Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бутіна Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Бутіна Л. І. Лікування психоемоційних розладів у жінок клімактеричного періоду [Електронний ресурс] / Л. І. Бутіна, С. І. Галалу, М. С. Золотухін, Ю. А. Петров, Л. П. Дабіжа // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 3. - С. 90-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_3_37 | ||
| 2. |
Золотухін М. С. Застосування препарату диферелін для лікування гіперпластичних процесів ендометрія у жінок в пременопаузі [Електронний ресурс] / М. С. Золотухін, Л. І. Бутіна, Н. В. Щербіна, О. В. Маханькова, М. І. Солоп, Н. В. Кас’янова, Н. Є. Каліновська, Л. Г. Теліус // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 3. - С. 92-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_3_38 | ||
| 3. |
Золотухін М. С. Репродуктивне здоров'я у жінок клімактеричного періоду, які працюють на промисловому підприємстві [Електронний ресурс] / М. С. Золотухін, Л. І. Бутіна // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 3. - С. 55-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2002_3_30 | ||
| 4. | 
Бутіна Л. І. Профілактика порушень у менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи [Електронний ресурс] / Л. І. Бутіна // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2013. - Т. 18, № 4. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msps_2013_18_4_12 | ||
| 5. | 
Бутіна Л. І. Динаміка показників імунної системи після профілактики порушень у менопаузі у жінок з гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи [Електронний ресурс] / Л. І. Бутіна // Здоровье женщины. - 2017. - № 9. - С. 100-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_9_20 Мета дослідження - оцінювання ефективності профілактики порушень у менопаузі у жінок з гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи (ГППРС) на підставі дослідження показників імунної системи. Замісну гормональну профілактику (ЗГП) нейровегетативних і психоемоційних порушень у менопаузі (НВППМ) проводили у 60 жінок віком від 40 до 53 років з наявністю ознак ГППРС за даними УЗД матки та результатами гістологічного дослідження зскрібку порожнини матки шляхом призначення комбінованого естроген-гестагенного препарату, до складу якого входять природний естроген-естрадіолу валерат і дієногест за контрацептивною схемою, препарату, до складу якого входять акридоноцтова кислота і N-метилглюкамін, і свічок, які містять інтерферон рекомбінантний альфа-2бета. Для оцінювання ефективності профілактики НВППМ досліджено показники імунної системи: визначали у плазмі крові рівні імуноглобулінів (Ig) A, M, G, інтерлейкінів (ІЛ)-1, -2, фактора некрозу пухлини (ФНП) до та після профілактики з використанням імуноферментного методу. У контрольну групу ввійшли 30 жінок тієї самої вікової категорії без наявності НВППМ і ГППРС. У жінок з ГППРС у пременопаузі спостерігається підвищення рівня IgA на 38 %, IgG - на 21 %, IgM - на 37 %, рівня ІЛ-1 - у 2,6 разу, ІЛ-2 - у 2,6 разу, а ФНП - на 47 % у порівнянні зі здоровими жінками. Після застосування ЗГП у жінок у разі збереження менструальної функції (n = 24) знизився рівень ІЛ-1 у 2,4 разу, ІЛ-2 - на 43 %, ФНП - на 28 %, за розвитку менопаузи (n = 36) вірогідно знизився рівень IgA - на 34 % та IgG - на 37 %, ІЛ-2 - на 15 % у порівнянні з рівнем до профілактики. Симптоми НВППМ зникли у 40 % жінок. Встановлено, що застосування запропонованого методу профілактики нейровегетативних і психоемоційних порушень у менопаузі знижує у жінок з ГППРС напруження імунологічних реакцій, зменшує ризик виснаження їх компенсаторних можливостей і надає можливість ліквідувати дані порушення у 40 % жінок у період пременопаузи. | ||
| 6. | 
Бутіна Л. І. Ефективність профілактики та лікування порушень в менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи [Електронний ресурс] / Л. І. Бутіна // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - № 3. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2018_3_11 Мета дослідження - оцінити ефективність профілактики та лікування порушень в менопаузі у жінок з гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи (ГППРС). Профілактику клімактеричного синдрому, тобто нейровегетативних та психоемоційних порушень в менопаузі (НВППМ) проводили у 184 жінок віком від 40 до 53 років з наявністю ознак ГППРС за даними УЗД матки та результатів гістологічного дослідження вишкребу порожнини матки. Жінки були розподілені в залежності від наявності чи відсутності ознак ГППРС та НВППМ на основну групу та 4 групи порівняння. Профілактику проводили шляхом призначення естроген-гестагенного контрацептивного препарату за контрацептивною схемою. В основній групі він містив натуральний естроген - естрадіола валерат та дієногест, у групах порівняння - синтетичний естроген етінілестрадіол та дієногест. Лікування клімактеричного синдрому проводили у 193 жінок віком від 48 до 60 років шляхом призначення розробленого комплексу препаратів: комбінований рослинний препарат, що містить у складі циміцифугу, препарат із мікроводорості Spirulina platensis, пектин та анксіолітичний засіб з діючою речовиною мебікар. Після профілактики у 24 жінок основної групи (n = 60) відновився регулярний менструальний цикл і зникли симптоми НВППМ. У 36 жінок частота важкого ступеня перебігу порушень в менопаузі в порівнянні з результатами прогнозування знизилась в 6 разів. Після лікування інтенсивність симптомів НВППМ вірогідно знизилася. Модифікований індекс Купермана після застосування лікувально-профілактичного комплексу став в 2,5 разів меншим, а в жінок з природною менопаузою - в 2,1 разу меншим, ніж до лікування. Висновок: застосування запропонованого методу послідовної профілактики та лікування дозволяє уникнути розвитку клімактеричного синдрому в 40 % жінок та у 2,5 разів зменшити інтенсивність симптомів НВППМ за рахунок зниження рівня продукції гонадотропінів та відновлення пристосувальних можливостей адаптаційних систем організму. | ||
| 7. |
Бутіна Л. І. Лікування порушень у менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи [Електронний ресурс] / Л. І. Бутіна // Репродуктивна ендокринологія. - 2017. - № 5. - С. 70-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2017_5_11 Мета дослідження - оцінити ефективність лікування порушень в менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи (ГППРС). Лікування нейровегетативних та психоемоційних порушень в менопаузі проводили в 67 жінок віком від 48 до 60 років. Пацієнтки були розділені на дві групи: 36 жінок після замісної гормональної профілактики та 31 жінка з природною менопаузою з наявністю ознак ГППРС за даними УЗД матки та результатів гістологічного дослідження зішкребку слизової оболонки порожнини матки. Контрольну групу склали 35 здорових жінок тієї ж вікової категорії. Лікування здійснювалося шляхом призначення розробленого комплексу препаратів, до якого входив комбінований гомеопатичний засіб, препарат із мікроводорості Spirulina platensis, пектин і анксіолітичний засіб із діючою речовиною мебікар. Для оцінки ефективності терапії досліджували показники гормонального гомеостазу до та після лікування. У 31 жінки з ГППРС після природної менопаузи спостерігалося підвищення рівня ФСГ в 1,4 разу, естрадіолу - в 1,4 разу порівняно зі здоровими жінками. В групі з 36 пацієнток, де застосовувалась замісна гормональна профілактика, рівень ФСГ був знижений у 2,2 разу при підвищенні рівня естрогенів у 1,9 разів, а прогестерона - в 1,4 разу в порівнянні зі здоровими жінками. Після лікування в жінок із природною менопаузою рівень ФСГ знизився на 36 %, естрадіолу - на 29 %, що статистично не відрізнялося від показників здорових жінок. У жінок після замісної гормональної профілактики рівень естрогенів знизився в 3,2 разу, натомість у 1,4 разу підвищився рівень ФСГ, який водночас був на 35 % нижчим, ніж у здорових жінок. Однак внаслідок лікування більшість симптомів нейровегетативних та психоемоційних порушень в менопаузі в жінок обох груп зникають. Висновок: у жінок із ГППРС спостерігається вищий рівень статевих гормонів, ніж у здорових жінок, що супроводжується високим рівнем продукції гонадотропних гормонів і розвитком нейровегетативних та психоемоційних порушень в менопаузі. Застосування замісної гормональної профілактики разом із лікуванням зменшує інтенсивність згаданих порушень за рахунок зниження рівня гонадотропінів у порівнянні зі здоровими жінками. | ||
| 8. |
Бутіна Л. І. Прогнозування важкого ступеня перебігу порушень у менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи за допомогою математичної моделі [Електронний ресурс] / Л. І. Бутіна // Репродуктивна ендокринологія. - 2017. - № 6. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2017_6_12 Мета дослідження - прогнозувати важкий ступінь перебігу порушень у менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи. Для виявлення чинників, пов'язаних із розвитком важкого ступеня перебігу клімактеричного синдрому, і оцінки ступеня їх впливу на розвиток важкого перебігу порушень в менопаузі був використаний метод побудови і аналізу багатофакторних математичних моделей. При побудові моделі використовувалися результати дослідження 19 показників у 124 пацієнток віком від 45 до 79 років, з наявністю порушень в менопаузі у вигляді клімактеричного синдрому та ознак міоми матки і гіперплазії ендометрія за даними ультразвукового дослідження матки та придатків чи на підставі патогістологічного дослідження вишкребу порожнини матки. З аналізу коефіцієнтів логістичної моделі регресії випливає, що за наявності в жінок в анамнезі операції на придатках матки або видалення матки без придатків чи з ними ризик важкого перебігу клімактеричного синдрому статистично значущо (p = 0,006) збільшується, з відношенням шансів (ВШ) = 7,6 та 95 % довірчим інтервалом (ДІ) 1,8 - 32,8. Ризик розвитку важкого перебігу клімактеричного синдрому підвищує наявність хронічних запальних захворювань придатків матки (p = 0,004, ВШ = 27,6, 95 % ДІ 2,8 - 269,7), наявність гіперменструального синдрому (p = 0,009, ВШ = 7,0, 95 % ДІ 1,6 - 29,7), наявність захворювань печінки та жовчовивідних шляхів (p = 0,001, ВШ = 9,9, 95 % ДІ 2,5 - 40,1), наявність захворювань шлунку та кишечника (p = 0,010, ВШ = 5,9, 95 % ДІ 1,5 - 23,0). Висновок: наявність у жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи операції на придатках матки, хронічних запальних захворювань статевих органів, гіперменструального синдрому, захворювань печінки та жовчовивідних шляхів, шлунку та кишечника підвищують ризик розвитку важкого ступеня перебігу порушень в менопаузі. | ||
| 9. |
Бутіна Л. І. Клініко-морфологічні особливості посткастраційного синдрому в жінок після хірургічної менопаузи [Електронний ресурс] / Л. І. Бутіна, О. В. Ольшевська, Л. П. Шелестова, Ф. О. Ханча // Репродуктивна ендокринологія. - 2022. - № 1-2. - С. 92-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2022_1-2_14 | ||
| 10. |
Бутіна Л. І. Прогнозування тяжкого ступеня перебігу посткастраційного синдрому у жінок після хірургічної менопаузи [Електронний ресурс] / Л. І. Бутіна, О. В. Ольшевська, Л. П. Шелестова, В. С. Ольшевський // Репродуктивна ендокринологія. - 2022. - № 4. - С. 104-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2022_4_17 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |