Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (15) | Реферативна база даних (18) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Барков А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Барков А. В. Способ капсулопластики при устранении стойких разгибательных контрактур коленного сустава [Електронний ресурс] / А. В. Барков, А. А. Барков // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 2. - С. 25-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2013_2_6 Лікування стійких розгинальних контрактур колінних суглобів є досить складною проблемою. Усунути стійку контрактуру можна лише за допомогою операції та подальшого консервативного лікування. Ефективним є заміщення дефекту капсули колінного суглоба шматком із власної фасції стегна відповідно до запропонованої методики. | ||
| 2. | 
Барков A. B. Устранение контрактур коленного сустава, возникших после лечения осложненных переломов бедренной кости [Електронний ресурс] / A. B. Барков, А. А. Барков // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 4. - С. 125-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_4_32 Устранение стойких разгибательных контрактур коленных суставов IV степени у пациентов после переломов бедренной кости, усложненных несрастанием, остеомиелитом и дефектом костной ткани, является достаточно сложной проблемой. Лечить такие контрактуры возможно лишь при помощи операции, основной идеей которой должно быть разъединение срастаний между скользящими поверхностями суставу и синовиальних сумок. При этом необходимо принимать во внимание эластичность мышц. Объем оперативных вмешательств должен быть инидивидуальным в каждом клиническом случае. | ||
| 3. | 
Барков А. В. Возобновление процессов репаративной регенерации у больных с несрастающимися переломами бедренной кости [Електронний ресурс] / А. В. Барков, А. А. Барков // Український морфологічний альманах. - 2010. - Т. 8, № 2. - С. 11-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2010_8_2_6 | ||
| 4. |
Алещенко И. Е. Лечение переломов бедренной кости, осложненных остеомиелитом [Електронний ресурс] / И. Е. Алещенко, А. В. Барков, И. Н. Горяникова // Український морфологічний альманах. - 2010. - Т. 8, № 2. - С. 237. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2010_8_2_78 | ||
| 5. | 
Барков А. Н. РНР заслуживает большего внимания [Електронний ресурс] / А. Н. Барков // Системи обробки інформації. - 2011. - Вип. 7. - С. 136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2011_7_66 | ||
| 6. | 
Барков А. В. Лечение разгибательных контрактур коленных суставов у пациентов с переломами бедренной кости осложненных несращением, остеомиелитом и дефектами кости [Електронний ресурс] / А. В. Барков, А. А. Барков // Літопис травматології та ортопедії. - 2009. - № 1-2. - С. 182-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2009_1-2_51 | ||
| 7. |
Скиданов А. Г. Функциональное состояние мышц спины у пациентов с дегенеративными заболеваниями позвоночника [Електронний ресурс] / А. Г. Скиданов, Д. Р. Дуплий, И. В. Котульский, А. А. Барков, А. В. Кись, В. К. Пионтковский, В. А. Радченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 4. - С. 59-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_4_12 Структурні зміни в разі дегенеративних захворювань хребта пов'язують з процесами, які розвиваються в хребтових рухових сегментах та паравертебральних зв'язках і м'язах. Мета: вивчити функціональний стан паравертебральних м'язів у пацієнтів з дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта (ПВХ) до та після хірургічного лікування. Проведено електроміографічне обстеження 117-ти пацієнтів з дегенеративними захворюваннями ПВХ і 10-ти здорових волонтерів. Пацієнтів розподілили на групи за діагнозами - грижі міжхребцевих дисків ПВХ, нестабільність, спондилолістез і стеноз. Реєстрували інтерференційну міограму m. erector spinae на рівні L | ||
| 8. |
Федотова И. Ф. Ведение ортопедических пациентов с артериальной гипертензией в периоперационном периоде (обзор литературы) [Електронний ресурс] / И. Ф. Федотова, И. В. Корж, Н. В. Лизогуб, А. А. Барков, В. К. Пионтковский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 3. - С. 110-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_3_23 Незважаючи на значні успіхи сучасної терапії, проблема поєднання та одночасного перебігу різних захворювань кістково-суглобової системи у хворих із серцево-судинними порушеннями залишається надзвичайно актуальною. Оскільки для виконання хірургічних втручань необхідна анестезія, а артеріальна гіпертензія (АГ) є відомим фактором ризику їх несприятливого результату в 35 % хворих, стає зрозумілим, що погано контрольована гіпертензія залишається однією з найпоширеніших причин перенесення планових хірургічних втручань. Мета роботи - обгрунтувати оптимальні періопераційні заходи, спрямовані на мінімізацію серцево-судинних ускладнень, на підставі аналізу науково-медичної літератури. Докладно розглянуто можливість використання у періопераційному періоді різних груп гіпотензивних препаратів (діуретиків, інгібіторів ангіотензин-перетворювального ферменту, сартанів, антагоністів кальцію, beta-блокаторів). Показано, що не існує достатньої доказової бази щодо кардіопротекторного ефекту загальної інгаляційної або внутрішньовенної анестезії. Також тривають дебати щодо переваг нейроаксіальних методів перед загальною анестезією, а в керівництві ESA/ESC-2014 надано помірну ступінь доказовості (IIb) переваг спінальної анестезії та аналгезії у зменшенні частоти серйозних післяопераційних ускладнень. З метою підвищення безпеки та ефективності хірургічних втручань в осіб похилого віку з коморбідною патологією виділено такі основні напрями, як розроблення методик оцінювання передопераційного стану хворих, прогнозування операційного ризику, виявлення чинників, які підвищують ризик хірургічного втручання та анестезії, вивчення стану гемодинаміки й особливостей перебігу анестезії, обгрунтування, створення та впровадження оптимальних варіантів передопераційної підготовки, премедикації, інтраопераційного фармакологічного захисту й післяопераційної інтенсивної терапії залежно від стану хворого, основної та супутньої патології, особливостей перебігу АГ та попередньої медикаментозної терапії. | ||
| 9. |
Радченко В. А. Пятилетний опыт использования навигационной системы в хирургии позвоночника [Електронний ресурс] / В. А. Радченко, А. А. Барков, А. Г. Скиданов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - № 1. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2019_1_3 Існують різні підходи до використання навігаційної системи: на основі попередньої комп'ютерної томографії (КТ) або інтраопераційної візуалізації з використанням 3D/2D- флюороскопа або комп'ютерного томографа. Кожен метод має певні переваги та недоліки. Мета роботи - провести порівняльне оцінювання точності розташування гвинтів у хребцях і виявити кількість ревізійних хірургічних втручань, пов'язаних із некоректним їхнім введенням, між стандартною технікою "вільних рук" встановлення гвинтів і проведенням їх із використанням 3D-навігаційної системи. Здійснено ретроспективний аналіз 2 760 пацієнтів старших за 18 років. Хворих розділили на дві групи: I (2 128 осіб) - виконано транспедикулярну фіксацію хребта за допомогою стандартної процедури (техніка "вільні руки") проведення гвинтів з інтра- та післяопераційним рентгенологічним контролем; II (632) - із використанням навігаційної системи "Brainlab" у режимі попереднього КТ-сканування хворого в положенні лежачи на животі з валиками під крилами клубових кісток. Кількість ревізійних хірургічних втручань, пов'язаних із некоректним проведенням гвинтів, склала 37 (1,74 %) випадків у I групі. У II було перепроведено лише 12 гвинтів інтраопераційно у 9 (1,42 %) пацієнтів через не досить відповідне їх розташування виявлене за допомогою флюороскопічного контролю або нейромоніторингу. Під час аналізу помилок розроблено низку практичних рекомендацій, які допомагають попередити порушення в роботі навігаційної системи. Висновки: використання навігаційного обладнання, окрім значного зменшення часу оперативного втручання, ризика неврологічних ускладнень, зниження кількості інтраопераційної рентгенографії, зменшення протяжності розрізу м'яких тканин під час хірургічного доступу, значного підвищення точності встановлення транспедикулярних гвинтів, дає змогу збільшити складність і спектр хірургічних втручань, а також уникнути ревізійних операцій, пов'язаних із некоректною імплантацією транспедикулярних гвинтів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |