Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Книжкові видання та компакт-диски (5)

Реферативна база даних (10)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Василечко М$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19
1.	Оринчак М. А. Динаміка показників системи гемостазу під впливом антиагрегантного лікування у хворих на фібриляцію передсердь при метаболічному синдромі [Електронний ресурс] / М. А. Оринчак, М. М. Василечко // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_2_23 Проаналізовано стан системи коагуляційного та тромбоцитарного гемостазу у 125 осіб із фібриляцією передсердь та метаболічним синдромом під час комплексного лікування з застосуванням ацетилсаліцилової кислоти (АСК) (1-ша група), омега-3 поліненасичених жирних кислот (омега-3 ПНЖК) (2-га група) та АСК з L-аргініном (3-тя група) упродовж 2-х місяців. Контроль - 20 практично здорових осіб. Встановлено, що омега-3 ПНЖК більшою мірою у порівнянні з АСК/АСК з L-аргініном сприяє нормалізації рівня фібриногену, розчинних фібринмономерних комплексів, D-димерів та покращує показники агрегаційної активності тромбоцитів у даної категорії осіб. Попередній перегляд: Завантажити - 289.347 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
2.	Оринчак М. А. Особливості несприятливих гемостатичних чинників перебігу фібриляції передсердь у хворих із метаболічним синдромом залежно від віку [Електронний ресурс] / М. А. Оринчак, М. М. Василечко // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 4. - С. 90-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_4_25 З метою визначення показників коагуляційного гемостазу залежно від віку та рівня ендогенного інсуліну (ЕІ) в крові у хворих із різними формами фібриляції передсердь (ФП) та з метаболічним синдромом (МС) обстежено 137 осіб із пароксизмальною, персистувальною та перманентною формами ФП та з МС, серед них 28 - середнього віку (1-ша група); 67 - літнього віку (2-га група) та 42 - старечого віку (3-тя група); 84 - з інсулінорезистентністю, 53 - без інсулінорезистентності. Проаналізовано стан системи коагуляційного гемостазу за показниками протромбінового індексу (ПтІ), фібриногену, розчинних фібринмономерних комплексів (РФМК) та D-димерів у плазмі крові за стандартними методиками. Виявлено тенденцію до зростання ПтІ з віком та найбільше його підвищення майже на 25 % (p << 0,05) у пацієнтів 3-ї групи зі спонтанною гіперінсулінемією (ГІ) та з пароксизмальною ФП. Рівень фібриногену в крові мав тенденцію до зростання з віком (p << 0,1) і виявився збільшеним у 1,5 - 2 разу за реактивної та спонтанної ГІ у порівнянні з особами без інсулінорезистентності (p << 0,05) як у разі пароксизмальної, так і постійних форм ФП. Достовірне підвищення рівня РФМК виявлено у всіх пацієнтів, проте більшою мірою в осіб 2-ї та 3-ї групи за спонтанної ГІ (p << 0,05) та перманентної форм ФП (p << 0,05). Підвищення рівня D-димерів у плазмі крові виявилося характерним для 40 % осіб середнього віку та майже в 50 % - у літньому та старечому віці, переважно у випадку спонтанної ГІ (p << 0,05). Наявність D-димерів у крові виявлено в 40, 42 та 54 % випадків за пароксизмальної, персистувальної та перманентної форм ФП відповідно (p << 0,05). Отже, пацієнти старших віковихгруп незалежно від форми ФП та за наявності інсуліно-резистентності характеризуються формуванням стану гіперкоагуляції, що проявляється підвищенням рівня ПтІ, фібриногену РФМК та D-димерів у плазмі крові у порівнянні з пацієнтами без інсулінорезистеності. Попередній перегляд: Завантажити - 308.53 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
3.	Оринчак М. А. Вплив інсулінорезистентності на перебіг вперше діагностованої фібриляції передсердь [Електронний ресурс] / М. А. Оринчак, М. М. Василечко // Архів клінічної медицини. - 2015. - № 2. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2015_2_15 Мета дослідження - оцінити особливості клінічного перебігу фібриляції передсердь (ФП) та кардіо-гемодинаміки у хворих із вперше діагностованою фібриляцією передсердь (ВДФП) залежно від рівня ендогенного інсуліну (EІ) в крові. Обстежено 114 хворих (66 чоловіків, 48 жінок; вік: 66 +- 10 років) із ВДФП. За рівнем ЕІ у крові за умов перорального глюкозотолерантного тесту (ПГТТ) виділено 3 групи: 1 - 44 хворих із нормальним рівнем ЕІ; 2 - 31 з реактивною гіперінсулінемією (ГІ); 3 - 39 зі спонтанною ГІ. Контроль - 20 практично здорових осіб. Пароксизмальна та персистуюча ФП частіше реєструється в осіб без інсулінорезистентності, постійна - переважно за ГІ. Ризик тромбоемболій за CHA2DS2-VASc високий у 79-ти (69,30 %) випадках, переважно у хворих з ГІ. Тяжкість ФП за шкалою EHRA I - II класу у 30-ти (68,48 %) випадках (1 група), III - IV класу - у 22-х (70,97 %) (2 група) та у 30-ти (76,92 %) (3 група). Адренергічний тип ФП у разі ГІ характеризується зменшенням часових показників варіабельності серцевого ритму (ВСР), зокрема RMSSD та збільшенням SDANN, що супроводиться збільшенням діаметру лівого передсердя (ЛП) та маси міокарда лівого шлуночка (ММ ЛШ) у порівнянні із хворими із вагусним і змішаним типами (p << 0,05). Зберігається систолічна функція ЛШ, хоча клінічно наявні ознаки серцевої недостатності (CH) I - II NYHA. Висновки: у разі ВДФП з реактивною та спонтанною ГІ частіше формується постійна форма ФП, збільшується ризик тромботичних ускладнень, тяжкість симптомів, асоційованих з аритмією та СН. Збільшення метричних та об'ємних показників лівих відділів серця супроводжується дисбалансом між симпатичною та парасимпатичною ланками вегетативної нервової системи (ВНС) з формуванням адренергічного типу перебігу ФП. Попередній перегляд: Завантажити - 1.095 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
4.	Оринчак М. А. Вплив мелоксикаму на больовий синдром при остеоартрозі [Електронний ресурс] / М. А. Оринчак, О. С. Човганюк, І.О. Гаман, І. І. Вакалюк, М. М. Василечко, Н. Р. Артеменко, Д. П. Александрук, С. З. Краснопольський // Український журнал болю. - 2016. - № 1. - С. 38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujb_2016_1_20 Попередній перегляд: Завантажити - 627.239 Kb Зміст випуску Цитування
5.	Василечко М. М. Характеристика показників системи гемостазу у хворих з різними формами фібриляції передсердь та з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / М. М. Василечко // Архів клінічної медицини. - 2014. - № 1. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2014_1_6 З метою оцінки стану коагуляційного та тромбоцитарного гемостазу у хворих на фібриляцію передсердь (ФП) з метаболічним синдромом (МС) залежно від рівня ендогенного інсуліну (ЕІ) та форми ФП, обстежено 127 хворих на ФП з МС за критеріями ATP III (2001). Проаналізовано стан коагуляційного гемостазу за показниками протромбінового індексу (ПтІ), фібриногену, розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК), D-димерів і тромбоцитарного гемостазу за показниками агрегаційної активності тромбоцитів (ААТ). Проведено пероральной глюкозотолерантний тест (ПГТТ) з визначенням глюкози та ЕІ, розрахунок показника - інсулінорезистентності (IP) Homeostasis Model Assesment - Insulin Resistens (HOMA-IR). Для визначення форми ФП - електрокардіограма. Під час аналізу показника HOMA-IR виявлено збільшення у хворих із реактивною та спонтанною гіперінсулінемією (ГІ) у 1,87 та 5,11 разів, у порівнянні з контролем (p << 0,05). Найвищі рівні HOMA-IR виявлено у разі персистуючої та перманентної ФП. Активацію коагуляційного гемостазу за показниками ПтІ, фібриногену, РФМК та D-димерів виявлено у 72 % хворих з пароксизмальною ФП, у 84 % - у разі персистувальної та у 86 % - у разі перманентної ФП. Найвищі рівні показників коагуляційної ланки виявлено у хворих зі спонтанною ГІ. Під час вивчення ААТ залежно від типу інсулінемії виявлено зменшення часу початку агрегації на 28,14 % та 37,75 %, збільшення ступеня - на 20,38 % та 35,47 % та швидкості агрегації - на 22,07 % та 21,94 % відповідно у разі реактивної спонтанної ГІ у порівнянні з контролем (p << 0,05). Залежно від форми ФП виявлено підвищення ступеня та швидкості агрегації на 17,73 % та 17,48 % у хворих з перманентною ФП (p << 0б05). Зменшення показника часу початку агрегації виявлено у разі персистувальної форми ФП. В усіх хворих кількість тромбоцитів становила (<$E280,14~symbol С~52>) тис/мкл, що відповідало рівню у контролю - (<$E284,21~symbol С~8,32>) тис/мкл (p >> 0,05). У хворих із ФП і МС ІР проявляється реактивною та спонтанною ГІ зі збільшенням рівня ЕІ за умов ПГТТ і показника HOMA-IR. Протромбуючі розлади коагуляційної та тромбоцитарної ланок гемостазу проявляються підвищенням рівнів ПтІ, фібриногену та продуктів деградації фібрину - РФМК, D-димерів і підвищенням ААТ у вигляді вкорочення часу початку агрегації, збільшення ступеня, швидкості агрегації у хворих на ФП у міру наростання ГІ. Попередній перегляд: Завантажити - 846.663 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
6.	Оринчак М. А. Вплив комплексного лікування із включенням антиагрегантів на гуморальні показники ендотеліальної дисфункції у хворих на фібриляцію передсердь [Електронний ресурс] / М. А. Оринчак, М. М. Василечко // Галицький лікарський вісник. - 2014. - Т. 21, число 3. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2014_21_3_18 Мета дослідження - порівняти вплив комплексної терапії з включенням омега-3 поліненасичених жирних кислот (омега-3 ПНЖК), антиагрегантної монотерапії з включенням ацетилсаліцилової кислоти (АСК) та її поєднання з L-аргініном на активність системного запалення за показником C-реактивного протеїну (C-РП) та ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) за показником альдостерону в крові у хворих на фібриляцію передсердь (ФП) залежно від наявності чи відсутності інсулінорезистентності. Обстежено 137 хворих на ФП з метаболічним синдромом (МС). Пароксизмальну форму ФП виявлено у 35 хворих, персистуючу - у 12, перманентну - у 90 випадках. Залежно від лікування хворих розподілили на 3 групи: 1 група - 44 хворих, які одержували базову терапію та АСК; 2 група - 46 хворих, які одержували базову терапію та омега-3 ПНЖК; 3 група - 47 хворих, які одержували базову терапію, АСК та L-аргінін. Проведено пероральний глюкозо-толерантний тест (ПГТГ) з паралельним визначенням глюкози (глюкозооксидазний метод) та ендогенного інсуліну (ЕІ) (імуноферментний метод) у плазмі крові. В кожній групі виділено хворих із нормальним рівнем ЕІ, реактивною та спонтанною гіперінсулінемією (ГІ). Проведено визначення рівня С-РП та циркулюючого альдостерону в крові за ELISA методом. Обстеження проводили до та через 2 міс комплексного лікування. Контроль - 20 практично здорових осіб відповідного віку. Після проведеного лікування рівень ЕІ суттєво не змінювався у всіх обстежених хворих (<$Eroman p sub 1 ~<<~0,1>). Достовірне зниження рівня альдостерону більше, ніж на 60 % відзначено у хворих з реактивною та спонтанною ГІ (<$Eroman p sub 1 ~<<~0,05>) та тенденцію до зниження у хворих із нормальним рівнем ЕІ (<$Eroman p sub 1 ~<<~0,1>). Рівень альдостерону під впливом лікування знижувався у хворих з реактивною та спонтанною ГІ у разі пароксизмальної та персистуючої форм ФП, у решти хворих - не змінювався. Рівень С-РП у хворих із реактивною та спонтанною ГІ у разі пароксизмальної та персистуючої форм ФП знижувався більшою мірою у хворих 2. У всіх хворих 3 групи із пароксизмальною та персистуючою формами ФП рівень С-РП досягнув рівня в контролі. У 43,47 % випадках хворих із перманентною формою ФП відзначено нормалізацію рівня С-РП, у порівнянні з базальним рівнем. Висновки: за умов інсулінорезистентності з ГІ у хворих на ФП з МС гуморальними маркерами ендотеліальної дисфункції є показник хронічного запалення С-РП та вторинна гіперальдостеронемія. Включення до базової терапії препаратів омега-3 ПНЖК або аспірину з L-аргініном сприяє більш інтенсивному зниженню рівня ендогенного інсуліну, С-РП та рівня циркулюючого альдостерону в крові, у порівнянні з монотерапією аспірином. Попередній перегляд: Завантажити - 1.64 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
7.	Оринчак М. А. Динаміка показників варіабельності серцевого ритму під впливом лікування омега-3 поліненасичених жирних кислот у пацієнтів із фібриляцією передсердь та серцевою недостатністю при метаболічному синдромі [Електронний ресурс] / М. А. Оринчак, М. М. Василечко // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 1. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_1_19 Мета роботи - оцінити стан часових показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) під впливом комплексного лікування з включенням омега-3 поліненасичених жирних кислот (омега-3 ПНЖК) у хворих із різними формами фібриляції передсердь (ФП) та із серцевою недостатністю (СН) залежно від наявності інсулінорезистентності. Обстежено 73 хворих з ФП, СН ФК I - II NYHA та з метаболічним синдромом (МС): пароксизмальна форма - у 18-ти, переметуюча - у 11-ти, перманентна - 44-х; СН ФК I - у 15-ти, СН ФК II - 58-ми випадках. Окрім базової стандартної антиаритмічної терапії 25 хворих одержували аспірин (АСК) (1 група), 23 - омега-3 ПНЖК (2 група) і 25 - АСК + L-аргінін (3 група). Проведено пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ) з паралельним визначенням глюкози (глюкозооксидазний метод) та ендогенного інсуліну (ЕІ) (імуноферментний метод) у плазмі крові, холтерівське моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) із оцінкою часових показників ВСР до та через 2 міс комплексного лікування. Контроль - 20 практично здорових осіб. Встановлено, що у хворих із ФП, СН ФК I - II NYHA та з інсулінорезистентністю характерними є порушення часових показників ВСР із підвищенням тонусу симпатичної нервової системи за оцінкою SDANN та зниження тонусу парасимпатичної ланки - за RMSSD тa pNN50. Після лікування відзначено позитивну динаміку показників ВСР різної інтенсивності залежно від схеми лікування. У хворих із реактивною (через 2 год після навантаження глюкозою) та спонтанною (натще) гіперінсулінемією виявлено зниження частоти серцевих скорочень (ЧСС) на 16,88 % (1 група); 23,88 % (2 група) та 17,90 % (3 група) у порівнянні із базальними рівнями (p1 << 0,05). Досягнуто відновлення синусового ритму за пароксизмальної форми ФПР у 5-ти (27,77 %) випадках. У решти 13-ти (72,22 %) випадках пароксизмальна форма ФП перейшла у переметуючу. За переметуючої та перманентної форм досягнуто нормосистолічного варіанта перебігу ФП. У разі СН ФК I показник ЧСС суттєво не змінювався (p1 << 0,1), за СН ФК II - знижувався майже на 20 % в 2 та 3 групах (p1 << 0,05). У разі гіперінсулінемії показник RMSSD мав тенденцію до збільшення у 1 групі (p1 << 0,1), збільшувався на 24,29 % (2 група); 22,91 % (3 група) (p1 << 0,05), за СН ФК II - у 1,5 разу у порівнянні із базальними рівнями (p1 << 0,05). Аналогічну направленість та інтенсивність змін виявлено для показника pNN50. Показник SDANN за пароксизмальної форми ФП знизився у 8 (44,44 %) випадках, у решти 10-ти (55,55 %) виявлено лише тенденцію до зниження (p1 << 0,1). У разі персистуючої та перманентної ФП у 24-х (43,63 %) випадках показник SDANN знизився на 17,21 % (p1 << 0,05). У решти 31-го (56,36 %) хворого була тенденція до зниження цього показника у порівнянні з базальним рівнем та показником у хворих 1 групи (p1 << 0,1; p2 << 0,1). Показники SDNN та SDNNind у всіх хворих достовірно не змінювалися у порівнянні з базальними рівнями (p1 << 0,1). Висновки: для хворих із ФП та інсулінорезистентністю характерним є порушення ВСР за часовими параметрами із підвищенням тонусу симпатичної нервової системи за показником SDANN та зниженням тонусу парасимпатичної ланки за рівнем RMSSD та pNN50. Під впливом лікування відновлюється баланс між ланками вегетативної нервової системи (ВНС) зі збільшенням парасимпатичної активності за показниками RMSSD та pNN50 із паралельним зниженням активності симпатичної ланки ВНС за показником SDANN. Ефективність лікування хворих з ФП та інсулінорезистентністю є вищою під впливом омега-3 ПНЖК у порівнянні з монотерапією АСК та АСК + L-аргінін. Попередній перегляд: Завантажити - 1.909 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
8.	Оринчак М. А. Вплив мелоксикаму на больовий синдром при остеоартрозі [Електронний ресурс] / М. А. Оринчак, О. С. Човганюк, І. О. Гаман, І. І. Вакалюк, М. М. Василечко, Н. Р. Артеменко, Д. П. Александрук, С. З. Краснопольський // Український журнал болю. - 2016. - № 3. - С. 38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujb_2016_3_20 Попередній перегляд: Завантажити - 627.239 Kb Зміст випуску Цитування
9.	Оринчак М. А. Вплив інсулінорезистентності на взаємозвязок між рівнем ФНП- крові та мікроальбумінурією у хворих із гіпертензивною нефропатією [Електронний ресурс] / М. А. Оринчак, І. О. Гаман, О. С Човганюк, Н. Р. Артеменко, М. М. Василечко // Український журнал нефрології та діалізу. - 2017. - № 3. - С. 26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2017_3_19 Попередній перегляд: Завантажити - 52.657 Kb Зміст випуску Цитування
10.	Оринчак М. А. Обгрунтування необхідності кореції поруушень нальцієво-фосфорного обміну у хворих на хронічну хворобу нирок із врахуванням віку [Електронний ресурс] / М. А. Оринчак, O. С. Човганюк, І. О. Гаман, І. І. Вакалюк, Н. Р. Артеменко, М. М. Василечко, Д. П. Александрук, С. З. Краснопольський // Проблемы старения и долголетия. - 2016. - Т. 25, № 2. - С. 351-352. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PSD_2016_25_2_43 Попередній перегляд: Завантажити - 3.169 Mb Зміст випуску Цитування
11.	Оринчак М. А. Кореляційні взаємозв'язки ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, маркерів запалення з показниками варіабельності серцевого ритму та вуглеводного обміну у хворих із фібриляцією передсердь та метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / М. А. Оринчак, М. М. Василечко // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 4(1). - С. 63-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_4(1)__20 Мета роботи - оцінити кореляційні взаємозв'язки між показниками ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) та системного запалення з показниками варіабельності серцевого ритму (ВСР) та ендогенного інсуліну (ЕІ) у хворих із вперше виявленою фібриляцією передсердь (ВВФП) та метаболічним синдромом (МС). Обстежено 107 хворих (62 чоловіки, 45 жінки; вік: 66 років) із ВВФП та з МС відповідно до критеріїв АТР III (2001) та серцевою недостатністю (СН) функціональний клас I - II NYHA. Запежно від рівня ЕІ хворих розділено на 3 групи: 1 група 42 хворих із нормальним рівнем ЕІ в крові; 2 група - 29 хворих з реактивною гіперінсунінемією (ГІ); 3 група - 36 хворих зі спонтанною ГІ. Проведено пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ) з паралельним визначенням глюкози (глюкозооксидазний метод), ЕІ, рівня С-реактивного протеїну (С-РП) та циркулюючого альдостерону в плазмі крові (імуноферментний метод), холтерівське моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) із оцінкою часових показників ВСР. Контроль - 20 практично здорових осіб відповідного віку. Висновки: у хворих із ВВФП на тлі початкових стадій СН та інсулінорезистентності гуморальні маркери ендотеліальної дисфункції С-РП та циркулюючий альдостерон істотно підвищені, що підтверджується наявністю прямого сильного кореляційного зв'язку між рівнями альдостерону і ЕІ та між рівнем С-РП і ЕІ. Підвищення активності РААС з гіперальдостеронемією супроводиться зниженням парасимпатичних впливів нервової системи на синусовий вузол, що сприяє виникненню та прогресуванню ФП у хворих з інсулінорезистентністю та СН ФК I - II. Попередній перегляд: Завантажити - 385.963 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
12.	Василечко М. М. Особливості викладання предмету "Клінічна фармакологія" студентам факультету підготовки іноземних громадян за спеціальністю "Стоматологія" [Електронний ресурс] / М. М. Василечко // Вісник проблем біології і медицини. - 2020. - Вип. 2. - С. 191-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2020_2_43 Попередній перегляд: Завантажити - 2.991 Mb Зміст випуску Цитування
13.	Вірстюк Н. Г. Особливості реабілітації хворих з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Н. Г. Вірстюк, О. І. Кочержат, М. М. Василечко, О. Р. Лучко, І. О. Гаман // Вісник проблем біології і медицини. - 2020. - Вип. 3. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2020_3_6 Попередній перегляд: Завантажити - 3.012 Mb Зміст випуску Цитування
14.	Вірстюк Н.Г. Особливості позааудиторної роботи студентів – один із головних чинників формування самостійності у вищій медичній школі [Електронний ресурс] / Н.Г. Вірстюк, О.І. Кочержат, О.Р. Лучко, М.М. Василечко, І.І. Вакалюк, О.С. Човганюк, І.О. Гаман // Вісник проблем біології і медицини. - 2021. - Вип. 2. - С. 155-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2021_2_39 Попередній перегляд: Завантажити - 246.218 Kb Зміст випуску Цитування
15.	Лучко О. Р. Особливості корекції показників ремоделювання судин у хворих на артеріальну гіпертензію з хронічним пієлонефритом [Електронний ресурс] / О. Р. Лучко, Н. Г. Вірстюк, М. М. Василечко, О. І. Кочержат, О. С. Човганюк // Терапевтика імені професора М. М. Бережницького. - 2021. - Т. 2, № 1. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/terap_2021_2_1_12 Попередній перегляд: Завантажити - 133.723 Kb Зміст випуску Цитування
16.	Кочержат О. І. Взаємозв'язок системного запалення та типу інсулінемії у хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. І. Кочержат, М. А. Оринчак, Н. Г. Вірстюк, І. І. Вакалюк, М. М. Василечко, О. Р. Лучко, О. С. Човганюк, І. О. Гаман // Терапевтика імені професора М. М. Бережницького. - 2021. - Т. 2, № 2. - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/terap_2021_2_2_11 Попередній перегляд: Завантажити - 210.056 Kb Зміст випуску Цитування
17.	Василечко М. М. Взаємозв’язки ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, маркерів запалення з показниками варіабельності серцевого ритму та вуглеводного обміну у хворих із вперше виявленою фібриляцією передсердь і метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / М. М. Василечко, М. А. Оринчак, Н. Г. Вірстюк, О. І. Кочержат, О. Р. Лучко, О. С. Човганюк // Терапевтика імені професора М. М. Бережницького. - 2021. - Т. 2, № 3. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/terap_2021_2_3_6 Попередній перегляд: Завантажити - 90.913 Kb Зміст випуску Цитування
18.	Човганюк О. С. Ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдром [Електронний ресурс] / О. С. Човганюк, І. О. Гаман, М. А. Оринчак, М. М. Василечко, О. І. Кочержат // Art of medicine. - 2023. - № 2. - С. 127-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2023_2_23 Попередній перегляд: Завантажити - 479.612 Kb Зміст випуску Цитування
19.	Василечко М. М. Студентоцентрична спрямованість у медичному освітньому просторі України на прикладі Івано-Франківського національного медичного університету [Електронний ресурс] / М. М. Василечко, І. С. Лісецька, О. І. Кочержат // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2023. - № 4. - С. 151-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2023_4_24 Попередній перегляд: Завантажити - 349.254 Kb Зміст випуску Цитування

Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів

Пам`ятка користувача