Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (20) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Горда І$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Міхайленко В. М. Методологічні аспекти автоматизованої оцінки знань в умовах дистанційного, модульного навчання точним наукам [Електронний ресурс] / В. М. Міхайленко, І. О. Горда // Управління розвитком складних систем. - 2010. - Вип. 2. - С. 52-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urss_2010_2_14 | |||
| 2. | 
Горда І. І. Пролапс мітрального клапану як актуальна проблема сьогодення [Електронний ресурс] / І. І. Горда // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2010. - № 1. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2010_1_10 | |||
| 3. | 
Горда І. М. Комп’ютерне моделювання процесу механічного руху тіла засобами MS EXCEL [Електронний ресурс] / І. М. Горда, Л. О. Флегантов // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2015. - Т. 47, вип. 3. - С. 99-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2015_47_3_10 Розглянуто методику побудови і дослідження математичної моделі руху тіла, кинутого під кутом до горизонту в полі сили тяжіння та її комп’ютерну реалізацію засобами MS Excel. Ця методика дозволяє на лабораторних заняттях аналізувати процес механічного руху тіла, проводити обчислювальні експерименти, змінюючи вхідні параметри моделі: початкове та кінцеве положення тіла, геометричні розміри тіла й цілі, початкову швидкість і кут, а також прискорення сили тяжіння; досліджувати механічний рух за гіпотетичних умов. Використання методики сприяє розвитку у студентів логічного мислення, мотивації до вивчення дисципліни, зацікавленості, кращому засвоєнню основних теоретичних положень з основ математичного моделювання і споріднених дисциплін, формуванню навичок дослідницької діяльності.Рассмотрена методика построения и исследования математической модели движения тела, брошенного под углом к горизонту в поле силы тяжести, и ее компьютерная реализация средствами MS Excel. Данная методика позволяет на лабораторных занятиях анализировать процесс механического движения тела, проводить вычислительные эксперименты, меняя входные параметры модели: начальное и конечное положение тела, геометрические размеры тела и цели, начальную скорость и угол, а также ускорение силы тяжести; исследовать механическое движение в гипотетических условиях. Использование методики способствует развитию у студентов логического мышления, мотивации к изучению дисциплины, заинтересованности, лучшему усвоению основных теоретических положений по основам математического моделирования и родственных дисциплин, формированию навыков исследовательской деятельности.The mathematical model of body motion is analyzed, thrown at the angle to the horizon in a gravitational field and its computer realization with the help of MS Excel means. The recommended technique allows during laboratory work analyze mechanical body motion, carry out calculable experiments, changing the outgoing model parameters such as initial posture, location purposes, geometric dimensions of ball and basket, initial velocity and angle, and also acceleration of gravity; explore the mechanical motion in hypothetical conditions that are difficult to implement in practice. Using this technique promotes logical thinking development of students, motivation to learn the subject, interest, better learning of basic theoretical positions, skills forming of research activity. | |||
| 4. | 
Амосова К. М. Клінічна характеристика хворих із гострою декомпенсованою серцевою недостатністю, ефективність стаціонарного лікування, найближчі та віддалені наслідки в умовах реальної клінічної практики: ретроспективне одноцентрове дослідження [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, А. Б. Безродний, І. І. Горда, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, І. В. Губарь, І. В. Прудкий, О. М. Герула, П. О. Лазарев, Ю. О., Кацитадзе І. Ю., Ходаківська О. В., Богдан С. З., Солощенко А. В. Сиченко // Серце і судини. - 2015. - № 1. - С. 47-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_1_8 Мета роботи - здійснити ретроспективний аналіз клінічної характеристики хворих із гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН), госпіталізованих у кардіологічні відділення закладу практичної охорони здоров'я України за умов реальної клінічної практики, оцінити ефективність і найближчі та віддалені наслідки їх лікування. За допомогою методу суцільного ретроспективного аналізу виокремлено 216 історій хвороби пацієнтів, госпіталізованих у кардіологічні відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Київ від 1 січня до 31 грудня 2009 р. з приводу ГДСН унаслідок хронічної ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії (АГ) або дилатаційної кардіоміопатії незалежно від фракції викиду (ФВ). Критерієм залучення в дослідження, крім вказаної етіології серцевої недостатності (СН), було призначення внутрішньовенного введення діуретиків, а незалучення - вік понад 85 років, кардіогенний шок, гострий коронарний синдром давністю менше 3 міс, клінічно значущі вади серця (насамперед дегенеративний стеноз устя аорти), тромбоемболія легеневої артерії, посттромбоемболічна легенева АГ і легеневе серце, міокардит, перикардит, клінічно значущі порушення ритму та провідності зі змінами гемодинаміки, тяжкі хронічні захворювання нирок зі швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) << 15 мл/хв та інші тяжкі супутні захворювання, які могли суттєво погіршити перебіг СН. Обов'язкове обстеження пацієнтів охоплювало ЕКГ у динаміці, допплерехокардіографію, рентгенографію органів грудної порожнини за показаннями і стандартні загальноклінічні та біохімічні лабораторні аналізи. ШКФ оцінювали за формулою MDRD, де враховували вік, стать, расу й рівень креатиніну в сироватці крові. Через 2,5 - 4,5 (<$E3,40~symbol С~0,27>) року після виписування у разі спілкування телефоном із хворим або родичами встановили віддалені наслідки у 131-го (65,4 %) хворого. Середній вік пацієнтів становив (<$E66,3~symbol С~1,1>) року. Хворих, вік яких перевищував 70 років, було 83 (38,4 %). Усього АГ була у 169-ти (78,2 %) хворих, постійна та персистентна форми фібриляції/тріпотіння передсердь - у 103-х (47,7 %). Серед супутніх захворювань найчастішими були цукровий діабет (ЦД) - у 56-ти (25,9 %), хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) - у 44 (20,3 %), хронічний пієлонефрит - у 27 (12,3 %), сечокам'яна хвороба - у 26 (12 %). Задишка в спокої була в 161-го (74,5 %) хворого, нічна пароксизмальна задишка - у 42 (19,4 %), ортопное - у 28 (13,8 %). У порівнянні із задишкою у спокої виражені симптоми й ознаки правошлуночкової недостатності відзначали дещо рідше: периферичні набряки - у 149-ти (68,9 %) хворих, гепатомегалію більше 5 см від краю реберної дуги по середньоключичній лінії - у 84 (38,9 %), гідроторакс - у 49-ти (22,7 %), асцит - у 33-х (15,3 %). Стадію хронічної СН оцінили як IIA у 98 (45,4 %) хворих, IIБ - у 99-ти (45,8 %) і III - у 19-ти (8,8 %). Обмеження фізичної активності, відповідно III і IV функціонального класу (ФК) за NYHA, відзначено практично у співвідношенні 1:1 (54,6 і 45,4 %). При цьому згідно із записами в історіях хвороби стабільну стенокардію мали 96 (44,5 %) хворих, у тому числі I - II ФК - 58 (26,9 %) і III ФК - 38 (18,6 %). За даними допплерехокардіографії, зниження ФВ << 45 % реєстровано у 122-х (56 %) пацієнтів. Середній систолічний тиск у легеневій артерії становив (<$E48,7~symbol С~1,3>) мм рт. ст., його підвищення <$Esymbol У~30> мм рт. ст. спостерігали у 191 (88,5 %) хворого. Середня ШКФ під час госпіталізації становила <$E56,9~symbol С~1,8> мл/хв. Серед ускладнень госпітального періоду переважав кардіогенний набряк легень, який спостерігали у 17-ти (7,8 %) хворих, стійка шлуночкова тахікардія розвинулася у 8-ми (3,7 %) хворих, фібриляція шлуночків - у 3-х (1,4 %) та істинний кардіогенний шок - у 6-ти (2,8 %). За даними опитування щодо прихильності до амбулаторного лікування протягом 3-х років усі призначені ліки регулярно приймали 62 % хворих, періодично - 26 %, а 12 % пацієнтів удома ліки практично не приймали. Висновки: за даними суцільного ретроспективного одноцентрового дослідження серед хворих з ГДСН без кардіогенного шоку, яких госпіталізують у кардіологічні відділення за умов реальної клінічної практики, переважають чоловіки (62 %), серед етіологічних і сприятливих чинників - післяінфарктний кардіосклероз (50,9 %) і постійна/персистентна фібриляція передсердь (47,7 %), серед коморбідності - хронічна хвороба нирок із ШКФ << 60 мл/хв (58,7 %), ЦД (25,9 %), ХОЗЛ (20,3 %) і анемія (11,6 %). За умов реальної клінічної практики госпітальна летальність хворих із ГДСН без кардіогенного шоку на час надходження, зі збереженою ФВ (>> 45 %), становить 6,4 %, виписуються без покращання ФК за NYHA 35 %. Протягом 3-х років помирають ще 34,5 % хворих і 71,6 % зазнають повторної госпіталізації внаслідок серцевих причин. | |||
| 5. | 
Горда І. М. Методичні рекомендації до проведення моніторингу у вищих аграрних навчальних закладах [Електронний ресурс] / І. М. Горда // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 3 : Фізика і математика у вищій і середній школі. - 2015. - №. 15. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_3_2015_15_6 | |||
| 6. |
Горда І. М. Система вимірників при здійсненні моніторингу навчальних досягнень з математики студентів - аграріїв [Електронний ресурс] / І. М. Горда // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 3 : Фізика і математика у вищій і середній школі. - 2011. - Вип. 8. - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_3_2011_8_7 | |||
| 7. | 
Єременко К. С. Зміни показників стану міокарда при тканинній доплерографії у хворих із гострою декомпенсованою серцевою недостатністю залежно від функції нирок [Електронний ресурс] / К. С. Єременко, І. І. Горда // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2016. - № 3. - С. 116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2016_3_39 | |||
| 8. |
Амосова К. М. Порівняльна ефективність "нітратцентричної" і "діуретикоцентричної" стратегій лікування хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю щодо деконгестії та найближчих наслідків [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, А. Б. Безродний, І. І. Горда, Ю. В. Руденко, Г. В. Мостбауер, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, К. І., Василенко О. В., Ковальова І. С., Ходаківська О. В., Лазарєв П. О., Кононенко Н. О. Черняєва // Серце і судини. - 2017. - № 2. - С. 20-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_2_6 Мета роботи - провести порівняльну оцінку ефективності "нітратцентричної" (НЦ) і "діуретикоцентричної" (ДЦ) стратегій лікування "теплих і вологих" хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН) щодо клінічної деконгестії, переносності та найближчих наслідків ГДСН. У відкрите проспективне рандомізоване дослідження було залучено 141 хворого, яких було госпіталізовано з приводу ГДСН. Усіх хворих у порядку надходження в перший день було рандомізовано на 2 групи з різною стратегією деконгестії. У групу ДЦ ввійшли 93 хворих, яким деконгестію проводили традиційно - за допомогою помірних доз петльових діуретиків внутрішньовенно болюсно (40 - 120 мг на добу для фуросеміду) та нетривалої переривчастої інфузії нітрогліцерину (одноразово під час надходження протягом 4 - 12 год у дозі <$E10~-~30~roman {мкг~cdot~кг sup -1 ~cdot~хв sup -1 }>). У групу НЦ увійшли 48 хворих, у яких деконгестії досягали шляхом безперервної інфузії нітрогліцерину (початкова доза - <$E10~roman {мкг~cdot~кг sup -1 ~cdot~хв sup -1 }>, середня - <$E30~-~100~roman {мкг~cdot~кг sup -1 ~cdot~хв sup -1 }>, максимальна - <$E200~roman {мкг~cdot~кг sup -1 ~cdot~хв sup -1 }>) протягом <$Esymbol У~72> год та низьких доз петльових діуретиків внутрішньовенно болюсно (<$Esymbol Г~80> мг на добу для фуросеміду). Встановлено переваги НЦ-стратегії у порівнянні з ДЦ-стратегією у пацієнтів з ГДСН, що пов'язано в першу чергу з більш вираженою позитивною динамікою як окремих симптомів (задишка за шкалою Borg уже на третю добу лікування - 4,6 +- 0,2 у порівнянні з 6,3 +- 0,3; p << 0,01; на час виписування - 2,3 +- 0,1 у порівнянні з 3,7 +- 0,2; p << 0,05), так і ознак конгестії та їх інтегральних індексів за Lala і Gheorghiade. Це асоціювалося із кращою динамікою кількісних показників гемодинамічної конгестії на час виписування - E/E' (14,8 +- 0,8 у порівнянні з 17,4 +- 0,8; p << 0,01) і NT-proBNP (732 +- 124 у порівнянні з 858 +- 244; p << 0,05). Висновки: у пацієнтів з ГДСН без ознак системної гіпотензії НЦ-стратегія у порівнянні з ДЦ асоціюється з більш вираженою клінічною деконгестією, зниженням рівня NT-proBNP у сироватці крові, зменшенням сумарної частоти тяжких серцево-судинних подій протягом госпітального періоду без підвищення частоти побічних ефектів, зокрема симптомної та безсимптомної артеріальної гіпотензії. | |||
| 9. |
Амосова К. М. Зв’язок дисфункції нирок у хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю з визначенням клінічної та гемодинамічної конгестії за допомогою маркерів гострого пошкодження нирок і ефективність деконгестивної терапії [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, І. І. Горда, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, І. С. Ковальова, О. В., Лазарєв П. О., Кононенко Н. О., Василенко О. В., Черняєва К. І. Ходаківська // Серце і судини. - 2017. - № 2. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_2_10 | |||
| 10. | 
Амосова К. М. Порівняльна ефективність "нітратцентричної" та "діуретикоцентричної" стратегій лікування гострої декомпенсованої серцевої недостатності у хворих з хронічною хворобою нирок щодо деконгестії та важких серцевосудинних ускладнень [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, І. І. Горда, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, Ю. В. Руденко, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, К. І., Василенко О. В., Ковальова І. С., Ходаківська О. В., Лазарєв П. О., Кононенко Н. О. Черняева // Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 11-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2017_2_4 Мета роботи - провести порівняльну оцінку ефективності різних стратегій лікування "вологих і теплих" хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН) із зниженою швидкістю клубочкової фільтрації (ТТТКФ) У проспективне дослідження залучено 141 хворих із ГДСН віком від 38 до 85 років (середній вік (66,4 +- 2,2) року), яких було послідовно госпіталізовано в кардіологічні відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Київ протягом 2012 - 2014 рр. Серед усіх хворих хронічною хворобою нирок (ХХН) ШКФ << 60 під час поступлення мала місце у 95 хворих (67,3 %), у тому числі групі ДЦ - 57 та НЦ - 38 хворих. Вони склали матеріал даного дослідження. Госпітальна летальність у групі НЦ склала 2 хворих (5,3 %), а в групі ДЦ і 4 (7,0 %) (p >> 0,05). Тривалість госпітального періоду лікування була достовірно більшою у групі ДЦ (16,4 +- 1,2) дня проти (13,2 +- 0,9) дня, p << 0,05). Показник E/E' був достовірно нижчим у групі НЦ у порівнянні з ДЦ, на D3 (p << 0,05) та Dв (p << 0,01). Достовірне зростання добового діурезу в обох групах, у порівнянні з D1, відбувалося з D2 (p << 0,01), і на 3-й та 5-й дні лікування в групі НЦ було більш вираженим, ніж у групі ДЦ (p << 0,01). Висновки: у хворих із ГДСН і ШКФ << 60 без ознак системної гіпотензії "нітратцентрична" стратегія, у порівнянні із "діуретикоцентричною", асоціюється з більш вираженими клінічною деконгестією і зниженням сироваткового рівня NT-proBNP. | |||
| 11. | 
Амосова К. М. Резолюція сегмента ST після первинних перкутанних коронарних втручань: частота досягнення, клінічне значення і незалежні предиктори [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, Ю. О. Сиченко, Ю. В. Руденко, І. В. Прудкий, А. Б. Безродний, І. Ю. Кацитадзе, І. І. Горда // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 6. - С. 25-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_6_5 Мета роботи - визначити частоту досягнення резолюції сегмента ST (СST) після тромболітичної терапії (ТЛТ) у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) за умов сучасного супутнього лікування в реальному житті, її вплив на найближчий прогноз і можливі предиктори. Здійснено ретроспективний аналіз історій хвороб 295 пацієнтів з ГКС з елевацією сегмента ST без кардіогенного шоку, яких було послідовно госпіталізовано і які одержали ТЛТ. Проаналізовано динаміку СST через 60,90 та 180 хв. Хворих було розподілено залежно від досягнення резолюції СST <$Esymbol У~50~%> через 90 хв (для інфаркту міокарда (ІМ) передньої локалізації - за даними оцінки в одному відведенні ЕКГ з найбільшим вихідним підйомом СST, для ІМ не передньої локалізації - за арифметичною сумою найбільшого підйому і депресії СST після закінчення тромболізису (стрептокіназою - у 89 % випадків і альтеплазою - в 11 %). Проаналізовано чинники, що асоціюються з досягненням резолюції СST <$Esymbol У~50~%> через 90 хв, і ймовірний вплив резолюції/нерезолюції сегмента ST <$Esymbol У~50~%> на госпітальну летальність та ускладнення. У хворих віком у середньому (64,5 +- 0,7) року із середнім часом ішемії (5,6 +- 0,6) год резолюції СST <$Esymbol У~50~%> через 60 хв досягали у 67 (22,7 %), через 90 хв - у 129 (43,7 %) (p << 0,05), через 180 хв - у 182 (61,7 %) (p << 0,05) випадків. Виявлено асоціацію резолюції СST <$Esymbol У~50~%> через 90 хв з меншою госпітальною летальністю (4 (3,1 %) випадки у порівнянні з 18 (10,8 %) у пацієнтів з резолюцією СST <$Esymbol У~50~%>) з меншою частотою шлуночкової тахікардії (ШТ)/фібриляції шлуночків (ФШ) у госпітальний період (7 (5,4 %) випадків у порівнянні з 16 (9,6 %)), а також із меншою частотою комбінованих кінцевих точок (смерть + нефатальний повторний ІМ + післяінфарктна стенокардія + ФШ/ШТ - 5 (3,9 %) у порівнянні з 22 (13,3 %) та смерть + повторний ІМ + ФШ/ШТ - 27 (20,9 %) у порівнянні з 66 (39,8 %)) (p << 0,01). Під час багатофакторного регресійного аналізу виявлено зв'язок резолюції СST <$Esymbol У~50> із часом ішемії <$Esymbol У~3> год (ВШ [95 % ДІ] = 0,63 [0,47 - 0,95]; p = 0,012). Також встановлено асоціативний зв'язок між недосягненням резолюції сегмента ST <$Esymbol У~50~%> через 90 хв і віком понад 70 років (ВШ [95 % ДІ] = 2,26 [1,14 - 4,11]; p = 0,02), ризиком за ТІМІ <$Esymbol У~5> балів (ВШ [95 % ДІ] = 2,14 [1,13 - 3,85]; p = 0,015) і наявністю гострої лівошлуночкової недостатності (ГЛШН) II - III класу у разі госпіталізації (ВШ [95 % ДІ] = 2,38 [1,58 - 3,58]; p = 0,01). Висновки: у реальній клінічній практиці у хворих з ГКС з підйомом СST, яких госпіталізують у середньому через 4,9 год і які одержують ТЛТ переважно стрептокіназою (89 %), резолюції СST <$Esymbol У~50~%> через 90 хв досягають у 43,7 %, а через 180 хв - у 61,7 % випадків. При цьому резолюція сегмента ST <$Esymbol У~50~%> асоціюється зі зниженням госпітальної летальності в 3,4 разу, частоти потенційно фатальних шлуночкових аритмій - у 2,4 разу і всіх фатальних і нефатальних серцево-судинних подій - у 1,9 разу. Незалежні предиктори досягнення резолюції СST <$Esymbol У~50~%> у таких хворих - вік менше 70 років, час ішемії 3 год і менше, ризик ТІМІ менше 5, відсутність ГЛШН.Мета роботи - оцінити частоту досягнення резолюції сегмента <$E ST~symbol У~70> % через 30 хв після виконання первинного перкутанного коронарного втручання (ПКВ) у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС), її клінічне значення та незалежні предиктори. Під спостереженням перебували 162 пацієнти з інфарктом міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST, які у 2011 - 2013 рр. були послідовно госпіталізовані в Олександрівську клінічну лікарню м. Києва без ознак кардіогенного шоку і яким було проведено первинне ПКВ у перші 12 год від розвитку больового синдрому. Проаналізовано динаміку сегмента ST через 30 хв після відкриття інфарктзалежної артерії. Відсоток резолюції сегмента ST для ІМ передньої локалізації оцінювали за одним із передніх грудних відведень з максимальним підйомом сегмента ST, для ІМ не передньої локалізації - за арифметичною сумою підйомів та депресій сегмента ST на ЕКГ у 12 відведеннях. Хворих розділили на групи залежно від досягнення резолюції <$E ST~symbol У~70> % через 30 хв після ПКВ. Відзначено більшу кількість випадків ІМ передньої локалізації у групі з резолюцією сегмента ST << 70 % (76,4 %), а в групі з резолюцією сегмента ST <$E ST~symbol У~70> % переважав ІМ нижньої локалізації (82,1 %) (P << 0,001). У клінічній практиці у хворих з ГКС з елевацією сегмента ST, яких госпіталізують у середньому через 5,8 год і яким виконують первинне ПКВ, резолюції сегмента <$E ST~symbol У~70> % досягають у 34,6 % випадків. Резолюція сегмента <$E ST~symbol У~70> 70 % асоціюється зі зниженням госпітальної летальності, частоти випадків гострої лівошлуночкової недостатності та загальної кількості великих серцево-судинних подій у госпітальний період. Пацієнти з резолюцією сегмента <$E ST~symbol У~70> % мали коротший період ішемії, менший клас гострої лівошлуночкової недостатності за Killip та менший ризик за шкалою ТІМІ, були молодшими, з переважанням нижньої та/або бічної локалізації ІМ і мали більшу частоту випадків відновлення кровотоку до рівня ТІМІ 3. Незалежними предикторами досягнення резолюції сегмента <$E ST~symbol У~70> % є відсутність виявів гострої лівошлуночкової недостатності, короткий час ішемії та ризик за шкалою <$E ТІМІ~symbol Г~4> балів. | |||
| 12. |
Амосова К. М. Погіршення функції нирок при гострій декомпенсованій серцевій недостатності: клінічна значущість з урахуванням зворотності і предиктори незворотності [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, І. І. Горда, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, Ю. В. Руденко, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, К. І. Черняєва // Серце і судини. - 2017. - № 3. - С. 39-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_3_6 Погіршення функції нирок - доволі частий феномен у пацієнтів з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН), зумовлений комплексом недостатньо вивчених патогенетичних механізмів. Така патогенетична гетерогенність, імовірно, належить до основних чинників, які визначають клінічну значущість погіршення функції нирок - від відсутності суттєвого впливу на прогноз у випадках гемоконцентрації в ході високоефективної деконгестивної терапії до погіршення прогнозу за так званого справжнього гострого пошкодження нирок. Визначення різних фенотипів погіршення функції нирок, їх критеріїв та інформативних маркерів незворотного пошкодження нефронів надасть змогу розробити диференційовані методи лікування та профілактики цього ускладнення ГДСН.Мета роботи - визначити частоту погіршення функції нирок (ПФН) і його клінічне значення з урахуванням зворотності/незворотності та предиктори незворотності у так званих вологих і теплих хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН). У проспективне дослідження було залучено 141 хворого з ГДСН віком від 38 до 85 років (у середньому (66,4 +- 2,2) року), яких протягом 2012 - 2014 рр. було послідовно госпіталізовано в кардіологічні відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Київ. У 38 пацієнтів було ПФН, серед яких у 30 - транзиторне, у 8 - стійке. У 67 пацієнтів у першу і третю добу та в день виписування (Dl, D3 та Dв) за допомогою імуноферментного методу визначали рівні N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) і ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів (NGAL), у сироватці крові. Хворі з ПФН, незалежно від його зворотності, були у тяжчому стані, ніж хворі без ПФН, за виявами СН як під час надходження, так і на час виписування (p << 0,05). Стан пацієнтів зі стійким ПФН був статистично значуще тяжчим, ніж пацієнтів без ПФН, за ортопное-набряковим індексом A. Lala під час надходження (3,92 +- 0,12 і 3,33 +- 0,10; p << 0,05), на D3 (3,63 +- 0,11 і 2,70 +- 0,08; p << 0,01) та на DB (2,72 +- 0,08 і 2,03 +- 0,05; p << 0,01; відповідно). Тривалість госпітального лікування статистично значуще відрізнялася між усіма групами і в пацієнтів зі стійким ПФН була найбільшою, зокрема й у порівнянні з тривалістю лікування хворих із транзиторним ПФН (p << 0,01). Висновки: ПФН спостерігається у 27 % пацієнтів з ГДСН із так званим вологим і теплим фенотипом і в більшості випадків (79 %) має транзиторний характер. Предикторами стійкого ПФН є підвищення рівня біохімічного маркера пошкодження нирок NGAL під час надходження пацієнта і його подальше збільшення через 48 год.Мета роботи - визначити частоту погіршення функції нирок (ПФН) і його клінічне значення з урахуванням зворотності/незворотності та предиктори незворотності у так званих вологих і теплих хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН). У проспективне дослідження було залучено 141 хворого з ГДСН віком від 38 до 85 років (у середньому (66,4 +- 2,2) року), яких протягом 2012 - 2014 рр. було послідовно госпіталізовано в кардіологічні відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Київ. У 38 пацієнтів було ПФН, серед яких у 30 - транзиторне, у 8 - стійке. У 67 пацієнтів у першу і третю добу та в день виписування (Dl, D3 та Dв) за допомогою імуноферментного методу визначали рівні N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) і ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів (NGAL), у сироватці крові. Хворі з ПФН, незалежно від його зворотності, були у тяжчому стані, ніж хворі без ПФН, за виявами СН як під час надходження, так і на час виписування (p << 0,05). Стан пацієнтів зі стійким ПФН був статистично значуще тяжчим, ніж пацієнтів без ПФН, за ортопное-набряковим індексом A. Lala під час надходження (3,92 +- 0,12 і 3,33 +- 0,10; p << 0,05), на D3 (3,63 +- 0,11 і 2,70 +- 0,08; p << 0,01) та на DB (2,72 +- 0,08 і 2,03 +- 0,05; p << 0,01; відповідно). Тривалість госпітального лікування статистично значуще відрізнялася між усіма групами і в пацієнтів зі стійким ПФН була найбільшою, зокрема й у порівнянні з тривалістю лікування хворих із транзиторним ПФН (p << 0,01). Висновки: ПФН спостерігається у 27 % пацієнтів з ГДСН із так званим вологим і теплим фенотипом і в більшості випадків (79 %) має транзиторний характер. Предикторами стійкого ПФН є підвищення рівня біохімічного маркера пошкодження нирок NGAL під час надходження пацієнта і його подальше збільшення через 48 год. | |||
| 13. |
Амосова К. М. Особливості різних фенотипів погіршення функції нирок у хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю залежно від змін рівня ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів, і вихідної функції нирок [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, І. І. Горда, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, Ю. В. Руденко, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, І. Ю. Кацитадзе // Серце і судини. - 2017. - № 4. - С. 24-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_4_5 Мета роботи - встановити клінічне значення погіршення функції нирок (ПФН) залежно від підвищення рівня ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів (neutrophil gelatinase-associated lipocalin - NGAL), у сироватці крові та наявності хронічної хвороби нирок у так званих вологих і теплих хворих із гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН). У проспективне дослідження було залучено 141 хворого з ГДСН віком від 38 до 85 років (середній вік (66,4 +- 2,2) року), яких було послідовно госпіталізовано в кардіологічні відділення Олександрійської клінічної лікарні м. Київ протягом 2012 - 2014 рр. ПФН за рівнем креатиніну було у 38 (27 %) пацієнтів, у 29 з них швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) під час надходження була менше 60 мл/(<$Eroman {хв~cdot~1,73~м sup 2 }>). Центральний венозний тиск у групі хворих з ПФН з підвищеним NGAL був статистично значуще вищим як щодо групи з ПФН без підвищення NGAL, так і щодо групи без ПФН, як у першу добу, так і на п'яту добу (p << 0,05 - 0,01). Показник E/E' під час надходження в групі хворих з ПФН з підвищеним NGAL був статистично значуще вищим як щодо групи з ПФН без підвищення NGAL, так і щодо групи без ПФН. Але в день виписування статистично значуща різниця збереглася лише у порівнянні з групою без ПФН (p << 0,05). На п'яту добу у групі хворих із ШКФ менше 60 мл/(<$Eroman {хв~cdot~1,73~м sup 2 }>) центральний венозний тиск був статистично значуще вищим за ПФН (на 23 %; з p << 0,05). Показник E/E' і рівень мозкового натрійуретичного пептиду в сироватці в першу добу відрізнялися у хворих із ПФН та без ПФН лише в групі зі ШКФ менше 60 мл/(<$Eroman {хв~cdot~1,73~м sup 2 }>). Висновки: ПФН у хворих з ГДСН асоціюється з більшим ступенем вираження симптомів лише за умови підвищення рівня NGAL у сироватці крові через 48 год. ПФН асоціюється з більш вираженими ознаками конгестії лише за умови зниження ШКФ. | |||
| 14. | 
Возіанова С. В. Перспективи вивчення впливу метаболічного синдрому на виникнення та перебіг гніздової алопеції [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова, І. І. Горда // Дерматологія та венерологія. - 2017. - № 4. - С. 39-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2017_4_9 | |||
| 15. |
Амосова К. М. Порівняльна оцінка ефективності "нітратцентричної" та "діуретикоцентричної" стратегій лікування гострої декомпенсованої серцевої недостатності у пацієнтів з хронічною хворобою нирок [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, І. І. Горда, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, Ю. В. Руденко, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, К. І., та ін. Черняєва // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_4_9 Цель работы - сравнить эффективность влияния на функцию почек и устранение венозного застоя двух различных стратегий лечения у так называемых влажных и теплых больных с острой декомпенсированной сердечной недостаточностью (ОДСН) и хронической болезнью почек (ХБП). В проспективное исследование включили 141 больного с ОДСН в возрасте 38 - 85 лет (в среднем (66,4 +- 2,2) года), которые были последовательно госпитализированы в кардиологические отделения Александровской клинической больницы г. Киева в течение 2012 - 2014 гг. ХБП (скорость клубочковой фильтрации << 60 мл/(<$E roman {хв~cdot~1,73~м sup 2}>)) при поступлении регистрировали у 95 (67,3 %) папциентов (57 - в группе "диуретикоцентрической" стратегии лечения (ДЦ) и 38 - в группе "нитратцентрической" стратегии (НЦ)). Их данные анализировали в представленной работе. При поступлении больные исследуемых групп были сопоставимы по уровню NT-proBNP, который статистически значимо снизился в обеих группах на третьи сутки лечения (P << 0,05). В группе НЦ по сравнению с ДЦ это снижение было статистически значимо больше, как на третьи сутки, так и в день выписки (P << 0,05). Скорость клубочковой фильтрации была статистически значимо выше в группе НЦ по сравнению с ДЦ уже на третьи сутки лечения ((35,7 +- 2,8) по сравнению с (30,4 +- 2,7) мл/мин; мл/мин; (P << 0,05) и также была выше при выписке ((63,2 +- 3,7) по сравнению с (48,1 +- 3,8) мл/мин; P << 0,01). Выводы: у больных с ОДСН и ХБП "нитратцентрическая" стратегия по сравнению с "диуретикоцентрической" ассоциируется с более выраженным результатом по устранению венозного застоя и с менее выраженным влиянием на функцию почек. | |||
| 16. |
Амосова К. М. Значущість неінвазивної оцінки підвищення тиску наповнення лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, гіпертрофією лівого шлуночка, симптомами серцевої недостатності та збереженою фракцією викиду в реальному житті [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, О. В. Василенко, Ю. В. Руденко, А. Б. Безродній, Г. В. Мостбауер, К. І. Черняєва, І. В. Прудкий, Ю. О. Сиченко, І. І. Горда, А. В. Саблін // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2018_2_3 Мета роботи - оцінка тиску наповнення лівого шлуночка (ТНЛШ) як індикатора серцевої недостатності (СН) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), симптомами й ознаками СН, нормальною фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) за алгоритмом ASE/EACVI (2016), а також порівняння одержаних результатів з такими за алгоритмом діагностики СН зі збереженою фракцією викиду (СНзФВ) ЛШ за критеріями ЄТК (2016) за клінічним профілем і змінами структурно-функціонального стану серця у спокої і за фізичного навантаження (ФН). У дослідження було залучено 72 пацієнтів з АГ, клінічними симптомами СН, ФВ ЛШ <$Esymbol У> 50 %, синусовим ритмом та ознаками діастолічної дисфункції (ДД) ЛШ за даними ехокардіографічного (ЕхоКГ) обстеження, котрим окрім стандартного клінічного і лабораторного обстеження проводили визначення сироваткового рівня NT-proBNP за методом ІФА, ЕхоКГ-обстеження, тест з 6-хвилинною ходьбою та, у випадку величини E/e' у спокої від 9 до 13 у. о., діастолічний стрес-тест. За результатами обстеження визначали стан діастолічної функції ЛШ та ТНЛШ за рекомендаціями ASE/EACVI (2016) та наявність СНзФВ ЛШ за критеріями ЄТК (2016). Висновки: підвищення ТНЛШ встановлено у 60 % пацієнтів з АГ, симптомами СН, ГЛШ, та ФВ ЛШ <$Esymbol У> 50 %, у яких у 72,3 % випадків діагностовано СН III ФК за NYHA, а в 83,3 % - діагностично значуще підвищення E/e' >> 13 у. о. у спокої. Нормальний ТНЛШ був у 19 %, в яких у 21 % випадків діагностовано СНзФВ ЛШ, а у 36 % - зростання E/e' >> 13 за ФН. У пацієнтів з невизначеними результатами оцінки ТНЛШ, частота якої склала 21 %, показники структурно-функціонального стану серця у спокої були порівняними з такими у пацієнтів з нормальним ТНЛШ попри наявність СНзФВ ЛШ у 86,7 % та зростання E/e' >> 13 за ФН у 67 % із них. | |||
| 17. | 
Попова І. О. Застосування препарату "Волвіт®" (біотин 5 мг) для лікування дифузної телогенової алопеції [Електронний ресурс] / І. О. Попова, І. І. Горда // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2018. - № 3. - С. 81-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2018_3_14 | |||
| 18. |
Амосова К. М. Клінічні характеристики пацієнтів з артеріальною гіпертензією, симптомами серцевої недостатності та збереженою фракцією викиду залежно від величини Е/е' у спокої і при фізичному навантаженні [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, О. В. Василенко, К. П. Лазарева, Н. В. Шишкіна, Ю. О. Сиченко, І. І. Горда, А. В. Саблін, Н. В. Мельніченко, Ю. В. Руденко, А. Б. Безродний // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 64-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_4_9 Цель работы - сравнить и оценить структурно-функциональные изменения сердца и показателей пульсовой волны в сопоставлении с клиническим профилем и функциональным состоянием пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и гипертрофией левого желудочка (ЛЖ), сохраненной фракцией выброса (ФВ) ЛЖ, клиническими симптомами и признаками сердечной недостаточности (СН) в зависимости от величины <$E roman {E "/" e prime}> в покое и после пробы с дозированной физической нагрузкой (ДФН). В проспективное исследование включили 103 больных в возрасте в среднем (65,4 +- 10,8) года, с клиническими признаками СН, ФВ ЛЖ <$E symbol У> 50 % и диастолической дисфункцией ЛЖ, которым проведены эхокардиография с тканевой допплерографией, проба с ДФН, аппланационная тонометрия и определение уровня NT-proBNP иммуноферментным методом. По показателю <$E roman {E "/" e prime}> больных разделили на три группы: <$E roman {E "/" e prime~>>~13}> в покое (группа I), <$E roman {E "/" e prime ~>>~13}> после теста с ДФН (группа II), <$E roman {E "/" e prime~<<~13}> после теста с ДФН (группа III). Выводы: больные с <$E roman {E "/" e prime~>>~13}> в покое отличаются от таких с повышением <$E roman {E "/" e prime}> только при пробе с ДФН уменьшением толерантности к ФН, большей частотой коморбидных состояний. У пациентов с АГ, гипертрофией ЛЖ, симптомами СН II - III функционального класса по NYHA и неизмененным <$E roman {E "/" e prime}> покоя, его повышение более 13 в пробе с ДФН отмечалось у 61,5 % пациентов, и ассоциировалось с большим, чем у пациентов без такого повышения, функциональным классом по NYHA, меньшей мощностью выполненной нагрузки, большей частотой ожирения и сахарного диабета 2-го типа, большим ИММЛЖ, ИОЛП и уровнем NT-proBNP. У больных с АГ и гипертрофией ЛЖ, ФВ >> 50 % и симптомами СН неизмененный <$E roman {E "/" e prime}> как в покое, так и при физической нагрузке, ассоциировался с уровнем NT-proBNP << 125 пг/мл у 60 %, несмотря на снижение диастолического расслабления у 73 % таких больных и дилатацию левого предсердия у 93 %. | |||
| 19. | 
Горда І. Шляхи формування у студентів мотивації до проведення моніторингу навчальних досягнень з математики [Електронний ресурс] / І. Горда // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. - 2015. - Вип. 2. - С. 96-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpudpu_2015_2_14 | |||
| 20. | Горда І. М. Тестові технології у навчанні математичних дисциплін студентів вищих аграрних навчальних закладів [Електронний ресурс] / І. М. Горда // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. - 2015. - № 17. - С. 10-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuP_2015_17_4 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |