Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (12) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Біляєв А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Танцюра Л. Д. Багатопараметричний аналіз результатів дослідження медіаторів запалення у новонароджених дітей під час проведення протективної штучної вентиляції легень [Електронний ресурс] / Л. Д. Танцюра, А. В. Біляєв // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 367-375. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__57 У новонароджених дітей з гострим респіраторним дистрес синдромом (ГРДС) різної етіології під час проведення протективної штучної вентиляції легень (ШВЛ) динаміка зменшення концентрації медіаторів запалення (ІЛ-6 та ТНФ-<$Ealpha>) не рівноцінна. Можливо, багатопараметричні методи дослідження допоможуть визначити причини цих відмінностей. Мета роботи - співставити результати кластерного аналізу з клінічним перебігом захворювання. Роботу виконано в межах дослідження стосовно індивідуалізації підбору позитивного тиску наприкінці видиху (ПТНВ) під час ШВЛ у новонароджених дітей з ГРДС різної етіології. У 16-ти дітей визначали концентрацію ІЛ-6 та ТНФ-<$Ealpha> на початку дослідження та по його завершенні. По результатам проведення кластерного аналізу було виділено 2 групи дітей. До першого кластеру ввійшли діти з незапальними захворюваннями легень з РДС, спричинений дефіцитом сурфактанта та ГРДС, який виникав на фоні синдрому меконеальної аспірації (СМА). На момент включення проведення ШВЛ. Всі новонароджені цієї групи вижили та мали гарний прогноз. До другого кластеру ввійшли діти, у котрих ГРДС виникав на тлі сепсису та бронхолегеневої дисплазії (БЛД), ускладненою пневмонією. В цю групу потрапили новонароджені з певним періодом лікування (3 - 4 тиж) до моменту включення в дослідження. Також до другого кластеру було віднесено дітей з поліорганною недостатністю з ураженням 3-х та більше органів. Поряд з пацієнтами з найбільш тяжкою патологією в цю групу увійшли діти, які померли протягом 3-х місяців після дослідження. Причиною летальних випадків була поліорганна недостатність. Висновок: виділені за допомогою кластерного аналізу групи відрізняються клінічним перебігом захворювання та наслідками. За умов протективної ШВЛ найбільш суттєве зниження медіаторів запалення зафіксовано в групі дітей з прогностично позитивним перебігом захворювання. У дітей другого кластеру з найбільш тяжким перебігом захворювання протективна вентиляція також сприяла ліквідації гіпоксемії, однак це не суттєво впливало на прогноз. Тому для лікування цієї групи дітей необхідні пошуки додаткових терапевтичних стратегій. | ||
| 2. | 
Іскра Ю. А. Залежність частоти стрес-індукованих виразок від кислотності шлункового вмісту у постопераційному періоді у дітей [Електронний ресурс] / Ю. А. Іскра, А. В. Біляєв // Хірургія дитячого віку. - 2018. - № 2. - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2018_2_14 Мета роботи - аналіз залежності проявів стрес-індукованих ерозивно-виразкових змін слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (СІЗ) у постопераційному періоді від рівня кислотності шлункового соку. Для визначення частоти СІЗ у дітей з хірургічною патологією у передопераційному періоді та через 3 доби після операції виконували фіброезофагогастродуоденоскопію апаратом Olimpus Evis Lucera CLV-260SL (Olimpus, Японія), визначення кислотності внутрішньошлункового вмісту виконували за допомогою ацидогастрографа АГ-1pH-М (ООО "Старт", Україна) - прицільно під час ендоскопічних досліджень та експрес-моніторування інтраопераційно. У 25 дітей у постопераційний період виявлено СІЗ - 33,3 % усіх обстежених. Динаміка pH внутрішньошлункового вмісту: pH середнє для всіх пацієнтів - 4,09; pH середнє для пацієнтів, що мали СІЗ, - 3,48; pH середнє для всіх пацієнтів без проявів СІЗ - 4,35. Показник pH шлункового соку за інтраопераційного моніторингу у пацієнтів з проявами СІЗ у постопераційному періоді в середньому становив <$E2,05~symbol С~0,23> (p = 0,0001), в той час як у пацієнтів без постоперативних ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту - <$E3,42~symbol С~0,97> (p = 0,0001). Висновки: частота СІЗ у постопераційному періоді у дітей становить 33,3 %, що зумовлює актуальність обраного напрямку дослідження. Вагомим фактором формування стресових виразок та ерозій також є кислотний стан шлункового соку з тенденцією до нижчих показників pH у пацієнтів із СІЗ. | ||
| 3. | 
Кисельова І. В. Ефективність вживання вуглеводного напою перед ортопедичними хірургічними втручаннями у дітей [Електронний ресурс] / І. В. Кисельова, А. В. Біляєв // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 11. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_11_21 Мета дослідження - визначити вплив передопераційного вживання вуглеводного напою на метаболічні показники стресової відповіді на ортопедичні хірургічні втручання у дітей. У дослідній групі 30 дітей віком старше 1 року вживали напій, що містив 25 мг харчового вуглеводу мальтодекстрину на 100 мл води, за 2 години до індукції анестезії. У контрольній групі 30 дітям призначали стандартне передопераційне голодування. Порівнювали концентрації глюкози, інсуліну, кортизолу у плазмі крові, індекси інсулінорезистентності та чутливості до інсуліну та наявність кетонових тіл у сечі після операції. Встановлено, що перед операцією показники концентрації глюкози у плазмі крові в дослідній групі були вище, ніж у контрольній групі (p = 0,02). Наприкінці операції в дослідній групі були вище показники індексу чутливості до інсуліну (p = 0,01), нижче показники концентрації інсуліну у плазмі крові (p = 0,008) та індексу інсулінорезистетності (p = 0,01). У контрольній групі індекс інсулінорезистентності перевищував норму у 30 % хворих. Кетонові тіла в сечі в дослідній групі спостерігали у 20 %, в контрольній - у 50 % хворих. Висновки: вживання вуглеводного напою за 2 год до хірургічного втручання покращувало метаболічний профіль у дітей, яким виконували ортопедичні операції, та зменшувало прояви хірургічного стресу. | ||
| 4. |
Біляєв А. В. Залежність частоти післяопераційних стресових виразок від периферичного кровотоку у дітей [Електронний ресурс] / А. В. Біляєв, Ю. А. Іскра // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 32. - С. 376-385. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_32_34 Після перенесеного оперативного втручання значно зростає ризик загострення хронічних запальних процесів слизової оболонки (СО) верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), також можливий розвиток ерозивно-виразкових змін у раніше умовно-здорових осіб і так звані "стрес-індуковані зміни" (СІЗ). Внаслідок розвитку хірургічної техніки та розширення об'єму оперативних втручань дана проблема стала в ряд актуальних. Мета дослідження - аналіз залежності проявів СІЗ СО у дітей у післяопераційному періоді від інтраопераційної динаміки периферичного кровообігу за даними інфрачервоної спектрометрії (NIRS). Під час дослідження було проведено комплексне клінічне обстеження 75 дітей віком 2 міс. - 17 років, яким передбачалось оперативне втручання у плановому порядку тривалістю понад 1 год. На етапі передопераційної підготовки всім пацієнтам було проведено клініко-лабораторні дослідження, загальноприйняті в дитячій хірургії, а також було виконано фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС) за день до операції та у ранньому післяопераційному періоді. 63 пацієнтам виконано інтраопераційну реєстрацію периферичного кровотоку за допомогою NIRS-оксиметра INVOS5100C. На етапі післяопераційного обстеження під час ФЕГДС (4 - 10 доба після оперативного втручання) характерні СІЗ СО шлунку було виявлено у 25 пацієнтів (33,3 % вибірки). Після проведених розрахунків (ROC-аналіз) значення NIRS у пацієнтів з проявами СІЗ у післяопераційному періоді в середньому становило 63,13 +/- 1,39, в той час як у пацієнтів без післяоперативних ускладнень з боку ШКТ - 67,80 +/- 1,97; оцінку суттєвості різниці між пацієнтами з незміненим станом СО ШКТ у післяопераційному періоді та пацієнтами, що мали виразково-ерозивні зміни, залежно від нозології розраховано згідно критерію Манна - Уітні. Отже, значення NIRS <$Esymbol Г~63,13> +/- 1,39 - пороговий показник, що може передувати розвитку СІЗ СО ШКТ у післяопераційному періоді. Вікової залежності не відмічалось. Висновки: частота СІЗ у післяопераційному періоді у дітей складає 33,3 %, що зумовлює актуальність обраного напрямку дослідження. Серед пацієнтів зі змінами СО у післяопераційному періоді частіше реєструвались нижчі значення NIRS, ніж в тих, чия слизова не зазнала СІЗ. NIRS <$Esymbol Г~63,13> +/- 1,39 - пороговий показник, що може передувати розвитку СІЗ СО у післяопераційному періоді. Отже, оперативне втручання є стресовим фактором, що може зумовити розвиток виразок/ерозій у раніше умовно-здорових осіб. Розширення об'єму оперативних втручань поставили дану проблему в ряд актуальних. Також окрему роль слід віднести розвитку ринкових відносин і формування сучасної системи фінансування лікувально-діагностичного процесу. | ||
| 5. |
Іскра Ю. А. Частота та фактори ризику виникнення післяопераційних стресових виразок у дітей [Електронний ресурс] / Ю. А. Іскра, А. В. Біляєв // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 2. - С. 25-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_2_8 Мета роботи - аналіз кореляційного зв'язку частоти виникнення стрес-індукованих змін (СІЗ) у післяопераційному періоді, інтраопераційної динаміки периферичного кровотоку (NIRS), ступеня кислотності шлункового соку та травматичності оперативного втручання. Проведено фіброезофагогастродуоденоскопію з pH-метрією перед операцією та в ранньому післяопераційному періоді, інтраопераційно моніторинг кислотності шлункового соку та реєстрацію динаміки периферичного кровотоку; розраховували коефіцієнт ступеня травматичності (КСТ) за методикою В. П. Польового. СІЗ виявлено у 25 (33,3 %) із 75 обстежених пацієнтів. Показник pH шлункового соку у пацієнтів з проявами СІЗ у післяопераційному періоді у середньому становив 2,05 +- 0,23, у пацієнтів без післяопераційних ускладнень з боку слизовох оболонки травного каналу - 3,42 +- 0,97; показник NIRS - відповідно 63,13 +- 1,39 та 67,80 +- 1,97; КСТ - відповідно 19,4 +- 3,58 та 4,45 +- 2,0. Висновки: частота виникнення СІЗ у післяопераційному періоді у дітей становить 33,3 %, що обумовлює актуальність обраного напрямку дослідження. Вагомим фактором формування стресових виразок та ерозій є кислотний стан шлункового соку та поєднання значного ступеня тяжкості операційної травми і масивної крововтрати, що характеризують відповідні показники КСТ і NIRS. | ||
| 6. |
Біляєв А. В. Частота та фактори ризику виникнення постопераційних стресових виразок у дітей [Електронний ресурс] / А. В. Біляєв, Ю. А. Іскра // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2019. - Вип. 33. - С. 96-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2019_33_13 Нині в Україні немає регламентованого протоколу профілактики виникнення стрес-індукованих змін (СІЗ) слизової оболонки верхнього відділу шлунково-кишкового тракту (ШКТ), але дана проблема наявна і виходячи з патогенезу - основним завданням її розв'язання є ліквідація фізіологічного стресу і відновлення нормальної гемоциркуляції та гемоперфузії тканин. Мета дослідження - аналіз кореляції частоти виникнення СІЗ у постопераційному періоді від інтраопераційної динаміки периферичного кровообігу (система NIRS), ступеня кислотності шлункового соку та травматичності оперативного втручання, що потенційно має призвести до покращання результатів анестезіологічного забезпечення та оперативних втручань у дітей. Для визначення частоти СІЗ дітям з хірургічною патологією у передопераційному періоді та через 3 доби після операції виконували фіброезофагодуоденоскопію (ФЕГДС) у поєднанні з реєстрацією кислотності внутрішньошлункового вмісту за допомогою ацидогастрографа і прицільно під час ендоскопічних досліджень та експрес-моніторування інтраопераційно. 63 пацієнтам виконано інтраопераційну реєстрацію периферичного кровотоку за допомогою NIRS-оксиметра. Всім пацієнтам проводився розрахунок коефіцієнта ступеня травматичності (КСТ) оперативного втручання за методикою професора Польового В. П. Результати дослідження та їх обговорення. Відповідно до проведених досліджень частоту СІЗ у постопераційний період виявлено у 29 осіб зі 100 обстежених - 29 %. Динаміка pH внутрішньошлункового вмісту: pH середнє для всіх пацієнтів - 4,09; pH середнє для пацієнтів, що мали реалізовані СІЗ - 3,48; pH середнє для всіх пацієнтів без проявів СІЗ - 4,35. pH шлункового соку за інтраопераційного моніторингу в пацієнтів з проявами СІЗ у постопераційному періоді в середньому становила 2,05+/-0,23, в той час як у пацієнтів без постоперативних ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту - 3,42+/-0,97. Після проведених розрахунків (ROC-аналіз) значення NIRS у пацієнтів з проявами СІЗ у постопераційному періоді в середньому становило 63,13+/-1,39, в той час як у пацієнтів без постоперативних ускладнень з боку ШКТ - 67,80+/-1,97. Під час підрахунку КСТ одержали: КСТ середнє для всіх пацієнтів - 6,468, КСТ середнє для пацієнтів, що мали реалізовані СІЗ - 10,785, КСТ середнє для всіх пацієнтів без проявів СІЗ - 3,740; КСТ у пацієнтів з проявами СІЗ у постопераційному періоді в середньому становила 19,4+/- 3,58, в той час як у пацієнтів без постоперативних ускладнень з боку ШКТ - 4,45+/-2,0. Висновки: частота СІЗ у периопераційному періоді у дітей складає 29 %, що зумовлює актуальність обраного напрямку дослідження. Вагомим фактором формування стресових виразок та ерозій також є кислотний стан шлункового соку з тенденцією нижчих показників pH у пацієнтів із СІЗ та поєднання значного ступеня тяжкості операційної травми і масивної крововтрати, що характеризуються відповідними показниками КСТ і NIRS. | ||
| 7. |
Кириченко М. І. Вибір анестетика для загального знеболення етапу донорської нефректомії від живого родинного донора [Електронний ресурс] / М. І. Кириченко, А. В. Біляєв, А. П. Мазур, О. В. Ашаренков // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2019. - Вип. 34. - С. 25-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2019_34_5 На сьогодні трансплантація нирки є єдиним радикальним методом лікування термінальної стадії хронічної ниркової недостатності. Під час трансплантації нирки виникає гостре ішемічне пошкодження трансплантата, пов'язане з травмою механізмом ішемії-реперфузії, ступінь якого і буде визначати, як трансплантована нирка буде функціонувати в організмі реципієнта в найближчому і в більш віддаленому періоді. Мета роботи - дослідити та порівняти функцію трансплантата в організмі реципієнта протягом 1 року після живої родинної трансплантацїї, проаналізувати роль анестезіологічного забезпечення на основі пропофола та севофлюрана у протиішемічному захисті трансплантата нирки під час забору органа від живого родинного донора та запропонувати оптимальний вид анестезіологічного забезпечення донора на етапі забору органа. Досліджено 40 пар донор-реципієнт, яким проводилася трансплантація нирки від живого родинного донора. Анестезіологічне забезпечення донорів: в 1 групі донорів (n = 20), анестезія проводилася на основі пропофола. В 2 групі донорів (n = 20), анестезія проводилась на основі севофлюрана. Реципієнтам двох груп проводилось анестезіологічне забезпечення на основі севофлюрана. Оцінку ефективності дослідження проведено на основі загально клініко-лабораторних методів дослідження, а також методів оцінки функції трансплантата в організмі реципієнта. Термін спостереження за роботою трансплантата в організмі реципієнта - 1 рік після трансплантації. Оцінюючи функцію трансплантата через 6 і 12 міс, статистично достовірним (p << 0,05) є підвищення ШКФ в групі севофлюрана, у порівнянні з групою пропофола. Частота гострого відторгнення алотрансплантата нирки, частота первинної дисфункції трансплантата та часткова затримка функції трансплантата статистично не відрізнялася в досліджуваних групах, хоча і була нижчою у відсотковому співвідношенні в групі севофлюрана, у порівнянні з групою пропофола. Висновки: застосування анестезіологічного забезпечення на основі севофлюрана у донора під час забору органа покращує протиішемічний захист трансплантата, та підвищує ефективність його функціонування. | ||
| 8. | 
Іскра Ю. А. Частота стресових виразок і їх залежність від кислотності шлункового вмісту в периопераційний період у дітей [Електронний ресурс] / Ю. А. Іскра, А. В. Біляєв // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2017. - № 1. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2017_1_8 | ||
| 9. | 
Танцюра Л. Д. Аудит оцінки лікарями дистанційної форми навчання на етапі післядипломної освіти [Електронний ресурс] / Л. Д. Танцюра, І. В. Кисельова, А. В. Біляєв // Медична освіта. - 2020. - № 4. - С. 100-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2020_4_22 | ||
| 10. |
Кириченко М. І. Метод дистанційного прекондиціонування та результати його використання при трансплантації нирки від живого родинного донора [Електронний ресурс] / М. І. Кириченко, А. В. Біляєв, Н. Г. Давиденко, А. О. Бичкова, О. В. Сторожук // Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 9-10. - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2021_88_9-10_8 Мета роботи - розробка методики пом'якшення інтраопераційної ішемічно-реперфузійної травми - дистанційного ішемічного прекондиціонування та дослідження результатів її впровадження в клінічну практику. Розроблена методика дистанційного ішемічного прекондиціонування включала чотири процедури накачування повітря в манжету для вимірювання артеріального тиску на 40 мм рт. ст. вище систолічного артеріального тиску, кожна тривалістю 5 хв з наступними 5-хвилинними інтервалами випускання повітря з манжети. Метод дистанційного ішемічного прекондиціонування був реалізований після введення в наркоз, але до донорської нефректомії у 30 пацієнтів (основна група). Метод не був реалізований у 30 подібних пацієнтів. Розроблений метод дозволяє значно збільшити швидкість клубочкової фільтрації через 6 та 12 міс, зменшити частоту часткової затримки функції трансплантата, його гострого відторгнення та первинної дисфункції. Висновки: розроблена методика дистанційного ішемічного прекондиціонування покращує функцію трансплантованої нирки. | ||
| 11. |
Фарина Л. Застосування антифібринолітичної терапії у періопераційному періоді у дітей та дорослих [Електронний ресурс] / Л. Фарина, А. Біляєв // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 4. - С. 137-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2023_4_21 | ||
| 12. |
Зацаринний Р. А. Ефективність і безпечність безперервного внутрішньовенного введення лідокаїну як компонента інтраопераційного знеболювання та післяопераційної інтенсивної терапії при обширних резекціях печінки [Електронний ресурс] / Р. А. Зацаринний, А. В. Біляєв, Л. Д. Танцюра, Ю. А. Іскра, О. О. Підопригора // Хірургія дитячого віку (Україна). - 2023. - № 4. - С. 6-13. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |