![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Барсукова О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Польовий А. М. Оцінка впливу змін агрокліматичних ресурсів України на формування урожайності ярого ячменю [Електронний ресурс] / А. М. Польовий, Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова // Вісник Одеського державного екологічного університету. - 2014. - Вип. 17. - С. 34-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vodeu_2014_17_6
| 2. |
Польовий А. М. Агрокліматичні умови вирощування ярого ячменю в українській частині суббасейну дельти Дунаю в умовах зміни клімату [Електронний ресурс] / А. М. Польовий, Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова, О. О. Дронова // Український гідрометеорологічний журнал. - 2013. - № 12. - С. 173-183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uggj_2013_12_23 Оцінено зміни агрокліматичних умов вирощування ярого ячменю у зв'язку зі зміною клімату. Для оцінки змін використано сценарій зміни клімату в Україні - А1В, регіональну кліматичну модель MPI-M-REМO, глобальну модель - ECHAM5-r3 як найбільш вірогідні на період до 2050 р. За допомогою моделей продукційного процесу рослин також виконано оцінку фотосинтетичної продуктивності та коливань середньої районної урожайності зерна ярого ячменю в районах Одеської області, які відносяться до української частини суббасейну дельти Дунаю.
| 3. |
Божко Л. Ю. Кліматичні умови вирощування томатів в Україні [Електронний ресурс] / Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова, О. Є. Ярмольська // Український гідрометеорологічний журнал. - 2013. - № 13. - С. 75-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uggj_2013_13_13
| 4. |
Козак М. І. Інформація про проведення навчання наукових кадрів системи НААН [Електронний ресурс] / М. І. Козак, О. В. Барсукова // Економіка АПК. - 2015. - № 5. - С. 97-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2015_5_17
| 5. |
Божко Л. Ю. Моделювання процесу формування агроекологічного рівня потенційного урожаю озимої пшениці на півдні України [Електронний ресурс] / Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова // Український гідрометеорологічний журнал. - 2012. - № 10. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uggj_2012_10_12 Проаналізовано розрахунок потенційного врожаю озимої пшениці на півдні України за середньобагаторічних умов вегетації з урахуванням агрохімічних особливостей основних типів грунтів зони. За проведеними розрахунками потенційний урожай озимої пшениці на грунтах півдня України може становити до 48 ц/га.
| 6. |
Барсукова О. В. Забезпечення збору, обробки та зберігання інформації в системі управління якістю продукції [Електронний ресурс] / О. В. Барсукова, М. А. Зенкін // Сучасна спеціальна техніка. - 2012. - № 3. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sstt_2012_3_3
| 7. |
Барсукова О. В. Рекомендації з використання тканин з мембранним покриттям під час проектування та виготовлення спеціальних видів зимового форменого одягу [Електронний ресурс] / О. В. Барсукова, О. Б. Бабенко, В. П. Бакал // Сучасна спеціальна техніка. - 2014. - № 3. - С. 60-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sstt_2014_3_10
| 8. |
Барсукова О. В. Аналіз критеріїв оцінювання при проведенні дослідних носінь предметів форменого одягу різного асортименту та функціонального призначення [Електронний ресурс] / О. В. Барсукова, В. П. Бакал, О. Б. Бабенко // Сучасна спеціальна техніка. - 2014. - № 4. - С. 125-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sstt_2014_4_17
| 9. |
Польовий А. М. Вплив змін клімату на темпи розвитку ярого ячменю в Україні [Електронний ресурс] / А. М. Польовий, О. А. Барсукова // Український гідрометеорологічний журнал. - 2015. - № 16. - С. 113-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uggj_2015_16_17 Представлено характеристику агрокліматичних показників вирощування ярого ячменю по природно і кліматичних зонах України, їх зміна під впливом зміни клімату за двома сценаріями A2 та A1B. Виконано оцінку впливу змін клімату на темпи розвитку ярого ячменю.Розглянуто у порівнянні показники волого-температурного режиму за період 1986 - 2005 рр. (базовий період) та очікувані їх зміни, розраховані за різними сценаріями змін клімату: GFDL-30 %, A1B, A2, RCP4,5 та RCP8,5 на період з 2021 - 2050 рр. по території України. Розрахунки показали, що очікуються найбільш різкі зміни кліматичних показників тепла та вологи в різних природно і кліматичних зонах у разі реалізації сценаріїв GFDL- 30 %, A1B та A2. У разі реалізацій сценаріїв змін клімату RCP4,5, RCP8,5 термічні показни-ки очікуються на рівні середніх багаторічних в усіх природно-кліматичних зонах, окрім Південного Степу, де вони зростуть. Різких змін у розподілі річних опадів по території України за цими сценаріями не слід очікувати. При цьому для більшості регіонів тренд на збільшення кількості опадів найбільш можливий у випадку розвитку сценарію викидів RCP4,5. Проте очікується певне зменшення загальної кількості опадів за рік в цілому, та особливо за літні сезони впродовж вегетаційного періоду сільськогосподарських культур.
| 10. |
Польовий А. М. Фотосинтетична продуктивність ярого ячменю в умовах змін клімату [Електронний ресурс] / А. М. Польовий, Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова // Український гідрометеорологічний журнал. - 2016. - № 18. - С. 72-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uggj_2016_18_10 Досліджено вплив змін клімату на фотосинтетичну продуктивність ярого ячменю в усіх природно-кліматичних зонах України за два періоди: з 2001 по 2030 рр. та з 2031 по 2050 рр. Виконано аналіз динаміки показників фотосинтетичної продуктивності посівів ярого ячменю на матеріалах середніх багаторічних спостережень за період з 1986 по 2005 рр. на прикладі чотирьох агрокліматичних зон: Полісся, Західний Лісостеп, Східний Лісостеп і Степ. Зроблено розрахунки показників фотосинтетичної продуктивності ячменю за моделлю, розробленою А. М. Польовим. Для оцінки можливих змін клімату було використано 2 сценарії: "помірний" - А1В та "жорсткий" - А2.
| 11. |
Бакал В. П. Зарубіжний досвід речового забезпечення працівників правоохоронних органів [Електронний ресурс] / В. П. Бакал, О. В. Барсукова // Сучасна спеціальна техніка. - 2015. - № 4. - С. 14-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sstt_2015_4_4
| 12. |
Польовий А. М. Вплив змін клімату на агрокліматичні умови вегетаційного періоду основних сільськогосподарських культур [Електронний ресурс] / А. М. Польовий, Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова // Український гідрометеорологічний журнал. - 2017. - № 20. - С. 61-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uggj_2017_20_9 Представлено характеристику агрокліматичних показників вирощування ярого ячменю по природно і кліматичних зонах України, їх зміна під впливом зміни клімату за двома сценаріями A2 та A1B. Виконано оцінку впливу змін клімату на темпи розвитку ярого ячменю.Розглянуто у порівнянні показники волого-температурного режиму за період 1986 - 2005 рр. (базовий період) та очікувані їх зміни, розраховані за різними сценаріями змін клімату: GFDL-30 %, A1B, A2, RCP4,5 та RCP8,5 на період з 2021 - 2050 рр. по території України. Розрахунки показали, що очікуються найбільш різкі зміни кліматичних показників тепла та вологи в різних природно і кліматичних зонах у разі реалізації сценаріїв GFDL- 30 %, A1B та A2. У разі реалізацій сценаріїв змін клімату RCP4,5, RCP8,5 термічні показни-ки очікуються на рівні середніх багаторічних в усіх природно-кліматичних зонах, окрім Південного Степу, де вони зростуть. Різких змін у розподілі річних опадів по території України за цими сценаріями не слід очікувати. При цьому для більшості регіонів тренд на збільшення кількості опадів найбільш можливий у випадку розвитку сценарію викидів RCP4,5. Проте очікується певне зменшення загальної кількості опадів за рік в цілому, та особливо за літні сезони впродовж вегетаційного періоду сільськогосподарських культур.
| 13. |
Польовий А. М. Продуктивність лучної та степової рослинності в умовах змін клімату [Електронний ресурс] / А. М. Польовий, Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2019. - № 3. - С. 143-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glghge_2019_3_71
| 14. |
Польовий А. М. Оцінка впливу змін клімату на агрокліматичні умови формування продуктивності лучної та степової рослинності Північного степу України [Електронний ресурс] / А. М. Польовий, Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Географічні науки. - 2019. - Вип. 10. - С. 157-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ksuhsgs_2019_10_24 Розглянуто питання оцінки зміни агрокліматичних ресурсів Луганського регіону в 2011 - 2030 рр. та 2031 - 2050 рр. у зв'язку зі змінами клімату в порівнянні з базовим періодом 1970 - 2010 рр. За допомогою моделей продуктивного процесу рослин надано оцінку фотосинтетичної продуктивності та коливання урожайності зерна озимої пшениці за умов зміни клімату.
| 15. |
Польовий А. М. Агроекологічні умови формування продуктивності сорго в південних областях України в умовах змін клімату [Електронний ресурс] / А. М. Польовий, Л. Ю. Божко, О. В. Вольвач, О. А. Барсукова // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 4. - С. 61-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_4_9 Культура сорго в останнє десятиріччя отримала важливе місце серед зернових культур. Велика популярність сорго зумовлена невибагливістю культури до місць вирощування, високими життєдіяльними показниками, невимогливістю до догляду і високою врожайністю. Для розширення ареалу розповсюдження сорго необхідне досконале обгрунтування впливу навколишнього середовища на продуктивність культури. В основі дослідження використані матеріали багаторічних спостережень за врожайністю сорго та метеорологічними факторами. Розглянуті особливості формування врожаїв сорго за різних агрометеорологічних умов упродовж вегетаційного періоду за даними спостережень з 1986 по 2015 рр., а також динаміка формування урожаїв різних агроекологічних категорій на майбутнє за період з 2021 по 2050 рр. Очікувані метеорологічні показники на майбутнє розраховувалися з використанням сценаріїв зміни клімату RCP2.6, RCP6.0, RCP4.5 та RCP8.5. Як апарат досліджень використовувалась модель оцінки агрокліматичних умов, розроблена А. М. Польовим. На підставі виконаних розрахунків середніх багаторічних агрокліматичних показників формування агроекологічних категорій врожайності сорго та розрахунків за сценаріями змін клімату на період 2021 - 2050 рр. можна відзначити, що за сценарні періоди порівняно з фактичним за багаторічний період очікуватимуться відчутні зміни в температурному режимі та вологозабезпеченості сорго впродовж вегетаційного періоду в разі реалізації будь-якого зі сценаріїв. Встановлено, що відхилення термічних показників будуть незначними, але ці показники визначені за багаторічний період, який включає останні роки минулого століття і початок поточного, коли зростання температури вже відбулося. Тому подальші зміни температурного режиму і режиму зволоження не сприятимуть створенню сприятливих умов для розвитку сорго. Кращі умови для розвитку рослин і формування врожаю сорго очікуються в разі реалізації сценаріїв RCP2.6 та RCP6.0. Ці умови майже однакові за обома сценаріями, що сприятиме збільшенню очікуваного врожаю зерна сорго. За умови реалізації сценаріїв RCP4.5 та RCP8.5 очікуються несприятливі агроекологічні умови для розвитку сорго через підвищення посушливості, яка призведе до зменшення врожаю порівняно із середнім багаторічним на 3 - 4 ц/га. Найбільш несприятливі умови для формування продуктивності сорго очікуються в разі реалізації сценарію RCP8.5, врожай зерна не перевищить 88 % від середнього багаторічного. Перспективним буде вирощування сорго для отримання зеленої маси, яка може використовуватись і як корм для тваринництва, і як сировина для виготовлення біопалива.
| 16. |
Польовий А. М. Вплив змін клімату на продуктивність лучної і степової рослинності в Лісостепової зоні України [Електронний ресурс] / А. М. Польовий, Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова // Вісник ХНАУ. Серія : Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання. - 2019. - № 1. - С. 18-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_roslyn_2019_1_4 Представлено характеристику агрокліматичних показників вирощування ярого ячменю по природно і кліматичних зонах України, їх зміна під впливом зміни клімату за двома сценаріями A2 та A1B. Виконано оцінку впливу змін клімату на темпи розвитку ярого ячменю.Розглянуто у порівнянні показники волого-температурного режиму за період 1986 - 2005 рр. (базовий період) та очікувані їх зміни, розраховані за різними сценаріями змін клімату: GFDL-30 %, A1B, A2, RCP4,5 та RCP8,5 на період з 2021 - 2050 рр. по території України. Розрахунки показали, що очікуються найбільш різкі зміни кліматичних показників тепла та вологи в різних природно і кліматичних зонах у разі реалізації сценаріїв GFDL- 30 %, A1B та A2. У разі реалізацій сценаріїв змін клімату RCP4,5, RCP8,5 термічні показни-ки очікуються на рівні середніх багаторічних в усіх природно-кліматичних зонах, окрім Південного Степу, де вони зростуть. Різких змін у розподілі річних опадів по території України за цими сценаріями не слід очікувати. При цьому для більшості регіонів тренд на збільшення кількості опадів найбільш можливий у випадку розвитку сценарію викидів RCP4,5. Проте очікується певне зменшення загальної кількості опадів за рік в цілому, та особливо за літні сезони впродовж вегетаційного періоду сільськогосподарських культур.
| 17. |
Польовий А. М. Агроекологічна оцінка продуктивності зрошуваних томатів в умовах потепління [Електронний ресурс] / А. М. Польовий, Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова, А. В. Толмачова // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 1. - С. 141-148 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_1_19 Наведено результати дослідження формування продуктивності зрошуваних томатів в областях Південного Степу України в умовах потепління. Оцінка впливу потепління клімату і норм зрошення на продуктивність томатів виконувалась на основі порівняння агроекологічних умов двох періодів: 1 - 1961 - 1995 рр., 2 - 1996 - 2015 рр. Розрахунки виконувались із використанням моделі оцінки агрокліматичних умов формування продуктивності сільськогосподарських культур, запропонованої А. М. Польовим. Встановлено, що впродовж усього вегетаційного періоду томатів значення середніх за декаду температур повітря в період з 1995 по 2015 рр. були вищими в середньому на 1,2 - 1,3 <$E symbol Р>C, ніж у період 1961 - 1995 рр. Особливо помітні відхилення з другої декади липня до третьої декади вересня, коли температури за другий період були вищими на 1,9 - 2,2 <$E symbol Р>C. Середні за декаду суми опадів за вегетацію томатів зменшились у другий період несуттєво - на 13 мм. Зважаючи, що норми зрощення були однаковими в обох періодах і становили в середньому 3500 м<^>3/га, то незначне зменшення сум опадів не спричинило погіршення вологозабезпечення рослин. Підвищені температури впродовж усієї вегетації у другому досліджуваному періоді призвели до зростання сумарного випаровування. Особливо помітні збільшення його, починаючи з четвертої декади вегетації. Підвищені температури повітря і добра вологозабезпеченість посівів у другому досліджуваному періоді сприяла зростанню накопичення сухої маси томатів. Упродовж усього періоду вегетації наростання сухої маси щодекадно у другий період було значно вищим, ніж у перший, що своєю чергою сприяло підвищенню врожаю плодів. Розрахунки продуктивності томатів при різних нормах зрошення у другий період дали змогу встановити, що в умовах потепління підвищуються витрати води на сумарне випаровування і найвищі значення сухої маси томатів накопичуються при нормі зрошення 4000 м<^>3/га. В першому періоді максимальні прирости спостерігались за умови норми зрошення 3500 м<^>3/га. В разі збільшення норми зрошення до 4500 м<^>3/га спостерігається перезволоження грунту, яке несприятливо впливає на формування врожаю плодів, сприяє розвитку захворювань рослин, загниванню плодів, що погіршує їх якість. Це підтверджує висновок провідних учених, що оптимальною нормою зрошення для томатів є норми, за яких спостерігається співвідношення сумарного випаровування до випаровуваності на рівні 0,8 - 0,9 відн. од.
| 18. |
Польовий А. М. Вплив погодних умов на формування продуктивності конюшини лучної на Правобережжі Лісостепу України [Електронний ресурс] / А. М. Польовий, Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 2. - С. 38-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_2_6 Представлено результати дослідження оцінки впливу погодних умов на ріст, розвиток і формування врожайності конюшини лучної, оскільки вирощування багаторічних трав є основою забезпечення кормової бази для вирощування тварин. Для виконання задачі були проаналізовані дані спостережень за продуктивністю конюшини лучної другого року життя і метеорологічними елементами за період з 1995 по 2015 рр. Аналіз впливу погодних умов на формування продуктивності включав погодні умови перезимівлі конюшини і умови впродовж вегетаційного періоду від відновлення вегетації до збирання насіння. Дослідження рядів урожайності сіна і насіння конюшини показали, що тенденція тренду урожайності сіна і насіння конюшини двохукісної характеризується зростанням, щорічне збільшення врожаю сіна за трендом становить 2,94 ц/га. Щорічні відхилення врожаїв від лінії тренда, зумовлені впливом погоди кожного конкретного року, коливаються від -3 ц/га до +20 ц сіна з га. Динаміка врожаїв насіння конюшини теж має характер зростання, але зростання слабке і становить щорічно 0,0023 ц/га. Встановлено, що серед чисельних показників, які визначають величину врожаю конюшини, значну роль відіграють умови перезимівлі. На Правобережжі ймовірність дуже низьких абсолютних мінімумів -18 - -19 <$E symbol Р>C на глибині кореневої шийки конюшини становить близько 7 %. Імовірність абсолютних мінімумів на рівні критичної температури вимерзання конюшини лучної -15 - -16 <$E symbol Р>C становить відповідно 12 та 13 %. Аналіз значень коефіцієнтів кореляції врожаїв насіння конюшини з різними показниками свідчать про те, що найзначнішу роль у формуванні продуктивності конюшини лучної відіграє сполучення комплексу окремих факторів. Упродовж вегетаційного періоду погодні умови червня для першого укосу та кінець липня і серпень для другого укосу конюшини. Це дало змогу отримати багатофакторну статистичну залежність урожаїв насіння конюшини лучної, зважаючи на комплекс метеорологічних величин.
| 19. |
Польовий А. М. Агроекологічна оцінка впливу змін клімату на умови вирощування і продуктивність насаджень міскантусу в Північному Степу [Електронний ресурс] / А. М. Польовий, О. В. Вольвач, Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова // Екологічні науки. - 2020. - № 7. - С. 111-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekolnauk_2020_7_21
| 20. |
Костюкєвич Т. К. Агроекологічна оцінка продуктивності сої в Західному Лісостепу України в умовах зміни клімату [Електронний ресурс] / Т. К. Костюкєвич, А. В. Толмачова, В. В. Колосовська, О. А. Барсукова // Екологічні науки. - 2021. - № 2. - С. 99-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekolnauk_2021_2_19
| | |
|
|