Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (12) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Волосовський П$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Волосовський П. Р. Репродуктивне здоров’я подружніх пар з позаматковою вагітністю в анамнезі [Електронний ресурс] / П. Р. Волосовський // Здоровье женщины. - 2014. - № 6. - С. 130-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_6_31 | ||
| 2. | 
Волосовський П. Р. Репродуктивне здоров’я подружніх пар з позаматковою вагітністю в анамнезі [Електронний ресурс] / П. Р. Волосовський // Сімейна медицина. - 2014. - № 4. - С. 130-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_4_33 | ||
| 3. |
Волосовський П. Р. Особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі [Електронний ресурс] / П. Р. Волосовський // Здоровье женщины. - 2016. - № 7. - С. 91-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_7_18 Мета дослідження - вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок із позаматковою вагітністю (ПВ) в анамнезі. Проведено клініко-функціональне та лабораторне обстеження 50 пацієнток, які завагітнили після ПВ, причому 25 - самостійно і 25 - унаслідок використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Контрольну групу склали 30 акушерськи і соматично здорових першороділей, розроджених через природні пологові шляхи. Вагітність і пологи у жінок, що перенесли ПВ, є досить актуальним науковим завданням. У цьому випадку у вагітних цієї групи, особливо після застосування ДРТ, розвивається плацентарна дисфункція поєднаного генезу (порушення мікроциркуляції, ендокринна недостатність і високий рівень мікробного обсіменіння), основні ехографічні прояви якої починаються з 18 - 20 тиж і прогресивно наростають аж до розродження. Високий рівень акушерської та перинатальної патології зумовлений, першою чергою, порушеннями в системі мати - плацента - плід, що є причиною високої частоти абдомінального розродження. | ||
| 4. |
Остафійчук С. О. Оцінювання ефективності терапії хронічного тазового болю у жінок з варикозним розширенням вен малого таза [Електронний ресурс] / С. О. Остафійчук, Н. І. Геник, Н. В. Дрогомирецька, П. Р. Волосовський // Здоровье женщины. - 2016. - № 8. - С. 90-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_8_19 Мета дослідження - оцінювання ефективності медикаментозної терапії хронічного тазового болю (ХТБ) у жінок із варикозним розширенням вен малого таза (ВРВМТ). Проведено обстеження 62 жінок репродуктивного віку з ХТБ на тлі ВРВМТ. Пацієнтки одержували діосмінвмісний флеботропний препарат нормовен (ПАТ "Київський вітамінний завод") по 500 мг 2 рази на день у безперервному режимі per os курсами 14 днів кожного місяця протягом 6 міс. Для попередження рецидиву больового синдрому 30 жінок профілактично вживали препарат нормовен у наведеній дозі через 3 міс після завершення основного курсу з повтором через 3 міс; 32 пацієнтки знаходилися під динамічним спостереженням без одержання профілактичного лікування. У групу порівняння увійшли 30 здорових жінок. Усім жінкам проводили клініко-лабораторне обстеження, УЗД і доплерометрію для визначення внутрішнього діаметра яєчникових, маткових, аркуатних і внутрішніх клубових вен (см) і пікової систолічної швидкості кровотоку у маткових венах (см/с). Больовий синдром оцінено за шкалами для оцінювання болю (Pain Assessment Scales). Одержаний цифровий матеріал оброблено статистично з використанням програм Microsoft Excel 2000 та Statistica 5.11. Установлено, що більшість жінок із ХТБ змушені обмежувати свою повсякденну діяльність, у половини спостерігається порушення сну, майже половина пригнічені, у 79,0 % відзначається емоційна лабільність з частою зміною настрою, а третина жінок схильні до депресії. Більшість жінок (82,2 %) відчували стискаючий, ниючий і м'який характер болю помірної інтенсивності. Після шестимісячного курсу лікування нормовеном у 67,7 % жінок було досягнуто повну редукцію болю, у більшості жінок відзначено покращання сну, настрою та нормалізації повсякденної діяльності. У третини пацієнток залишався періодичний ниючий біль легкої інтенсивності. Відбулося достовірне зниження інтенсивності болю, що за ВАШ склало 1,50 +- 1,3 бала. Періодичне призначення профілактичних курсів венотоніку надали можливість попередити рецидив застійного тазового синдрому та тазового болю у 90,0 % пацієнток. | ||
| 5. | 
Остафійчук С. О. Деякі практичні аспекти менеджменту пацієнток з хронічним тазовим болем [Електронний ресурс] / С. О. Остафійчук, П. Р. Волосовський, П. М. Прудніков, Н. І. Геник // Art of medicine. - 2022. - № 1. - С. 79-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2022_1_16 | ||
| 6. | 
Остафійчук С. О. Асоціація надмірного блювання вагітних з ризиком розвитку малого для гестаційного віку плода [Електронний ресурс] / С. О. Остафійчук, П. Р. Волосовський, П. М. Прудніков, Н. І. Геник, О. М. Макарчук // Медичні перспективи. - 2022. - Т. 27, № 3. - С. 84-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2022_27_3_15 Мета дослідження - вивчити асоціацію надмірного блювання вагітних з ризиком розвитку малого для гестаційного віку (МГВ) плода. Обстежено 327 вагітних жінок. Основна група включала 218 жінок з надмірним блюванням вагітних, які були розподілені на дві групи: 140 пацієнток, які вперше були госпіталізовані з блюванням вагітних у першому триместрі (до 12 тижнів вагітності) та 78 - які вперше були госпіталізовані з блюванням вагітних у другому триместрі (12 - 21 тиждень вагітності). Контролем слугували 109 вагітних без блювоти. Діагноз МГВ плода встановлювали на основі стандартної ультразвукової фетометрії на апараті ALOKA SSD-1700. Визначення сироваткового рівня хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) проводили в терміни 15 - 20 тижнів та оцінювали як MoM. Статистичний аналіз проводили на основі пакета статистичного аналізу Statistica 10 (Serial Number: STA999K347150-W) та MEDCALC. В основній групі частота розвитку МГВ плода була в 3,4 раза частіше порівняно з вагітними контрольної групи (9,6 % проти 2,8 %, p << 0,05; OR = 3,77; 95 % CІ : 1,10 - 12,92). Установлено, що виникнення надмірного блювання в першому триместрі не впливає на відхилення плодових вагових девіацій (p >> 0,05). Однак при надмірному блюванні вагітних у другому триместрі ризик розвитку МГВ плода зростає (OR = 6,42; 95 % CІ : 1,75 - 23,62; p << 0,01) порівняно з контролем. У вагітних з <$E roman ХГЛ~symbol У~2,5> МоМ у 3,0 рази частіше діагностовано МГВ плода, ніж при ХГЛ << 2,5 МоМ (75,0 % проти 25,0 %, p << 0,001; OR = 9,00; 95 % CІ : 1,42 - 57,12) і у 2,3 раза порівняно з розвитком нормовагового плода (75,0 % проти 33,3 %, p << 0,001; OR = 6,00; 95 % CІ : 1,47 - 24,4). Висновки: надмірне блювання вагітних у другому триместрі та зростання ХГЛ (<$E symbol У~2,5> МоМ) у другому триместрі слід вважати маркерами плацентарної дисфункції та підвищеним ризиком розвитку МГВ плода. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |