Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бабар Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Калашник Н. В. Сучасні підходи до лікування хламідіозу [Електронний ресурс] / Н. В. Калашник, А. Б. Сухарєв, Т. В. Бабар, Т. В. Копиця // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 1. - С. 66-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2016_1_19 | ||
| 2. | 
Нікітіна І. М. Оптимізація тактики ведення багатоплідної вагітності та пологів [Електронний ресурс] / І. М. Нікітіна, Н. В. Калашник, Т. В. Бабар, М. А. Болотна // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 4. - С. 63-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_4_14 | ||
| 3. | 
Бойко В. І. Тактика ведення лактації в разі інтраамніального інфікування [Електронний ресурс] / В. І. Бойко, Т. В. Бабар // Здоровье женщины. - 2011. - № 1. - С. 102-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2011_1_24 Результати проведених досліджень свідчать, що лактація у жінок з вірусною інфекцією в анамнезі, з маніфестацією під час гестації і розродження, є досить важливим науковим завданням, вирішення якого має носити диференційований характер з урахуванням одержаних результатів. Це дозволить поліпшити результати розродження пацієнток з вірусною інфекцією насамперед в аспекті нормалізації лактаційної функції і профілактики гіпогалактії. | ||
| 4. |
Бойчук А. В. Можливості лікування загрози передчасних пологів при багатоплідній вагітності з використанням сублінгвальної форми мікронізованого прогестерону [Електронний ресурс] / А. В. Бойчук, І. М. Нікітіна, А. Б. Сухарєв, Н. В. Калашник, Т. В. Бабар // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2018. - № 1. - С. 41-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2018_1_11 | ||
| 5. | 
Нікітіна І. Н. Застосування неінвазивного серкляжу у поєднанні з мікронізованим прогестероном при невиношуванні багатоплідної вагітності [Електронний ресурс] / І. Н. Нікітіна, А. В. Бойчук, В. К. Кондратюк, Т. В. Бабар // Галицький лікарський вісник. - 2017. - Т. 24, число 4. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2017_24_4_9 Наведено результати комбінованого методу лікування та профілактики невиношування в жінок з багатопліддям та високим ризиком загрози переривання вагітності шляхом застосування розвантажувальних акушерських песарїів у поєднанні з мікронізованим прогестероном. Про ефективність даного методу свідчить швидке усунення клінічних симптомів загрози переривання вагітності, прискорення регресу ультразвукових маркерів, зменшення кількості ускладнень вагітності та скорочення термінів перебування в стаціонарі. Мета дослідження - оцінити ефективність застосування розвантажувальних акушерських пессаріїв у комбінації з мікронізованим прогестероном у жінок з багатоплідною вагітністю та високим ризиком невиношування. Проаналізовано 120 випадків багатоплідної вагітності з ознаками невиношування у термінах 16 - 28 тиж. Першу групу обстежуваних, складали 40 вагітних з двійнею, котрим у схемі лікувально-профілактичних заходів було запропоновано застосування розвантажувального акушерського песарія у поєднанні з безперервною терапією натуральним мікронізованим прогестероном до терміну 36 тиж вагітності. До другої групи увійшло 40 вагітних з двійнею, котрим було накладено шов на шийку матки з приводу істміко-цервікальної недостатності та застосовувались короткотривалі курси терапії гестагенами. Контрольну групу склали 40 вагітних з двійнею у терміні 16 - 28 тиж вагітності, яким проводилась терапія з загрози невиношування вагітності згідно з чинними клінічними протоколами (Наказ МОЗ України № 624). Було проведено аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан неонатальної адаптації в обстежуваних групах. В I групі обстежуваних термінові пологи віщдбулися у 34 (85 %) випадках, у II групі - у 29 (72,5 %) випадків, у контрольній - 25 (62,5 %) випадках. Розродження шляхом кесарського розтину було проведено у 7 (17,5 %) вагітних I групи, у 9 (22,5 %) пацієнток II групи та у 11 (27,5 %) вагітних контрольної групи. Під час вивчення стану неонатальної адаптації новонароджених обстежуваних груп, було одержано наступні результати. Середня вага новонароджених I групи склала 3245 +- 280 г, у 11 групі 2865 +- 365 г, у контрольній групі - 2975 +- 325 г (p >> 0,05). Оцінка стану новонароджених за шкалою Апгар, відповідно на 1-й та на 5-й хвилинах, була відповідно: у новонароджених I групи 7,5 +- 1,4 та 8,4 +- 1,3 бала, у II групі - 7,3 +- 1,6 та 8,2 +- 1,1 бала, у контрольній групі - 7,2 +- 1,6 та 8,6 +- 1,2 (p1 - p2 >> 0,05). Висновки: комплексна профілактика невиношування за багатоплідної вагітності, що поєднує застосування атравматичного серкляжу шийки матки за допомогою розвантажувальних акушерських пессаріїв з препаратами прогестерону надає змогу пролонгувати вагітність, запобігати розвиткові передчасних пологів, сприяє покращанню перинатальних показників. | ||
| 6. | 
Нікітіна I. М. Перинатальні наслідки при багатоплідній вагітності [Електронний ресурс] / I. М. Нікітіна, Т. В. Бабар, Н. В. Калашник, Н. А. Iконописцева, М. А. Болотна // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2019. - Т. 5, № 2. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2019_5_2_3 | ||
| 7. |
Нікітіна I. М. Порівняльна оцінка ефективності застосування різних методів лікування невиношування при багатоплідній вагітності з урахуванням стану шийки матки [Електронний ресурс] / I. М. Нікітіна, В. I. Бойко, С. А. Сміян, А. В. Бойко, Т. В. Бабар, Н. В. Калашник, Н. А. Iконописцева, М. А. Болотна // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2019. - Т. 5, № 3-4. - С. 25-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2019_5_3-4_6 | ||
| 8. | 
Нікітіна І. М. Порівняльна оцінка ефективності профілактичної інтервенції у жінок з багатоплідністю за умови безсимптомного вкорочення шийки матки [Електронний ресурс] / І. М. Нікітіна, В. І. Бойко, Н. В. Калашник, Т. В. Бабар, Н. А. Іконописцева, А. В. Бойко, М. А. Болотна // Scientific digest of Association of obstetricians and gynaecologists of Ukraine. - 2019. - Вип. 2. - С. 81-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2019_2_15 | ||
| 9. | 
Бойко В. І. Клінічна ефективність комбінованого методу лікування ендометріозу яєчників [Електронний ресурс] / В. І. Бойко, І. М. Нікітіна, С. А. Сміян, М. Л. Кузьоменська, Н. А. Іконописцева, А. Б. Сухарев, Т. В. Бабар, Н. В. Калашник // Врачебное дело. - 2016. - № 3-4. - С. 113-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2016_3-4_21 Проведено оцінку результатів комбінованого методу лікування ендометріозу яєчників із застосуванням хірургічного лікування, імуномодулючої терапиії, а також з використанням агоністів гонадотропін-рилізинг-гормону. Запропонований метод має суттєву перевагу щодо ефективності та відсутності рецидивів протягом двох років спостереження. | ||
| 10. | 
Бабар Т. В. Влияние урогенитальной инфекции во время беременности на состояние лактации [Електронний ресурс] / Т. В. Бабар // Репродуктивное здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2009_1_22 | ||
| 11. | 
Нікітіна І. М. Особливості функціональної активності вагінального епітелію при місцевому лікуванні атрофічних вагінітів [Електронний ресурс] / І. М. Нікітіна, В. І. Бойко, Н. В. Калашник, С. А. Сміян, Т. В. Бабар, Н. А. Іконописцева, А. В. Бойко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 107-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2020_24_1_16 Атрофічний вагініт (АВ) є найпоширенішим захворюванням піхви в пери- та постменопаузальному періоді. Своєчасне призначення патогенетичної терапії та спостереження пацієнток у гінеколога, є необхідним компонентом для досягнення позитивної динаміки таких хворих, що суттєво надасть змогу поліпшити якість життя жінок, котрі вступили в менопаузу. Мета роботи - оцінити клінічну та мікробіологічну ефективність і безпечність застосування вагінального гелю Клімона в лікуванні атрофічних вікових вагінітів. Для розв'язання поставленого завдання проведено обстеження і лікування 60 жінок менопаузального віку з діагнозом АВ. Проведено оцінку клінічної та мікробіологічної ефективності терапії. Вивчено терміни зникнення об'єктивних і суб'єктивних симптомів запального процесу, особливості функціональної активності епітелію піхви, вплив препарату на стан нормальної мікрофлори піхви. Дослідження проведено відповідно до міжнародних нормативів і правил. У результаті проведеного дослідження встановлено, що комбінований вагінальний гель клімона завдяки дії складових компонентів є ефективним по відношенню до умовно-патогенних мікроорганізмів і збудників АВ, сприяє регенерації епітелію, має протизапальну, антибактеріальну та фунгіцидну дію і є препаратом вибору для лікування АВ. Гель Клімона не здійснює імуносупресивного впливу на епітелій піхви, завдяки цьому відновлення функціональної активності епітелію після лікування цим препаратом відбувається швидше, ніж після лікування іншими середниками. Відзначено швидке заживлення мікротріщин, зволоження слизової, зникнення клінічної симптоматики вагініту та покращання якості життя пацієнток після лікування. Висновки: відзначено високу ефективність комбінованого вагінального гелю Клімона по відношенню до широкого спектра мікрофлори, доведено високу терапевтичну активність і безпечність у використанні в пацієнток з атрофічними віковими вагінітами. Гель Клімона добре переноситься та не викликає резистентності мікрофлори.Атрофічний вагініт (АВ) є найпоширенішим захворюванням піхви в пери- та постменопаузальному періоді. Своєчасне призначення патогенетичної терапії та спостереження пацієнток у гінеколога, є необхідним компонентом для досягнення позитивної динаміки таких хворих, що суттєво надасть змогу поліпшити якість життя жінок, котрі вступили в менопаузу. Мета роботи - оцінити клінічну та мікробіологічну ефективність і безпечність застосування вагінального гелю Клімона в лікуванні атрофічних вікових вагінітів. Для розв'язання поставленого завдання проведено обстеження і лікування 60 жінок менопаузального віку з діагнозом АВ. Проведено оцінку клінічної та мікробіологічної ефективності терапії. Вивчено терміни зникнення об'єктивних і суб'єктивних симптомів запального процесу, особливості функціональної активності епітелію піхви, вплив препарату на стан нормальної мікрофлори піхви. Дослідження проведено відповідно до міжнародних нормативів і правил. У результаті проведеного дослідження встановлено, що комбінований вагінальний гель клімона завдяки дії складових компонентів є ефективним по відношенню до умовно-патогенних мікроорганізмів і збудників АВ, сприяє регенерації епітелію, має протизапальну, антибактеріальну та фунгіцидну дію і є препаратом вибору для лікування АВ. Гель Клімона не здійснює імуносупресивного впливу на епітелій піхви, завдяки цьому відновлення функціональної активності епітелію після лікування цим препаратом відбувається швидше, ніж після лікування іншими середниками. Відзначено швидке заживлення мікротріщин, зволоження слизової, зникнення клінічної симптоматики вагініту та покращання якості життя пацієнток після лікування. Висновки: відзначено високу ефективність комбінованого вагінального гелю Клімона по відношенню до широкого спектра мікрофлори, доведено високу терапевтичну активність і безпечність у використанні в пацієнток з атрофічними віковими вагінітами. Гель Клімона добре переноситься та не викликає резистентності мікрофлори. | ||
| 12. |
Нікітіна І. М. Поліпи ендометрія у жінок репродуктивного віку – сучасний етіопатогенетичний погляд на проблему (огляд літератури) [Електронний ресурс] / І. М. Нікітіна, К. В. Микитин, Н. В. Калашник, Т. В. Бабар, Н. А. Іконописцева, Т. В. Копиця // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - № 2. - С. 111-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2020_2_18 | ||
| 13. |
Бойко В. I. Шляхи оптимізації лікувальних заходів у жінок з ендометріоз-асоційованим непліддям [Електронний ресурс] / В. I. Бойко, А. В. Бойко, I. М. Нікітіна, С. А. Сміян, Т. В. Бабар, Н. В. Калашник, Н. А. Iконописцева, М. А. Болотна // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2020. - Т. 6, № 1. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2020_6_1_4 | ||
| 14. |
Нікітіна І. М. Клініко-патогенетичні причини розвитку ускладнень при багатоплідній вагітності [Електронний ресурс] / І. М. Нікітіна, В. І. Бойко, Т. В. Бабар, Н. В. Калашник, Н. А. Іконописцева, А. В. Бойко, М. А. Болотна // Галицький лікарський вісник. - 2020. - Т. 27, число 1. - С. 4-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2020_27_1_3 З метою оцінки значення фактора росту плаценти (PIGF) у розвитку гестаційних ускладнень за багатоплідної вагітності проведено дослідження цього показника в сироватці крові 320 вагітних з багатопліддям у I триместрі, а також 40 вагітних з одноплідною вагітністю, котрі склали контрольну групу. Мета дослідження: вивчити вплив факторів росту плаценти на перебіг гестаційного процесу у разі багатоплідної вагітності. Рівень PIGF в сироватці крові визначали за допомогою методу твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів моноклональних антитіл у першому триместрі вагітності. Показники системи гемостазу (судинно-тромбоцитарна та коагуляційна ланка) оцінювалися за загальноприйнятими методиками. Доплерометрія плацентарного та плодового кровотоку проводилася у маткових артеріях, артерії і вені пуповини, середній мозковій артерії плода. Встановено, що жінки з багатоплідною вагітністю входять до групи ризику розвитку гестаційних ускладнень - передчасних пологів у 67,8 % (p << 0,01), фетоплацентарної дисфункції, прееклампсії - у 17,5 % (p << 0,05) випадків. Виявлені порушення з боку судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гомеостазу в I триместрі вагітності є основними факторами ризику дострокового переривання вагітності. Доведено, що низький рівень фактора росту плаценти в сироватці крові вагітних за багатопліддя у випадку розвитку передчасних пологів, фетоплацентарної дисфункції та прееклампсії (<$E111,23~symbol С~8,4>, <$E203,24~symbol С~6,4> та <$E305,86~symbol С~7,4> пг/мл) у порівнянні з відповідними показниками за одноплідної вагітності (<$E418,2~symbol С~10,4> пг/мл) є прогностичним маркером розвитку даних гестаційних ускладнень. Висновки: своєчасне проведення медикаментозної корекції гестаційних ускладнень за багатоплідної вагітності з використанням мікронізованого прогестерону, низькомолекулярних гепаринів, ангіопротекторів надало змогу пролонгувати вагітність за монохоріального типу плацентації на 3,2 тиж (до <$E34,2~symbol С~2,4> тиж), а у випадку з дихоріальною двійнею - до терміну доношеної вагітності. | ||
| 15. |
Нікітіна І. М. Імуногістохімічні особливості раку яєчників [Електронний ресурс] / І. М. Нікітіна, Т. В. Копиця, Н. П. Сухоставець, Н. В. Калашник, Т. В. Бабар, С. Ф. Герасименко // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 122-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2023_27_3_22 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |