Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (5)Автореферати дисертацій (5)Реферативна база даних (34)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Верещако Р$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 26
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Сопко О. І. 
Випадок успішного лікування пацієнта із синдромом ледда [Електронний ресурс] / О. І. Сопко, Р. М. Козубович, І. Л. Заря, Р. І. Верещако, І. М. Молнар, А. В. Пироженко // Хірургія України. - 2013. - № 2. - С. 120-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_2_22
Описано випадок успішного хірургічного лікування пацієнта віком 46 років із синдромом Ледда та розвитком вторинної гострої механічної странгуляційної тонкокишкової непрохідності. Хворого госпіталізовано в хірургічне відділення Київської міської клінічної лікарні N 9 з діагнозом кишкової непрохідності, при дообстеженні іншої патології не виявлено. Причина непрохідності - заворот сліпої кишки, розташованої у лівому підребер'ї. Виконано інверсію товстої кишки з фіксацією висхідного відділу товстого кишечнику до парієтальної очеревини правого фланку черевної порожнини, назогастроінтестинальну інкубацію кишечнику, санацію і дренування черевної порожнини.
Попередній перегляд:   Завантажити - 158.64 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Верещако Р. И. 
Использование эндобронхиального клапана в лечении тяжелой эмпиемы плевры, осложненной бронхоплевральными свищами [Електронний ресурс] / Р. И. Верещако, А. В. Сергиенко, В. И. Снежко // Хірургія України. - 2013. - № 3. - С. 101-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_3_19
Эмпиема плевры - тяжелое осложнение деструктивного воспаления легкого с высокой летальностью. У каждого третьего больного формируется один или несколько бронхоплевральных свищей. Применяемые на современном этапе подходы к лечению эмпиемы плевры (антибиотикотерапия, дренирование полости эмпиемы, торакоскопия) не всегда позволяют достичь расправления коллабированного легкого, особенно при наличии бронхоплеврального свища. Возможность использования открытых хирургических вмешательств ограничена из-за тяжести состояния пациентов. Описано использование эндобронхиального клапана при лечении тяжелой эмпиемы плевральной полости с бронхоплевральными свищами на фоне сахарного диабета.
Попередній перегляд:   Завантажити - 350.22 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Багиров М. М. 
Принципы хирургического лечения глоточно­пищеводного дивертикула [Електронний ресурс] / М. М. Багиров, Р. И. Верещако, А. Н. Агаев // Хірургія України. - 2014. - № 1. - С. 54-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_1_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 599.601 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Козубович Р. М. 
Комплексне лікування трофічних виразок нижніх кінцівок у пацієнтів з дезагрегаційною тромбоцитопатією [Електронний ресурс] / Р. М. Козубович, О. І. Сопко, І. Л. Заря, Р. І. Верещако, Б. М. Коваль, В. В. Вальчук, О. І. Кундельський // Хірургія України. - 2014. - № 1. - С. 92-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_1_16
Мета роботи - проаналізувати результати комплексного лікування трофічних виразок нижніх кінцівок у пацієнтів з дезагрегаційною тромбоцитопатією (ДТ). У проспективне дослідження залучено 40 пацієнтів, у яких діагностовано ДТ. Усі хворі мали трофічні виразки нижніх кінцівок венозної етіології у фазу альтерації. Середня тривалість існування трофічних виразок - (<$E 4,3~symbol С~1,5>) року. Загальна площа виразкової поверхні - від 35 до 155 см<^>2. Гемостазіопатії верифікували у пацієнтів за допомогою анкети-опитувальника анамнестичного скринінгу геморагічного синдрому і дослідження системи гемостазу. Через виражені геморагічні вияви всім хворим застосовано неспецифічну гемостатичну терапію. Пацієнтів розподілили на дві групи. У 1-й групі (20 хворих) для лікування виразкових дефектів незалежно від стадії ранового процесу використовували антибактеріальний препарат тиротрицин ("Тирозур") у вигляді гелю та порошку, у 2-й групі (20 хворих) для місцевого лікування трофічних виразок застосовували мазеві пов'язки ("Левомеколь", "Офлокаїн", мірамістин, метилурацил) залежно від фази ранового процесу. Завершували лікування виразкових дефектів нижніх кінцівок в обох групах після доопераційної підготовки автодермопластикою за Тиршем. На тлі неспецифічної гемостатичної терапії у 38 пацієнтів з ДТ під час місцевого лікування трофічних виразок не зафіксовано геморагічних ускладнень. Після проведеного лікування у пацієнтів 1-ї групи відзначено суттєве поліпшення мікробного пейзажу, в 2-й групі показники не досягли безпечних значень. У разі лікування тиротрицином очищення ран спостерігали на 6-ту - 7-му добу, появу грануляційної тканини і крайової епітелізації - на 12 - 14-ту. Очищення від гнійно-некротичних мас та виповнення грануляційною тканиною дна рани надало змогу успішно виконати автодермопластику за Тиршем. У 2-й групі загоєння (грануляція та епітелізація) виразок відбувалося на 4 - 6 діб пізніше. Висновки: в лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок у пацієнтів з ДТ обов'язковим є призначення неспецифічної гемостатичної терапії для запобігання геморагічним ускладненням у процесі лікування та адекватної підготовки трофічної виразки до автодерматоплатики. В схемі комплексного лікування трофічних виразок з метою прискорення очищення виразки від некротичних мас, стимуляції грануляцій і профілактики паратравматичної екземи на тлі гемостазіопатій доцільно застосовувати антибактеріальний препарат тиротрицин у вигляді гелю та порошку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 167.694 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Багиров М. М. 
Хирургическое лечение эпифренального дивертикула пищевода [Електронний ресурс] / М. М. Багиров, Р. И. Верещако, А. Н. Агаев // Хірургія України. - 2014. - № 3. - С. 10-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_3_6
Цель работы - улучшить результаты хирургического лечения эпифренального дивертикула пищевода путем модифицирования техники отдельных этапов операции. Проанализированы результаты лечения 21 пациента с эпифренальным дивертикулом за период с 1992 по 2013 г. Мужчин было 14, женщин - 7, в возрасте от 49 до 73 лет, средний возраст - 60 лет. Диаметр дивертикула в среднем составил 6,6 см. Средняя продолжительность симптомов - 3 года 4 мес. Основные жалобы: дисфагия - у 52 % случаев, отрыжка - в 43 %, изжога - в 33 %, боли в грудной клетке - в 33 %. Значительная потеря массы тела (20 кг) отмечена у 2 пациентов. Описаны диагностические подходы, позволяющие уточнить состояние дивертикула, характер осложнения и выбрать оптимальный вариант лечения. Всем пациентам выполнено открытое хирургическое вмешательство через торакотомный доступ. Продолжительность операции - от 95 до 240 мин. В ранний послеоперационный период выявлены 2 (9,5 %) осложнения. Средняя длительность нахождения в стационаре - 13 дней. Летальных исходов не было. Выводы: диагностика дивертикула пищевода направлена не только на установление его локализации и размеров, но и на уточнение состояния дивертикула. Это позволяет выбрать оптимальный вариант операции. Открытая трансторакальная дивертикулэктомия остается основным методом лечения эпифренального дивертикула. Она позволяет выполнять комбинированные операции. Удаление дивертикула с дополнительным прошиванием слизистого и мышечного слоев его устья позволило получить наилучшие результаты в ближайший и отдаленный послеоперационный период.
Попередній перегляд:   Завантажити - 440.759 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Верещако Р. І. 
Сучасний стан студентської науки, її перспективи та проблеми: досвід студентського наукового гуртка кафедри онкології НМУ ім. О. О. Богомольця [Електронний ресурс] / Р. І. Верещако, О. С. Зотов, О. В. Поступаленко // Медична освіта. - 2015. - № 1. - С. 14-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2015_1_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 869.338 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Зайчук В. В. 
Эффективность сочетания противоопухолевой аутовакцины со стандартным противоопухолевым лечением при раке молочной железы (анализ данных 10-летнего наблюдения) [Електронний ресурс] / В. В. Зайчук, Р. И. Верещако, В. Е. Чешук, О. В. Пономарева, О. М. Караман, О. И. Сидорчук, И. Н. Мотузюк, Г. П. Потебня, З. Д. Савцова // Онкология. - 2015. - Т. 17, № 1. - С. 47-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2015_17_1_11
В течение ряда лет внимание исследователей привлекает применение в комплексном лечении больных раком молочной железы (РМЖ) иммунотерапии, целью которой является профилактика прогрессирования заболевания путем уничтожения остаточных злокачественных клеток. В 2000 - 2003 гг. в Украине проведены клинические испытания противоопухолевой аутовакцины (ПАВ), изготовленной из клеток резицированных опухолей путем их обработки продуктами жизнедеятельности B. sabitis 7025. Цель работы - оценка эффективности применения ПАВ в комплексном лечении больных РМЖ на основании показателей 5- и 10-летней выживаемости (общей (ОВ) и без прогрессирования заболевания (ВВП)) и развития рецидивов и метастазов в зависимости от стадии заболевания, гистологического типа опухоли, динамики T-клеточной реакции in vivo (реакция гиперчувствительности замедленного типа) в ответ на введение ПАВ. Проанализированы результаты лечения 176-ти больных РМЖ стадии IIA - IIВ. Всем пациенткам проведена радикальная операция: адъювантное лечение применяли в соответствии с национальными стандартами. Контрольную группу составили 119 больных, получивших стандартное лечение, основную - 57 пациенток, которые, кроме последнего, получили в адъювантном режиме ПАВ (3-кратное введение с интервалом 7 сут, ревакцинация спустя 1 и 3 мес). Статистический анализ данных проводили с помощью программ StatSoft STATISTICA 6.1 и Graph Pad Prism, версия 6.05, используя метод Каплана і Мейера, двусторонний log-rank тест, метод нестратифицированной регрессии Кокса. Результаты: при РМЖ стадии IIA положительный эффект ПАВ в отношении как ВВП, так и ОВ проявился на уровне тенденций. Эффект включения ПАВ в лечение пациенток с РМЖ стадии IIB был статистически достоверным, снижая относительный риск (ОР) более чем на 50 %: медиана ВВП превышала таковую в контрольной группе более чем в 3 раза. Вакцинотерапия пациенток с инфильтрирующим дольковым РМЖ не оказывала статистически достоверного влияния на ВВП и ОВ, тогда как ее проведение при инфильтрирующем протоковом РМЖ достоверно улучшало эти показатели. Более высокая 10-летняя ВВП, увеличение ее медианы и снижение риска прогрессирования заболевания (ОР <$E<<~1,0>) имеют место при повышении реакции гиперчувствительности замедленного типа <$E>>~20~%> от исходного уровня. Вывод: использование ПАВ может быть рекомендовано в комплексном лечении больных РМЖ IIA и IIB стадии.
Попередній перегляд:   Завантажити - 254.991 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Сидорчук О. І. 
Метод дренування ран після радикальних моделюючих операцій у хворих на рак молочної залози [Електронний ресурс] / О. І. Сидорчук, І. М. Мотузюк, В. В. Зайчук, О. Є. Лобанова, А. О. Ляшенко, С. О. Молід, К. Ю. Яценко, Р. І. Верещако // Онкология. - 2016. - Т. 18, № 1. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2016_18_1_11
Мета роботи - покращання безпосередніх результатів радикального хірургічного лікування хворих на рак молочної залози за допомогою модифікації методики дренування післяопераційних ран. Вивчено ефективність і безпеку модифікованого методу дренування ран у ранній післяопераційний період після радикальних моделюючих операцій у 525-ти хворих на рак молочної залози T1-3N0-1M0. Модифіковану методику дренування ня було застосовано у 262-х пацієнток (основна група), рутинне проведення дренажу - у 263-х (контрольна група). Модифікована методика дренування післяопераційних ран є простою та ефективною, надає змогу дещо зменшити кількість запальних ускладнень, тривалість серозних виділень, необхідність пункцій ран для видалення ексудату (p << 0,05 у порівнянні з контрольною групою), суб'єктивне відчуття болю у ділянці розміщення дренажу, а також скоротити тривалість перебування пацієнток у стаціонарі (у середньому на 2,5 доби). Висновок: встановлені переваги модифікованої методики дренування обгрунтовують доцільність її використання в системі "fast track surgery".
Попередній перегляд:   Завантажити - 162.794 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Верещако Р. И. 
Ацетилсалициловая кислота как средство химиопрофилактики рака грудной железы (обзор литературы) [Електронний ресурс] / Р. И. Верещако, А. С. Зотов, А. А. Самусева // Клиническая онкология. - 2015. - № 1. - С. 52-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2015_1_12
Анализ данных современной литературы относительно химиопрофилактики рака грудной железы (РГЖ) нестероидными противовоспалительными препаратами, в частности ацетилсалициловой кислотой, показал, что в ряде исследований выявлено свойство при длительном применении предупреждать развитие РГЖ, что делает ацетилсалициловую кислоту потенциальным профилактическим средством. Неоднозначность и противоречивость результатов отдельных исследований, их разная статистическая мощность указывают на необходимость проведения дальнейших исследований для окончательных выводов.
Попередній перегляд:   Завантажити - 343.125 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Любота Р. В. 
Прогностичне значення експресії рецепторів до андрогенів клітинами раку грудної залози [Електронний ресурс] / Р. В. Любота, Р. І. Верещако, В. Є. Чешук, М. Ф. Анікусько, І. І. Любота // Клиническая онкология. - 2015. - № 1. - С. 66-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2015_1_14
Останнім часом з'являється велика кількість досліджень, результати яких свідчать про прогностичне та терапевтичне значення наявності рецепторів до андрогенів у карциномах грудної залози. Мета роботи - вивчення частоти та прогностичного значення експресії рецепторів до андрогенів у хворих на рак грудної залози (РГЗ). У дослідження включено 334 пацієнтів із РГЗ віком від 26 до 87 років (середній вік 55 року), які перебували на лікуванні в клініці кафедри онкології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця на базі хірургічного відділення Київського міського клінічного онкологічного центру з 1 січня по 30 червня 2014 р. Експресію рецепторів до андрогенів виявлено у 69 % хворих на РГЗ, вона не залежала від віку, статусу регіонарних лімфатичних вузлів і менструальної функції на момент встановлення діагнозу, розміру та гістологічного типу пухлини. Наявність рецепторів до андрогенів у пухлині асоційована з молекулярним підтипом РГЗ і за отриманими в цій роботі даними становить: 40 % - у Luminal A карциномах, 27 % - у Luminal В HER2-негативних, 8,5 % - у Luminal B HER2-позитивних, 15 % - при HER2+ типі та 9,5 % - у хворих на Basal-like (Triple negative) РГЗ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 395.33 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Верещако Р. И. 
Доброкачественный пищеводно-бронхиальный свищ, осложненный стенозом левого главного бронха и релаксацией левого купола диафрагмы [Електронний ресурс] / Р. И. Верещако, А. В. Сергиенко, А. Н. Агаев // Клиническая онкология. - 2015. - № 2. - С. 31-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2015_2_9
Приведен опыт успешного хирургического лечения пациентки с осложненным (релаксация левого купола диафрагмы, стеноз левого главного бронха) пищеводно-бронхиальным свищом, возникшем после проведения химиотерапии по поводу лимфомы Ходжкина. Применен новый вариант оперативного лечения, сочетающий устранение релаксации купола диафрагмы, разобщение свища, восстановление пищевода, левого главного бронха и карины бифуркации трахеи.
Попередній перегляд:   Завантажити - 435.296 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Верещако Р. И. 
Лобэктомия с резекцией и пластикой бронхов и легочной артерии — путь к повышению резектабельности рака легкого [Електронний ресурс] / Р. И. Верещако // Хірургія України. - 2015. - № 1. - С. 102-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_1_20
Радикальные хирургические вмешательства по поводу рака легкого включают пневмонэктомию и лоб(билоб)эктомию. Предпочтение отдается лоб(билоб)эктомии, так как при этом исключается инвалидизация и таким образом повышается качество жизни больного. Особое значение органосохраняющие операции имеют у пациентов с низкими функциональными резервами, когда удаление всего легкого - непереносимо. Но на момент выявления центрально расположенные опухоли легкого часто распространяются на устье долевого и главный бронх. Выполнение лобэктомии возможно только с резекцией (клиновидной или циркулярной) главного бронха и последующей бронхопластикой. Инвазия опухолью легочной артерии - серьезное препятствие для органосохраняющей операции. При непереносимости пневмонэктомии бронхоангиопластическая лоб(билоб)эктомия - единственно возможное радикальное вмешательство. Приведены клинические наблюдения таких операций у больных с низкими функциональными резервами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 470.791 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Верещако Р. И. 
Реконструктивная хирургия сочетанной послеожоговой рубцовой облитерации пищевода и выходного отдела желудка [Електронний ресурс] / Р. И. Верещако // Хірургія України. - 2015. - № 2. - С. 117-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_2_25
Представлен случай лечения пациентки с послеожоговой рубцовой облитерацией верхнегрудного и среднегрудного отделов пищевода в сочетании с субкомпенсированным рубцовым стенозом выходного отдела желудка. Описан вариант восстановления функции желудка на первом этапе лечения с последующим вмешательством (пластика) на пищеводе (второй этап). Осложнений не было. Функция восстановленных органов (пишевод и желудок) в отдаленный период хорошая.
Попередній перегляд:   Завантажити - 246.942 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Зотов О. С. 
Фітоестрогени: молекулярні механізми дії в онкологічному контексті [Електронний ресурс] / О. С. Зотов, О. В. Поступаленко, Р. І. Верещако // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2015. - № 3. - С. 7-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2015_3_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 213.86 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Любота Р. В. 
Роль метформіну в лікуванні злоякісних новоутворень [Електронний ресурс] / Р. В. Любота, О. С. Зотов, Р. І. Верещако, В. Є. Чешук, І. І. Любота // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2015. - № 3. - С. 36-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2015_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 231.6 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Верещако Р. И. 
Лейомиома пищевода [Електронний ресурс] / Р. И. Верещако, И. А. Сухин, С. П. Завертыленко, А. А. Семенченко, И. С. Бацей, А. Н. Билиловец, Р. В. Швыдак, А. К. Петров // Хірургія України. - 2016. - № 4. - С. 89-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2016_4_16
Лейомиома - редкая патология пищевода и в то же время наиболее часто встречающаяся доброкачественная опухоль последнего. Клинические проявления зависят от размеров опухоли. Дифференциация с гастроинтестинальной стромальной опухолью (GIST) представляет определенные трудности. Лечение хирургическое - энуклеация опухоли. Приведены методы диагностики, дифференциальной диагностики и особенности хирургического вмешательства при лейомиоме грудного отдела пищевода. Описаны два случая лечения этой патологии.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.495 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Верещако Р. И. 
Посттравматическая диафрагмальная грыжа [Електронний ресурс] / Р. И. Верещако, И. А. Сухин, А. А. Пискорский, А. К. Петров // Хірургія України. - 2017. - № 3. - С. 83-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_3_16
Описаны три случая посттравматической диафрагмальной грыжи с длительным анамнезом. Освещены клинические проявления и инструментальные методы обследования этой угрожающей жизни патологии. Проанализированы причины поздней диагностики посттравматической диафрагмальной грыжи. Описаны особенности хирургического лечения этой патологии и возможные послеоперационные осложнения.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.574 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Бойко В. В. 
Хірурґічні втручання на орґанах грудної порожнини з приводу рецидиву раку яєчника [Електронний ресурс] / В. В. Бойко, К. В. Харченко, Р. І. Верещако, Г. О. Вакуленко // Acta medica Leopoliensia. - 2017. - Т. 23, № 3. - С. 31-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2017_23_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 437.685 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Любота Р. В. 
Ефективність застосування метформіну у хворих на рак грудної залози з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Р. В. Любота, В. Є. Чешук, Р. І. Верещако, О. С. Зотов, М. Ф. Анікусько, І. І. Любота // Клиническая онкология. - 2016. - № 2. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2016_2_7
У 2005 р. Міжнародна федерація діабету (International Diabetes Federation - IDF) назвала метаболічний синдром однією з головних проблем сучасної медицини, оскільки він підвищує загальну смертність населення. Поширеність метаболічного синдрому досягла масштабів пандемії. В економічно розвинених країнах цей синдром виявляють у 25 - 35 % населення всіх вікових груп, ця цифра збільшується з віком і становить 42 - 43,5 % у популяції старше 60 років. У хворих на рак з метаболічним синдромом зареєстровано зниження чутливості пухлини до системної протипухлинної терапії, підвищення частоти післяопераційних ускладнень і зменшення показників загальної та безрецидивної виживаності порівняно з пацієнтами без метаболічного синдрому. Мета роботи - вивчення доцільності призначення метформіну під час проведення системної протипухлинної терапії хворих на рак грудної залози з метаболічним синдромом.
Попередній перегляд:   Завантажити - 341.504 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Багиров М. М. 
Хирургическая коррекция поздних осложнений субтотальной и тотальной эзофагопластики [Електронний ресурс] / М. М. Багиров, Р. И. Верещако // Пластична, реконструктивна і естетична хірургія. - 2013. - № 1. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/preh_2013_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.208 Mb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського