Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (5)Журнали та продовжувані видання (3)Автореферати дисертацій (5)Реферативна база даних (41)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Воронич-Семченко Н$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 30
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Кривенький Т. П. 
Особливості інтеграції навчального процесу, які спрямовані на підвищення фахової підготовки студентів-стоматологів у ДВНЗ "Івано-франківський національний медичний університет” [Електронний ресурс] / Т. П. Кривенький, Р. М. Назарук, О. І. Тучак, Н. М. Воронич-Семченко // Медична освіта. - 2014. - № 1. - С. 48-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2014_1_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 464.832 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Багрій М. М. 
Інтеграція навчального процесу у вищих медичних закладах [Електронний ресурс] / М. М. Багрій, Н. М. Воронич-Семченко, О. Г. Попадинець, А. С. Дмитренко, Н. М. Грибінчак // Вісник проблем біології і медицини. - 2010. - Вип. 3. - С. 209-211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2010_3_45
Попередній перегляд:   Завантажити - 139.283 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Гуранич Т. В. 
Структурні зміни міокарда та печінки у щурів із гіпофункцією щитоподібної залози на тлі комбінованого дефіциту йоду та міді 6-10 [Електронний ресурс] / Т. В. Гуранич, М. М. Багрій, Н. М. Воронич-Семченко. // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2014. - Вип. 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2014_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 574.407 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Николишин Л. В  
Структурно-функціональні особливості гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи у тварин із дефіцитом йоду та селену [Електронний ресурс] / Л. В Николишин, М. М Багрій, О. Г Попадинець, Н. М. Воронич-Семченко // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2014. - Вип. 1. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2014_1_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 557.232 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Гуранич Т. В. 
Вплив комбінованого дефіциту йоду та міді на структурно-функціональні особливості гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи [Електронний ресурс] / Т. В. Гуранич, М. М. Багрій, Н. М. Воронич-Семченко // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 4(1). - С. 88-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_4(1)__21
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.699 Mb    Зміст випуску     Цитування
6.

Воронич-Семченко Н. М. 
Особливості викладання фізіології на факультеті підготовки іноземних громадян в умовах модернізації медичної освіти [Електронний ресурс] / Н. М. Воронич-Семченко, І. І. Дубковецька, Ю. В. Бортник // Медична освіта. - 2014. - № 3. - С. 31-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2014_3_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 409.587 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Николишин Л. В. 
Порівняльний аналіз змін показників системи метаболізму оксиду азоту, структурних порушень у міокарді та печінці щурів із гіпотиреоїдною дисфункцією на тлі йодної депривації та комбінованого дефіциту йоду й селену [Електронний ресурс] / Л. В. Николишин, Н. М. Воронич-Семченко, М. М. Багрій // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 4(3). - С. 160-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_4(3)__34
Попередній перегляд:   Завантажити - 132.385 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Тучак О. І. 
Метаболічні та морфофункціональні зміни в структурах головного мозку і щитоподібної залози при експериментальному гіпотиреозі та за умов корекції [Електронний ресурс] / О. І. Тучак, М. М. Багрій, Н. М. Воронич-Семченко // Медична хімія. - 2011. - Т. 13, № 2. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2011_13_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 365.025 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Воронич-Семченко Н. М. 
Зміни процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків, антиоксидантного захисту у щурів із гіпофункцією щитоподібної залози на тлі дефіциту йоду й міді [Електронний ресурс] / Н. М. Воронич-Семченко, Т. В. Гуранич // Фізіологічний журнал. - 2014. - Т. 60, № 4. - С. 30-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2014_60_4_6
В експериментах на щурах із гіпофункцією щитоподібної залози на тлі монодефіциту йоду (ГЩЗI) та комбінованого дефіциту йоду та міді (ГЩЗI+Cu) вивчено тиреоїдний статус, баланс міді, співвідношення процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), білків (ПОБ), антиоксидантого захисту (АОЗ). Установлено, що комбінований дефіцит мікроелементів супроводжується перерозподілом вмісту міді між різними тканинами (збільшення в еритроцитарній масі та головному мозку, зменшення у міокарді), суттєвими змінами показників гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної осі, киснезалежного метаболізму, протирадикального захисту, потенціюючи негативний вплив на організм кожного із них. З'ясовано, що ГЩЗI+Cu зумовлює пригнічення киснезалежних процесів, про що свідчить зменшення вмісту дієнових кон'югатів (ДК) на 69,70 % у щитоподібній залозі, продуктів, що реагують на тіобарбітурову кислоту (ТБК-РП) на 47,72 % у проміжному мозку, продуктів окиснювальної модифікації білків на 37,10 - 98,98 % у проміжному мозку, щитоподібній залозі та печінці на тлі вибіркової активації пероксидації у сироватці крові (зростання ТБК-РП у 7,11 разу) та у міокарді (збільшення ДК на 48,15 %, продуктів окиснювальної модифікації білків - у 2,64 разу) щодо аналогічних показників у інтактних тварин. Одержані результати (маніфестація процесів ПОЛ, ПОБ, зменшення вмісту міді у міокарді дослідних тварин) надають змогу припустити вагому роль мікроелементного дисбалансу та метаболічних механізмів у патогенезі кардіологічної патології за умов тиреоїдної дисфункції. Розвиток ГЩЗI+Cu виснажує ресурси АОЗ: знижується активність каталази (на 47,05 %), супероксиддисмутази (на 33,13 %) та насиченість трансферину залізом (на 56,76 %) щодо контролю. Тривалі порушення антиокиснювального захисту можуть стати причиною потенціювання кисеньзалежних процесів і розвитку патологічних змін з боку окремих фізіологічних систем організму.
Попередній перегляд:   Завантажити - 295.136 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Воронич-Семченко Н. М. 
Інноваційні методи в організації самостійної роботи студентів стоматологічного факультету [Електронний ресурс] / Н. М. Воронич-Семченко, Т. В. Гуранич, Т. П. Кривенький, С. П. Гуранич // Вісник проблем біології і медицини. - 2016. - Вип. 4(2). - С. 134-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2016_4(2)__26
Попередній перегляд:   Завантажити - 101.451 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Бортник Ю. В. 
Вплив мікроелементного дисбалансу на показники протирадикального захисту у тварин із гіпотиреоїдною дисфункцією [Електронний ресурс] / Ю. В. Бортник, Л. В. Николишин, Т. В. Гуранич, Г. М. Ерстенюк, Н. М. Воронич-Семченко // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 4. - С. 122-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_4_43
Мета дослідження - оцінити антиоксидантний статус тварин із гіпотиреоїдною дисфункцією на тлі мікроелементного дисбалансу. Дослідження проведено на 120 нелінійних статевозрілих щурах-самцях масою 100 - 180 г. Тварин було розподілено на чотири дослідні групи: щури із гіпотиреоїдною дисфункцією на тлі дефіциту йоду (n = 30); щури із гіпотиреоїдною дисфункцією за умов комбінованого дефіциту йоду та заліза (n = 30), селену (n = 30), міді (n = 30). Гіпотиреоїдну дисфункцію модельовано шляхом додавання до питної води тиреостатичного препарату мерказолілу (7,5 мг/100 г маси тіла). Для обмеження поступлення йоду щурів усіх дослідних груп впродовж дослідження утримували на йододефіцитній дієті. Залізодефіцитний стан викликали завдяки щоденному внутрішньо-очеревинному введенню хелатора дефероксаміну у дозі 20 мг/100 г маси тіла протягом 15-ти днів. Дефіцит селену відтворено шляхом використання напівсинтетичного збалансованого раціону із натуральних інгредієнтів, розробленого інститутом харчування РАМН. Дефіцит міді змодельовано шляхом щоденного додавання до питної води d-пеніциламіну у дозі 100 мг/100 г маси тіла протягом 21-го дня. Контрольну групу складали 30 інтактних тварин. Систему антиоксидантного захисту характеризовано за активністю ферментів: каталази, супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР), церулоплазміну, насиченістю трансферину залізом сироватки крові. За результатами проведених досліджень можна стверджувати, що розвиток ГД супроводжується пригніченням активності більшості вивчених антиоксидантних ензимів на тлі вибіркової активації окремих з них (збільшення активності ГП, ГР у тварин з комбінованим дефіцитом йоду та заліза, зростання активності каталази у щурів на тлі йодної та селенової депривації, півидщення активності ГР за умови обмеженого поступлення йоду та міді до організму дослідних тварин). Необхідно акцентувати, що комбінований дефіцит мікроелементів супроводжується більш суттєвими змінами антиоксидантного статусу з чіткою тенденцією до виснаження протирадикального резерву.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.07 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Гуранич Т. В. 
Особливості структурно-функціональної організації щитоподібної залози щурів із мікроелементозами [Електронний ресурс] / Т. В. Гуранич, Ю. В. Бортник, Л. В. Николишин, Н. М. Воронич-Семченко, М. М. Багрій // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 3(1). - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_3(1)__28
Вивчено вплив комбінованого дефіциту йоду та міді, селену, заліза на структурно-функціональні особливості щитоподібної залози (ЩЗ). Для досягнення мети щурів усіх дослідних груп утримували на йододефіцитній дієті впродовж 45 днів, із них з 1-го по 15-й день тварини одержували з питною водою мерказоліл. Дефіцит міді відтворювали шляхом щоденного додавання до питної води d-пеніциламіну (купреніл, 10 мг/100 г маси тіла, 21 день). Селенодефіцит моделювали шляхом додавання до базової дієти збалансованого селенодефіцитного раціону впродовж 45-ти днів. Залізодефіцитний стан викликали завдяки щоденному внутрішньоочеревинному введенню хелатора дефероксаміну (десферал, 20мг/100г, 15 днів). У результаті експерименту встановлено, що гіпофункція ЩЗ на тлі йододефіциту зумовлює зниження синтезу тиреоїдних гормонів щодо контролю. За таких умов фолікули ЩЗ різнокаліберні, часто деформовані, перерозтягнені колоїдом, площа колоїду у два рази (p<<0,01) більша за аналогічні показники у тварин контрольної групи. Гіпофункція ЩЗ на тлі комбінованого мікроелементного дисбалансу зумовлює більш виражені порушення. Так, у щурів із комбінованим дефіцитом мікроелементів виявлено зростання вмісту тиреотропного гормону у сироватці крові на 77,8 - 88,9 % (p << 0,05) та індексу fT3/fT4 на 65,0 - 90, 0% (p << 0,05), що характеризує зменшення функціональної здатності ЩЗ. Дефіцит міді, селену та заліза супроводжується достовірним збільшенням площі фолікула (на 15,7 - 26,9 %) на тлі зменшення висоти (54,6 - 55,05 %) та площі фолікулярного епітелію (33,4 - 48,6 %), збільшення щільності колоїду (на 8,2 - 13,8 %) та збільшення індексу його накопичення (у 1,8 - 2,5 раза) щодо даних у тварин на тлі ізольованого йододефіциту. Таким чином, комбінований дефіцит мікроелементів зумовлює більш суттєві структурно-функціональні зміни ЩЗ, ніж монодефіцит йоду.
Попередній перегляд:   Завантажити - 827.7 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Гуранич С. П. 
Прооксидантно-антиоксидантний статус пульпи зубів та слизової оболонки ротової порожнини щурів із експериментальним йододефіцитом та інсулінорезистентністю [Електронний ресурс] / С. П. Гуранич, Н. М. Воронич-Семченко, Т. В. Гуранич // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2017. - № 2. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2017_2_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 217.893 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Шаламай У. П. 
Вплив легкого йододефіциту та латентного залізодефіциту на тип реакції серцево-судинної системи дітей на фізичне навантаження [Електронний ресурс] / У. П. Шаламай, Н. М. Воронич-Семченко // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2017. - № 2. - С. 133-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2017_2_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 199.004 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Шаламай У. П. 
Динаміка показників варіабельності серцевого ритму у дітей шкільного віку із латентним залізодефіцитом та легким йододефіцитом [Електронний ресурс] / У. П. Шаламай, Б. М. Павликівська, Н. М. Воронич-Семченко // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 2(2). - С. 115-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2017_21_2(2)__30
Наведено результати досліджень показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) у дітей віком 6 - 11 років із латентним залізодефіцитом, легким йододефіцитом, за умов їх поєднання, та у здорових однолітків (контрольна група). Функціональний стан щитоподібної залози вивчали шляхом визначення в сироватці крові вмісту тиреоїдних гормонів: вільних T3 і T4, тиреотропного гормону аденогіпофіза, забезпечення організму йодом і екскрецію мікроелемента із сечею, обчислення медіани йодурії. Для з'ясування обміну заліза визначали вміст гемоглобіну в капілярній крові, рівень сироваткового заліза та сироваткового феритину, залізозв'язувальну здатність сироватки. Установлено розвиток субклінічного гіпотиреозу в дівчаток та хлопчиків із монодефіцитом йоду, комбінованим йодо- та залізодефіцитом. У здорових дітей виявлено збалансований вплив симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи. У дітей із легким йододефіцитом (особливо у дівчаток) спостерігали посилення парасимпатичних впливів щодо контролю. У школярів із латентним залізодефіцитом встановлено гіперсимпатикотонічну вегетативну реакцію, різний ступінь реакції у разі зміни положення тіла. За умов комбінованого йодо- та залізодефіциту виявлено суттєве звуження діапазону адаптаційних можливостей організму, виснаження регуляторних впливів АНС, переважання парасимпатичного тонусу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 299.468 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Воронич-Семченко Н. М. 
Зміни вмісту макро- та мікроелементів у зубах та альвеолярних відростках щурів із набутою інсулінорезистентністю [Електронний ресурс] / Н. М. Воронич-Семченко, Т. В. Гуранич, С. П. Гуранич // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 3(2). - С. 24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_3(2)__17
Попередній перегляд:   Завантажити - 507.7 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Николишин Л. В. 
Аналіз показників NO-синтазної системи міокарда та печинки щурів із гіпотиреоїдною дисфункцією [Електронний ресурс] / Л. В. Николишин, Н. М. Воронич-Семченко, Т. В. Гуранич, Н. С. Сторожук, В. А. Семченко // Art of medicine. - 2017. - № 3. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2017_3_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 628.703 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Шаламай У. П. 
Показники фізичного розвитку школярів із латентним залізодефіцитом та легким ступенем йододефіциту [Електронний ресурс] / У. П. Шаламай, Н. М. Воронич-Семченко, В. Г. Міщук // Art of medicine. - 2017. - № 4. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2017_4_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.009 Mb    Зміст випуску     Цитування
19.

Лучко І. М. 
Стан ендотелію ендокарду щурів при емоційно-больовому стресі, ускладненому гіперхолестеринемією, та за умов фармакологічної корекції [Електронний ресурс] / І. М. Лучко, Н. М. Воронич-Семченко, О. О. Шляховенко, О. І. Тучак, Т. В. Гуранич // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 1. - С. 51-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_1_17
Мета роботи - вивчення стану ендотелію ендокарду лівого шлуночка щурів (за кількістю злущених клітин та вільних жирних кислот) у разі емоційно-больового стресу, ускладненого гіперхолестеринемією, та за умов фармакологічної ерекції. Для відтворення стресу використовувалася електроімпульсна модель. Аліментарну гіперхолестеринемію моделювали, утримуючи тварин на атерогенній дієті. З метою корекції тваринам вводили наступні фармакологічні препарати: beta-адреноблокатор пропранолол, alpha-адреноблокатор фентоламін, блокатор Ca<^>2+-каналів фіноптин, антиоксидант простенон і блокатор циклооксигеназ індометацин. Стан ендотелію ендокарду вивчали за допомогою світлооптичної мікроскопії, аналізуючи мазки-відбитки з макропрепаратів шлуночків. Вміст вільних жирних кислот визначали за радіохімічним методом. Показано, що найбільш виражену цитопротекторну дію по відношенню до ендотелію ендокарду у разі емоційно-больового стресу мають пропранолол і фіноптин, і, значно меншою мірою, такий ефект виявляють фентоламін та простенон. Гіперхолестеринемія у разі стресу суттєво обмежує захисну дію згаданих препаратів. Одержані результати та їх аналіз надають змогу заключити, що у патогенезі структурних і окремих біохімічних змін ендотеліоцитів ендокарду та розвитку ендотеліальної дисфункції за умов емоційного стресу, а також у разі його поєднання з гіперхолестеринемією важливою ланкою є токсична дія катехоламінів, які впливають на функціональні системи організму переважно через beta-адренорецептори (з участю іонів Ca<^>2+), меншою мірою - через alpha-адренорецептори.
Попередній перегляд:   Завантажити - 389.909 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Воронич-Семченко Н. М. 
Зміни когнітивних функцій школярів за умов йодо-дефіциту [Електронний ресурс] / Н. М. Воронич-Семченко, С. В. Варунків, В. А. Семченко, В. О. Воронич // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 2. - С. 10-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_2_4
Проведено клініко-фізіологічне обстеження 38-ми дітей ендемічного регіону віком від 8-ми до 17-ти років, яким було діагностовано латентний гіпотиреоз (основна група), та 176-ти практично здорових однолітків інтактного регіону (контрольна група). Для визначення функціонального стану щитоподібної залози у сироватці крові визначали вміст загального трийодтироніну (T3), загального та вільного тироксину (T4, fT4), тиреотропного гормону (ТТГ) аденогіпофізу, а також досліджували концентрацію йоду в сечі. Когнітивні функції характеризували за показниками уваги у результаті проведення коректурної проби та темпом сенсомоторних реакцій, який оцінювали за допомогою модифікованих таблиць Шульте. Виявлено, що у всіх дітей із латентним гіпотиреозом незалежно від віку знижений коефіцієнт точності виконуваної роботи, стійкість уваги зростає поступово, рано розвивається втома, а швидкість аналізу інформації достовірно знижується уже на 5-ту хв тестування щодо аналогічних даних у здорових однолітків. Діти контрольної групи під час тестування допускали менше помилок, темп виконання роботи у них протягом 5-й хв залишався стабільно високим. Встановлено наявність кореляційного зв'язку між показниками коректурної проби, сенсомоторних реакцій та даними тиреоїдного статусу школярів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 389.594 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського