Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Книжкові видання та компакт-диски (2)

Журнали та продовжувані видання (1)

Автореферати дисертацій (1)

Реферативна база даних (11)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Архипкіна Т$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13
1.	Архипкіна Т. Л. Особливості клінічних та гормональних показників у жінок з регулярним менструальним циклом та кістозною дегенерацією яєчників [Електронний ресурс] / Т. Л. Архипкіна // Проблеми ендокринної патології. - 2013. - № 3. - С. 63-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2013_3_10 Попередній перегляд: Завантажити - 577.695 Kb Зміст випуску Цитування
2.	Караченцев Ю. І. Вплив терапії метформіном на рівні фолієвої кислоти та гомоцистеїну в жінок із синдромом полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Ю. І. Караченцев, Т. Л. Архипкіна, Л. П. Любимова, В. О. Бондаренко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 81-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_1_13 Наведено дані щодо впливу монотерапії метформіном та комбінованої терапії метформіном з додаванням фолатів на рівень гомоцистеїну та фолієвої кислоти у хворих зі синдромом полікістозних яєчників. Монотерапія призводила до зниження інсулінорезистентності, індексу HOMA, помірного антиандрогенного ефекту, позитивно впливала на рівні ліпідів, при цьому показники фолієвої кислоти залишались низькими та відмічалось зростання концентрації гомоцистеїну в сироватці крові на 18,3 %. Комбінована терапія не посилювала терапевтичного впливу на вуглеводний обмін та гормональні показники, але призводила до підвищення вмісту фолатів на 12,4 % та зниження рівня гомоцистеїну на 14,3 % у порівнянні з вихідними значеннями. Попередній перегляд: Завантажити - 255.275 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
3.	Архипкіна Т. Л. Стан вуглеводного обміну у хворих із синдромом полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Т. Л. Архипкіна, Л. П. Любимова, К. В. Місюра, Ю. І. Караченцев // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - т. 13, № 6. - С. 407-414. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2017_13_6_5 На сьогодні активно вивчається роль порушень вуглеводного обміну у патогенезі синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), оскільки своєчасне їх виявлення та корекція надають змогу покращити стан репродуктивної системи та якість життя пацієнток. Мета дослідження - проаналізувати стан вуглеводного обміну у жінок із класичним фенотипом СПКЯ та визначити особливості секреції гонадотропних і статевих гормонів залежно від наявності або відсутності інсулінорезистентності (ІР). Обстежено 246 жінок із класичним фенотипом СПКЯ: 128 з нормальною масою тіла (нормМТ) та 118 з надлишковою масою тіла (надлМТ) та ожирінням (Ож). Проведено стандартизований двогодинний пероральний тест толерантності до глюкози (ПТТГ), розраховували індекс РЩЬФ-IR, глікемічні коефіцієнти (Бодуена, Рафальського). Досліджували в сироватці крові імунореактивний інсулін (ІРІ) натще та через 120 хв. на тлі ПТТГ. Визначали рівні лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ), тестостерону вільного (Твіл.) та загального (Тзаг.). Розраховували коефіцієнт ЛГ/ФСГ, індекс вільного андрогену (ІВА). Проведення ПТТГ виявило наявність порушення толерантності до глюкози в 66,1 % хворих зі СПКЯ з надлМТ і Ож та 18,8 % жінок з нормМТ у вигляді патологічних глікемічних кривих, гіперінсулінемії (ГІ) та ІР. ГІ натще зустрічалась у 27,3 % жінок з нормМТ та 60,2 % осіб із надлМТ та Ож. У відповідь на навантаження глюкозою спостерігалось збільшення частоти ГІ (до 50 та 83 % відповідно), що вказує на доцільність визначення стимульованого рівня ІРІ для діагностики ГІ. Встановлено існування позитивного кореляційного зв'язку між ІМТ та індексом HOMA-IR (p << 0,001). Не виявлено вірогідних відмінностей у вмісті гонадотропінів та співвідношенні ЛГ/ФСГ у хворих зі СПКЯ з наявністю та відсутністю ІР і ГІ. У той же час концентрація Тзаг. та Твіл. у жінок з ІР була вірогідно вищою за показники пацієнток без ІР. Статистично значущі відмінності спостерігались у жінок зі СПКЯ як з нормМТ, так і з надлМТ та Ож. У всіх жінок зі СПКЯ відзначалося зниження ГЗСГ, однак найнижчі його показники відзначались за поєднання надлМТ та Ож з ІР. Встановлено існування негативної кореляційної залежності між ГЗСГ та іМТ (p << 0,001), ІРІ (p << 0,001), Твіл. (p << 0,001). У обстежених зі СПКЯ відзначалось значне (p << 0,001) підвищення ІВА, що може свідчити про збільшення в крові Твіл. і зниження Тзаг., зв'язаного з ГЗСГ. Виявлено позитивну залежність між вмістом у сироватці крові інсуліну, андрогенів та індексом маси тіла (p << 0,05). Висновки: хворі зі СПКЯ вже в молодому віці незалежно від маси тіла мають підвищений ризик розвитку порушень вуглеводного обміну, що призводить до формування ГІ, ІР та посилює існуючу гіперандрогенію. Тому для ранньої діагностики порушень вуглеводного обміну всім хворим зі СПКЯ необхідно проводити ПТТГ. Попередній перегляд: Завантажити - 1.951 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
4.	Архипкіна Т. Л. Особливості змін гормональних та біохімічних показників у хворих на СПКЯ при наявності аутоімунної патології щитоподібної залози [Електронний ресурс] / Т. Л. Архипкіна, О. А. Гончарова, Л. П. Любимова, К. В. Місюра, О. В. Тяжелова // Проблеми ендокринної патології. - 2018. - № 1. - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2018_1_3 Попередній перегляд: Завантажити - 492.154 Kb Зміст випуску Цитування
5.	Архипкіна Т. Л. Значення латентної внутрішньоклітинної інфекції у формуванні автоімунного тиреоїдиту в жінок із синдромом полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Т. Л. Архипкіна, В. О. Бондаренко, О. А. Гончарова, Л. П. Любимова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 1. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_1_5 Встановлено механізми, що пов'язують латентну внутрішньоклітинну інфекцію з автоімунними процесами, для удосконалення профілактики автоімунних захворювань. Мета роботи - визначення частоти латентної хламідійної та герпесвірусної інфекції в жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та її зв'язку з наявністю автоімунного тиреоїдиту (АІТ), порушеннями тиреоїдної функції та рівнями статевих гормонів. У 55 жінок віком 18 - 24 роки із СПКЯ досліджено рівні загального тестостерону, прогестерону, естрадіолу, тиреотропного гормону, тироксину вільного, антитіл до тиреоїдної пероксидази, хламідій та вірусу простого герпесу 1-го та 2-го типів, проведено сонографію щитоподібної залози. Контрольну групу становили 20 здорових жінок того ж віку. У 21 жінки із СПКЯ спостерігався АІТ у стані еутиреозу та за підвищення рівнів антитіл до тиреоїдної пероксидази; у 14 жінок на тлі АІТ розвинувся субклінічний гіпотиреоз; в інших 20 хворих на СПКЯ тиреоїдної патології не виявлено. Рівні тестостерону були вірогідно вищими, а естрадіолу та прогестерону - вірогідно нижчими, ніж у контрольній групі. Підвищення рівнів антитіл до хламідій (>> 1,1 ОД) встановлено в 9,5 % у групі з АІТ з еутиреозом, у 7,1 % - за наявності субклінічного гіпотиреозу на тлі АІТ та в 5,0 % - за відсутності АІТ. Вірогідної різниці між цими підгрупами не встановлено. Антитіла до вірусу простого герпесу були підвищені в 57,1; 64,3, 30,0 % хворих із СПКЯ відповідно й лише у 20 % жінок із групи контролю. Висновки: наявність латентної герпесвірусної інфекції у молодих жінок із СПКЯ може бути чинником ризику розвитку АіТ. У жінок у постменопаузальному періоді дисбаланс естрогенів і прогестерону також може створити умови для формування АІТ. Попередній перегляд: Завантажити - 2.146 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
6.	Архипкіна Т. Л. Вплив інфекції Нelicobacter рylori на гормонально-метаболічні показники й маркери хронічного запалення у жінок, хворих на синдром полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Т. Л. Архипкіна, В. О. Бондаренко, Л. П. Любимова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Т. 15, № 6. - С. 435-442. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2019_15_6_5 Мета роботи - дослідити вплив інфекції Helicobacter pylori (H. рylori) на гормонально-метаболічні показники й маркери хронічного запалення у хворих на синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Обстежено 60 хворих із СПКЯ (середній вік - <$E26,4~symbol С~0,2> року) та 40 здорових жінок відповідного віку. Досліджували ліпідний спектр крові, показники вуглеводного обміну, загальний тестостерон (Тзаг.), естрадіол, сексстероїдзв'язуючий глобулін (ССЗГ), C-реактивний білок (CРБ), інтерлейкін-6 (ІЛ-6), антитіла IgG до H. pylori, гомоцистеїн. Оцінку визначених показників проводили залежно від наявності або відсутності інфекції H. pylori. Встановлено, що в контрольній групі підвищений рівень антитіл IgG до H. pylori зустрічався у 17,5 % обстежених, у них спостерігалось зниження концентрації ССЗГ та підвищення рівнів CРБ і гомоцистеїну. Серед пацієнток зі СПКЯ інфекція H. pylori зустрічалась значно частіше (<$Echi sup 2 ~=~7,7>; P << 0,01), а її наявність посилювала існуючі дисліпідемію, інсулінорезистентність (ІР), гіперандрогенемію за рахунок підвищення рівня Тзаг. і зниження ССЗГ та супроводжувалась формуванням гіпергомоцистеїнемії й значним підвищенням маркерів запалення. Встановлено, що у пацієнток із СПКЯ підвищення рівня CРБ в сироватці пов'язане з наявною ІР і дисліпідемією, а збільшення рівнів ІЛ-6 - зі ступенем вираженості ІР й гіперандрогенемії. Висновки: одержані результати вказують на тісний зв'язок між СПКЯ та інфекцією H. pylori, яка посилює наявні метаболічні та гормональні порушення, притаманні СПКЯ, призводить до підвищення CРБ та ІЛ-6. Однак не можна стверджувати, що дана інфекція є новим патогенетичним фактором формування СПКЯ.Мета роботи - дослідити вплив інфекції Helicobacter pylori (H. рylori) на гормонально-метаболічні показники й маркери хронічного запалення у хворих на синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Обстежено 60 хворих із СПКЯ (середній вік - <$E26,4~symbol С~0,2> року) та 40 здорових жінок відповідного віку. Досліджували ліпідний спектр крові, показники вуглеводного обміну, загальний тестостерон (Тзаг.), естрадіол, сексстероїдзв'язуючий глобулін (ССЗГ), C-реактивний білок (CРБ), інтерлейкін-6 (ІЛ-6), антитіла IgG до H. pylori, гомоцистеїн. Оцінку визначених показників проводили залежно від наявності або відсутності інфекції H. pylori. Встановлено, що в контрольній групі підвищений рівень антитіл IgG до H. pylori зустрічався у 17,5 % обстежених, у них спостерігалось зниження концентрації ССЗГ та підвищення рівнів CРБ і гомоцистеїну. Серед пацієнток зі СПКЯ інфекція H. pylori зустрічалась значно частіше (<$Echi sup 2 ~=~7,7>; P << 0,01), а її наявність посилювала існуючі дисліпідемію, інсулінорезистентність (ІР), гіперандрогенемію за рахунок підвищення рівня Тзаг. і зниження ССЗГ та супроводжувалась формуванням гіпергомоцистеїнемії й значним підвищенням маркерів запалення. Встановлено, що у пацієнток із СПКЯ підвищення рівня CРБ в сироватці пов'язане з наявною ІР і дисліпідемією, а збільшення рівнів ІЛ-6 - зі ступенем вираженості ІР й гіперандрогенемії. Висновки: одержані результати вказують на тісний зв'язок між СПКЯ та інфекцією H. pylori, яка посилює наявні метаболічні та гормональні порушення, притаманні СПКЯ, призводить до підвищення CРБ та ІЛ-6. Однак не можна стверджувати, що дана інфекція є новим патогенетичним фактором формування СПКЯ. Попередній перегляд: Завантажити - 467.447 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
7.	Архипкіна Т. Л. Вплив метформіну на функцію щитоподібної залози при лікуванні резистентності до інсуліну у хворих на синдром полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Т. Л. Архипкіна, В. О. Бондаренко, О. А. Гончарова, Л. П. Любимова // Проблеми ендокринної патології. - 2020. - № 2. - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2020_2_3 Попередній перегляд: Завантажити - 481.201 Kb Зміст випуску Цитування
8.	Архипкіна Т. Л. Рівень вітаміну D і показники вуглеводного обміну у жінок із синдромом полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Т. Л. Архипкіна, В. О. Бондаренко, О. А. Гончарова, Л. П. Любимова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 381-386. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2020_16_5_5 Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) залишається актуальною проблемою гінекологічної ендокринології, а його частота становить приблизно 11 - 17 % серед жінок репродуктивного віку та досягає 75 % у структурі ендокринної неплідності. Існують докази, що вітамін D впливає на обмін вуглеводів, а його недостатність або дефіцит підвищують ризик розвитку порушення толерантності до глюкози, інсулінорезистентності та цукрового діабету 2-го типу. Мета дослідження - визначити зв'язок між рівнем вітаміну D та показниками вуглеводного обміну в жінок із синдромом полікістозних яєчників. Обстежено 60 жінок віком від 19 до 26 років: 30 жінок із діагнозом класичного фенотипу СПКЯ; 30 здорових жінок із нормальною менструальною та репродуктивною функцією. Досліджено вміст вітаміну D, сексстероїдзв'язуючого глобуліну (ССЗГ), імунореактивного інсуліну, індекс НОМА-IR, індекс маси тіла, окружність талії/окружність стегон (ОТ/ОС). Залежно від концентрації вітаміну D обстежених було розподілено на підгрупи: перша - 22 хворі на СПКЯ з вітаміном <$E roman D~symbol Г~30> нг/мл (середній рівень - 12,9 +- 0,2 нг/мл); друга - 8 хворих із рівнем вітаміну <$E roman D~symbol У~30> нг/мл (31,4 +- 0,3 нг/мл); третя - 12 здорових жінок з вітаміном <$E D~symbol Г~30> нг/мл (24,2 +- 0,3 нг/мл); четверта - 18 здорових обстежених із рівнем вітаміну <$E roman D~symbol У~30> нг/мл (35,6 +- 0,3 нг/мл). Висновки: показано роль абдомінального ожиріння у формуванні дефіциту вітаміну D, який посилює порушення вуглеводного обміну, а саме збільшує гіперінсулінемію, інсулінорезистентність та знижує продукцію сексстероїдзв'язуючого глобуліну у хворих на СПКЯ. Попередній перегляд: Завантажити - 605.203 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
9.	Архипкіна Т. Л. Зв'язок вітаміну D з надлишковою масою тіла та ліпідним спектром крові у жінок хворих на синдром полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Т. Л. Архипкіна, Л. П. Любимова, В. О. Бондаренко, Р. Ф. Єрьоменко // Проблеми ендокринної патології. - 2020. - № 4. - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2020_4_3 Попередній перегляд: Завантажити - 344.577 Kb Зміст випуску Цитування
10.	Архипкіна Т. Л. Функціональні особливості взаємозв'язків між рівнями вітаміну D, маркерами хронічного запалення, гомоцистеїном та гормонально-метаболічними показниками у жінок із синдромом полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Т. Л. Архипкіна, Л. П. Любимова, В. О. Бондаренко // Проблеми ендокринної патології. - 2021. - № 1. - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2021_1_3 Попередній перегляд: Завантажити - 365.594 Kb Зміст випуску Цитування
11.	Гончарова О. А. Забезпеченість вітаміном D і особливості імунного статусу у жінок з автоімунним тиреоїдитом у пост менопаузі [Електронний ресурс] / О. А. Гончарова, Т. Л. Архипкіна, В. О. Бондаренко, Л. П. Любимова // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2020. - № 1. - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2020_1_9 Мета роботи - встановити вплив гіпоестрогенії жінок з автоімунним тиреоїдитом (АІТ) на імунологічні показники та рівень вітаміну D. Обстежено 53 жінки з АІТ і гіпотиреозом, які перебували у стані медикаментозної субкомпенсації. Вік жінок від 19 до 64 років. Виділили дві групи жінок: 28 - репродуктивного періоду (середній вік - (<$E36,95~symbol С~1,78>) року), 25 - постменопаузального періоду (середній вік - (<$E55,52~symbol С~1,56>) року). Досліджували рівень 25(OH)D у крові, тиреоїдний статус за рівнем T4 вільного і тиреотропного гормонів за допомогою імуноферментного методу та імунофенотип лімфоцитів (CD3, CD4, CD8, CD16, CD22), розраховували імунорегуляторний індекс супресії (CD4+/CD8+) - один з ключових показників імунного статусу. Вивчали кореляційні зв'язки між вітаміном D і субпопуляціями лімфоцитів у репродуктивний і постменопаузальний періодах. У постменопаузальному періоді у жінок з автоімунним тиреоїдитом має місце зниження відносного вмісту в крові досліджених субпопуляцій лімфоцитів у порівнянні з особами продуктивного періоду (у межах референсних значень). Для CD3+-клітин і CD16+-клітин відмінність між групами була статистично значущою (p << 0,05). Ступінь зниження рівня T-хелперів (CD4+) був більшим, ніж T-супресорів (CD8+), що призвело до зменшення антитілоутворювальних CD22+-клітин та імунорeгуляторного індексу супресії. Рівень вітаміну D у продуктивному періоді знизився до статусу недостатності, а в постменопаузальному періоді - до дефіциту. Кореляційні зв'язки між вітаміном D і субпопуляціями лімфоцитів мають вікові особливості. Висновки: у жінок з АІТ і достатністю вітаміну й у крові в постменопаузальному періоді рівень цього вітаміну знижується до статусу дефіциту. Імунограма жінок з автоімунним тиреоїдитом на тлі зниженого рівня вітаміну D у постменопаузальному періоді характеризується нерівномірним зменшенням субпопуляцій лімфоцитів та порушенням балансу між ними. У жінок з АІТ кореляційні зв'язки між вітаміном D і субпопуляціями лімфоцитів відрізняються в репродуктивному і постменопаузальному періодах. Попередній перегляд: Завантажити - 1.859 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
12.	Архипкіна Т. Л. Значення вітаміну D у формуванні дисфункції ендотелію у хворих на синдром полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Т. Л. Архипкіна, В. О. Бондаренко, Л. П. Любимова, І. О. Бєлкіна, Н. Ф. Величко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 459-464. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2021_17_6_5 Мета роботи - визначити наявність зв'язку між концентрацією вітаміну D у крові та факторами, що впливають на функцію ендотелію та відображають стан гемодинаміки гонад у жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Обстежено 60 жінок віком 18 - 26 років: основна група - 30 хворих із СПКЯ, контрольна - 30 здорових жінок. У сироватці крові досліджували: вміст вітаміну D, С-реактивного білка (СРБ), інтерлейкіну-6 (IL-6), гомоцистеїну (ГЦ), нітритів і нітратів (NOx) та аргініну. Проводили ультразвукове та допплерометричне дослідження, оцінювали максимальну систолічну швидкість кровотоку (Vmax), індекс резистентності (RI), пульсаційний індекс (РІ). Для корекції дефіциту вітаміну D застосовували холекальциферол у дозі 4000 МО на добу впродовж 12 тижнів. Хворі із СПКЯ мали більш низький (P << 0,001) середній рівень вітаміну D, ніж здорові жінки. Знижена концентрація вітаміну D поєднувалась з підвищенням (P << 0,001) середньої концентрації NОх та зниженням аргініну. Встановлено наявність позитивної асоціації між вітаміном D та аргініном (r = 0,391; P << 0,05), між рівнем NOx та СРБ (r = 0,432; P << 0,02), IL-6 (r = 0,476; P << 0,01), Vmax (r = 0,383; P << 0,05), RI (r = 0,369; P << 0,05), PI (r = 0,380; P << 0,05) і зворотної - з аргініном (r = -0,375; P << 0,05). Не виявлено взаємозв'язку між NOx та вітаміном D (r = 0,207; P >> 0,05), ГЦ (r = 0,176; P >> 0,05); між вітаміном D і Vmax (r = 0,231; P >> 0,05), RI (r = 0,201; P >> 0,05), PI (r = 0,181; P >> 0,05). Призначення холекальциферолу супроводжувалось підвищенням (P << 0,001) концентрації вітаміну D, аргініну (P << 0,05) та зменшенням показників сумарної кількості нітратів/нітритів (P << 0,02), IL-6 (P << 0,05), СРБ (P << 0,001), ГЦ (P << 0,001), Vmax (P << 0,001), RI (P << 0,001), PI (P << 0,01), кількості антральних фолікулів (P << 0,001) та зростанням середнього розміру фолікулів (P << 0,001). Однак жоден з досліджуваних показників не досягав значень здорових жінок. Висновки: недостатність вітаміну D асоціюється з підвищеними показниками маркерів хронічного запалення, гомоцистеїну, метаболітів NOx, зниженим рівнем аргініну, що є підгрунтям для розвитку дисфункції ендотелію і, як наслідок, для формування порушень гемодинаміки та фолікулогенезу в яєчниках. Попередній перегляд: Завантажити - 511.275 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
13.	Архипкіна Т. Л. Рівень гомоцистеїну та поліморфізм генів фолатного циклу у жінок із синдромом полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Т. Л. Архипкіна, В. О. Бондаренко, Л. П. Любимова, К. В. Місюра // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2023. - Т. 19, № 7. - С. 529-535. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2023_19_7_12 Попередній перегляд: Завантажити - 405.505 Kb Зміст випуску Цитування

Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів

Пам`ятка користувача

Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського