Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Іваночко Р$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Іваночко Р. Б. Стан системи NO-синтаза/аргіназа й оксидативних процесів у лімфоцитах крові хворих із хронічною нирковою недостатністю до та після сеансу гемодіалізу [Електронний ресурс] / Р. Б. Іваночко, О. Я. Скляров // Медична хімія. - 2014. - Т. 16, № 2. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2014_16_2_7 | ||
| 2. | 
Іваночко Р. Б. Cтан системи NO-синтаза/аргіназа і оксидативних процесів у лімфоцитах у хворих з діабетичною нефропатією до та після сеансу гемодіалізу [Електронний ресурс] / Р. Б. Іваночко // Український журнал нефрології та діалізу. - 2015. - № 3. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2015_3_32 | ||
| 3. | 
Салоха А. Ф. Вроджена діафрагмальна грижа: чи це патологія тільки неонатального періоду? [Електронний ресурс] / А. Ф. Салоха, О. Я. Борис, Р. В. Іваночко // Хірургія дитячого віку. - 2020. - № 2. - С. 91-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2020_2_16 | ||
| 4. | 
Білецька Л. П. Характеристика про- та антиоксидантних процесів у плазмі крові хворих на хронічну ниркову недостатність до та після гемодіалізу [Електронний ресурс] / Л. П. Білецька, О. П. Хаврона, М. М. Вороновська, Р. Б. Іваночко // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 3-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_3_3 Мета роботи - провести аналіз змін прооксидантних та антиоксидантних процесів у крові хворих на хронічну ниркову недостатність (ХНН) до та після діалізу. Проведено оцінку про- й антиоксидантних процесів у плазмі крові 16 хворих на ) V ступеня (гломерулонефрит), групу порівняння склала кров 20 донорів. Досліджено рівень окисної модифікації білків (ОМБ) та вміст ТБК-активних продуктів, активність супероксиддисмутази (СОД) та каталази (КТ), рівень гідроген сульфіду (H | ||
| 5. | 
Іваночко Р. Б. Особливості функціонального стану системи L-аргінін/NO-синтаза/аргіназа та оксидативних процесів у хворих із термінальною хронічною нирковою недостатністю внаслідок хронічного гломерулонефриту до і після сеансу гемодіалізу [Електронний ресурс] / Р. Б. Іваночко, О. О. Абрагамович, І. В. Кравчук // Львівський клінічний вісник. - 2020. - № 3. - С. 37-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2020_3_7 Останнім часом значну увагу приділяють вивченню зв'язку між хронічною хворобою нирок (ХХН) і виникненням різноманітних ускладнень, які супроводжуються змінами системи L-аргінін/NO-синтаза/аргіназа та оксидативним стресом. За хронічної ниркової недостатності (ХНН) активація пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та порушення в системі L-аргінін/NO-синтаза/аргіназа інтегровані в механізми формування ендотеліальної дисфункції, гіпертензії, збільшення вмісту циркулювальних цитокінів у крові, порушення функціонального стану тромбоцитів. Мета роботи - з'ясувати особливості функціонального стану системи L-аргінін/NO-синтаза/аргіназа та оксидативних процесів у хворих із термінальною ХНН внаслідок хронічного гломерулонефриту до і після сеансу гемодіалізу. Після отримання письмової згоди на проведення обстеження відповідно до принципів Гельсінкської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицину, відповідних законів України та міжнародних актів, а також погодження з Етичною комісією Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) ім. Данила Галицького, у дослідження, яке проводили в Комунальному некомерційному підприємстві (КНП) Львівської обласної ради (ЛОР) "Львівська обласна клінічна лікарня", у рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю у хворих ХХН (хронічний гломерулонефрит) із термінальною ХНН, діагностованої згідно з наказом МОЗ і НАМН України N 280/44 від 11.05.2011 р. "Про затвердження стандарту та уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності "нефрологія") та Рекомендаціями щодо поліпшення якості діагностики та лікування хвороб нирок від 2002 р. - Kidney Disease Outcomes Quality Initiative (KDOQI) та 2012 р. - Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO), у дослідження залучено 42 хворих (22 жінки (52,38 %), 20 чоловіків (47,62 %), середній вік 56 років), яких лікували методом гемодіалізу (тричі на тиждень по чотири години з використанням синтетичних діалізаторів і бікарбонатного буфера). Контрольну групу склали 20 умовно здорових, зіставлюваних за статтю і віком людей. Висновки: сеанс гемодіалізу у хворих на ХНН спричиняє різке зниження активності iNOS та еNOS, зменшення вмісту ТБК-активних продуктів, L-аргініну та нітрит-аніона в лізаті лімфоцитів. | ||
| 6. |
Дробінська Н. В. Особливості зміни показників деяких лабораторних синдромів і їх констеляцій у хворих на цироз печінки з порушенням мінеральної щільности кісткової тканини [Електронний ресурс] / Н. В. Дробінська, О. О. Абрагамович, З. О. Білоус, М. Р. Ферко, Р. Б. Іваночко, М. О. Завадка // Львівський клінічний вісник. - 2021. - № 3-4. - С. 23-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2021_3-4_6 Дослідження змін певних лабораторних показників крови та верифікування з їх допомогою лабораторних синдромів, а також виявлення констеляцій лабораторних синдромів у хворих на цироз печінки (ЦП) потребують з'ясування їх особливостей, які б дозволили лікарям-клініцистам будь-якої ланки надання медичної допомоги хворим на ЦП запідозрити або ж верифікувати порушення мінеральної щільності кісткової тканини (ПМЩКТ). Мета роботи - дослідити особливості змін показників деяких лабораторних синдромів і їх констеляцій у хворих на ЦП з ПМЩКТ. 90 хворих на ЦП (27 жінок (30,0 %) і 63 чоловіки (70,0 %) віком від 18 до 66 років) стратифіковані на декілька груп: дослідну (ДГ) (хворі на ЦП з ПМЩКТ (72 хворих (80,0 %))), з яких сформовано дві підгрупи - ДГ А (хворі на ЦП з остеопенією (46 хворих (63,9 %))), і ДГ Б (хворі на ЦП з остеопорозом (26 хворих (36,1 %))) та групу порівняння (ГП) (хворі на ЦП без ПМЩКТ (18 хворих (20,0 %))). Серед лабораторних синдромів та змін показників, що їх характеризують, досліджували цитолізний (збільшення вмісту аланінамінотрансферази (АЛТ) і/або аспартатамінотрансферази) у плазмі крови, мезенхімально-запальний (підвищення показників тимолової проби (ТП) і/або гамма-глобулінів), гепатоцелюлярної недостатности (зменшення значень фібриногену, протромбінового індексу, загального білка чи альбумінів), холестазний (збільшення значень лужної фосфатази, гамма-глютамілтранспептидази, загального білірубіну), портосистемного шунтування (зменшення показників натрію і/або калію, і/або збільшення креатиніну) та дисліпідемії (збільшення вмісту холестеролу, В-ліпопротеїдів, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності, зменшення ліпопротеїдів високої щільності в сироватці крови. Дослідження виконано за три етапи, на першому з яких вивчали особливості лабораторних синдромів і показників, що їх характеризують, на другому - констеляцій лабораторних синдромів, на третьому - одночасного прояву певної кількості різних лабораторних синдромів у хворих на ЦП з ПМЩКТ та остеопенією й остеопорозом включно. Кожний етап передбачав три кроки: перший - дослідження частоти лабораторних синдромів і їх лабораторних показників у хворих на ЦП та визначення їх частки в кожній із досліджуваних груп, другий - виявлення достовірних різниць між частотою випадків, третій - виявлення прямого стохастичного взаємозв'язку між досліджуваною ознакою й ПМЩКТ, у тому числі остеопенією й остеопорозом. Висновки: лабораторні синдроми, показники, що їх характеризують, і констеляції лабораторних синдромів мають певні особливості у хворих на ЦП з ПМЩКТ, адже частіше трапляються у хворих із ураженням кісток і мають підтверджений стохастичний зв'язок із ПМЩКТ та остеопенією й остеопорозом окремо. | ||
| 7. |
Панарін Б. Г. Ванна для підводного горизонтального полісегментарного кінезотракційного лікування уражень хребта й нижніх кінцівок; методики використання [Електронний ресурс] / Б. Г. Панарін, О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, О. П. Фаюра, Р. Б. Іваночко, М. О. Завадка // Львівський клінічний вісник. - 2021. - № 3-4. - С. 58-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2021_3-4_10 Тракція в динамічному режимі (кінезотракція) - новий напрям, захищений патентами України, в якому поєднуються процедура витягнення та рухова діяльність. Тракційне лікування хребта в динамічному режимі відіграє важливу роль у лікуванні опорно-рухового апарату, тому важливо розуміти будову, механізми роботи й особливості використовуваних конструкцій, зокрема, й розробленої нами ванни. Мета роботи - ознайомити з конструкцією ванни для підводного горизонтального олісегментарного кінезотракційного лікування уражень хребта й нижніх кінцівок, методиками її застосування. Використано контент-аналіз, метод системного та порівняльного аналізів, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень, присвячених конструкціям ванн для підводного горизонтального полісегментарного кінезотракційного лікування уражень хребта й нижніх кінцівок, методикам їх використання. Пошук джерел здійснено у наукометричних базах інформації PubMed, Medline, Springer, Google Scholar, Research Gate за ключовими словами: кінезотракція, опорно-руховий апарат, підводне горизонтальне лікування хребта, витягнення, тракційна система. Відібрано й проаналізованo 22 джерела англійською та українською мовами, у яких висвітлено цю проблему. Використано опис ванни для підводного горизонтального полісегментарного тракційного лікування в динамічному режимі уражень хребта й нижніх кінцівок (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір N 99985, 25.10.2020 р.). Висновки: тракційне лікування хребта в динамічному режимі відіграє важливу роль у лікуванні опорно-рухового апарату, позаяк ефективніше, ніж статичне. Розуміння будови, методик і особливостей використання конструкцій, зокрема й розробленої ванни для підводного горизонтального полісегментарного гідрокінезотракційного лікування уражень хребта й нижніх кінцівок, що має на меті коригування порушень у нервовій, кістково-суглобовій системах, спричинених змінами морфологічних, біохімічних, фізіологічних механізмів стимуляції функцій систем життєдіяльности, процесів регенерації, є важливою складовою ефективного лікування хвороб опорно-рухового апарату. | ||
| 8. |
Іленьків Н. В. Відсутність перикарда в поєднанні з некомпактністю міокарда (огляд літератури; опис клінічного випадку) [Електронний ресурс] / Н. В. Іленьків, З. О. Білоус, О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, Н. А. Мазур, Р. Б. Іваночко // Львівський клінічний вісник. - 2021. - № 3-4. - С. 82-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2021_3-4_13 Незважаючи на значні успіхи сучасної клінічної медицини, верифікація діагнозу інколи відтерміновується або прижиттєво його не вдається поставити взагалі, особливо стосовно орфанних хвороб. Мета роботи - зробити огляд літератури та опис клінічного випадку з метою з'ясувати особливості клінічного стану та діагностики у хворих із вродженою відсутністю перикарда в поєднанні з некомпактністю міокарда. Використано контент-аналіз, метод системного та порівняльного аналізів, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень вродженої відсутности перикарда в поєднанні з некомпактністю міокарда. Більшість випадків вродженої відсутности перикарда є асимптомними і можуть бути не діагностовані за життя, тому часто їх можна переплутати з іншими хворобами, такими як аневризма серця, ішемічна хвороба серця (ІХС), дефекти мітрального клапана, беручи до уваги, що навіть такі методи діагностики, як ехокардіографія (Ехо-КГ), магнітно-резонансна томографія (МРТ) та "золотий стандарт" - мультиспіральна комп'ютерна томографія (МСКТ), можуть мати діагностичні недоліки. Некомпактність міокарда часто має безсимптомний перебіг, а основним методом її діагностики є Ехо-КГ. Висновки: здійснено огляд літератури та описано клінічний випадок відсутности перикарда в поєднанні з некомпактністю міокарда. З'ясування клінічних особливостей відсутности перикарда в поєднанні з некомпактністю виявило, що ця аномалія зазвичай безсимптомна, проте у хворих із лівобічним дефектом може маскуватися під ІХС, супроводжуватися шлуночковими порушеннями ритму (шлуночкова тахікардія), подовженням інтервалу QT і синкопе. Особливу цінність для діагностики вродженої відсутности перикарда в поєднанні з некомпактністю міокарда мають Ехо-КГ та МРТ, а "золотим стандартом" прийнято вважати МСКТ, проте ці методи інколи можуть мати обмежені діагностичні можливості. | ||
| 9. |
Дробінська Н. В. Діагностична й передбачувана цінність і відношення правдоподібности зміни показників деяких лабораторних синдромів та їх констеляцій у хворих на цироз печінки з порушенням мінеральної щільности кісткової тканини [Електронний ресурс] / Н. В. Дробінська, О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, О. П. Фаюра, М. Р. Ферко, І. Ю. Корнійчук, Р. Б. Іваночко // Львівський клінічний вісник. - 2022. - № 1-2. - С. 41-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2022_1-2_9 Зміни певних лабораторних показників крови, лабораторні синдроми, на які вони вказують, та їх констеляції потребують дослідження їх цінности для можливости використання клініцистами з метою виявлення чи заперечення проявів порушення мінеральної щільности кісткової тканини (ПМЩКТ) у хворих на цироз печінки (ЦП), позаяк мають певні особливості. Досліджено діагностичну й передбачувану цінність і відношення правдоподібности зміни показників деяких лабораторних синдромів та їх констеляцій у хворих на ЦП з порушенням мінеральної щільности кісткової тканини. У рандомізований спосіб обстежено 90 хворих на ЦП (27 жінок (30,0 %), 63 чоловіки (70,0 %) віком 18 - 66 років) і стратифіковано за наявністю уражень кісток згідно з рекомендаціями ВООЗ за Т-критерієм. Із 72 (80,0 %) хворих на ЦП з ПМЩКТ сформували дослідну групу (ДГ) (46 (63,9 %) хворих на ЦП з остеопенією - ДГ А; 26 (36,1 %) хворих на ЦП з остеопорозом - ДГ Б) і з 18 (20,0 %) хворих на ЦП без ПМЩКТ - групу порівняння (ГП). Лабораторні синдроми діагностували на основі виявлення відхилень лабораторних показників крови, а саме: цитолізний - у разі збільшення вмісту аспартатамінотрансферази чи аланінамінотрансферази у плазмі крові; мезенхімально-запальний - у разі підвищення показників тимолової проби чи <$E gamma>-глобулінів; гепатоцелюлярної недостатности - зменшення фібриногену, протромбінового індексу, загального білка чи альбумінів; холестазний - збільшення значень лужної фосфатази (ЛФ), <$E gamma>-глютамілтранспептидази чи загального білірубіну; портосистемного шунтування - зниження показників натрію, калію чи підвищення креатиніну; дисліпідемії - збільшення у сироватці крові вмісту холестеролу, B-ліпопротеїдів, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності чи зменшення ліпопротеїдів високої щільності. Дослідження проведено за два етапи. На першому етапі визначено показники діагностичної, передбачуваної цінності й відношення правдоподибності змін лаболаторних показників (перший крок першого етапу дослідження) лабораторних синдромів і констеляцій лабораторних синдромів (другий крок першого етапу дослідження) та одночасного прояву певної кількости лабораторних синдромів ЦП із шести досліджуваних (третій крок першого етапу дослідження), які статистично достовірно відрізнялися або мали істотний прямий стохастичний зв'язок із певним ураженням кісток. Найбільш цінні з них, які підтверджувалися одночасно обома статистичними критеріями, були обрані для другого етапу, на якому обчислено й зображено за допомогою номограми теореми Байєса посттестову ймовірність проявів ПМЩКТ у разі їх наявности або відсутности. Висновки: виявлено зміни лабораторних показників крови деяких лабораторних синдромів і їх констеляції, що володіють певною діагностичною, передбачуваною цінністю і відношенням правдоподібности та можуть або підтверджувати, або заперечувати прояви ПМЩКТ. Найбільш цінними є високочутливе зменшення ліпопротеїдів високої щільности - для виключення усіх проявів порушення мінеральної щільности кісткової тканини, середньочутливе збільшення значень лужної фосфатази - для виключення остеопорозу, високоспецифічний одночасний прояв п'яти досліджуваних лабораторних синдромів із шести - для підтвердження остеопорозу у хворого на ЦП. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |