Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (25) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Єрошенко А$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 26 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кальченко В. І. 3D моделювання процесу заточування голчастої гарнітури барабанів та валиків текстильних машин [Електронний ресурс] / В. І. Кальченко, В. В. Кальченко, А. М. Єрошенко, А. В. Кологойда // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Технічні науки. - 2014. - № 1. - С. 93-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtn_2014_1_16 | |||
| 2. |
Єрошенко А. М. Програмування електроерозійної обробки в середовищі Delcam [Електронний ресурс] / А. М. Єрошенко, Є. М. Кремчанін // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Технічні науки. - 2014. - № 2. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtn_2014_2_7 | |||
| 3. |
Єрошенко А. М. Комплексне використання CAD/CAM/CAE систем у проектуванні та виготовленні прес-форм для лиття деталей зі складними криволінійними поверхнями [Електронний ресурс] / А. М. Єрошенко, О. М. Ковров // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Технічні науки. - 2013. - № 3. - С. 111-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtn_2013_3_18 | |||
| 4. | 
Бойко С. Моделювання фізико-механічних властивостей модифікованої деревини методом скінчених елементів [Електронний ресурс] / С. Бойко, А. Єрошенко // Технічні науки та технології. - 2016. - № 2. - С. 184-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2016_2_29 Запропоновано модель фізико-механічних властивостей деревини за скінченно-елементного аналізу. Запропоновано методику розрахунку на міцність зразків деревини різних порід методом скінченних елементів з урахуванням анізотропних властивостей деревини. Проведено числові дослідження зразка деревини на розтяг з метою встановлення межі міцності різних порід. | |||
| 5. |
Єрошенко А. Дослідження фізико-механічних властивостей деревинних композиційних матеріалів [Електронний ресурс] / А. Єрошенко, C. Бойко // Технічні науки та технології. - 2016. - № 2. - С. 199-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2016_2_32 Проведено систематизацію й аналіз сучасних технологій виготовлення деревинних композитних матеріалів. Визначено загальні підходи до вимірювання основних фізико-механічних властивостей деревинних композитів. Запропоновано формули для визначення межі міцності та модуля пружності деревинних композитних матеріалів. | |||
| 6. |
Кальченко В. Теоретичне та експериментальне дослідження процесу зняття припуску, зносу круга, точності формоутворення та теплонапруженості під час шліфування циліндричних та ступінчатих валів зі схрещеними осями деталі та круга [Електронний ресурс] / В. Кальченко, В. Кальченко, А. Єрошенко, Н. Сіра // Технічні науки та технології. - 2016. - № 4. - С. 35-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2016_4_6 Теоретичне та експериментальне дослідження процесів зняття припуску, зносу кругів, точності формоутворення та теплонапруженості під час шліфування торців деталей забезпечить підвищення ефективності обробки. При теоретичних розрахунках відомих формул потрібно враховувати зміну температури деталі, знос шліфувальних кругів та податливість системи за координатою обробки. Для забезпечення високої продуктивності шліфування проведено планування повних факторних експериментів при обробці торців деталей на двосторонньому торцешліфувальному та заточному верстатах за трьома факторами, перевірена значущість коефіцієнтів регресії. Практичне застосування нових високопродуктивних способів шліфування циліндричних та ступінчастих валів потребує їх теоретичного та експериментального дослідження за основними показниками обробки: продуктивності шліфування, інтенсивності зносу інструменту та теплонапруженості. При теоретичних розрахунках врахування теплонапруженості процесу здійснюється через коефіцієнт, який враховує зміну фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу з підвищенням його температури нагрівання. З метою забезпечення максимальної продуктивності шліфування проведено планування повного факторного експерименту з трьома факторами (повздовжня подача на оберт та швидкість деталі, а також кут орієнтації інструменту) та перевірена значущість коефіцієнтів регресії.Проведено дослідження сумарної потужності за координатою обробки <$E theta sub b>, яка становить суму потужностей одночасно оброблюваних деталей. Всі дослідження проводилися при постійній кутовій швидкості барабана <$E omega~=~4,61 symbol Р>/с і куті, який відповідає зоні обробки <$E theta sub b2~=~65 symbol Р>, час обробки становить 14 с, якщо змінюється кутова швидкість барабана, кут <$E theta sub b2> залишається постійним, то змінюватися буде час обробки. Доведено що при двосторонньому шліфуванні торців одночасно відбувається два процеси з різними за координатою <$E theta sub b> обробки на кожному торці силами різання, припусками, що знімаються, зносами кругів, температурами нагрівання торців, податливостями технологічних систем від кругів до торців, миттєвими продуктивностями, потужностями шліфування, що суттєво впливає на сумарну продуктивність на кожному торці й на загальну продуктивність і точність обробки двох торців. Вперше розроблена загальна методика теоретичного та експериментального досліджень продуктивності, потужності питомої та загальної, сил різання питомих та загальних на лівому та правому торцях деталі. | |||
| 7. |
Єрошенко А. Моделювання сил різання в робочих процесах абразивного шліфування [Електронний ресурс] / А. Єрошенко, А. Палій // Технічні науки та технології. - 2016. - № 4. - С. 53-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2016_4_8 Запропоновано математичну модель, що дозволяє розрахувати силу різання на плямі контакту абразивного круга і заготовки з урахуванням форми абразивного зерна, його розмірів, вильоту зерен зі зв'язки, відносного положення зерен на поверхні круга та глибини занурення зерен у матеріал заготовки. | |||
| 8. |
Бойко С. Підготовка виробництва меблевих фасадів за допомогою сучасних CAM-систем [Електронний ресурс] / С. Бойко, А. Єрошенко, П. Ігнатенко // Технічні науки та технології. - 2018. - № 1. - С. 159-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2018_1_19 На сучасному виробництві фасади кухонних та інших меблів переважно виготовляються із сучасних матеріалів. Однак типові варіанти не завжди відповідають індивідуальному стилю. З використанням верстатів з ЧПК можна легко виготовити різьблені фасади у своєму неповторному стилі. Використання верстатів з ЧПК є ефективним рішенням для імітації різьблення по дереву. В Україні у процесі підготовки рельєфів для меблевих фасадів і виробів з деревини використовуються як конструкторські системи загального призначення (ArtCAM, AutoCAD, T-Flex CAD, ArchiCAD, SolidWorks, DecoDesign, 3D Studio Max тощо), так і спеціалізовані системи проектування (Woody, bCAD, PRO100, К3-Меблі тощо). Також слід вказати деякі програмні пакети для підготовки керуючих програм для верстатів з ЧПК, такі як ArtCAM, FeatureCAM, PowerMill, MasterCAM і т. ін. Впровадження САПР саме для проектування складних рельєфів і форм для меблевих фасадів і виробів з деревини є актуальним у сьогоденні. Запропоновано методику підготовки виробництва меблевих фасадів складної геометричної форми та рослинних орнаментів за допомогою програмного пакета ArtCam компанії Autodesk. Описано етапи проектування, моделювання й виготовлення декоративних елементів з використанням фотографій і авторських ескізів. Розроблено керуючу програму обробки декоративного елемента для фрезерно-гравіювального верстата з ЧПК. Обгрунтовано вибір режимів різання та ріжучого інструменту. Розглянуто ефективність використання сучасного програмного забезпечення і верстатів з ЧПК для меблевого виробництва. | |||
| 9. |
Єрошенко А. Точність формоутворення поверхонь тіл обертання при шліфуванні з використанням мастильно-охолоджуючого технологічного середовища [Електронний ресурс] / А. Єрошенко, О. Дорошенко // Технічні науки та технології. - 2019. - № 3. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2019_3_4 Дослідження спрямовані на виявлення та встановлення чинників, що найбільше впливають на точність формоутворення поверхонь тіл обертання при шліфуванні, є актуальним завданням у машинобудуванні. Точність формоутворення поверхонь тіл обертання залежить від точності лінійних розмірів, якості оброблюваної поверхні, точності форми та взаємного розташування поверхонь. Ці параметри залежні від багатьох змінних факторів, що впливають на процес обробки. При круглому шліфуванні високої точності можливо досягти лише при великій втраті продуктивності. У відомих дослідженнях точності формоутворення поверхонь тіл обертання при шліфуванні фактори, що впливають на якість оброблюваної поверхні, розглядаються незалежно один від одного. Дослідження процесу круглого шліфування з метою виявлення найбільш впливових факторів та встановлення їх оптимальних значень. Виявлення основних та другорядних чинників, що впливають на процес формоутворення поверхонь тіл обертання при круглому шліфуванні. Встановлення граничних значень обраних факторів. Проведення статистичного аналізу одержаних даних та створення математичної моделі процесу. Проведення повного факторного експерименту з метою оптимізації процесу шліфування. Експериментально досліджено точність формоутворення поверхонь тіл обертання при круглому шліфуванні на основі виявлення найбільш впливових змінних факторів у категоріях: верстат та оснащення, заготовка. Здійснено статистичне оцінювання факторів за планом Plackett-Burman (7/8). Виявлено залежності між факторами (побудовані графіки маргінальних середніх та графіки взаємодій факторів). Виявлено найбільш впливовий фактор. Проведено повний факторний експеримент, оптимізацію процесу з метою встановлення оптимальних показників найбільш впливових факторів. Висновки: у результаті проведених досліджень виявлено найбільш впливовий фактор процесу круглого шліфування поверхонь тіл обертання. Розв'язана задача оптимізації, побудовано оптимальний профіль бажаності.Дослідження спрямовані на виявлення та встановлення чинників, що найбільше впливають на точність формоутворення поверхонь тіл обертання при шліфуванні, є актуальним завданням у машинобудуванні. Точність формоутворення поверхонь тіл обертання залежить від точності лінійних розмірів, якості оброблюваної поверхні, точності форми та взаємного розташування поверхонь. Ці параметри залежні від багатьох змінних факторів, що впливають на процес обробки. При круглому шліфуванні високої точності можливо досягти лише при великій втраті продуктивності. У відомих дослідженнях точності формоутворення поверхонь тіл обертання при шліфуванні фактори, що впливають на якість оброблюваної поверхні, розглядаються незалежно один від одного. Дослідження процесу круглого шліфування з метою виявлення найбільш впливових факторів та встановлення їх оптимальних значень. Виявлення основних та другорядних чинників, що впливають на процес формоутворення поверхонь тіл обертання при круглому шліфуванні. Встановлення граничних значень обраних факторів. Проведення статистичного аналізу одержаних даних та створення математичної моделі процесу. Проведення повного факторного експерименту з метою оптимізації процесу шліфування. Експериментально досліджено точність формоутворення поверхонь тіл обертання при круглому шліфуванні на основі виявлення найбільш впливових змінних факторів у категоріях: верстат та оснащення, заготовка. Здійснено статистичне оцінювання факторів за планом Plackett-Burman (7/8). Виявлено залежності між факторами (побудовані графіки маргінальних середніх та графіки взаємодій факторів). Виявлено найбільш впливовий фактор. Проведено повний факторний експеримент, оптимізацію процесу з метою встановлення оптимальних показників найбільш впливових факторів. Висновки: у результаті проведених досліджень виявлено найбільш впливовий фактор процесу круглого шліфування поверхонь тіл обертання. Розв'язана задача оптимізації, побудовано оптимальний профіль бажаності. | |||
| 10. |
Полюшко В. Проведення топологічної оптимізації кронштейна та підготовлення до 3D-друку [Електронний ресурс] / В. Полюшко, А. Єрошенко // Технічні науки та технології. - 2020. - № 3. - С. 79-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2020_3_8 Зниження маси та збільшення питомої міцності конструкцій, що використовуються в різних галузях машинобудування - на сьогодні найважливіші завдання конструкторів всього світу. Рішення цих проблем безпосередньо пов'язане із завданням пошуку оптимальних геометричних параметрів проєктованого виробу. Застосування топологічної оптимізації дозволить зменшити вагу виробу зі збереженням вимог до міцності деталі. Отримати топологічно оптимізовану деталь, зменшивши масу на 30 - 50 %. Зберегти статичні характеристики та конструктивну міцність деталі. Опираючись на досвід та роботу спеціалістів у цьому напрямі, проблема, яка зазначена вище, може бути вирішена за допомогою топологічної оптимізації та адитивних технологій. Нині малодослідженим питанням залишається параметризація фізичної моделі для вирішення завдань топологічної оптимізації. Зроблено дослідження топології з метою отримання найкращого відношення міцності до маси кронштейна, зменшивши при цьому масу на 50 %. Зроблено порівняння результатів досліджень у різних програмних пакетах. Підготовлені вихідні моделі для швидкого прототипування за допомогою 3D-друку. Проведено топологічну оптимізацію кронштейна. Зменшено його масу на 50 %, зберігаючи всі статичні характеристики та параметри. Спроєктовано деталь у програмному пакеті SolidWorks. Проведено оптимізацію у двох програмних пакетах: SolidWorks та Fusion 360, порівняно отримані результати. Роздруковано оптимізовану деталь на 3D-принтері, використовуючи програмний пакет Simplify 3D. Висновки: оптимізовано конструкцію кронштейна в програмних пакетах SolidWorks і Fusion 360, зменшивши його масу на 50 %. Кронштейн, оптимізований в SolidWorks, виглядає естетично краще. Коефіцієнт запасу міцності кронштейна, оптимізованого в SolidWorks, дорівнює 12, а в Fusion 360 - 15. Це свідчить про те, що необхідно виконувати нове дослідження топології, видаляючи 60 - 65 % матеріалу. При підготовці до прототипування методом 3D-друку на виході отримали текстовий документ з g-кодом. | |||
| 11. |
Кальченко В. Процес балансування шпинделів шліфувальних та швидкісних фрезерувальних верстатів у двох площинах корекції [Електронний ресурс] / В. Кальченко, С. Цибуля, Є. Сахно, А. Єрошенко // Технічні науки та технології. - 2020. - № 4. - С. 19-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2020_4_4 У зв'язку зі створенням нових видів металообробного устаткування та інших машин, що забезпечують збільшення продуктивності праці, виникає проблема центрування та балансування неврівноважених технологічних систем при їх виготовленні й режимній зміні дисбалансів під час експлуатації. Нині для більшості шліфувальних верстатів та верстатів для швидкісного фрезерування передбачається балансування шліфувального кола та фрезерного інструменту в ручному режимі. Недоліком такого способу є необхідність у зупинці обладнання чи зміні технологічного та експлуатаційного режимів роботи. Більш ефективним способом є вбудова балансуючих пристроїв у кінематичну структуру шліфувального чи фрезерного верстата та проведення балансування в автоматичному режимі під час ходу машини. При реалізації автоматичного балансування шпинделів шліфувальних та швидкісних фрезерувальних верстатів на ходу машини у двох площинах корекції необхідна дорога, складна вібровимірювальна апаратура, електронні блоки управління та порівняння коливань машин. До того ж технологія автоматичного балансування на ходу машини для компенсації моментної та динамічної неврівноваженості вимагає вирішення проблеми зниження залишкового дисбалансу з одночасним підвищенням надійності привода та інших пристроїв. Розглянуто останні публікації з цієї теми, які представлено у відкритому доступі, включно з мережею Інтернет. Значна частка існуючих на сьогодні підходів щодо зрівноважування шпинделів шліфувальних та фрезерувальних верстатів у процесі експлуатації вимагає зупинки машини й балансування в ручному режимі. При визначенні навантаження на шпиндель через дисбаланс також треба врахувати те, що динамічні сили різання (наприклад, викликані переривчастим режимом роботи фрези чи зносом шліфувального кола) часто виявляються значно вище відцентрованих сил, викликаних доступними залишковими дисбалансами. При автоматичному балансуванні шпинделів шліфувальних та швидкісних фрезерувальних верстатів необхідно правильно обирати положення площин корекції відносно шліфувального та фрезерувального інструменту. Тому визначення параметрів дисбалансу у двох площинах корекції та умови автоматичного балансування є актуальною частиною загальної задачі, що вирішується в цьому дослідженні. Мета роботи - формування методики автоматичного зрівноважування шпинделів шліфувальних та швидкісних фрезерувальних верстатів у двох площинах корекції з визначенням головного вектора дисбалансу та представленням геометричних (масових) характеристик ротора через еквівалентні складові у двох площинах корекції. | |||
| 12. |
Бойко С. Відновлення дерев’яних прикрас фасадів старовинних будинків Чернігова [Електронний ресурс] / С. Бойко, С. Іващенко, А. Єрошенко // Технічні науки та технології. - 2020. - № 4. - С. 238-246. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2020_4_30 | |||
| 13. | 
Трихліб В. І. Динаміка клініко-лабораторних показників у тяжкохворих та померлих від нової коронавірусної інфекції COVID-19 на фоні лікування 8 мг дексаметазону [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, Т. І. Лисенко, А. О. Єрошенко, О. С. Мартинчик, К. П. Бєляєва, Н. Р. Цюрак, Т. І. Шевельова, С. С. Попова, С. М. Самойлова, С. М., Голубенко О. С., Мороз А. В. Чайка // Актуальна інфектологія. - 2021. - Т. 9, № 1. - С. 44-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2021_9_1_9 Наведено огляд літератури щодо ефективності глюкокортикоїдів при вірусних інфекціях, в тому числі при новій коронавірусній інфекції COVID-19. Наведено результати досліджень щодо динаміки лабораторних показників у хворих, які одужали та померли. Середній вік хворих, які отримували 8 мг дексаметазону та одужали, був менший, ніж у тих, які померли. Середній день, на який були госпіталізовані у відділення реанімації та інтенсивної терапії хворі, які отримували 8 мг дексаметазону, в обох групах був однаковим (у середньому на 7-му добу). Привертає увагу те, що у хворих, які одужали, до госпіталізації частіше реєструвалась фебрильна температура, тоді як у тих, які померли, - частіше субфебрильна. Температура при госпіталізації у всіх категорій хворих досягала в середньому субфебрильних цифр. Частота дихання при госпіталізації у всіх категорій хворих суттєво не відрізнялась і в середньому становила близько 19/хв (до 20/хв у 50 % хворих, які одужали, та у 58,3 % тих, які померли). У тих, які одужали, при госпіталізації частіше реєструвалась нормальна частота пульсу, але тахікардія - рідше, ніж у тих, які померли. У хворих, які в подальшому померли, вже при надходженні на лікування частіше реєструвався нижчий рівень сатурації. В перші 3 дні після госпіталізації серед хворих, які отримували 8 мг дексаметазону та одужали, дещо частіше реєструвались лейкоцитоз і кількість осіб із гранулоцитозом, спостерігалась збільшена кількість паличкоядерних нейтрофілів і кількість осіб із нею. Серед хворих, які в подальшому померли, частіше реєструвались лейкопенія, більш виражена лімфопенія та кількість осіб із нею, більш виражена тромбоцитопенія. У хворих, які в подальшому померли, у терміні спостереження відзначалось поступове зростання кількості лейкоцитів, але поступове зменшення кількості лімфоцитів, рівень креатинкінази з 7 - 9-ї доби перебування у стаціонарі збільшувався, рівень лактатдегідрогенази на 4 - 6-ту добу перебування у стаціонарі суттєво збільшувався з подальшим його зниженням до рівня, що був вищим, ніж у тих, які одужали. У хворих, які одужали, спочатку відзначалось зростання рівня лейкоцитів із поступовим його зниженням, поступове зростання рівня лімфоцитів, зниження рівня креатинкінази, лактатдегідрогенази. В усіх категорій хворих у динаміці спостерігалось поступове зменшення кількості паличкоядерних нейтрофілів, також із часом спостерігалось поступове зростання кількості тромбоцитів, але в тих, які одужали, їх рівень був дещо вищим; в обох групах з часом спостерігалось зростання рівня сечовини, але в тих, які померли, її рівень з 7-ї доби та пізніше був значно вищим, ніж у тих, які одужали; у хворих обох груп із часом спостерігалось зростання рівня креатиніну, але в тих, які померли, його рівень з 7-ї доби та пізніше був значно вищим, ніж у тих, які одужали; в обох групах з часом спостерігалось зниження рівня С-реактивного білка, але в тих, які померли, вже з самого початку перебування у стаціонарі та протягом усіх періодів спостереження його рівень був вищим порівняно з тими, які одужали. | |||
| 14. | 
Трихліб В. І. Клініко-лабораторні прояви в тяжкохворих із COVID-19 та померлих [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, Т. І. Лисенко, А. О. Єрошенко, О. С. Мартинчик, К. П. Бєляєва, Н. Р. Цюрак, С. О. Невмержицький, В. В. Грушкевич, О. І. Самойленко, О. В. Кульова // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 51-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2021_17_4_10 Наведено огляд літератури стосовно симптомів, лабораторних показників крові тяжкохворих, які одужали, та померлих із новою коронавірусною інфекцією COVID-19. Лікарям при прогнозуванні перебігу хвороби слід враховувати таке: у перші 3 дні після госпіталізації у хворих, які одужали, дещо частіше реєструвались лейкоцитоз та лейкопенія, нормальна та збільшена кількість лімфоцитів, частіше виявляються хворі зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів, а у хворих, які в подальшому померли, частіше реєструвались нормоцитоз, гранулоцитоз, лімфопенія, тромбоцитопенія, більш висока швидкість осідання еритроцитів. Важливе значення при прогнозуванні має оцінка лабораторних показників у динаміці: у динаміці у хворих, які одужали, на 4 - 6-ту добу спостерігалось менш виражене зростання лейкоцитів і в подальшому, навпаки, їх зниження; на 4 - 6-ту добу перебування в стаціонарі відмічалось зниження кількості лімфоцитів із наступним їх зростанням; високі показники креатинфосфокінази на початку госпіталізації з 7 - 9-ї доби значно зменшились до референтних значень; із часу перебування в стаціонарі спостерігалось зменшення показників лактатдегідрогенази, середнє значення протромбінового індексу мало тенденцію до зниження, але в межах норми. У хворих, які померли, вже з 4і6-ї доби відмічаються зростання кількості лейкоцитів, зменшення рівня лімфоцитів, частіше реєструвалась тромбоцитопенія, яка зберігалась із часом, та її значне зменшення, особливо після 9-ї доби; у всі періоди спостереження були вищі показники швидкості осідання еритроцитів (медіана близько 30 - 40 мм/год); із 7-ї доби спостерігаються значні коливання максимальних показників креатинфосфокінази із суттєвим їх збільшенням; уже на початку госпіталізації дані хворі мали вищі показники лактатдегідрогенази порівняно з першою групою та зберігали свою перевагу протягом усіх періодів спостереження зі значними коливаннями максимальних значень; при порівнюванні даних хворих за періодами спостереження відмічались незначні коливання показників протромбінового індексу, які найчастіше реєструвались у близько 80 % хворих із подальшим збільшенням після 9-ї доби, але в межах норми, також на початку госпіталізації відмічались і значні коливання мінімальних значень протромбінового індексу до дуже низьких показників. | |||
| 15. |
Трихліб В. І. Лабораторні показники у хворих із нетяжкою новою коронавірусною інфекцією COVID-19 [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, Н. Р. Цюрак, К. П. Бєляєва, Т. І. Лисенко, А. О. Єрошенко, О. С. Мартинчик, В. А. Черняк, Т. І. Шевельова, С. С. Попова, С. М. Самойлова // Актуальна інфектологія. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2021_9_3_3 Приведені літературні дані щодо змін лабораторних показників при новій коронавірусній інфекції COVID-19 та результати особистих досліджень. Встановлено, що в перші три дні після госпіталізації в більшості хворих відмічались нормоцитоз, нормальна кількість лімфоцитів. При легкій формі дещо більше було хворих із нормальною або зі збільшеною кількістю лейкоцитів, гранулоцитів, але при середньотяжкому перебігу частіше реєстрували лейкопенію, лімфопенію, гранулоцитоз, гранулоцитопенію, тромбоцитоз, тромбоцитопенію. У той же час при легкій формі була більша кількість хворих зі збільшеним рівнем паличкоядерних нейтрофілів. При легкому перебігу хворих зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів після 3-ї доби перебування в стаціонарі вже не реєстрували. Лейкоцитоз, лімфопенію, гранулоцитоз уже не реєстрували після 6-ї доби перебування в стаціонарі, у даний термін також суттєво зменшилась кількість хворих із лейкопенією, тромбоцитопенією, у більшості хворих був нормоцитоз. У хворих із середньотяжким перебігом лейкоцитоз, лейкопенія спостерігались більш тривалий час, ніж при легкому перебігу, ще навіть після 10-ї доби перебування в стаціонарі. У більшості хворих реєструвався нормоцитоз. До 6-ї доби перебування в стаціонарі було більше хворих із гранулоцитозом (у більш пізній термін такі хворі не реєструвались), збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів. Після 6-ї доби відмічалось більше хворих із лімфоцитозом, тромбоцитозом та лімфоцитопенією. | |||
| 16. |
Трихліб В. І. Негоспітальна пневмонія під час епідемії нової коронавірусної інфекції COVID-19 в осіб, які перебували на стаціонарному лікуванні [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, К. П. Бєляєва, Н. В. Попенко, Н. Р. Цюрак, Т. І. Лисенко, А. О. Єрошенко, О. С. Мартинчик, В. А. Черняк, Т. І. Шевельова, С. С. Попова // Актуальна інфектологія. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 20-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2021_9_3_5 Наведено огляд літератури стосовно негоспітальної пневмонії, власні результати дослідження особливостей клініко-лабораторних, інструментальних проявів негоспітальної пневмонії під час епідемії нової коронавірусної інфекції COVID-19. | |||
| 17. |
Кальченко В. Дослідження процесів балансування шліфувальних та швидкісних фрезерувальних верстатів з урахуванням неврівноваженості різального інструменту [Електронний ресурс] / В. Кальченко, С. Цибуля, Є. Сахно, А. Єрошенко // Технічні науки та технології. - 2021. - № 1. - С. 17-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2021_1_4 Розглянуто процес балансування шліфувальних та швидкісних фрезерувальних верстатів з урахуванням неврівноваженості різального інструменту. Наведено схеми статичного балансування різального інструменту та атестації шліфувального круга за класом неврівноваженості. Розглянуто механізм створення бази даних за допомогою програмного забезпечення Microsoft Access, яке забезпечує інформаційну підтримку при зрівноважуванні шпинделів шліфувальних та швидкісних фрезерувальних верстатів. | |||
| 18. |
Трихліб В. І. Особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції COVID-19 у хворих при їх госпіталізації під час епідемії залежно від віку [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, Н. Р. Цюрак, К. П. Бєляєва, Т. І. Лисенко, А. О. Єрошенко, О. С. Мартинчик // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 7. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2021_17_7_9 Поданий огляд літератури та дані особистого дослідження стосовно клінічних проявів нової коронавірусної інфекції у хворих під час епідемії COVID-19 залежно від їх віку при госпіталізації. Встановлено, що більшість хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель, помірну загальну слабість. Кашель частіше був відсутній у хворих віком 18 - 30 років. Вірогідно частіше відзначали сухий кашель пацієнти віком 31 - 40 років (p << 0,05). Малопродуктивний кашель відзначався не часто, але був характерним для всіх вікових груп і частіше спостерігався у хворих віком 51 - 60 років. Вологий кашель спостерігався частіше у хворих віком понад 60 років. Біль у грудній клітці реєструвався в пацієнтів віком понад 60 років (p << 0,05). Встановлено, що частота задишки збільшувалася з віком. Частіше задишка реєструвалась у пацієнтів, старших за 60 років. В осіб молодого віку 18 - 30 років задишка не відзначалась. У половини хворих віком 18 - 30 років гарячки не було. При госпіталізації в середньому температура була в межах норми або субфебрильною, останнє найчастіше спостерігалося в пацієнтів віком 41 - 50 років (p << 0,05). Частота фебрильної температури зростає у хворих зі збільшенням віку. Суттєвої різниці за частотою піретичної температури серед усіх вікових груп не було. На помірну слабкість скаржилось більше хворих віком понад 30 років, а на виражену - хворі, старші за 40 років. На першіння в горлі частіше скаржились молодші хворі. У старших пацієнтів першіння практично не реєструвалось (p >> 0,05). Вірогідно частіше біль у грудній клітці реєструвався в пацієнтів, старших за 60 років. У молодих пацієнтів 18 - 30 і 31 - 40 років біль у грудній клітці не відзначався.Наведений огляд літератури й результати власного дослідження. Встановлено, що в нашій групі серед тих, хто проходив стаціонарне лікування, було більше осіб віком 18 - 30 років, а серед тих, хто лікувався у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ), - віком 60 років і старше. У середньому хворі, які лікувались у ВРІТ, надходили на 6-ту добу хвороби. Більшість хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель, помірну загальну слабість. Вірогідно частіше помірна загальна слабість реєструвалась у пацієнтів із середньотяжким перебігом, а помірна й виражена була характерна для пацієнтів з тяжким перебігом (p << 0,05). Задишка була наявна переважно в тяжкохворих (у третини хворих - при фізичному навантаженні, у 17,7 % - у спокої). Серед хворих з нетяжким перебігом у незначної кількості осіб була задишка при фізичному навантаженні (від 4,3 до 12,1 %). При госпіталізації в середньому температура була в межах норми або ж субфебрильною, остання переважала в пацієнтів при середньотяжкому перебігу (p << 0,05). При легкому перебігу в половини хворих температура була в межах норми. Фебрильна температура частіше реєструвалась при середньотяжкому й тяжкому перебігу. Піретична температура тіла найбільш характерна для тяжкого перебігу (p << 0,05). Привертає увагу той факт, що навіть серед тих хворих, які лікувались у ВРІТ, при надходженні у чверті температура була в межах норми, у 41,2 % була субфебрильною. У середньому тривалість гарячки до госпіталізації в тяжкохворих становила 5 діб, у тих, хто потім помер, - 2 дні. Вірогідно частіше відзначали сухий кашель у тяжких хворих (p << 0,05). При легкому перебігу тільки п'ята частина хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель. При середньотяжкому перебігу сухий або малопродуктивний кашель турбував третину хворих. Суттєвої різниці в частоті скарг на першіння в горлі не відзначалось (p >> 0,05). У середньому частота дихання при надходженні в тяжкохворих, які вижили, і тих, хто не вижив, не відрізнялась, у той же час у тих, хто потім помер, частіше реєструвались частота дихання понад 30/хв і більше, тахікардія і більш низькі показники сатурації. | |||
| 19. |
Трихліб В. І. Особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції у хворих при їх госпіталізації під час епідемії COVID-19 залежно від ступеня тяжкості [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, Н. Р. Цюрак, К. П. Бєляєва, Т. І. Лисенко, А. О. Єрошенко, О. С. Мартинчик // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 73-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2021_17_8_13 Поданий огляд літератури та дані особистого дослідження стосовно клінічних проявів нової коронавірусної інфекції у хворих під час епідемії COVID-19 залежно від їх віку при госпіталізації. Встановлено, що більшість хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель, помірну загальну слабість. Кашель частіше був відсутній у хворих віком 18 - 30 років. Вірогідно частіше відзначали сухий кашель пацієнти віком 31 - 40 років (p << 0,05). Малопродуктивний кашель відзначався не часто, але був характерним для всіх вікових груп і частіше спостерігався у хворих віком 51 - 60 років. Вологий кашель спостерігався частіше у хворих віком понад 60 років. Біль у грудній клітці реєструвався в пацієнтів віком понад 60 років (p << 0,05). Встановлено, що частота задишки збільшувалася з віком. Частіше задишка реєструвалась у пацієнтів, старших за 60 років. В осіб молодого віку 18 - 30 років задишка не відзначалась. У половини хворих віком 18 - 30 років гарячки не було. При госпіталізації в середньому температура була в межах норми або субфебрильною, останнє найчастіше спостерігалося в пацієнтів віком 41 - 50 років (p << 0,05). Частота фебрильної температури зростає у хворих зі збільшенням віку. Суттєвої різниці за частотою піретичної температури серед усіх вікових груп не було. На помірну слабкість скаржилось більше хворих віком понад 30 років, а на виражену - хворі, старші за 40 років. На першіння в горлі частіше скаржились молодші хворі. У старших пацієнтів першіння практично не реєструвалось (p >> 0,05). Вірогідно частіше біль у грудній клітці реєструвався в пацієнтів, старших за 60 років. У молодих пацієнтів 18 - 30 і 31 - 40 років біль у грудній клітці не відзначався.Наведений огляд літератури й результати власного дослідження. Встановлено, що в нашій групі серед тих, хто проходив стаціонарне лікування, було більше осіб віком 18 - 30 років, а серед тих, хто лікувався у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ), - віком 60 років і старше. У середньому хворі, які лікувались у ВРІТ, надходили на 6-ту добу хвороби. Більшість хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель, помірну загальну слабість. Вірогідно частіше помірна загальна слабість реєструвалась у пацієнтів із середньотяжким перебігом, а помірна й виражена була характерна для пацієнтів з тяжким перебігом (p << 0,05). Задишка була наявна переважно в тяжкохворих (у третини хворих - при фізичному навантаженні, у 17,7 % - у спокої). Серед хворих з нетяжким перебігом у незначної кількості осіб була задишка при фізичному навантаженні (від 4,3 до 12,1 %). При госпіталізації в середньому температура була в межах норми або ж субфебрильною, остання переважала в пацієнтів при середньотяжкому перебігу (p << 0,05). При легкому перебігу в половини хворих температура була в межах норми. Фебрильна температура частіше реєструвалась при середньотяжкому й тяжкому перебігу. Піретична температура тіла найбільш характерна для тяжкого перебігу (p << 0,05). Привертає увагу той факт, що навіть серед тих хворих, які лікувались у ВРІТ, при надходженні у чверті температура була в межах норми, у 41,2 % була субфебрильною. У середньому тривалість гарячки до госпіталізації в тяжкохворих становила 5 діб, у тих, хто потім помер, - 2 дні. Вірогідно частіше відзначали сухий кашель у тяжких хворих (p << 0,05). При легкому перебігу тільки п'ята частина хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель. При середньотяжкому перебігу сухий або малопродуктивний кашель турбував третину хворих. Суттєвої різниці в частоті скарг на першіння в горлі не відзначалось (p >> 0,05). У середньому частота дихання при надходженні в тяжкохворих, які вижили, і тих, хто не вижив, не відрізнялась, у той же час у тих, хто потім помер, частіше реєструвались частота дихання понад 30/хв і більше, тахікардія і більш низькі показники сатурації. | |||
| 20. |
Єрошенко А. Експериментальне дослідження процесу шліфування циліндричних поверхонь валів та опорних шийок розподільчого вала периферією орієнтованого круга в режимі затуплення [Електронний ресурс] / А. Єрошенко, Я. Кужельний, В. Морочко, В. Винник // Технічні науки та технології. - 2021. - № 3. - С. 17-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2021_3_4 Представлено результати експериментального дослідження процесу шліфування циліндричних поверхонь валів та опорних шийок розподільчого вала периферією орієнтованого круга в режимі затуплення. Виміряно активну потужність залежно від повздовжньої подачі під час шліфування. Наведено розподіл температури, осцилограми т.е.р.с. по координаті обробки та осцилограми радіального биття деталей під час обробки. Виміряно шорсткість оброблених поверхонь деталей. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |