Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Книжкові видання та компакт-диски (2)

Реферативна база даних (23)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Галкін М$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 18 Представлено документи з 1 до 18
1.	Галкін М. Динаміка формування біоплівки Pseudomonas aeruginosa PA01 за наявності вісмутового комплексу мезо-тетра(4-n-метил-піридил)порфірину [Електронний ресурс] / М. Галкін // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 71. - С. 206-214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_71_22 Для дослідження динаміки формування біоплівок протягом перших годин інкубації їх одержували на покривних скельцях розміром <$E24~times~24> мм, переносили у пластикові стерильні чашки Петрі діаметром 35 мм, які містили по 2 мл середовища Гіса з клітинами P. aeruginosa (103 КУО/мл) та вісмутового комплексу мезо-тетра(4-N-метилпіридил)порфірину (Bi<^>3+-ТПП) у концентрації 0,4 та 40 мкМ. Чашки зі скельцями інкубували від 15 хв до 4 год при 37<$E symbol Р>C. Після інкубації скельця відмивали від неприкріплених клітин фізіологічним розчином і фіксували 96 % спиртом 10 хв. Після фіксації зразки забарвлювали водним розчином кристалічного фіолетового упродовж 5 хв. Після висушування скельця мікроскопіювали з використанням мікроскопа Primo Star PC, Carl Zeiss при збільшені x900 та фотографували з використанням камери Olympus DCM (3,0 M pixels). Для вивчення динаміки формування біоплівки з першої до сьомої доби її отримували у 48-лункових полістиролових плоскодонних планшетах "Nunclon" після передінкубації клітин за внесення Bi<^>3+-ТПП у концентрації 0,4; 40 та 80 мкМ. Одержані результати свідчать про те, що Bi<^>3+-ТПП за усіх досліджених концентрацій значно порушує динаміку формування біоплівки. У ході дослідження динаміки формування біоплівки у перші години інкубації було виявлено, що Bi<^>3+-ТПП затримує формування мікроколоній біоплівки. Bi<^>3+-ТПП також виявив здатність затримувати розвиток біоплівки в інтервалі часу від першої до сьомої доби. За усіх використаних концентрацій Bi<^>3+-ТПП розвиток біоплівки практично припинявся на третю добу. Попередній перегляд: Завантажити - 1.057 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
2.	Галкін М. Б. Матрикс біоплівки – хімічний склад, структура, властивості [Електронний ресурс] / М. Б. Галкін, В. О. Іваниця, Б. М. Галкін, Т. О. Філіпова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2016. - № 4. - С. 6-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2016_4_3 Попередній перегляд: Завантажити - 509.545 Kb Зміст випуску Цитування
3.	Галкін М. Б. Утворення біоплівки та рухливість бактерій Pseudomonas aeruginosa з різними рівнями вмісту циклічного дигуанозинмонофосфату [Електронний ресурс] / М. Б. Галкін, А. С. Семенець, М. О. Фіногенова, Б. М. Галкін, Т. О. Філіпова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2017. - № 2. - С. 40-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2017_2_5 Мета роботи - встановлення особливостей утворення біоплівки штамами Pseudomonas aeruginosa з різними рівнями вмісту циклічного дигуанозинмонофосфату(цикло-ди-ГМФ) та переміщення їх клітин шляхом плавання, роїння і смикання. У дослідженні були використані штам дикого типу P. aeruginosa PA01 і штами P. aeruginosa з низьким (PAO1 pJN2133) та підвищеним (PA01 <$EDELTA>wspF1) рівнями цикло-ди-ГМФ. Культивування проводили в 24-лункових плоскодонних планшетах Nuclon у середовищі LB за <$E37~symbol Р roman C> впродовж 24 год. Кількість планктонних клітин оцінювали спектрофотометрично, масу біоплівки - за методом забарвлення кристалічним фіолетовим. Рухливість клітин визначали на чашках Петрі з використанням середовищ з різним вмістом агару: плавання 0,3 %, роїння 0,6 % та смикання 1,5 %. Структуру біоплівок оцінювали за допомогою світлової та лазерної конфокальної мікроскопії. Встановлено, що P. aeruginosa PA01 pJN2133 у порівнянні з P. aeruginosa PA01 і PA01 <$EDELTA>wspF1 утворює біоплівку з порушеною структурою, маса якої знижена у 3,7 і 5 разів, відповідно. У той же час, кількість планктонних клітин над біоплівкою P. aeruginosa PA01 pJN2133 була вищою ніж у двох інших штамів. За морфологією біоплівки штамів P. aeruginosa PA01 і PA01 <$EDELTA>wspF1 виявилися подібними: містили 3D структури, які у разі штаму дикого типу були за розміром більшими і чітко відокремленими одна від одної. Біоплівка P. aeruginosa PA01 pJN2133 рівномірно покривала поверхню, була дуже тонкою і не містила тривимірних компонентів. Встановлено, що найбільш рухливими під час здійсненя усіх типів переміщення по поверхні є клітини штаму P. aeruginosa PA01 pJN2133. Штами P. aeruginosa PA01 і PA01 <$EDELTA>wspF1 мали однакову активність під час переміщення шляхом плавання і смикання, але різнилися за здатністю до роїння - у P. aeruginosa PA01 <$EDELTA>wspF1 цей процес блокований. Діаметр зони розповсюдження клітин P. aeruginosa PA01 pJN2133 шляхом роїння становив 62 мм - в 1,4 разу перевищував показник P. aeruginosa PA01 - 43 мм. Морфологія зон роїння цих штамів суттєво різнилася за низкою ознак. Висновки: низький внутрішньоклітинний вміст цикло-ди-ГМФ перешкоджає утворенню повноцінної біоплівки і сприяє планктонному способу існування P. aeruginosa PA01 pJN2133 та активному переміщенню клітин різними поверхнями. Підвищений рівень цикло-ди-ГМФ забезпечує формування біоплівки з більшою у порівнянні з контрольним штамом масою, і гальмує процес роїння у P. aeruginosa PA01 <$EDELTA>wspF1. Попередній перегляд: Завантажити - 736.604 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
4.	Сокол Д. В. Прикріплення та реакції хемотаксису фітопатогена Rhizobium radiobacter у присутності Lactobacillus plantarum, виділених з рослинних поверхонь [Електронний ресурс] / Д. В. Сокол, Д. Б. Мельникович, Ю. В. Кононюк, Н. В. Ліманська, М. Б. Галкін // Вісник Одеського національного університету. Серія : Біологія. - 2017. - Т. 22, Вип. 1. - С. 89-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_biol_2017_22_1_9 Запропоновано прості методики визначення здатності бактерій-антагоністів Lactobacillus plantarum пригнічувати збудника бактеріального раку Rhizobium radiobacter на рівні хемотаксису до рослинних тканин і прикріплення. У відповідь на присутність екстракту певної тест-рослини клітини R. radiobacter утворювали дифузійну або грибоподібну біоплівку. Вперше виявлено, що R. radiobacter і L. plantarum можуть утворювати змішані біоплівки. Попередній перегляд: Завантажити - 2.522 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
5.	Семенець А. С. Вплив антибіотиків на біоплівки штамів Pseudomonas aeruginosa з різним рівнем вмісту циклічного дигуанозинмонофосфату [Електронний ресурс] / А. С. Семенець, М. Б. Галкін, Б. М. Галкін, Т. О. Філіпова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2017. - № 3. - С. 33-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2017_3_5 Мета роботи - встановлення впливу антибіотиків на процес утворення та зрілу біоплівку штамів P. aeruginosa з різними рівнями вмісту циклічного дигуанозинмонофосфату (цикло-ди-ГМФ). Як тест-мікроорганізми використовували штами P. aeruginosa PA01, P. aeruginosa PA01 wspF (підвищений вміст цикло-ди-ГМФ) і P. aeruginosa PA01 pJN2133 (знижений вміст цикло-ди-ГМФ). Культивування проводили у пробірках у разі визначення мінімальних інгібувальних концентрацій (МІК) антибіотиків або у 96-лункових плоскодонних планшетах Nuclon у середовищі LB за <$E37~symbol Р roman C> впродовж 24 год під час дослідження утворення біоплівки. Для оцінки впливу досліджуваних антибіотиків на зрілу біоплівку їх додавали в лунки через добу після початку інкубації, видаляючи попередньо планктонні клітини. Кількість планктонних клітин оцінювали спектрофотометрично, масу біоплівки - за методом забарвлення кристалічним фіолетовим. Після попередньої оцінки чутливості штамів до широкого спектру антибіотиків за диско-дифузійним методом Кірбі - Бауера для вивчення було відібрано стрептоміцин, ципрофлоксацин та цефепім, чутливими до яких виявилися усі досліджувані штами. Мінімальні інгібувальні концентрації ципрофлоксацину і стрептоміцину були однаковими для усіх штамів P. aeruginosa і становили 0,15 та 10 мкг/мл, відповідно. Більш чутливим до цефепіму виявився штам P. aeruginosa PA01 pJN2133 (МІК 12,5 мкг/мл). МІК цього антибіотику для двох інших штамів становила 20 мкг/мл. За додавання антибіотиків на початку культивування усі вони ефективно знижували кількість планктонних клітин (на 70 - 90 %) і масу біоплівок (на 40 - 70 %). При цьому не було встановлено відмінностей між штамами з різнім вмістом цикло-ди-ГМФ. За впливу на зрілу біоплівку ципрофлоксацин пригнічував утворення клітин персистерів, але знижував масу біоплівки лише у P. aeruginosa PA01 pJN2133. Цефепім і стрептоміцин знижували вміст персистерів лише у концентраціях 5 і 10 мкг/мл і не чинили впливу на біоплівки. Висновки: знижений вміст цикло-ди-ГМФ у клітинах P. aeruginosa підвищує чутливість біоплівок до антимікробних препаратів. Ципрофлоксацин є найбільш перспективним антибіотиком для розробки комбінованих засобів, здатних запобігати утворенню біоплівок псевдомонадами та руйнувати їх. Попередній перегляд: Завантажити - 460.658 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
6.	Ішков Ю. В. Синтез металокомплексів водорозчинних дихінолінілпорфіринів – потенційних антимікробних агентів [Електронний ресурс] / Ю. В. Ішков, С. В. Водзінський, М. Б. Галкін, Л. Г. Кладько, О. В. Мазепа // Вісник Одеського національного університету. Хімія. - 2017. - Т. 22, Вип. 4. - С. 101-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_chem_2017_22_4_12 Попередній перегляд: Завантажити - 374.918 Kb Зміст випуску Цитування
7.	Філіпова Т. О. Визначення мутагенної активності анксіолітичних лікарських засобів гідазепаму, левани та інноваційної аналгетичної сполуки пропоксазепаму в мікропланшетному варіанті тесту Еймса [Електронний ресурс] / Т. О. Філіпова, М. Я. Головенко, М. Б. Галкін, А. С. Редер, В. Б. Ларіонов // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 1. - С. 81–87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_1_12 Проведено дослідження впливу похідних 1,4-бенздіазепіну (гідазепам, левана, пропоксазепам) у концентраціях 10, 100, 250, 500 та 1000 мкг/мл на здатність індукувати генні мутації в тесті Еймса на штамах Salmonella typhimurium ТА 98 (мутації за типом зсуву рамки зчитування) і ТА 100 (точкові мутації типу заміни пар основ). Експерименти проводили без та з використанням метаболічної активації. У межах чутливості використаного методу за усіх використаних концентрацій сполуки не впливали на ріст обох досліджуваних штамів Salmonella typhimurium. Попередній перегляд: Завантажити - 506.64 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
8.	Філіпова Т. О. Визначення мутагенних властивостей тилорону – активного фармацевтичного інгредієнту аміксину, в мікропланшетному варіанті тесту Еймса [Електронний ресурс] / Т. О. Філіпова, М. Б. Галкін, М. Я. Головенко // Мікробіологія і біотехнологія. - 2018. - № 1. - С. 6-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2018_1_3 Мета роботи - виявити можливе індукування генних мутацій за дії тилорону - активного фармацевтичного інгредієнту аміксину. Здатність тилорону викликати генні мутації оцінювали у тесті Еймса на штамах Salmonella typhimurium ТА 98 (мутації за типом зсуву рамки зчитування) і ТА 100 (точкові мутації типу заміни пар основ). Тилорон використовували у концентраціях 5, 10, 50, 100 та 250 мкг/мл. Як стандартні мутагени застосовували 2-нітрофлуорен для Salmonella typhimurium ТА 98 і азид натрію для Salmonella typhimurium ТА 100 у тестах без метаболічної активації. У тестах з метаболічною активацією як мутаген для обох штамів використовували 2-аміноантрацен. Експерименти проводили без та з використанням метаболічної активації. Використано тест-набір Muta-ChromoPlate kit, виробництва фірми Biotoxicity, Канада. Результати оцінювали за кількістю лунок з мутованими клітинами, що реєстрували за зміною забарвлення середовища з пурпурного на жовтий. Токсичність тилорону відносно досліджуваних штамів сальмонел оцінювали при тих самих концентраціях. Одержані дані показали, що за дії стандартних мутагенів відсоток лунок з мутованими клітинами дорівнював 82 - 91 %, у той час, як у негативному контролі він не перевершував 4,2 %. За дії тілорону цей показник знаходився у межах 4 - 16 % і був у 3,3 - 13,0 рази нижчим за мінімальне значення - 52 %, яке за протоколом мікропланшетного тесту є свідченням мутагенної активності. За усіх використаних концентрацій тилорон не впливав на ріст обох досліджуваних штамів Salmonella typhimurium. Висновки: Тилорон у межах використаних концентрацій не викликав генних мутацій і не чинив токсичної дії на штами S. typhimurium ТА 98 та ТА 100. Попередній перегляд: Завантажити - 367.555 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
9.	Галкін М. Б. Синтез піоціаніну Pseudomonas aeruginosa за впливу ві смутових металокомплексів порфіринів та аутоіндукторів системи quorum sensing [Електронний ресурс] / М. Б. Галкін, В. О. Iваниця // Мікробіологія і біотехнологія. - 2013. - № 1. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2013_1_5 Попередній перегляд: Завантажити - 1.515 Mb Зміст випуску Цитування
10.	Галкін М. Б. Формування біоплівки штамами Pseudomonas aeruginosa з різним рівнем внутрішньоклітинного цикло-ди-ГМФ за присутности синтетичних аналогів сигнального хінолону [Електронний ресурс] / М. Б. Галкін, С. В. Водзінський, Л. М. Стрезєва, М. А. Джура, Б. М. Галкін, Т. О. Філіпова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2018. - № 2. - С. 26-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2018_2_4 Мета роботи - дослідження формування біоплівки клітинами Pseudomonas aeruginosa з різним внутрішньоклітинним рівнем цикло-ди-ГМФ за впливу оригінальних похідних 2-гептил-3-гідрокси-4-хінолону з різною довжиною алкільного ланцюга. Клітини тест штамів інкубували у 96-лункових планшетах за присутності 20, 40 та 80 мкМ досліджуваних сполук. Сполуки були поділені на дві групи - зі зменшеною відносно PQS довжиною алкільного ланцюга та зі збільшеною відносно PQS довжиною алкільного ланцюга. Вміст планктонних клітин визначали спектрофотометрично за довжини хвилі 600 нм. Формування біоплівки оцінювали за допомогою CV-тесту (crystal violet-тесту) спектрофотометрично за довжини хвилі 592 нм. Отримані результати показали що аналоги PQS зі зменшеною довжиною алкільного ланцюга, у більшості випадків помірно знижують вміст планктонних клітин, тоді як похідні зі збільшеною довжиною алкільного ланцюга більш суттєво впливають на цей показник. PQS і його синтетичні аналоги підвищували масу біоплівок P. aeruginosa PA01 і P. aeruginosa PA01 pJN2133 на 34 -79 % та 135 - 217 %, відповідно. У разі штаму P. aeruginosa PA01 <$E DELTA>wspF1 досліджувані сполуки чинили протилежну дію - знижували масу біоплівок порівняно з контролем в 1,4 - 2 рази. Висновки: встановлено, що PQS та його похідні з різною довжиною алкільного замісника модулюють процес формування біоплівки P. aeruginosа залежно від внутрішньоклітинного вмісту цикло-ди-ГМФ: стимулюють у штамів з природним і зниженим рівнями, але пригнічують його у разі високого вмісту вторинного месенджера. Попередній перегляд: Завантажити - 567.399 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
11.	Галкін М. Б. Формування біоплівки штамами Salmonella enteritidis за присутності синтетичних аналогів 2-гептил-3-гідрокси-4-хінолону [Електронний ресурс] / М. Б. Галкін, С. В. Водзінський, М. С. Джура, Л. М. Стрезєва, Б. М. Галкін, Т. О. Філіпова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2019. - № 3. - С. 47-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2019_3_6 Мета роботи - дослідити формування біоплівки клітинами S. enteritidis за впливу оригінальних похідних 2-гептил-3-гідрокси-4-хінолону (PQS) з різною довжиною алкільного ланцюга. Клітини тест штамів інкубували у 96-лункових планшетах за присутності 20, 40 та 80 мкМ досліджуваних сполук. Сполуки були поділені на дві групи - зі скороченою та подовженою відносно PQS довжиною алкільного ланцюга. Вміст планктонних клітин визначали спектрофотометрично при довжині хвилі 600 нм. Формування біоплівки оцінювали за допомогою CV-тесту (crystal violet-тесту) спектрофотометрично при довжині хвилі 592 нм. Отримані результати показали що аналоги PQS зі скороченою довжиною алкільного ланцюга, у більшості випадків знижують вміст планктонних клітин, тоді як похідні з подовженим алкільним ланцюгом виявили тенденцію до стимулювання планктонної культури. PQS і його синтетичні аналоги зі скороченою довжиною алкільного ланцюга або не впливали, або помірно стимулювали формування біоплівки тест-штамами S. enteritidis. На противагу цьому похідні з подовженим алкільним ланцюгом достовірно знижували масу біоплівки на 50 - 70 % у порівняні з контролем. Висновок: показано, що аналоги сигнального хінолону Pseudomonas aeruginosa з подовженим алкільним ланцюгом є ефективними пригнічувачами утворення біоплівок різними штамами S. enteritidis. Попередній перегляд: Завантажити - 755.582 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
12.	Галкін М. Професійні якості актора [Електронний ресурс] / М. Галкін // Педагогічна освіта: теорія і практика. - 2019. - Вип. 26(2). - С. 48-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppo_2019_26(2)__10 Попередній перегляд: Завантажити - 144.06 Kb Зміст випуску Цитування
13.	Ліманська Н. В. Здатність Escherichia coli до прикріплення на поверхнях рослин і конкурентної адгезії з представником ендофітної мікробіоти Alcaligenes faecalis [Електронний ресурс] / Н. В. Ліманська, І. І. Маринова, Н. В. Коротаєва, А. В. Кручанова, М. Б. Галкін // Вісник Черкаського університету. Серія : Біологічні науки. - 2017. - № 2. - С. 32-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuB_2017_2_6 Попередній перегляд: Завантажити - 434.927 Kb Зміст випуску Цитування
14.	Галкін Б. М. Біосурфактанти морських мікроорганізмів: І. Структура та функції [Електронний ресурс] / Б. М. Галкін, М. О. Фіногенова, А. С. Семенець, М. Б. Галкін, Т. О. Філіпова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2021. - № 3. - С. 6-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2021_3_3 Попередній перегляд: Завантажити - 736.231 Kb Зміст випуску Цитування
15.	Фіногенова М. О. Синтез біосурфактантів бактеріями Pseudomonas aeruginosa, ізольованими з поверхні мушель мідій Чорного моря [Електронний ресурс] / М. О. Фіногенова, М. Б. Галкін, А. С. Семенець, І. В. Пріщенко, Г. С. Калєва, Б. М. Галкін, І. П. Метеліцина, Т. О. Філіпова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2021. - № 3. - С. 71-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2021_3_7 Мета роботи - встановлення здатності до синтезу поверхнево-активних сполук (ПАС) бактерій Pseudomonas aeruginosa, ізольованих із мушель чорноморських мідій. Під час досліджень було використано кілька штамів морських Pseudomonas spp, виділених із забруднених нафтовими вуглеводнями ділянок Чорного моря: P. aeruginosa M1, P. aeruginosa M4, і P. aeruginosa PA01 як референтний штам, які вирощували у суспензійних (СК) і біоплівкових культурах (БПК) у середовищах LB і Гіса. Культивування штамів P. aeruginosa проведено за 37 <^>oC протягом 120 і 168 год. Ріст планктонної культури визначено спектрофотометрично за довжини хвилі 600 нм. Масу біоплівки визначено спектрофотометрично за довжини хвилі 592 нм за допомогою CV-тесту. Наявність ПАС оцінювали у дроп-тесті. Кількісний вміст рамноліпідів визначено за кольоровою реакцією рамнози з орцином. Штами P. aeruginosa M1 і M4, виділені з поверхонь чорноморських мідій, синтезують на 25 і 66 % більше ПАР, ніж штам PA01. Усі штами в середовищі Гіса синтезовано у 10 - 20 разів менше рамноліпідів, ніж у середовищі LB. У БПК спостерігається така ж залежність синтезу біосурфактанта від складу живильного середовища, що й у СК. За інтенсивністю продукції рамноліпідів у БПК досліджувані штами можна розташувати таким чином: P. aeruginosa M4 >> P. aeruginosa M1 >> >> P. aeruginosa PA01. Встановлено, що штами P. aeruginosa, виділені з Чорного моря, є більш ефективними продуцентами рамноліпідів, ніж еталонний штам P. aeruginosa PA01; інтенсивність синтезу біосурфактантів істотно залежить від складу живильного середовища та способу вирощування. Попередній перегляд: Завантажити - 430.841 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
16.	Галкін Б. М. Біосурфактанти морських мікроорганізмів: ІІ. Потенційні можливості застосування в медицині [Електронний ресурс] / Б. М. Галкін, М. О. Фіногенова, А. С. Семенець, М. Б. Галкін, Т. О. Філіпова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2022. - № 1. - С. 6-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2022_1_3 Попередній перегляд: Завантажити - 355.112 Kb Зміст випуску Цитування
17.	Галкін Б. М. Біосурфактанти морських мікроорганізмів: ІІІ. Застосування у промислових технологіях [Електронний ресурс] / Б. М. Галкін, М. О. Фіногенова, М. Б. Галкін, А. С. Семенець, Т. О. Філіпова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2022. - № 2. - С. 6-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2022_2_3 Попередній перегляд: Завантажити - 344.587 Kb Зміст випуску Цитування
18.	Теслюк Н. І. Удосконалення процесів мікроклонального розмноження Chrysanthemum х Koreanum Hort. з використанням Bacillus megaterium ONU500 [Електронний ресурс] / Н. І. Теслюк, О. Ю. Зінченко, М. Б. Галкін, Т. О. Філіпова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2023. - № 2. - С. 17-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2023_2_4 Мета роботи - удосконалення процесів мікроклонального розмноження хризантеми в культурі in vitro з використанням бактерій штаму B. megaterium ONU500 під час постасептичної адаптації. На первинних етапах мікроклонального розмноження було протестовано дві схеми поверхневої стерилізації експлантів хризантеми з використанням фунгіцидних препаратів. Визначено вплив концентрації агару у середовищі на розвиток та ріст експлантів. На етапі адаптації до умов ex vitro здійснювали інокуляцію коренів мікроклонів бактеріями штаму B. megaterium ONU500. Встановлено найбільш ефективну схему поверхневого знезараження рослинного матеріалу з використанням розчину фунгіциду Хінозол. Визначено, що використання живильного середовища Мурасіге та Скуга (МС) з 0,4 % агару на етапі введення ініціальних експлантів хризантеми в культуру in vitro підвищувало приживлюваність на 9,3 % та прискорювало проліферацію на 1 добу. Виявлено, що інокуляція ризосфери мікроклонів хризантеми позитивно впливала на ріст адаптованих мікросаджанців, підвищуючи їх приживлюваність у грунті на 20,4 - 22,2 %, висоту надземної частини - на 1,8 - 1,9 см, середню кількість вузлів - на 2,0 - 2,2 вузли. Висновок: визначено дієвість використання фунгіцидів для обробки рослинного матеріалу хризантеми під час введення в культуру in vitro, та вплив консистенції живильного середовища на розвиток експлантів, що є новим та актуальним для підвищення ефективності мікроклонального розмноження цієї рослини. Також, вперше були здійснені експерименти з інокуляції мікроклонів хризантеми на етапі адаптації ex vitro, та показана позитивна дія такої інокуляції на морфометричні характеристики саджанців та їх приживлюваність. Надано рекомендації використовувати фунгіцид Хінозол для поверхневої стерилізації ініціальних експлантів хризантеми та проводити культивування на напіврідкому живильному середовищі МС із 0,4 % агару. На етапі постасептичної адаптації мікроклонів доцільно проводити інокуляцію коренів бактеріями штаму B. megaterium ONU500 у концентраціях 10<^>8 - 10<^>9 КУО/мл. Попередній перегляд: Завантажити - 581.447 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування

Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів

Пам`ятка користувача