Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (11)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Єремко Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
1.

Єремко Л. С. 
Продуктивність вико-вівсяних сумішок за різного співвідношення компонентів в умовах недостатнього зволоження лівобережного Лісостепу України [Електронний ресурс] / Л. С. Єремко, Р. В. Олепір // Свинарство. - 2012. - Вип. 61. - С. 112-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svun_2012_61_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 247.674 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Єремко Л. С. 
Продуктивність чини при внесенні різних доз мінеральних добрив та інокуляції насіння [Електронний ресурс] / Л. С. Єремко, О. І. Лень, Р. В. Олепір // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2011. - № 40. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bisg_2011_40_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 223.948 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Єремко Л. С. 
Мінеральне живлення як один із вагомих факторів підвищення продуктивності соняшнику [Електронний ресурс] / Л. С. Єремко, В. М. Тоцький // Зрошуване землеробство. - 2013. - Вип. 59. - С. 119-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zz_2013_59_40
Попередній перегляд:   Завантажити - 273.755 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Гангур В. В. 
Вплив елементів технології вирощування на продуктивність гороху в умовах лівобережного Лісостепу України [Електронний ресурс] / В. В. Гангур, Л. С. Єремко // Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. - 2015. - № 9. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bisg_2015_9_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 366.434 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Лень О. І. 
Вплив способів сівби, мінерального живлення та інокуляції насіння на продуктивність нуту в умовах лівобережного Лісостепу [Електронний ресурс] / О. І. Лень, Р. В. Олепір, Л. С. Єремко // Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. - 2016. - Вип. 20. - С. 39-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcnzapv_2016_20_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 524.819 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Кохан А. В. 
Продуктивність чини посівної залежно від мінерального живлення та інокуляції насіння в умовах лівобережного Лісостепу [Електронний ресурс] / А. В. Кохан, О. А. Самойленко, О. І. Лень, Р. В. Олепір, Л. М. Єремко // Корми і кормовиробництво. - 2015. - Вип. 81. - С. 109-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kik_2015_81_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 707.606 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Єремко Л. С. 
Мінеральне живлення як фактор підвищення фотосинтетичної продуктивності і урожайності посівів гороху [Електронний ресурс] / Л. С. Єремко, В. В. Гангур, О. О. Киричок, Д. П. Сокирко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 3. - С. 50-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_3_8
Зернові бобові культури, зокрема і горох посівний (Pisum sativum L.) поєднують два найважливіших фізіологічних процеси - фотосинтез та симбіотичну азотфіксацію. Завдяки цьому вони не лише забезпечують власні потреби в азоті, а й підвищують родючість грунтів та поліпшують екологічний стан агрофітоценозів. Ці культури мають унікальний хімічний склад, поєднуючи високий вміст білка з підвищеними кількостями жирів та вуглеводів. Завдяки своїм особливостям вони посідають чільне місце серед культур світового землеробства. Тому актуальним є розроблення технологічних заходів управління процесами формування продуктивного потенціалу гороху посівного. Мета дослідження - з'ясувати вплив інокуляції насіння мікробіологічним препаратом, різних рівнів застосування мінеральних добрив на формування фотосинтетично активної поверхні, її продуктивність та урожайність зерна гороху. У процесі дослідження використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати проведених досліджень свідчать, що оптимізація живлення рослин за рахунок різних рівнів мінерального добрива, а також біологічного азоту за умови проведення інокуляції насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін сприяли покращенню умов формування асиміляційного апарату, зокрема збільшення площі листкової поверхні посівів на 0,4 - 2,6 тис. м<^>2 /га або 1,5 - 8,4 %. Встановлено, що чиста продуктивність фотосинтезу в середньому за період вегетації гороху на різних фонах внесення мінеральних добрив змінювалася від 4,07 до 6,76 г/м<^>2 добу, збільшуючись по мірі покращання забезпеченості рослин елементами мінерального живлення. Це також сприяло подовженню тривалості періоду перебування листкової поверхні у фотосинтетично активному стані, про рівень якої свідчить збільшення значень фотосинтетичного потенціалу від 1,03 до 1,41 тис. м<^>2 /га. Визначено, що урожайність зерна гороху від застосування мінеральних добрив збільшилася на 0,23 - 0,51 т/га або 7,9 - 17,6 %, інокуляції насіння - на 0,15 т/га або 5,2 %, поєднання інокуляції насіння і мінерального удобрення - на 0,29 - 0,62 т/га або 9,5 - 20,3 %. У досліді також відмічено підвищення урожайності культури за умови перенесення частини азоту із основного внесення в підживлення як на фоні із допосівним оброблянням насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін, так і без нього.
Попередній перегляд:   Завантажити - 985.13 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Гангур В. В. 
Ефективність біостимуляторів за умови передпосівної обробки насіння соняшнику [Електронний ресурс] / В. В. Гангур, Л. С. Єремко, А. А. Кочерга // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 2. - С. 36-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_2_6
У сучасних технологіях вирощування соняшника (Helianthus annuus L.) ефективним заходом нівелювання негативного впливу несприятливих абіотичних чинників та управління реалізацією біологічного потенціалу продуктивності культури все більшого поширення набувають регулятори росту рослин. Мета дослідження - з'ясувати зміну біометричних параметрів рослин та продуктивності посівів соняшнику за умови пливу біостимуляторів росту в умовах Лівобережного Лісостепу України. У ході проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати досліджень свідчать, що стимулятори росту рослин сприяли прискоренню проростання насіння, інтенсифікації ростових процесів, скороченню тривалості міжфазних періодів. Встановлено, що найбільш ефективний вплив на формування та функціонування асиміляційної поверхні рослин спостерігали у разі поєднання допосівної обробки насіння препаратом Марс ЕLBi (300 мл/т) та позакореневого підживлення посівів у фазу 5 - 6 листків стимулятором Ендофіт L1 (20 мл/га), де площа листкової поверхні посівів становила 80 тис. м<^>2 /га або перевищувала контроль на 33,1 %. За застосуванням рістрегулюючих речовин відзначено збільшення маси насіння з кошика на 3,1 - 4,4 г або 5,7 - 8,1 % та маси 1000 насінин на 5,2 - 7,5 г або 10,3 - 14,9 % щодо контрольного варіанту. З'ясовано, що найбільш сприятливі умови для формування врожаю соняшника створювалися за умови допосівної обробки насіння культури біостимулятором Марс ЕLBi та листкового підживлення посівів препаратом Ендофіт L1. Приріст урожайності насіння соняшника порівняно з контролем становив 0,34 т/га або 12,7 %. Ефективним також виявилося застосування вищезазначених препаратів лише для передпосівної обробки насіння, яке забезпечило підвищення урожайності соняшника, відповідно, на 0,30 і 0,21 т/га.
Попередній перегляд:   Завантажити - 975.439 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Силенко C. І. 
Добір вихідного матеріалу чини посівної (Lathirus sativus L.) для створення посухостійких сортів [Електронний ресурс] / C. І. Силенко, Л. С. Єремко, О. С. Силенко, О. Ю. Роговий, О. В. Андрущенко, В. В. Гангур // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 3. - С. 99-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_3_13
Одним зі шляхів стабілізації виробництва білка рослинного походження за умов глобального потепління є розширення посівних площ зернобобових культур, що характеризуються високою адаптаційною здатністю до дії несприятливих абіотичних факторів навколишнього середовища, серед яких чина посівна (Lathirus sativus L), яка займає одне із провідних місць. Ця культура за біологічними особливостями характеризується здатністю вступати в симбіотичні взаємовідносини з бульбочковими бактеріями роду Rhizobium та фіксувати молекулярний азот атмосфери, надзвичайно високою толерантністю як до періодичних затоплень, так і до нестачі вологи у грунті та його засолення, стійкістю до шкідників і хвороб. Вплив несприятливих абіотичних чинників відображається на усіх складниках процесу формування продуктивності рослин. У цьому відношенні важливим завданням селекційного процесу є усебічна оцінка зразків з метою відбору найбільш стійких щодо впливу посушливих умов на всіх етапах розвитку. Мета дослідження - оцінка колекційних зразків чини посівної за ознакою посухостійкості та виділення цінних джерел з метою залучення їх у селекційний процес. Для вивчення генетичного різноманіття колекційних зразків чини посівної за реакцією на посуху були використані індекс сприйнятливості до посухи, індекс толерантності, середня урожайність, індекс стабільності урожаю, індекс урожайності, індекс толерантності до стресу та середнє геометричне урожайності, та метод пророщування насіння в розчині цукрози. За результатами проведеної оцінки виділено чотири зразки чини посівної, що підтвердили свою посухостійкість у польових і лабораторних дослідженнях. Ці зразки можуть бути залучені до селекційних програм зі створення високо адаптивних сортів (UD0400060 з Афганістану; UD0400078, UD0400080 з Ефіопії та UD0400719 з Тунісу).
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.06 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Єремко Л. С. 
Оптимізація поживного режиму – фактор підвищення продуктивності посівів чини посівної (Lathirus sativus L.) [Електронний ресурс] / Л. С. Єремко, А. Ю. Швець, І. В. Кобилинський, В. О. Саєнко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 1. - С. 149-155 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_1_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.005 Mb    Зміст випуску     Цитування
11.

Лень О. І. 
Вплив системи удобрення та основного обробітку ґрунту на продуктивність гібридів кукурудзи [Електронний ресурс] / О. І. Лень, В. М. Тоцький, В. В. Гангур, Л. С. Єремко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 2. - С. 52-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_2_8
Кукурудза (Zea mays L.) як продукт харчування має вирішальну роль в успішному розв'язанні завдання щодо сталого виробництва зерна в агропромисловому комплексі України як одна з найбільш урожайних зернових культур. Мета дослідження - з'ясувати вплив різних систем удобрення та основного обробітку грунту на біометричні показники та формування елементів продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Аналізуючи вплив способів обробітку грунту на лінійний ріст, необхідно зазначити, що найбільша висота рослин гібридів ДН Патріот, ДН Фієста була на фоні полицевого обробітку грунту, а у гібриду ДН Джулія - майже однаковою як за умови поверхневого, так і полицевого обробітків грунту. В середньому за роки досліджень найбільшу урожайність гібридів ДН Патріот, ДН Фієста було одержано за умови внесення мінеральних добрив дозою N45P40K60 + позакореневого підживлення карбамідом (15 кг/га) та мікродобривом Новалон Фоліар (1,0 кг/га) у фазу 5 - 6 листків на фоні полицевого обробітку грунту. Приріст урожайності зерна гібридів відносно контролю становив, відповідно 1,06 і 1,20 т/га або 19,2 і 18,9 %. У разі застосування поверхневого і плоскорізного обробітку грунту спостерігали зменшення урожайності гібриду ДН Патріот на 0,05 - 0,23 т/га, а гібриду ДН Фієста - на 0,17 - 0,58 т/га порівняно з полицевою оранкою. Середньостиглий гібрид ДН Джулія найбільш продуктивним був за аналогічного варіанту удобрення, але на фоні поверхневого обробітку грунту. Порівняно з варіантом без добрив урожайність збільшилася на 1,07 т/га або 16,6 %. У разі проведення плоскорізного обробітку і полицевої оранки спостерігається зменшення урожайності зерна, відповідно на 0,37 і 0,50 т/га або 4,9 і 6,6 % порівняно з поверхневим обробітком грунту.
Попередній перегляд:   Завантажити - 414.238 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Єремко Л. С. 
Особливості формування індивідуальної продуктивності рослин сої (Glycine hispida Moench.) за різної забезпеченості елементами мінерального живлення [Електронний ресурс] / Л. С. Єремко, В. В. Гангур // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2022. - № 3. - С. 40-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2022_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 390.991 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Гангур В. В. 
Вплив елементів технології вирощування на формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості [Електронний ресурс] / В. В. Гангур, Л. С. Єремко, В. В. Руденко // Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. - 2021. - Вип. 117. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnveconn_2021_117_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 444.155 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Гангур В. В. 
Динаміка формування листкової поверхні чини посівної та продуктивність її фотосинтетичної діяльності залежно від рівня мінерального живлення [Електронний ресурс] / В. В. Гангур, Л. С. Єремко, В. О. Саєнко // Аграрні інновації. - 2021. - № 8. - С. 23-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrno_2021_8_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 295.243 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського