социокультурной компетенции в курсе РКИ

Цель работы - описать опыт внедрения новых информационных технологий в обучение русскому языку как иностранному (РКИ). Объект анализа - публицистический текст экологической тематики. Предмет исследования - способы адаптации текста с эксплицитным и имплицитным выражением культурно-исторических знаний о современной России. Результат исследования - построение занятия с использованием информационных компьютерных технологий (ИКТ). Обсуждены темы, значимые для понимания русской культуры нашего времени и предлагаются способы и приёмы выявления культурных пластов в тексте с помощью компьютерных технологий. Практическое применение результатов исследования возможно как на практических занятиях по русскому языку, так и на семинарских занятиях по семантике и стилистике для будущих журналистов.

Структура лексического гнезда с вершиной ЕЛЬ в русском языке: синхрония и диахрония

Цель работы - провести историко-лексикологическое изучение одного лексического гнезда в русском языке XX - XXI веков в связи с культурно-исторической эволюцией общества. Объект анализа - слова, производные от слова ель. Материал исследования - письменные тексты, статьи словарей и тексты форумов и чатов Интернета. Предмет исследования - изменение иерархических отношений и семантики единиц лексического гнезда с вершиной ель. В результате проведённого исследования выделены новые дериваты, установлены коннотативные значения слов лексического гнезда ель в современном русском языке, подтверждено доминирование слова ёлка. Практическое применение результатов исследования для формирования социокультурной компетенции возможно как на практических занятиях по русскому языку, так и на семинарах для будущих журналистов.

Модели семантических дериватов в русских и польских социолектах (на материале номинации человека по внешнему виду)

Предпринята попытка построения потенциальных моделей, отображающих механизмы семантической деривации на основе метафоры и метонимии в языковом подстандарте (арго, жаргоны, сленг). Рассмотрены 125 семантических дериватов (75 русских и 50 польских). Больше всего реакций на внешний вид человека в русском 35 %) и польском 28 %) языках представляют реакции, мотивированные показателем PD (предмет, орудие, результат труда). Другие реакции на рассматриваемый стимул в русских социолектах при сравнении с польскими такого параллелизма не показывают. В русских социолектах исследованные семантические дериваты мотивированы так: PR (кулинария) - 14,6 %; SK (млекопитающее) - 10,6 %; SO (соматоним) - 8 %; PZ (профессия, титул, звание, род занятий) - 5,3 %; NO (лицо) - 4 %, EF (физическое явление), FG (геометрическая фигура), JM (единица измерения), RK (беспозвоночное) и RO (растение) - по 2,6 %, прочие (EP (элемент неживой природы), PH (исторический персонаж), PT (птица), RB (рыба), SP (спортсмен), SR (существо) и WF (физиологические выделения)) по 1,3 %. В польских социолектах процентное соотношение в порядке убывания реакции таково: SK - 12 %, RO - 10 %, NO, PR и SO - по 8 %, PF (герой кинофильма) и RB - по 6 %, RK - 4 % и остальные (EG (графический знак), PM (мифологический персонаж), JM, PT и PZ) по 1 %. Некоторые стимулы не приводят к возникновению реакций в виде неосемантизмов. В русском материале нет таких реакций при ассоциациях с EG, PF и PM, а в польском - с EF, EP, FG, PH, SP, SR и WF. В русских и польских социолектах наибольшее количество семантических дериватов, которые мотивированы внешним обликом человека, - это номинации полных, тучных людей. Представленные модели можно использовать для изучения регулярных и нерегулярных номинативных процессов неосемантизации.

Конфліктогенний потенціал газетних заголовків

Мета дослідження - визначення структури конфліктогенних заголовків фейкових новин, що розміщують у друкованих і електронних газетах. Вивчено газетні заголовки, структуру заголовка, яка забезпечує свідомий характер творення або відображення кореспондентом конфліктної ситуації. Матеріал вибрано з деяких україномовних, російськомовних і англомовних газет. Використано методи когнітивного та структурно-семантичного аналізу, а також описовий метод. У результаті дослідження з'ясовано структурно-семантичні пріоритети заголовків, у яких свідомо закладено неправдиву інформацію для творення конфліктної ситуації в певному комунікативному просторі. Висновками є такі положення: заголовки конфліктогенних газетних текстів не відповідають класичним вимогам конфліктної комунікації, бо не репрезентують конфлікт, а лише провокують його; звичайною синтаксичною структурою фейкового заголовка є речення, в якому конфліктогенними найчастіше стають елементарні компоненти його семантичної структури: суб'єкт, предикат, об'єкт; заголовки, у яких журналіст маніпулює різними компонентами семантичної структури речення, нерідко представлено конструкціями прямої мови.

Сватовство в славянской фразеологии

Проанализированы фразеологизмы русского, украинского, болгарского языков, эксплицирующие концептосферу сватовства. Сватовство рассматривается как важный элемент свадебной обрядности, направленный на изменение социального статуса человека и закрепившийся в славянской языковой картине мира посредством фразеологических единиц. Рассмотрены старинные славянские обряды и традиции, связанные со сватовством, определено их место в современной лингвокультуре. Подчеркнута активная доминирующая роль жениха и членов его семьи на протяжении всех стадий свадебного сговора. На фразеологическом материале трех славянских языков выделены и проанализированы как концепты общеславянской культуры, такие как "ворота", "тыква", "корыто", так и концепты национально-специфические, культурно значимые, такие как "рушник", "обуща" (обувь). Сделан вывод о широкой представленности концептосферы сватовства в славянской фразеологии. Подчеркнута исключительная роль семьи и брака в мировоззрении древних славян и славянской культурной традиции.

Фразеологическая картина мира сквозь призму лингвокультурных кодов (на материале русских говоров Одесщины)

Цель работы - реконструировать фразеологическую картину мира носителей русских говоров Одесского региона. Исследованы лингвокультурные коды (ЛКК), планом выражения которых являются фразеологизмы, зафиксированные в двухтомном Словаре русских говоров Одесщины. Методологической основой исследования стали современные разработки и основные положения лингвокультурологии, когнитивной лингвистики, диалектологии и лингвосемиотики. На основании обширного пласта фразеологизмов русских говоров Одесщины выделен 21 ЛКК. Некоторые из них рассмотрены на фоне лингвокультурологической парадигмы. Результатом исследования стали выводы, согласно которым фразеологическая картина мира может быть реконструирована c помощью ЛКК. Фразеологическая картина мира носителей русских переселенческих говоров Одесской области отличается широтой и многообразием, воссоздает быт, культурные традиции, социокультурные и природные условия, в которых проживают диалектоносители, а также отражает стереотипы и эталоны, на которые ориентируются русскоязычные жители Одесского региона. Базовым ЛКК фразеологической картины мира является хозяйственный код, вокруг которого группируется значительная часть других ЛКК.

Структурно-граматична організація фразеологічних одиниць із соматичним компонентом у німецькій мові

Проаналізовано поверхові структури німецьких фразеологічних одиниць із соматичним компонентом. Відтворено базові моделі соматичних словосполучень. Розглянуто словосполучення із соматизмами за їх кількісними складниками та морфологічним типом репрезентації складових, зокрема, виокремлює однокомпонентні, двохкомпонентні, трьохкомпонентні, полікомпонентні (чотирьох-, п'яти-, шестикомпонентні) фразеологічні звороти. Надано частотність моделей соматичних фразеологічних зворотів за кількістю складових компонентів, відокремлених із тлумачних і фразеологічних словників. Встановлено, що в німецькому дискурсі найчастотнішими є трьохкомпоненті та чотирьохкомпонентні словосполучення із соматичним компонентом. Рідше трапляються полікомпонентні та двохкомпонентні фразеологічні звороти. Найменш частотними є однокомпонентні словосполучення. Таке розподілення питомої ваги встановлених типів у сучасній німецькій мові автор пояснює з позиції особливостей сприйняття людиною навколишнього світу, встановлених у психології.

Языковая репрезентация темы любви в рассказах И. А. Бунина

Цель работы - охарактеризовать специфику языкового представления любви мужчины и женщины в идиостиле И. А. Бунина. В качестве объекта анализа выбраны три рассказа: "Митина любовь", "Солнечный удар" и первый рассказ из цикла "Темные аллеи" с одноименным названием. Изучены разнообразные языковые маркеры и приемы, используемые автором для раскрытия темы любви. Применение метода контекстуального анализа позволило описать отличительные черты стиля талантливого писателя. Результатом проведенного исследования стал не только перечень основных использованных автором языковых приемов, но и формулировка теоретических, методологических и методических положений, на которых базируется репрезентация художественного текста. Сделаны выводы, что формы авторских смыслов и оценок неисчерпаемы, писателю может служить весь арсенал языковых приемов в их переплетении друг с другом. Любая языковая конструкция может рассказать внимательному читателю о творческой манере писателя. Задача исследователя - через вдумчивое осознание творческих находок автора раскрыть специфику и эффективность художественного текста.

Региональная языковая картина мира носителей русских островных говоров Одесской области

Рассмотрена проблема изучения лексики русских переселенческих говоров Одесской области с точки зрения преломления в ней культурно-исторических и ментальных воззрений русских диалектоносителей, репрезентирующих диалектную картину мира русских переселенцев. В современном языкознании феномен региональной языковой картины мира активно исследуется на материале русских говоров основного диалектного массива России. Русские говоры юга Украины в этом аспекте специально не исследовались и, несомненно, заслуживают особого внимания лингвистов в силу исторических условий их становления в отрыве от материнских, преимущественно южнорусских говоров в тесном полиязычном окружении. Анализ фрагмента языковой картины мира носителей русских островных говоров Одесщины на примере ТГ "Наименования домашних животных" отражает жизненную значимость сельскохозяйственного быта для русских переселенцев, их тесные экономические, бытовые и культурные взаимоотношения с соседями-украинцами, болгарами, молдаванами, что выражается в разветвлённой детализации наименований домашних животных, представленной не только русскими номенами, но и заимствованными из языков и говоров как близкого, так и более дальнего родства.

Семантико-синтаксические особенности структурных частей английской альтернативной проповеди

Цель работы - описать дифференциальные признаки, отличающие проповедь от светских коммуникативных актов. Проповедь трактуется как речь, произносимая в церкви священнослужителем (адресантом) перед общиной (адресатом) устно в форме монолога с помощью определённого языка (кода) с целью оказания религиозно мотивированного воздействия на адресата. В результате исследования установлены макростратегии, используемые в альтернативной проповеди: проведение христианского учения, внедрение в сознание слушающих божественных истин, изложенных в Библии; отстаивание правильности своего учения по сравнению с другими религиями и религиозными течениями; демонстрация практического применения Божественной логики для достижения личного успеха, процветания, благополучия; выдвижение на первый план личности ритора, стремящегося соответствовать ожиданиям социума и претендующего на свою исключительность и избранность. Анализируются структурные составляющие текста альтернативной проповеди: Введение, Наррация, Трактовка и Заключение. Материалом исследования послужили 11 англоязычных проповедей общей длительностью 10 часов 15 минут, произнесенных альтернативными проповедниками в концертных залах и на стадионах.

Топопоетонімікон роману Марії Матіос "Майже ніколи не навпаки": функційно-стилістичний аспект

Мета роботи - здійснити функційно-стилістичний аналіз топопоетонімопростору роману М. Матіос "Майже ніколи не навпаки". Вивчено стилістично марковане функціонування топопоетонімів як компонентів художньо-образної системи твору. Використано контекстуально-інтерпретаційний метод і метод лінгвостилістичного аналізу. Визначено роль топопоетонімів у формуванні хронотопу та змістово-смислової структури художнього тексту, у вираженні авторської позиції та оцінки; виявлено особливості буковиноцентричної топопоетонімії М. Матіос, що є прикметною рисою ідіолекту письменниці. Зроблено висновки, що жанрова специфіка роману "Майже ніколи не навпаки" детермінує вибір топопоетонімів, які в художньому тексті називають реальні об'єкти фізичного простору, надаючи документального звучання відтвореним історичним подіям. Переважна кількість топопоетонімів є малоекспресивними одиницями, що слугують засобом моделювання хронотопічного континууму художнього тексту, просторової локалізації дії. У трилогії, що розкриває духовний світ персонажів, топопоетоніми стають факультативним засобом їх окреслення. Практичне використання результатів проведеного дослідження полягає в лексикографічному опрацюванні індивідуально-авторської поетонімії. Досліджені пропріативи вміщено до нашого "Словника поетонімів художньої прози М. Матіос".