Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (13) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бардов П$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Бардова К. О. Сучасний погляд на лікування мікробної екземи [Електронний ресурс] / К. О. Бардова, П. В. Бардов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2013. - № 3. - С. 150-154. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2013_3_25 Нa сьогодні екзема є одним з найпоширеніших шкірних захворювань і становить 30 - 40 % звернень пацієнтів із хронічними дерматозами у заклади дерматовенерологічної служби. У лікуванні мікробної екземи перевага надається зовнішній терапії. Перед лікарем стоїть завдання в максимально стислі терміни зняти запалення, субієктивні симптоми, зменшити сенсибілізації до бактеріальних антигенів, нормалізувати кількість і склад мікрофлори шкіри. У цій ситуації перевага надається комбінованим препаратам для зовнішнього застосування, які мають протизапальну й антибактеріальну дію. Проте в Україні на сьогодні немає єдиного протоколу з лікування екземи, тому вибір способу лікування залежить від форми і стадії захворювання і повинен бути комплексним та індивідуалізованим. Крем і мазь "Бетадерм" у лікуванні мікробної екземи має місцеву протизапальну дію, зменшує ексудативні вияви і свербіж, надає антимікробну дію, сприяє швидкій ліквідації клінічних виявів і може бути препаратом вибору в лікуванні мікробної екземи. | ||
| 2. | 
Коржова Т. П. Включення тіотріазоліну в схему лікування хронічного простатиту і простатовезикуліту, ускладнених порушенням копулятивної та репродуктивної функції [Електронний ресурс] / Т. П. Коржова, П. В. Бардов, О. П. Шевченко // Лікарська справа. - 2018. - № 5-6. - С. 111-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2018_5-6_21 Включення до комплексної патогенетичної терапії хворих на хронічний простатит та простатовезикуліт препаратів групи тіотріазоліну дозволить скоротити терміни лікування хворих, покращити медико-соціальні показники їх життя та подовжити терміни ремісії. | ||
| 3. |
Бардов П. В. Оцінка клінічної ефективності застосування тіотриазоліну в лікуванні хворих на хронічний простатит і простатовезикуліт, ускладнених порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій [Електронний ресурс] / П. В. Бардов, О. П. Шевченко, Т. П. Коржова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - № 4. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2019_4_5 Мета роботи - визначити клінічну ефективність тіотриазоліну у разі лікування хворих на хронічний простатит (ХП) і простатовезикуліт, ускладнених порушенням копулятивної та репродуктивної функцій. З метою оцінки ефективності удосконаленої авторами комплексної патогенетичної терапії хворих на ХП і простатовезикуліт, ускладнених порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій, а також для порівняння її результатів з такими загальноприйнятих методів лікування обстежених (132 пацієнти) було розподілено на 2 рівноцінні клінічні групи. Критеріями розподілу були вік пацієнта, тривалість перебігу захворювання, клінічна форма ураження, а також скарги хворих на порушення копулятивної функції та результати дослідження у них показників спермограми. Згідно із запропонованими критеріями оцінки ефективності лікування у 58 (86,6 %) із 67 пацієнтів основної клінічної групи досягнуто повного клінічного виліковування з нормалізацією запліднювальних властивостей еякуляту, у 7 (10,4 %) - виліковування з відносною нормалізацією клініко-лабораторних показників і у 1 (1,5 %) - виліковування з частковим збереженням клінічної симптоматики за незначної нормалізації лабораторних показників. Серед 65 чоловіків, яким проводили традиційну терапію (група порівняння), у 23 (35,4 %) досягнуто повного клінічного виліковування, у 33 (50,5 %) - етіологічного виліковування з відносною нормалізацією клініко-лабораторних показників, у 6 (9,2 %) - виліковування з частковим збереженням клінічної симптоматики за незначної нормалізації лабораторних показників і у 3 (4,6 %) - не досягнуто етіологічного виліковування за одночасної відсутності терапевтичного покращання та збереженні значних порушень показників запліднювальних властивостей еякуляту (азооспермія). Висновки: результати дослідження свідчать про те, що включення до комплексної патогенетичної терапії хворих на ХП та простатовезикуліт препаратів групи тіотриазоліну сприяє скороченню термінів лікування, покращанню медико-соціальних показників життя пацієнтів та подовженню тривалості ремісії. | ||
| 4. | 
Свирид С. Г. Метаболічний потенціал лейкоцитарної та тромбоцитарної субпопуляцій клітин периферичної крові та його корекція у хворих на вугрову хворобу [Електронний ресурс] / С. Г. Свирид, П. В. Бардов, Л. О. Наумова, О. С. Свирид-Дзядикевич // Дерматологія та венерологія. - 2022. - № 1-2. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2022_1-2_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |