Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (16) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (38) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Весельський В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 26 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Весельський В. К. Виникнення криміналістичної тактики як галузі наукового знання [Електронний ресурс] / В. К. Весельський // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2010. - Вип. 23. - С. 170-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/boz_2010_23_20 | |||
| 2. |
Весельський В. К. Основні напрями розвитку криміналістичної тактики [Електронний ресурс] / В. К. Весельський // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2011. - Вип. 24. - С. 135-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/boz_2011_24_17 | |||
| 3. |
Весельський В. К. Слідча ситуація як категорія криміналістичної тактики [Електронний ресурс] / В. К. Весельський // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2011. - Вип. 25-26. - С. 193-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/boz_2011_25-26_22 | |||
| 4. | 
Весельський В. К. Розвиток уявлень про криміналістичну тактику як розділ науки криміналістики [Електронний ресурс] / В. К. Весельський // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 3. - С. 267-275. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdduvs_2011_3_36 | |||
| 5. |
Азаров Ю. І. Створення пізнавальної програми при розслідуванні вбивств на залізничному транспорті [Електронний ресурс] / Ю. І. Азаров, В. К. Весельський, Ю. Б. Комаринська // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 4. - С. 374-381. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdduvs_2011_4_54 | |||
| 6. | 
Слєпов О. К. Сучасний підхід до тактики і стратегії лікування природженої діафрагмальної грижі в новонароджених дітей [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, І. Ю. Гордієнко, О. П. Пономаренко, Л. Ф. Слєпова, В. П. Сорока, О. П. Джам, Г. В. Голопапа, О. П. Гладижко // Хірургія дитячого віку. - 2012. - № 4. - С. 51-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2012_4_9 Мета роботи - розробити тактику і стратегію лікування природженої діафрагмальної грижі (ПДГ) в новонароджених дітей. Проведено аналіз історій хвороби 69 новонароджених дітей, які перебували в клініках ДУ "ІПАГ НАМН України" протягом останніх 30 років. До 2005 р. лікувальна тактика полягала в терміновій хірургічній корекції ПДГ одразу після визначення діагнозу, до того ж чим раніше, тим краще. За такої тактики післяопераційна летальність склала 44,4 % (прооперовано 27 новонароджених, померло - 12). Із 2006 р. в клініці хірургічної корекції природжених вад розвитку спостерігали 28 новонароджених дітей із ПДГ, яких пролікували за розробленими новими лікувальними тактикою і стратегією. Хірургічну корекцію ПДГ проведено у 19 новонароджених дітей, із них 16 (84,2 %) вижили та виписані з клініки в задовільному стані. Не дивлячись на проведення інтенсивної терапії, 9 пацієнтів мали виражену гіпоксію, високу легеневу гіпертензію з відновленням фетального кровообігу і шунтуванням крові справа наліво і/або порушення гемодинаміки. Вони не могли бути стабілізовані та не мали змогу одержати хірургічне лікування. Розроблено алгоритм доопераційної інтенсивної терапії у новонароджених дітей із ПДГ з метою стабілізації їх стану та з відстроченими термінами хірургічного втручання. Розроблено та впроваджено критерії та терміни готовності новонароджених дітей із ПДГ до радикальної корекції цієї вади. Висновки: тактика і стратегія лікування новонароджених дітей із ПДГ надали змогу покращити результати лікування і знизити післяопераційну летальність за останні 6 років із 44,4 до 15,7 %. | |||
| 7. |
Весельський В. К. Концептуальні основи тактики слідчих дій (слідчий огляд, допит, призначення і проведення судових експертиз) [Електронний ресурс] / В. К. Весельський // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2012. - № 2. - С. 151-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/boz_2012_2_20 | |||
| 8. | 
Гордієнко І. Ю. Аналіз частоти і структури вродженої патології легенів, грудної клітки та діафрагми у плодів від вагітних групи високого риску [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, О. М. Тарапурова, Г. О. Гребініченко, О. В. Нідельчук, В. Л. Весельський, А. О. Носко // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 3. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_3_3 Проаналізовано частоту і структуру вироджених вад розвитку (ВВР) легенів, грудної клітки та діафрагми плода, діагностованих у вагітних високого ризику, скерованих до відділення медицини плода ДУ "ІПАГ НАМН України" за 11 років. У відділенні медицини плода ДУ "ІПАГ НАМН України" за 2001 - 2011 рр. обстежено 34 787 вагітних жінок із групи високого ризику. Усього проведено 24 119 (69,3 %) первинних поглиблених ультразвукових досліджень (УЗД), а ВВР діагностовано у 3 329 (13,8 %) випадках. За показаннями визначено каріотип плода. УЗД проведено із використанням УЗ-сканерів HDI 4000 та ACCUVIX V20EX-EXP. Оцінку структури та частоти патології за допомогою пренатального УЗД здійснено на основі аналізу реєстру згідно з Міжнародною Європейською програмою EUROCAT, з використанням загальної методології та 5-значного кодування вад розвитку ICD/BPA9. Встановлено, що частка ВВР легенів, грудної клітки та діафрагми становила 5,9 %. Провідні місця у структурі зазначеної патології посіли вроджена діафрагмальна кила (ВДК) - 67,0 %, кістозно-аденоматозні вади розвитку легенів (КАВРЛ) - 20,3 %. Загальна частка бронхогенних кіст, секвестрації легенів, гідротораксу, пухлин і кіст заднього межистіння дорівнювала 12,7 %. ВДК в 34,8 % випадків поєднувалась з іншою вродженою та спадковою патологією; найчастіше спостережено лівобічний дефект діафрагми. У разі КАВРЛ найчастіше (в 42,5 %) пренатально діагностовано III тип патології. Висновки: переважна більшість ВВР легенів, грудної клітки та діафрагми належить до групи вад, що коригуються, але супроводжуються інвалідністю. Прогноз за такої патології неоднозначний, потребує ретельного обстеження плода і новонародженого. | |||
| 9. |
Слєпов О. К. Етапи формування тактики та стратегії лікування природженої діафрагмальної грижи у плодів і новонароджених дітей (огляд літератури) [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, Є. О. Cлєпов, О. П. Пономаренко, І. Ю. Гордієнко, В. П. Сорока, О. М. Тарапурова // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 3. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_3_7 Розглянуто актуальну проблему фетальної та неонатальної хірургії - природжені діафрагмальні грижі у плодів і новонароджених дітей. Висвітлено основні питання епідеміології, діагностики, клінічного перебігу, факторів, що впливають на виживання. Представлено етапи еволюції хірургічних підходів при природженій діафрагмальній грижі, а також сучасні методи для профілактики та лікування цієї високолетальної вади. | |||
| 10. | 
Слєпов О. К. Анатомічні особливості природженої діафрагмальної грижі в дітей різного віку [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, Є. О. Слєпов, О. П. Пономаренко, В. П. Сорока, О. П. Джам, Г. С. Ермолова // Здоровье ребенка. - 2013. - № 7. - С. 121-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_7_25 | |||
| 11. | 
Антипкін Ю. Г. Сучасні організаційно-методичні підходи до перинатальної діагностики та хірургічного лікування природжених вітальних вад розвитку у новонароджених дітей в умовах перинатального центру [Електронний ресурс] / Ю. Г. Антипкін, О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, І. Ю. Гордієнко, Н. І. Грасюкова, Т. В. Авраменко, В. П. Сорока, Л. Ф. Слєпова, О. П. Пономаренко // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2014. - т. 20, № 2. - С. 189-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2014_20_2_8 | |||
| 12. |
Весельський В. К. Актуальне наукове дослідження проблем використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному доказуванні [Електронний ресурс] / В. К. Весельський, Ю. М. Чорноус // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2014. - № 2. - С. 204-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/boz_2014_2_49 | |||
| 13. |
Слєпов О. К. Частота і причини смертності новонароджених дітей із гастрошизисом [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, Н. І. Грасюкова // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 3-4. - С. 81-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2014_3-4_16 Мета роботи - розглянути частоту та причини післяопераційної смертності новонароджених із гастрошизисом (ГШ) залежно від наявності у них гіпотермії під час транспортування та тривалості часу від народження до операції. Проаналізовано історії хвороб і протоколів аутопсій 87-ми новонароджених дітей із ГШ за період 1987 - 2013 рр., із них 43 померли: без операції - 4 пацієнти, після неї - 39 хворих. У дослідній групі післяопераційна летальність становила 20,0 % випадків. У I групі порівняння післяопераційна летальність була 62,9 %. У II групі порівняння госпітальна летальність становила 66,7 %, а післяопераційна - 61,5 %. У дослідній групі не було жодного випадку гіпотермії у дітей. У I групі порівняння гіпотермію виявлено у 13-ти пацієнтів, зокрема в тих, яких транспортовано в ДУ "ІПАГ НАМН України" з інших пологоводопоміжних установ. Із них 9 померли і 4 вижили. У II групі порівняння переохолодження діагностовано у 12-ти новонароджених, усі вони померли. У дослідній групі хірургічну корекцію ГШ проведено після народження через 10 - 25 хв, у середньому - через (<$E16,9~symbol С~1,3>) хв ("хірургія перших хвилин"). У I і II групах порівняння проводили відтерміновану хірургічну корекцію вади після народження: у I групі - через 1,5 - 48 год, у середньому (<$E13,9~symbol С~2,1>) год, у II групі - через 1 - 64 год, у середньому (<$E9,7~symbol С~2,5>) год. Висновки: частота післяопераційної летальності новонароджених із ГШ була достовірно меншою в дослідній групі, ніж у I і II групах порівняння (p | |||
| 14. |
Слєпов О. К. Сучасні проблеми діагностики та лікування гастрошизису (огляд літератури) [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, Н. І. Грасюкова, В. Л. Весельський, І. Ю. Гордієнко, В. П. Сорока, О. П. Пономаренко, М. Ю. Мигур, О. С. Скиба, Р. Г. Матвійчук // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 1. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_1_8 Розглянуто актуальну проблему дитячої хірургії - природжену ваду розвитку передньої черевної стінки гастрошизису (ГШ) у новонароджених дітей. Висвітлено питання епідеміології, летальності, етіології та ембріогенезу. Наведено особливості пренатальної діагностики та перинатального ведення плодів і новонароджених дітей із ГШ. Детально висвітлено сучасні підходи до тактики та стратегії лікування ГШ залежно від наявності ускладнених форм ГШ, вісцероабдомінальної диспропорції, супутньої патології.Розглянуто актуальну проблему дитячої хірургії - природженої обструкції дванадцятипалої кишки у новонароджених дітей. Висвітлено питання історії розвитку проблеми, етіології, патогенезу, ембріогенезу, клінічного перебігу, хірургічного лікування, післяопераційних ускладнень, гістологічних змін атрезованого кишечнику та смертності. Наведено особливості пренатальної та постнатальної діагностики цих новонароджених. Висвітлено сучасні підходи до тактики та стратегії надання хірургічної допомоги. | |||
| 15. |
Слєпов О. К. Частота затримки внутрішньоутробного розвитку плода та її вплив на перебіг і прогноз при гастрошизисі [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, Н. І. Грасюкова, В. Л. Весельський, І. Ю. Гордієнко, В. П. Сорока, О. П. Пономаренко, Г. С. Єрмолова, І. С. Палкіна, О. В. Маркевич // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 2. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_2_6 Мета роботи - дослідити стан фізичного розвитку новонароджених із гастрошизисом (ГШ), визначити частоту затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВР), вплив на розвиток і тяжкість вісцеро-абдомінально диспропорції та прогноз лікування цієї вади розвитку. Проаналізовано результати обстеження і лікування 30 новонароджених дітей із ГШ у відділенні хірургічної корекції природжених вад розвитку в дітей ДУ "ІПАГ НАМН Украни" у 2006 - 2013 рр. Загальний стан таких новонароджених оцінено за шкалою Апгар. Наявність і ступінь ЗВР визначено за таблицями Робертона Н. К. Р., 1998. Достовірність впливу такої затримки на розвиток вісцеро-абдомінальної диспропорції у разі ГШ і прогноз хірургічної корекції цієї вади встановлено за допомогою методу кутового перетворення Фішера. Серед новонароджених із ГШ ЗВР діагностувалася в 56,7 % випадків. Асиметрична (гіпотрофічна) форма ЗВР спостерігалася в 52,9 % випадків, симетрична - в 47,1 %. Висновки: ЗВР достовірно впливає на частоту розвитку вісцеро-абдомінальної диспропорції у разі ГШ, але не впливає на ступінь цієї диспропорції. Прогноз у разі ГШ не залежить від наявності або відсутності ЗВР. | |||
| 16. |
Слєпов О. К. Результати "хірургії перших хвилин" при лікуванні гастрошизису [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, Н. І. Грасюкова, В. Л. Весельський // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 4. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_4_7 Мета роботи - вивчити безпосередні результати "хірургії перших хвилин" при лікуванні гастрошизису на основі порівняльного аналізу з застосуванням традиційних методів і хірургічної корекції цієї вади. Проаналізовано історії хвороби (n = 87) і протоколи аутопсій (n = 43) у 87-ми новонароджених дітей з гастрошизисом у 1987 - 2013 pp. Із них 43 дитини померли без (n = 4) або після операції (n = 39). Новонароджених з гастрошизисом було розподілено на 3 клінічні групи залежно від проведення пренатальної діагностики та диспансеризації плода з гастрошизисом, способу родорозрішення та транспортування, місця, терміну і характеру хірургічного лікування. Використано такі методи дослідження: загальноклінічний, рентгенологічний (оглядову рентгенографію органів грудної клітки та черевної порожнини, рентгенконтрастне дослідження шлунково-кишкового тракту (пасаж, іригографію - з використанням водорозчинних йодвмісних речовин)); ультразвукове дослідження: органів черевної порожнини та заочеревинного простору, ехокардіографію, нейросонографію, морфологічний і гістологічний методи (у випадку аутопсії в померлих дітей), статистичний. У разі "хірургії перших хвилин" встановлено достовірно нижчі показники: тривалості операції, кількості післяопераційних ускладнень і частоти післяопераційної летальності. У дітей, які вижили, у післяопераційному періоді констатовано меншу тривалість штучної вентиляції легень, більш ранні відновлення моторики шлунково-кишкового тракту: поява активної перистальтики кишок, відсутність стазу зі шлунка, самостійне відходження випорожнень і введення часткового та повного ентерального харчування. При цьому скоротився загальний ліжко-день. Висновки: за порівняльного аналізу результатів хірургічного лікування гастрошизису в новонароджених різних клінічних груп виявлено незаперечні позитивні переваги "хірургії перших хвилин" над традиційними методами лікування цієї вади. | |||
| 17. | 
Гордієнко І. Ю. Об’ємні ультразвукові зображення в комплексній пренатальній діагностиці стану легенів у плода [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, В. Л. Весельський, Г. О. Гребініченко, О. М. Тарапурова, А. О. Носко, А. В. Величко, О. В. Нідельчук // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2014. - Вип. 1-2. - С. 95-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2014_1-2_28 | |||
| 18. |
Гребініченко Г. О. Визначення ступеня гіпоплазії легень у плода при двовимірному ультразвуковому дослідженні [Електронний ресурс] / Г. О. Гребініченко, І. Ю. Гордієнко, О. М. Тарапурова, О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, О. В. Нідельчук, А. О. Носко, А. В. Величко // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 3. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_3_9 Мета роботи - розробити методику діагностики й оцінки ступеня гіпоплазії легень у плода під час двовимірного ультразвукового дослідження. Ультразвукове дослідження проведено за допомогою діагностичного сканеру ACCUVIX V20EX-EXP. Вимірювання легень проведено в 300 плодів у терміни 12 - 37 тиж вагітності за умови нормального перебігу вагітності, нормального розвитку та відповідності розмірів гестаційному терміну. Патологічний розвиток виявлено у 12 плодів із лівобічною кістозно-аденоматозною вадою розвитку легень та у 21 плода з ізольованою лівобічною вродженою діафрагмальною килою. Вимірювання проведено за поперечного сканування грудної клітки на рівні клапанів серця (чотирикамерний зріз серця): визначено площу легень за методикою обведення їх контурів безперервною лінією (manual tracing). У плодів проаналізовано показники площі легені, контр-латеральної до сторони ураження. Оцінка розмірів контр-латеральної легені у плодів із кістозно-аденоматозною вадою розвитку легень показала, що гіпоплазія середнього ступеня була в 33,30 % випадків, у решти плодів спостерігалась гіпоплазія легкого ступеня (50,00 %) або нормальні розміри контр-латеральної легені; у разі лівобічної вродженої діафрагмальної килі відмічено більш виражене ураження контр-латеральної легені - тяжку гіпоплазію в 9,52 % і середньої тяжкості - в 57,14 % випадків. Висновки: відношення виміряної площі легені плода до нормативного показника не залежить від інших розмірів плода та терміну вагітності, тому запропоноване відношення може бути використане для визначення ступеня гіпоплазії легень за різноманітної патології, що супроводжується змінами основних розмірів плода. Використання наведеного методу надасть змогу під час експертного двовимірного УЗД покращити діагностику гіпоплазії легень у плода та визначити її ступінь, що надасть змогу оцінити прогноз життєздатності плода під час розробки тактики ведення вагітності та плану надання спеціалізованої допомоги новонародженому, а також удосконалити уніфіковану оцінку та наукову обробку даних пацієнтів, обстежених у різні терміни вагітності. | |||
| 19. | 
Гордієнко І. Ю. Новий легенево-феморальний індекс в пренатальній діагностиці гіпоплазії легенів у плода [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Г. О. Гребініченко, О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, О. М. Тарапурова, О. В. Нідельчук, А.О. Носко // Здоровье женщины. - 2013. - № 9. - С. 143-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_9_34 Наведено новий легенево-феморальний індекс, розроблений для поліпшення пренатальної діагностики гіпоплазії легенів у плода під час скринінгового ультразвукового дослідження. Описано методику обчислення індексу, наведено нормативні показники 5-го, 50-го і 95-го процентилей для різних термінів вагітності, обгрунтовано значення порогових показників. | |||
| 20. |
Слєпов О. К. Перинатальна діагностика гастрошизису у плодів та новонароджених дітей [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, І. Ю. Гордієнко, В. Л. Весельський, О. М. Тарапурова, Г. О. Гребініченко, В. П. Сорока, O. П. Пономаренко, А. В. Величко // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 1. - С. 73-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_1_15 Мета роботи - розробити і удосконалити характер та об'єм пренатальної і ранньої постнатальної діагностики гастрошизису у плодів і новонароджених дітей. В ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" за 2006 - 2015 рр. пренатально обстежено 43 плоди з гастрошизисом. Під час пренатального обстеження плода з гастрошизисом, крім спеціалістів УЗД, обов'язково був присутній дитячий хірург. У 100 % оперованих новонароджених дітей з гастрошизисом діагноз установлено пренатально. Частота ранньої пренатальної діагностики гастрошизису (до 22 тижнів гестації) - 43,6 %, що потребує подальшого удосконалення. Висновки: основними критеріями пренатальної діагностики гастрошизису в плода є: локалізація і величина наскрізного дефекту передньої черевної стінки, характер евентрованих органів, їх стан та об'єм; об'єм черевної порожнини і ступінь вісцероабдомінальної диспропорції; виявлення асоційованих вад розвитку та захворювань; кількість навколоплідних вод; цитогенетичне дослідження з визначенням каріотипу плода. Алгоритм постнатальної діагностики гастрошизису та асоційованих вад розвитку і захворювань у новонароджених включає: УЗД органів черевної порожнини і заочеревинного простору; ехокардіографію і нейросонографію; оглядову рентгенографію органів грудної клітки і черевної порожнини, пасаж контрасту по шлунково-кишковому тракту, іригографію - при підозрі на кишкову непрохідність; консультацію невролога, а за необхідності - й інших спеціалістів.Мета роботи - розробити і удосконалити характер та об'єм пренатальної і ранньої постнатальної діагностики гастрошизису у плодів і новонароджених дітей. В ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" за 2006 - 2015 рр. пренатально обстежено 43 плоди з гастрошизисом. Під час пренатального обстеження плода з гастрошизисом, крім спеціалістів УЗД, обов'язково був присутній дитячий хірург. У 100 % оперованих новонароджених дітей з гастрошизисом діагноз установлено пренатально. Частота ранньої пренатальної діагностики гастрошизису (до 22 тижнів гестації) - 43,6 %, що потребує подальшого удосконалення. Висновки: основними критеріями пренатальної діагностики гастрошизису в плода є: локалізація і величина наскрізного дефекту передньої черевної стінки, характер евентрованих органів, їх стан та об'єм; об'єм черевної порожнини і ступінь вісцероабдомінальної диспропорції; виявлення асоційованих вад розвитку та захворювань; кількість навколоплідних вод; цитогенетичне дослідження з визначенням каріотипу плода. Алгоритм постнатальної діагностики гастрошизису та асоційованих вад розвитку і захворювань у новонароджених включає: УЗД органів черевної порожнини і заочеревинного простору; ехокардіографію і нейросонографію; оглядову рентгенографію органів грудної клітки і черевної порожнини, пасаж контрасту по шлунково-кишковому тракту, іригографію - при підозрі на кишкову непрохідність; консультацію невролога, а за необхідності - й інших спеціалістів. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |