Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (26) | Автореферати дисертацій (3) | Реферативна база даних (37) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Войцеховська О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 30 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кичак В. М. Використання принципів нечіткої логіки для синтезу елементів багатозначної логіки [Електронний ресурс] / В. М. Кичак, О. О. Семенова, О. О. Войцеховська // Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології. - 2009. - № 2. - С. 114-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/oeiet_2009_2_15 Запропоновано використовувати частотно-імпульсні елементи нечіткої логіки у якості елементів трійкової та четвіркової логік. Наведено схеми елементів доповнення/інверсії, мінімуму/кон'юнкції та максимуму/диз'юнкції. Описано функціонування вказаних елементів. | |||
| 2. | 
Войцеховська О. С. Інтенсивність виділення СО2 за різних систем основного обробітку ґрунту в сівозмінах Півдня України [Електронний ресурс] / О. С. Войцеховська // Вісник аграрної науки. - 2013. - № 4. - С. 70-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2013_4_19 | |||
| 3. | 
Філинюк М. А. Пасивний імітансний LC-логічний елемент АБО-НІ [Електронний ресурс] / М. А. Філинюк, Л. Б. Ліщинська, О. В. Войцеховська, Р. Ю. Чехместрук // Інформаційні технології та комп'ютерна інженерія. - 2014. - № 3. - С. 72-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Itki_2014_3_13 | |||
| 4. | 
Войцеховська О. В. Особливості роботи з корекції когнітивного розвитку молодших школярів [Електронний ресурс] / О. В. Войцеховська // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Серія : Психологія і педагогіка. - 2012. - Вип. 19. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoapp_2012_19_11 | |||
| 5. |
Філенюк М. А. Моноімітансний логічний R-елемент "НІ" [Електронний ресурс] / М. А. Філенюк, Л. б. Ліщинська, О. В. Войцеховська, В. П. Стахов // Інформаційні технології та комп'ютерна інженерія. - 2015. - № 2. - С. 71-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Itki_2015_2_13 | |||
| 6. | 
Войцеховська О. Сучасні напрями психологічних досліджень копінг-стратегій особистості [Електронний ресурс] / О. Войцеховська, Г. Закалик // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2016. - № 2. - С. 95-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2016_2_13 | |||
| 7. | 
Барась С. Т. Аналіз властивостей автокореляційної функції дискретної послідовності [Електронний ресурс] / С. Т. Барась, О. В. Войцеховська, В. А. Ковтун // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2017. - № 3. - С. 109-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2017_3_16 | |||
| 8. | 
Войцеховська О. В. Проблема формування навчально-професійної мотивації студентів вищого навчального закладу [Електронний ресурс] / О. В. Войцеховська // Молодий вчений. - 2018. - № 2(1). - С. 63-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_2(1)__16 | |||
| 9. |
Войцеховська О. В. Піскова терапія як форма психологічної допомоги дітям та дорослим [Електронний ресурс] / О. В. Войцеховська // Молодий вчений. - 2018. - № 4(2). - С. 634-637. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_4(2)__67 | |||
| 10. | 
Закалик Г. М. Булери та жертви булінгу як соціально-психологічна проблема безпеки особистості в освітньому просторі [Електронний ресурс] / Г. М. Закалик, О. В. Войцеховська, Н. М. Шувар // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. - 2018. - Вип. 1(2). - С. 124-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2018_1(2)__24 | |||
| 11. |
Войцеховська О. О. Системний підхід до аналізу процесу функціонування закладу вищої освіти [Електронний ресурс] / О. О. Войцеховська, Б. І. Мокін, О. В. Слободянюк // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2019. - № 1. - С. 31-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2019_1_7 Показано, що дослідження процесів функціонування закладів вищої освіти і публікації результатів цих досліджень у наукових журналах в основному спрямовані на виявлення залежностей якості підготовки фахівців у цих закладах від однієї чи кількох координат цього процесу в умовах ігнорування впливу багатьох інших його координат, а у переважній більшості і без врахування їх змін у часі, тобто, з використанням математичних моделей цих залежностей в просторі автоматів Мура, у той час як адекватне відображення процесів функціонування закладів вищої освіти можливе лише в просторі автоматів Мілі. Запропоновано для дослідження процесів функціонування закладів вищої освіти використовувати системний підхід як ідеологію і системний аналіз як метод та визначено усі складові цих процесів на перших двох етапах застосування методу, в результаті чого заклад вищої освіти виділено з навколишнього середовища як об'єкт дослідження і сформовано усі точки, в яких цей об'єкт дослідження здійснює контакти з навколишнім середовищем, та конкретизовані як усі 15 впливів навколишнього середовища на об'єкт дослідження так і усі 12 впливів об'єкта дослідження на навколишнє середовище. Показано, що для того, щоб математичні моделі процесів функціонування закладів вищої освіти представляли ці процеси в просторі автоматів Мілі, їх необхідно синтезувати з використанням залежностей, в яких усі змінні є функціями часу в його неперервній або дискретній інтерпретаціях. Як критерії оцінки результатів запропоновано використати такі інтегральні критерії як імідж закладу вищої освіти та затрати, необхідні для забезпечення його функціонування, перший з яких - імідж - вимагає максимізації з обмеженнями на затрати, а другий - затрати - вимагає мінімізації з обмеженнями на імідж, тобто, при розв'язанні поставленої задачі з їх використанням стратегія може бути або максимінною, або мінімаксною, а точка оптимуму - сідловою. | |||
| 12. | 
Филинюк Н. А. Моноиммитансный логический r-элемент "и" [Електронний ресурс] / Н. А. Филинюк, Л. Б. Лищинская, О. В. Войцеховська, В. П. Стахов // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. - 2016. - № 1. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vott_2016_1_14 | |||
| 13. |
Лазарєв О. О. Автогенераторні сенсори на базі RLC-негатронів [Електронний ресурс] / О. О. Лазарєв, О. В. Войцеховська, С. А. Коцур, Р. П. Паламарчук // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2019. - № 4. - С. 33-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2019_4_13 У багатьох сферах сучасної діяльності людини широке застосування знаходять різні сенсори, які стають основними елементами, що визначають технічні та економічні характеристики інформаційних систем та систем керування. Тому дослідження сенсорів та покращення їх технічних параметрів є актуальною задачею. Покращити технічні параметри сенсорів можна, використовуючи досягнення сучасного напрямку електроніки - негатроніки. Так, використання RLC-негатронів дає можливість підвищити чутливість та завадозахищеність сенсорів з одночасним спрощенням їх схемотехнічної реалізації. Розроблено математичні моделі автогенераторних сенсорів на RLC-негатронах. Визначено основні параметри RLC-сенсорів, зокрема резонансну частоту, абсолютну та відносну чутливості, а також визначені необхідні умови для збудження автоколивань. Одержані аналітичні вирази показали, що значення абсолютної чутливості залежить від значення резонансної частоти, проте як відносна чутливість є частотонезалежною та безрозмірною величиною. Визначено коефіцієнти, які показують, що включення від'ємної ємності та індуктивності приводить до підвищення чутливості автогенераторних сенсорів. Запропоновані схеми автогенераторних сенсорів дозволяють збільшити відносну чутливість сенсорів та покращити точність вимірювання. Для перевірки адекватності одержаних теоретичних положень проведено схемотехнічне моделювання запропонованих схем частотних автогенераторних сенсорів. Результати досліджень показали, що ці схеми дозволяють збільшити відносну чутливість сенсорів до 10 разів. Запропоновано схеми генераторних датчиків температури на статичному та динамічному негатронах. Перевагами схем є схемотехнічна простота, висока надійність, малі габарити та вага, мале значення споживаної потужності. Проведене комп'ютерне моделювання показало підвищення чутливості сенсорів в діапазоні температур від -40 до 50 <$E symbol Р>C. | |||
| 14. |
Мокін Б. І. Удосконалення ймовірнісної математичної моделі процесу забування інформації, отриманої студентом на лекції [Електронний ресурс] / Б. І. Мокін, О. О. Войцеховська // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2019. - № 4. - С. 49-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2019_4_15 Удосконалено математичну модель "кривої забування", породженої Г. Еббінгаузом. В удосконаленій моделі враховано і синергетичну складову, що уповільнює процес забування за рахунок внутрішньої роботи мозку у той відрізок часу, в який нова інформація до цього мозку не надходить, запропоновану Б. І. Мокіним, і складову, запропоновану Л. М. Присняковою, що задає значення тієї частки початкової інформації, яка ніколи з пам'яті індивідуума не стирається. Розроблено алгоритм ідентифікації удосконаленої математичної моделі "кривої Г. Еббінгауза" і проаналізовано причини появи некоректних рішень з його застосуванням та вказані шляхи подолання цієї некоректності. Розширено базу обгрунтування необхідності переходу від "кривої забування", породженої Г. Еббінгаузом, при аналізі процесів забування початкової інформації, одержаної студентом від викладача на лекції, до "смуг забування", породжених Б. І. Мокіним та О. Б. Мокіним. Якщо раніше ця база грунтувалась лише на особливостях оброблення експериментальних даних та центральній граничній теоремі Лапласа стосовно ймовірнісних даних, підпорядкованих нормальному закону розподілу, то її розширення відбулося ще й завдяки необхідності подолання некоректності розв'язання системи рівнянь, на яких базується алгоритм ідентифікації удосконаленої математичної моделі "кривої забування". Побудовано нові границі "смуг забування", які, як і в алгоритмі їх побудови, запропонованому Б. І. Мокіним та О. Б. Мокіним, використовують відоме з теорії ймовірностей правило "трьох сігм", але адекватніше відображають ці "смуги" і вивільняють їх від ділянок, на яких забування інформації набуває знака "мінус", не властивого для цього процесу. | |||
| 15. |
Барась С. Т. Флуктуації частоти допплерівського сигналу [Електронний ресурс] / С. Т. Барась, О. В. Войцеховська, Г. М. Щербатюк // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2019. - № 4. - С. 94-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2019_4_21 Оцінювання флуктуацій частоти заповнення допплерівського сигналу є важливою задачею в контексті визначення складових вектора швидкості носія гідроакустичним лагом. Проаналізовано математичну модель допплерівського сигналу з точки зору механізму його формування, а також обгрунтовано переважний вплив на його несучу частоту парціального сигналу, який відповідає осі характеристики спрямованості антени. Показано, що крім осьового парціального луносигналу з найвищим рівнем, мають місце бокові парціальні луносигнали з відмінними від "осьової" частотами, які разом з осьовим парціальним луносигналом формують остаточний допплерівський луносигнал, що надходить на вхід приймального тракту допплерівського лага. Наведено результати експериментальних досліджень допплерівських сигналів, які свідчать про низький рівень флуктуацій допплерівських зсувів частоти, що створює передумови для високої потенційної точності визначення складових вектора швидкості носія. Показано, що флуктуації несучої частоти допплерівського сигналу, яка безпосередньо визначається швидкістю носія, є незначними. Наведено результати обробки масивів частот, одержаних під час роботи лага з донними сигналами, у вигляді середньоквадратичних значень флуктуацій частоти допплерівського сигналу. Вони показують, що несуча частота допплерівського луносигналу достатньо стабільна не тільки у межах луносигналу, але й на всьому інтервалі проведених вимірювань. Надано графічні залежності допплерівських зсувів по різних променях янусної характеристики, які дозволяють оцінити результати вимірювань частоти та її флуктуацій в допплерівському сигналі на якісному рівні. Одержані при цьому достатньо низькі похибки вимірювання допплерівських зсувів частоти характеризують високі метрологічні характеристики допплерівських лагів. | |||
| 16. |
Войцеховська О. О. Моделювання процесу оцінювання інтелектуального стану суспільства [Електронний ресурс] / О. О. Войцеховська, Б. І. Мокін, Д. О. Шалагай // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2019. - № 5. - С. 35-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2019_5_7 В результаті критичного аналізу математичної моделі інтелектуального стану суспільства, запропонованої Людмилою Прісняковою в її російськомовній монографії "Системный анализ поведения личности", опублікованій у 2007 р., з'ясовано, що ця математична модель є хибною, оскільки вона створена з використанням невірно складеної балансної передумови, і доведено, що її використання приводить до невірної оцінки інтелекту суспільства. Показано, що функція приросту інтелекту суспільства, яка не містить у своїй структурі відрізок часу, за який оцінюється цей приріст, не може давати коректну оцінку приросту інтелекту суспільства. З використанням правильно виписаного рівняння балансу, в якому враховано і відрізок часу, протягом якого зберігається цей баланс, запропонована нова математична модель інтелектуального стану суспільства з прив'язкою до введених Л. Прісняковою змінних і параметрів, завдяки чому є можливість зіставляти між собою результати, одержані з використанням обох моделей, і доводити хибність оцінок, що визначаються з використанням математичної моделі Л. Пріснякової. Доведено, що функція приросту відносного інтелекту суспільства, аргументом якої є відносна кількість членів суспільства, що вносять вклад в цей приріст, не може мати екстремумів в області значень, допустимої для цього аргументу, наявність яких має місце в разі використання математичної моделі, створеної Людмилою Прісняковою, але існування яких входить в протиріччя з логікою приросту інтелекту суспільства, в якому спостерігається приріст кількості його членів, що вносять свій вклад в цей приріст. Визначено, як впливають на приріст інтелекту суспільства зміни в кількості викладачів і наставників, а також в параметрах, що характеризують науковий та викладацький професіоналізм викладачів і наставників та корупційну складову, що супроводжує навчальний процес. | |||
| 17. |
Мокін Б. І. Системна трансформація математичної моделі процесу забування знань, отриманих студентом на лекції, та спосіб її ідентифікації [Електронний ресурс] / Б. І. Мокін, О. О. Войцеховська // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2020. - № 2. - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2020_2_9 Здійснено системну трансформацію математичної моделі процесу забування знань, отриманих на лекції, "відмінниками" (з високим рівнем пам'яті) з прив'язкою до характерної для цієї категорії студентів "смуги забування"; отриманих "хорошистами" (з добрим рівнем пам'яті) з прив'язкою до характерної для цієї категорії студентів "смуги забування"; отриманих студентами з посередньою успішністю (з таким же посереднім рівнем пам'яті) з прив'язкою до характерної для цієї категорії студентів "смуги забування"; отриманих студентами з успішністю, нижчою посередньої, але здатними отримати задовільну оцінку в процесі не більше двох перескладань іспиту з прив'язкою до характерної для цієї категорії студентів "смуги забування"; та отриманих студентами з незадовільною успішністю, які повинні бути або відрахованими або залишеними на повторний курс з прив'язкою до характерної для цієї категорії студентів "смуги забування". Системно трансформована математична модель реалізована у відносному часі та містить три основні параметри, один з яких характеризує швидкість забування студентом отриманої на лекції інформації, другий характеризує синергетичну складову, яка сповільнює процес забування, а третій характеризує ту складову отриманої інформації, яка залишається в пам'яті студента назавжди. На основі критерію найменших квадратів розроблено спосіб ідентифікації системно трансформованої математичної моделі процесу забування знань, отриманих на лекції студентами вищеперерахованих категорій, реалізований з використанням обчислювальних структур, прив'язаних до відповідних "смуг забування", за допомогою яких реалізується ітераційний спосіб отримання оптимальних оцінок параметрів цієї моделі. | |||
| 18. |
Семенова О. О. Прогнозування втрат у системах стільникового зв'язку за допомогою нейронних мереж [Електронний ресурс] / О. О. Семенова, О. О. Войцеховська // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2020. - № 3. - С. 96-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2020_3_15 Розглянуто метод прогнозування втрат потужності при поширенні сигналу системи стільникового зв'язку. Нове століття характеризується швидким впровадженням систем стільникового зв'язку у всі сфери життя людини. Шляхи проходження сигналу системи стільникового зв'язку від передавача до приймача можуть бути різними: від лінії прямої видимості до щільно забудованої місцевості. На відміну від проводового зв'язку з постійними параметрами, радіоканали безпровідного зв'язку мають випадкові параметри, які складно аналізуються. Саме тому моделювання радіолінії є найскладнішою задачею в процесі проектування систем стільникового зв'язку. Більшість систем стільникового зв'язку працюють в містах, де немає прямої видимості між антенами базових і мобільних станцій. Крім того, наявність високих будівель призводить до великих дифракційних втрат. Також, інтерференція радіохвиль через багаторазове перевідбиття від різних об'єктів викликає суттєву зміну рівня сигналу. Однією з перспективних галузей сучасної техніки є штучні нейронні мережі. Важливою властивістю нейронних мереж є паралельне оброблення інформації великою кількістю нейронів одночасно. Типовими задачами, які можна розв'язати за допомогою нейронних мереж є: керування, кодування та декодування інформації, класифікація, прогнозування, автоматизація процесу ухвалення рішень, розпізнавання образів тощо. Нейронні мережі застосовуються у телекомунікаційних системах для розв'язання таких задач: керування трафіком, розподіл каналів, комутація, адаптивна маршрутизація. Запропоновано використовувати нейронну мережу для підвищення точності визначення втрат потужності при поширенні сигналу системи стільникового зв'язку. Після створення програмного або апаратного рішення нейронної мережі необхідно створити математичну модель мережі та виконати її навчання. Нейронна мережа є багатошаровим перцептроном, схему якого запропоновано у статті. Обгрунтовано кількість нейронів у всіх шарах персептрона. Описано роботу багатошарового перцептрона. | |||
| 19. | 
Макаренко С. С. Маніпуляції як умова впливу соціальної реклами на особистість студента [Електронний ресурс] / С. С. Макаренко, О. В. Войцеховська // Вісник Національного університету оборони України. - 2020. - Вип. 1. - С. 121-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2020_1_18 | |||
| 20. |
Семенова О. О. Застосування нейронної мережі у процедурі вертикального хендоверу [Електронний ресурс] / О. О. Семенова, А. О. Семенов, О. О. Войцеховська // Інформаційні технології та комп'ютерна інженерія. - 2020. - № 3. - С. 14-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Itki_2020_3_4 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |