Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (7)Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (77)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Богмат Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 40
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Богмат Л. Ф. 
Нейрогуморальные факторы в формировании систолической дисфункции миокарда у подростков с различными вариантами аритмий [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, О. Я. Михальчук // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 2. - С. 9-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_2_4
Проведен анализ состояния симпатоадреналовой и ренин-ангиотензин-альдостероновой систем у подростков с различными вариантами нарушений сердечного ритма и проводимости при неизменённой и сниженной насосной функции миокарда. Изучена степень корреляционных взаимодействий компонентов нейрогуморальных систем с показателями гемодинамики.
Попередній перегляд:   Завантажити - 5.045 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Коренєв М. М. 
Метаболічні порушення у формуванні ендотеліальної дисфункції у аідлітків з артеріальною гіпертензією та різною масою тіла [Електронний ресурс] / М. М. Коренєв, Л. Ф. Богмат, О. М. Носова, І. М. Яковлева, В. В. Ніконова, І. М. Бессонова // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2014. - т. 20, № 1. - С. 52-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2014_20_1_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 259.018 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Богмат Л. Ф. 
Дисфункция сердца у подростков с патологией миокарда как начальная стадия хронической сердечной недостаточности [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, Л. И. Рак, Т. А. Головко // Український кардіологічний журнал. - 2014. - № 5. - С. 97-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2014_5_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 142.879 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Коренєв М. М. 
Артеріальна гіпертензія та ожиріння в підлітків [Електронний ресурс] / М. М. Коренєв, Л. Ф. Богмат, О. М. Носова // Український журнал дитячої ендокринології. - 2014. - № 2. - С. 79-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2014_2_23
Показано, що у підлітків з артеріальною гіпертензією (АГ) у разі підвищення індексу маси тіла збільшується глибина та частота порушень функції ендотелію (у пробах ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної вазодилатації), які тісно корелюють із порушеннями в ліпідному спектрі крові, вуглеводному обміні, а також супроводжуються підвищенням рівня ендотеліну-I, факторів запалення (C-реактивний протеїн) та альбумінурією. Отже, у пацієнтів з АГ і надлишковою масою тіла та ожирінням вірогідно частіше, ніж у підлітків з АГ та нормальною масою тіла, виявлялись одночасно 2 - 3 ознаки метаболічного синдрому (дисліпопротеїдемія, інсулінорезистентність та ін.). Метаболічні порушення в ліпідному спектрі крові, вуглеводному обміні із накопиченням у сироватці крові патологічних складових здійснюють гістотоксичний ефект і слугують чинниками агресії, перш за все щодо ендотелію судин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 107.04 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Коренев Н. М. 
Артериальная гипертензия у подростков: факторы стабилизации и прогрессирования [Електронний ресурс] / Н. М. Коренев, Л. Ф. Богмат, Е. М. Носова, И. М. Яковлева, В. В. Никонова, И. Н. Бессонова // Здоровье ребенка. - 2014. - № 3. - С. 6-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_3_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 254.4 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Богмат Л. Ф. 
Типы диастолической дисфункции левого желудочка сердца у подростков с патологией миокарда [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, В. В. Никонова, Э. Л. Ахназарянц, Т. С. Введенская, С. Р. Толмачева, Л. И. Рак, Т. А. Головко // Здоровье ребенка. - 2014. - № 4. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_4_7
У подростков с патологией миокарда при проведении изометрической пробы выявлены 3 типа нарушений диастолической функции левого желудочка (ЛЖ) сердца в зависимости от показателя соотношения E/A. Наиболее выраженные признаки нарушения диастолического наполнения установлены в 3-ей группе исследуемых, о чем свидетельствуют: тенденция к увеличению времени изоволюмического расслабления, достоверное увеличение времени замедления скорости первой фазы наполнения ЛЖ, снижение скорости наполнения ЛЖ как в первую фазу пассивного наполнения, так и во вторую фазу активного наполнения ЛЖ, увеличение соотношения E/A свыше 2, значимое расширение полости левого предсердия, а также положительный прирост диастолического резерва, что подтверждает более глубокие нарушения диастолической функции у данного контингента подростков по сравнению с другими подгруппами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 248.406 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Толмачева С. Р. 
A 6-Minute Walk Test in Adolescents with the Circulation Organs Diseases [Електронний ресурс] / С. Р. Толмачева, Л. Ф. Богмат, В. В. Никонова, Т. А. Параметры 6-минутного теста ходьбы у подростков с заболеваниями органов кровообращения Головко // Здоровье ребенка. - 2014. - № 8. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_8_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 239.889 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Богмат Л. Ф. 
Индекс повреждения у подростков с системной красной волчанкой [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко, Е. В. Матвиенко // Український ревматологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 42-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2015_2_10
Цель исследования - изучение частоты необратимых изменений со стороны органов и систем у подростков, больных системной красной волчанкой, путем определения у них индекса повреждения (SLICC/ACR Damage Index - SLICC/ACR DI, 2010). Основу работы составили результаты обследования 58 подростков с системной красной волчанкой в возрасте 12 - 18 лет, находившихся под наблюдением в отделении кардиоревматологии клиники ГУ "Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины". В структуре необратимых изменений выявлена высокая частота повреждения органа зрения (71,62 %), сердечно-сосудистой (30,30 %) и костно-мышечной систем (18,91 %). Установлено повышение общего счета индекса повреждения с увеличением длительности заболевания.
Попередній перегляд:   Завантажити - 126.05 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Богмат Л. Ф. 
Характер взаимодействия нейрогуморальных систем при формировании диастолической дисфункции сердца у подростков с патологией миокарда [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, В. В. Никонова, С. Р. Толмачева, И. Н. Бессонова // Український журнал дитячої ендокринології. - 2015. - № 3-4. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2015_3-4_6
Цель работы - изучить особенности нейрогуморального взаимодействия при формировании различных вариантов диастолической дисфункции левого желудочка (ЛЖ) сердца у подростков с патологией миокарда. У 70-ти подростков с патологией миокарда изучены особенности нейрогуморального взаимодействия при различных вариантах диастолической дисфункции ЛЖ сердца. Диастолическая дисфункция ЛЖ I типа ассоциирована с показателями адреналина и норадреналина, формирование диастолической дисфункции II типа (псевдонормализации) происходит под значительным влиянием альдостерона и в меньшей степени - норадреналина. В подгруппе подростков с III типом диастолического наполнения (рестриктивный) соотношение скоростей в фазе раннего и позднего диастолического наполнения ЛЖ (Е/А) формируется при участии не столько компонентов симпато-адреналовой системы, сколько ренин-ангиотензин-альдостероновой (ангиотензина II и альдостерона). Выводы: проведенные исследования позволили выявить у подростков с патологией миокарда наиболее значимые нейрогуморальные факторы формирования и прогрессирования диастолической дисфункции миокарда ЛЖ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 656.623 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Богмат Л. Ф. 
Поражение печени при системной красной волчанке у подростков [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко, Е. В. Матвиенко // Здоровье ребенка. - 2015. - № 4. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_4_7
Цель работы - изучение состояния печени у подростков с системной красной волчанкой (СКВ). В результате обследования 48 больных СКВ в возрасте 12 - 18 лет установлены частота поражения печени (22,9 %), взаимосвязь развития цитолиза со степенью активности и клиническими проявлениями заболевания, частота риска развития фиброза (27,3 %) и его вероятное наличие у 9,1 % подростков в дебюте СКВ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 204.868 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Богмат Л. Ф. 
Особенности нейрогуморальных взаимоотношений при диастолической дисфункции сердца у подростков с патологией миокарда [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, В. В. Никонова, С. Р. Толмачева, Т. С. Введенская // Здоровье ребенка. - 2015. - № 4. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_4_13
Установлено, что только у подростков с I типом диастолической дисфункции левого желудочка происходит значительная активация симпатоадреналовой системы, а у больных со II и III типом зарегистрирована растущая активация ренин-ангиотензин-альдостероновой системы. Среди факторов, способствующих прогрессированию диастолической дисфункции левого желудочка, наибольшая роль принадлежит составляющим ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, особенно альдостерону.
Попередній перегляд:   Завантажити - 250.235 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Богмат Л. Ф. 
Асептический некроз головки бедренной кости при ревматических заболеваниях у детей [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко, М. В. Демьяненко // Проблеми остеології. - 2014. - Т. 17, № 2. - С. 33-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2014_17_2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 506.53 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Богмат Л. Ф. 
Фактори формування різних типів діастолічного наповнення лівого шлуночка в підлітків із патологією міокарда [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, В. В. Ніконова // Здоровье ребенка. - 2016. - № 5. - С. 55-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_5_9
Мета роботи - вивчення головних компонентів формування порушеного діастолічного наповнення лівого шлуночка в підлітків із патологією міокарда. Обстежено 110 підлітків із патологією міокарда віком 13 - 18 років, серед яких 40 - із порушенням ритму серця, 40 - із диспластичною кардіоміопатією, 30 - із первинною артеріальною гіпертензією. Морфофункціональні параметри серця вивчалися за допомогою ультразвукового дослідження за стандартною методикою. Функцію діастоли лівого шлуночка вивчали в імпульсному допплерівському режимі з картируванням трансмітрального потоку з верхівкового доступу чотирикамерного серця. Для адекватної оцінки діастолічної функції лівого шлуночка і визначення найбільш ранніх її порушень підліткам проводилася проба з ізометричним навантаженням. На підставі одержаних результатів підлітки були розподілені за показником співвідношення Е/А. З метою виявлення прихованих загальних факторів, що пояснюють зв'язок між показниками, застосовано факторний аналіз, а саме метод головних компонент. Усі статистичні процедури проводили з використанням пакетів прикладних програм Statgrafics Centurion. На початкових етапах становлення діастолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка серця в підлітків значну роль відіграє низка факторів, що можна умовно позначити як геометричний, функціональний та нейрогуморальний фактори, які включаються послідовно в патологічний процес. Так, при формуванні 1-го типу діастолічної дисфункції лівого шлуночка на першому місці знаходиться нейрогуморальний фактор, а саме активація симпатоадреналової системи, далі в патологічний процес залучається периферичний судинний тонус та, як наслідок, геометричний фактор - зміна розмірів лівого передсердя. При формуванні 2-го типу діастолічної дисфункції лівого шлуночка в процес послідовно залучається ренін-ангіотензинова система, а саме ренін, функціональний фактор представлено показниками загального периферичного судинного опору та хвилинного об'єму, а геометричний складається з діаметра лівого передсердя та кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка. Формування 3-го типу діастолічної дисфункції лівого шлуночка відбувається під впливом таких складових нейрогуморальної системи, як ренін та ангіотензин II, потім послідовно в процес залучаються периферичний судинний тонус та геометричний фактор у вигляді показників діаметра лівого передсердя та кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка. Отже, на початкових етапах становлення діастолічної дисфункції лівого шлуночка в підлітків із патологією міокарда значну роль відіграють симпатоадреналова система, периферичний судинний тонус та функція лівого передсердя, а далі послідовно підключається ренін-ангіотензинова система, що викликає підвищення жорсткості міокарда та, як наслідок, включення в патологічний процес не тільки лівого передсердя, але й структури (кінцево-діастолічний об'єм) і функції лівого шлуночка серця (ударний об'єм).
Попередній перегляд:   Завантажити - 324.203 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Богмат Л. Ф. 
Вплив змін нейрогуморальних факторів на формування порушень діастолічного наповнення лівого шлуночка серця в підлітків із патологією міокарда [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, В. В. Ніконова // Здоровье ребенка. - 2017. - т. 12, № 2. - С. 177-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_2_17
Мета роботи - дослідити стан нейрогуморальної регуляції за різних нозологічних форм патології міокарда залежно від типу діастолічної дисфункції (ДД). Оцінку функціонального стану симпатоадреналової системи хворих проводили за вмістом у добовій сечі вільних катехоламінів - адреналіну та норадреналіну флюорометричним методом за Е. Ш. Матліною із співавт. (1976). Дослідження ренін-ангіотензин-альдостеронової системи включало вивчення активності реніну плазми, вмісту ангіотензину II та альдостерону в периферичній венозній крові за допомогою радіоімунологічного аналізу, який проводили на гамма-лічильнику "Наркотест". Використовували набори "Ангіотензин-1-ренін", "Ангіотензин II", "Альдостерон" фірми Immunotech (Чехія). Статистичну обробку матеріалу проведено на IBM PC/Pentium 4 з використанням пакету прикладних програм Statgraphics Centurion. У результаті проведених досліджень у юнаків із порушеннями ритму серця встановлено вірогідну активацію симпатоадреналової системи в групах як із першим (I), так і з третім (III) типами ДД. Показники симпатоадреналової системи в групі з II типом ДД практично не відрізнялись від контрольних значень. Досліджуючи стан РААС у хворих з порушенням ритму серця, встановили поступову активацію реніну плазми крові від групи з I типом ДД до групи з III типом. Подібна тенденція спостерігалась і відносно ангіотензину II, але різниця не була вірогідною. Показники альдостерону практично не відрізнялись від контрольних значень. У підлітків із диспластичною кардіопатією в групі з I типом ДД лівого шлуночка були значно підвищеними показники симпатоадреналової системи, як адреналін (p << 0,01), так і норадреналін (p << 0,05), на той час як у групах із II та III типами ДД ці показники не відрізнялись від контрольних значень. Під час оцінки показників РААС звертало на себе увагу поступове підвищення активності реніну плазми крові від I до III групи (p << 0,01; p << 0,01; p << 0,01 відповідно), показники ангіотензину II також зростали, але різниця між групами із різними типами ДД не була суттєвою. Значення альдостерону практично не відрізнялись від групи контролю незалежно від типу ДД. У групі підлітків із первинною артеріальною гіпертензією встановлено вірогідне підвищення екскреції катехоламінів незалежно від типу ДД. Зміни параметрів РААС були неоднозначні. Так, активність реніну плазми крові була вищою в підлітків із II (p << 0,05) та III типами ДД (p << 0,01), рівень ангіотензину II переважав у групі з I типом ДД (p << 0,05), на той час як рівень альдостерону - у групі з III типом ДД (p << 0,01). Висновки: розвиток ДД у підлітків із патологією міокарда відбувається на тлі активації нейрогуморальних систем. Для осіб із I типом ДД незалежно від патології міокарда характерна значна активація симпатоадреналової системи. У підлітків із II і III типами ДД відбувається послідовне залучення в патологічний процес ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, особливо в осіб з артеріальною гіпертензією.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.869 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Богмат Л. Ф. 
Біохімічні маркери функціональних порушень печінки хворих на системний червоний вовчак [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко, І. М. Бессонова, В. В. Ніконова, Е. Л. Ахназарянц // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 4. - С. 429-434. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_4_3
Системний червоний вовчак (СЧВ) в основі патогенезу має генералізоване автоімунне запалення, що призводить до розвитку широкого спектра імунозапальних органних порушень. Серед них на особливу увагу заслуговує печінка, оскільки її функціональний стан може відбивати не тільки тяжкість патологічного процесу, а й відповідь на агресивне лікування. Мета роботи - дослідження біохімічних маркерів функціонального стану печінки у дітей із початковими стадіями СЧВ. Вивчено особливості ліпідного, вуглеводного спектра крові, показники пігментного обміну, маркерів цитолізу, холестазу, фіброзу та білковосинтетичної функції печінки дітей і підлітків, хворих на СЧВ. Обстежено 26 хворих віком від 7 до 18 років. Сформовано дві групи: 10 пацієнтів (38,4 %) із терміном перебігу хвороби 1 - 3 роки та 16 (61,5 %) - з її тривалістю понад 3 роки. Середні показники ліпідного спектра крові хворих не перевищували референтних значень і не мали статистичних відмінностей серед пацієнтів виділених груп. Рівні загального холестерину (ХС) та тригліцеридів в обох групах пацієнтів значно перевищували контрольні значення (<$E р~<<~0,05>). Показники ХС ліпопротеїдів низької щільності зростали вже на ранніх стадіях хвороби (<$E р~<<~0,05>) і досягали максимальних значень в осіб із перебігом СЧВ понад 3 роки (<$E р~<<~0,05>). Концентрація ХС ліпопротеїдів високої щільності пацієнтів другої групи дещо зменшувалась (<$E р~<<~0,1>). Відбувалось підвищення середніх показників коефіцієнта атерогенності в 1,7 раза серед пацієнтів першої групи (<$E р~<<~0,05>) та в 2,25 раза - в осіб другої групи (<$E р~<<~0,05>). Дослідження інших ланок метаболізму показали, що середні значення глікемії та імунореактивного інсуліну (ІРІ) натще відповідали фізіологічній нормі. Однак у половини пацієнтів із СЧВ мала місце гіперінсулінемія (підвищення рівня ІРІ понад 25 мкМО/мл). Встановлено тенденцію до порушення пігментного обміну. Середні показники загального білірубіну збільшувались при збільшенні тривалості хвороби та залежно від активності захворювання. Із тривалістю СЧВ понад 3 роки суттєво зменшувалась концентрація гаптоглобіну (1,1 +- 0,1 г/л проти 1,6 +- 0,2 г/л; <$E р~<<~0,05>) та визначались високі концентрації аспартатамінотрансферази (у 12,5 % обстежених). Встановлено зростання показників фіброзоутворення (<$E р~<<~0,05>). Висновки: у дітей, хворих на СЧВ, вже на ранніх етапах відбуваються суттєві зміни у функціональному стані печінки. Встановлено наявність дисліпідемії атерогенної спрямованості, яка поглиблювалась при зростанні тривалості й активності хвороби, порушення вуглеводного обміну у вигляді гіперінсулінемії у 50,0 % обстежених, зниження концентрації гаптоглобіну, а також асоціація показників фіброзу печінки АСТ/PYP та АЛТ/РYР з тривалістю та активністю захворювання.Системний червоний вовчак (СЧВ) в основі патогенезу має генералізоване автоімунне запалення, що призводить до розвитку широкого спектра імунозапальних органних порушень. Серед них на особливу увагу заслуговує печінка, оскільки її функціональний стан може відбивати не тільки тяжкість патологічного процесу, а й відповідь на агресивне лікування. Мета роботи - дослідження біохімічних маркерів функціонального стану печінки у дітей із початковими стадіями СЧВ. Вивчено особливості ліпідного, вуглеводного спектра крові, показники пігментного обміну, маркерів цитолізу, холестазу, фіброзу та білковосинтетичної функції печінки дітей і підлітків, хворих на СЧВ. Обстежено 26 хворих віком від 7 до 18 років. Сформовано дві групи: 10 пацієнтів (38,4 %) із терміном перебігу хвороби 1 - 3 роки та 16 (61,5 %) - з її тривалістю понад 3 роки. Середні показники ліпідного спектра крові хворих не перевищували референтних значень і не мали статистичних відмінностей серед пацієнтів виділених груп. Рівні загального холестерину (ХС) та тригліцеридів в обох групах пацієнтів значно перевищували контрольні значення (<$E р~<<~0,05>). Показники ХС ліпопротеїдів низької щільності зростали вже на ранніх стадіях хвороби (<$E р~<<~0,05>) і досягали максимальних значень в осіб із перебігом СЧВ понад 3 роки (<$E р~<<~0,05>). Концентрація ХС ліпопротеїдів високої щільності пацієнтів другої групи дещо зменшувалась (<$E р~<<~0,1>). Відбувалось підвищення середніх показників коефіцієнта атерогенності в 1,7 раза серед пацієнтів першої групи (<$E р~<<~0,05>) та в 2,25 раза - в осіб другої групи (<$E р~<<~0,05>). Дослідження інших ланок метаболізму показали, що середні значення глікемії та імунореактивного інсуліну (ІРІ) натще відповідали фізіологічній нормі. Однак у половини пацієнтів із СЧВ мала місце гіперінсулінемія (підвищення рівня ІРІ понад 25 мкМО/мл). Встановлено тенденцію до порушення пігментного обміну. Середні показники загального білірубіну збільшувались при збільшенні тривалості хвороби та залежно від активності захворювання. Із тривалістю СЧВ понад 3 роки суттєво зменшувалась концентрація гаптоглобіну (1,1 +- 0,1 г/л проти 1,6 +- 0,2 г/л; <$E р~<<~0,05>) та визначались високі концентрації аспартатамінотрансферази (у 12,5 % обстежених). Встановлено зростання показників фіброзоутворення (<$E р~<<~0,05>). Висновки: у дітей, хворих на СЧВ, вже на ранніх етапах відбуваються суттєві зміни у функціональному стані печінки. Встановлено наявність дисліпідемії атерогенної спрямованості, яка поглиблювалась при зростанні тривалості й активності хвороби, порушення вуглеводного обміну у вигляді гіперінсулінемії у 50,0 % обстежених, зниження концентрації гаптоглобіну, а також асоціація показників фіброзу печінки АСТ/PYP та АЛТ/РYР з тривалістю та активністю захворювання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.95 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Богмат Л. Ф. 
Системный вариант ювенильного идиопатического (ревматоидного) артрита у детей и подростков: новое в лечении (обзор литературы и собственные наблюдения) [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 4. - С. 505-513. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_4_15
Представлены основные взгляды на одно из самых сложных патологических состояний в детской ревматологии - системный артрит. Надана характеристика классификационных позиций данного заболевания, освещены патогенетические основы, актуальные на современном этапе, основные подходы к его терапии. Данные исследований последних лет позволяют считать, что системный артрит относится к отдельной нозологической форме в структуре ювенильного идиопатического артрита с развитием активации врожденного иммунитета, наличием генетической детерминации и возникновением цитокинового дисбаланса с превалированием интерлейкинов 1 и 6. Менеджмент системного артрита требует агрессивной и достаточно быстрой терапии с применением высокодозовых глюкокортикоидов и биологической терапии. Данное заболевание отличается развитием большого спектра осложнений, среди которых особого внимания заслуживает жизнеугрожающее состояние - синдром активации макрофагов. Раннее эффективное лечение является крайне желательным, поскольку существует ряд возможностей для купирования патологической реакции иммунной системы и предотвращения дальнейшего развития заболевания. Общая стратегия лечения системного артрита является более важной, чем индивидуальные терапевтические агенты. Структура терапии системного артрита может быть шире, чем те, которые описаны в современных рекомендациях и протоколах.Представлены основные взгляды на одно из самых сложных патологических состояний в детской ревматологии - системный артрит. Надана характеристика классификационных позиций данного заболевания, освещены патогенетические основы, актуальные на современном этапе, основные подходы к его терапии. Данные исследований последних лет позволяют считать, что системный артрит относится к отдельной нозологической форме в структуре ювенильного идиопатического артрита с развитием активации врожденного иммунитета, наличием генетической детерминации и возникновением цитокинового дисбаланса с превалированием интерлейкинов 1 и 6. Менеджмент системного артрита требует агрессивной и достаточно быстрой терапии с применением высокодозовых глюкокортикоидов и биологической терапии. Данное заболевание отличается развитием большого спектра осложнений, среди которых особого внимания заслуживает жизнеугрожающее состояние - синдром активации макрофагов. Раннее эффективное лечение является крайне желательным, поскольку существует ряд возможностей для купирования патологической реакции иммунной системы и предотвращения дальнейшего развития заболевания. Общая стратегия лечения системного артрита является более важной, чем индивидуальные терапевтические агенты. Структура терапии системного артрита может быть шире, чем те, которые описаны в современных рекомендациях и протоколах.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.21 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Богмат Л. Ф. 
Коморбидность при ревматических заболеваниях у подростков. Обзор литературы и собственные наблюдения [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко, М. В. Демьяненко // Современная педиатрия. - 2015. - № 2. - С. 56-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_2_14
Цель работы - изучение частоты коморбидных состояний у детей с системной красной волчанкой (СКВ) на этапах эволюции хронического процесса. Изучены показатели гемодинамики, функционального состояния почек и липидного спектра крови у 144 детей с СКВ, находившихся на стационарном лечении в кардиоревматологическом отделении клиники института в период с 2011 по 2013 гг. Установлено, что индекс коморбидности возрастает с увеличением длительности заболевания. У детей с СКВ со сроками заболевания от года до трех лет он составил <$E2,4~symbol С~0,5> балла, а свыше трех лет - <$E3,3~symbol С~0,7> балла. Регрессионный анализ прогноза вовлечения новых систем и органов у пациентов с СКВ с учетом пола, возраста, активности и длительности заболевания показал, что кумулятивный вклад этих переменных составляет 54,9 % для детей со сроками заболевания более года и 55,3 % для детей со сроками заболевания свыше трех лет. Наибольшим весом среди переменных обладает активность процесса (r = 0,66; p << 0,001 и r = 0,68; p << 0,001 соответственно). Выводы: агрессивное подавление активности генерализованного иммунного воспаления позволит предотвратить накопление патологических изменений органов и систем у детей и подростков, страдающих СКВ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 431.219 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Богмат Л. Ф. 
Особливості порушень ліпідного спектра та компонентів системи згортання крові у дітей із коморбідними станами при ювенільному ідіопатичному артриті [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, В. В. Ніконова, Н. С. Шевченко, І. М. Бессонова // Здоров'я дитини. - 2018. - Т. 13, № 2. - С. 153-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2018_13_2_4
У дітей і підлітків із ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА) прискореному розвитку атеросклерозу та формуванню коморбідної патології сприяє висока імунозапальна активність хвороби. Зазвичай формування атеросклерозу відбувається паралельно з порушеннями системи згортання крові, тобто виникають явища атеротромбозу. Через це вважалось за необхідне визначити особливості ліпідного спектра крові та системи гемостазу в дітей з ЮІА та коморбідною патологією. Обстежено 97 дітей (5 - 18 років) хворих на ЮІА. Пацієнти були розподілені на дві групи. Першу групу становили 38 дітей (39,2 %) без ознак коморбідної патології, у другу групу (з ознаками коморбідної патології) увійшло 59 дітей (60,8 %). Вивчали ліпідний спектр крові та коагулограму. Статистична обробка проводилась за допомогою пакета статистичних програм Statgrafics 16.0. У дітей з ЮІА та проявами коморбідної патології встановлено ознаки гіперкоагуляції, особливо виражені при порушенні ліпідного спектра крові. Під час дослідження параметрів ліпідного спектра крові у хворих із високими показниками фібриногену встановлено підвищення рівня ліпопротеїнів низької щільності (<$E р~<<~0,02>), тригліцеридів (<$E р~<<~0,02>) та коефіцієнта атерогенності (<$E р~<<~0,03>). При аналізі функції нирок встановлено, що в групі з коморбідною патологією у 21,4 % дітей показники швидкості клубочкової фільтрації знаходились або в межах дуже низьких значень, або в межах гіперфільтрації. Показники протеїнурії у дітей групи з коморбідністю мали більш високі значення і потребували особливої уваги. Аналіз ліпідного спектра крові в групі хворих з ознаками порушень функції нирок свідчить, що у цих хворих ще більше зростає рівень атерогенних фракцій ліпідів. За результатами аналізу системи згортання в цій групі виявлено лише підвищення протромбінового індексу (<$E р~<<~0,05>). Отже, в дітей з ЮІА формування коморбідної патології відбувається на тлі активності процесу, супроводжується формуванням атерогенних дисліпідемій і підвищенням тромбогенного потенціалу системи згортання крові. Зростання концентрації циркулюючих імунних комплексів і залучення нирки до патологічного процесу підвищує ступінь патологічних змін ліпідного спектра крові та системи гемостазу. Висновки: встановлено, що прогностично несприятливими ознаками формування коморбідної патології у хворих на ЮІА є: збереження активності патологічного процесу з підвищенням концентрації циркулюючих імунних комплексів, наявність протеїнурії, підвищення рівня загального холестерину, коефіцієнта атерогенності та фібриногену.Мета роботи - дослідження показників ліпідного спектра крові та системи гемостазу дітей і підлітків із системним червоним вовчаком (СЧВ). Проведено загальноклінічне дослідження, визначено показники ліпідного спектра крові, системи гемостазу, статистичні методи. Обстежено 35 пацієнтів із СЧВ віком 7 - 18 років. Сформовано дві групи: 9 (25,7 %) пацієнтів без і 26 (74,3 %) - із коморбідною патологією. Дисліпідемію виявлено у 51,4 %, зміни показників коагулограми - у 34,3 % обстежених. Середні значення загального холестерину (ЗХС), ліпопротеїдів низької щільності та коефіцієнта атерогенності у пацієнтів із коморбідною патологією перевищували референтні значення та показники пацієнтів без коморбідних станів, а концентрація ліпопротеїдів високої щільності була значно нижчою (p << 0,05). Підвищення рівня ЗХС у пацієнтів із коморбідними станами відзначено частіше (у 61,5 +- 5,9 із та 22,2 +- 3,8 % без коморбідних станів; p << 0,05), а підвищення коефіцієнта атерогенності - у 60,0 +- 4,7 % пацієнтів із та в жодного - без коморбідної патології (p << 0,01). Зміни характеризувалися підвищенням протромбінового індексу, гіперфібриногенемією, скороченням активованого часткового тромбопластинового часу та подовженням тромбінового часу. Рівень ЗХС у пацієнтів із СЧВ та ознаками коагулопатїї перевищував норму та показники групи без коморбідних станів і без ознак гіперкоагуляції (7,57 +- 0,83 і 4,94 +- 0,29 ммоль/л відповідно; p << 0,05). Ознаки дисліпопротеїдемїї виявлено в усіх пацієнтів із гіперкоагуляцією. Встановлено, що більшість пацієнтів із СЧВ мали коморбідну патологію. Атерогеннудисліпопротеїдемію виявлено в половини, зміни показників коагулограми за рахунок гіперкоагуляції - у третини обстежених. В осіб із коморбідною патологією порушення ліпідограми реєстрували частіше, ніж без коморбідної патології, порушення системи гемостазу - виключно в пацієнтів із СЧВ і коморбідною патологією. Розвиток коморбідних станів відбувається за збереження активності процесу і супроводжується розвитком атерогенних дисліпопротеїдемій і підвищенням тромбогенного потенціалу крові.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.276 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Богмат Л. Ф. 
Особливості формування вторинної аритмогенної кардіоміопатії у підлітків із порушеннями ритму [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, Т. О. Головко, В. В. Ніконова, О. Я. Михальчук, Т. В. Євдокимова // Современная педиатрия. - 2018. - № 3. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_3_12
Мета роботи - встановити особливості морфофункціональних характеристик серцево-судинної системи (ССС) у дітей і підлітків із порушеннями ритму, а також основні нейрогуморальні фактори, що супроводжують формування вторинної аритмогенної кардіоміопатії (вАКМП) у цієї категорії пацієнтів. Обстежено 134 підлітки віком 13 - 18 років із порушеннями ритму та провідності, без органічної патології серця, з них 55 дівчат і 79 юнаків. Функціональний стан ССС вивчено за допомогою електрокардіографії, ультразвукового дослідження. Оцінку показників симпато-адреналової системи проведено за вмістом у добовій сечі катехоламінів (норадреналін, адреналін). Дослідження ренін-ангіотензин-альдостеронової системи включало визначення активності реніну плазми, вмісту ангіотензину-II та альдостерону в периферичній венозній крові. Встановлено, що тривале існування порушень ритму у дитини будь-якого віку сприяє розвитку вАКМП, проявом якої є ремоделювання міокарда з розширенням порожнин і порушеннями передусім діастолічної, а потім - і систолічної його функції. Наявність ознак вАКМП є прогностично несприятливим фактором перебігу аритмій у підлітків щодо формування клінічних варіантів серцевої недостатності, а також ризику раптової серцевої смерті. Діти з ознаками вАКМП потребують більш активного супроводу та призначення засобів, що попереджають прогресування дисфункції міокарда, а також засобів метаболічної його підтримки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 134.083 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Богмат Л. Ф. 
Особливості порушень функціонування нирок у дітей із системним червоним вовчаком та ювенільним ідіопатичним артритом [Електронний ресурс] / Л. Ф. Богмат, В. В. Ніконова, Н. С. Шевченко, І. М. Бессонова // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 6. - С. 663-669. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_6_4
При системних захворюваннях сполучної тканини автоімунної природи ураження нирок в одних випадках є синдромом захворювання, а в інших - наслідком основного процесу. Мета роботи - встановити частоту та характер порушень функціонування нирок у дітей та підлітків, хворих на ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) та системний червоний вовчак (СЧВ), залежно від тривалості та активності цих захворювань. Обстежено 113 дітей у віці від 7 до 18 років, із них хворих на ЮІА - 70, 43 дитини - з СЧВ. Розподіл на групи проведений залежно від тривалості та активності захворювання. Стан функції нирок оцінювали за допомогою геморенальних проб (рівень креатиніну сироватки крові), визначення швидкості клубочкової фільтрації. Установлювали рівень протеїнурії в добовій сечі, а також вивчали концентраційну функцію нирок за допомогою аналізу сечі за Зимницьким. Статистичну обробку проведено за допомогою пакета статистичних програм Statgrafics 16.0. Висновки: у дітей, хворих на ЮІА та на СЧВ, із тривалістю захворювання понад 3 роки при збереженні активності патологічного процесу формуються порушення функції нирок. Ознаками ураження нирок є наявність протеїнурії, зниження клубочкової фільтрації, зниження концентраційної здатності нирок.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.125 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського