Пошуковий запит: (<.>A=Горєлов О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 20
Представлено документи з 1 до 20
|
1. |
Шаторна B. Ф. Нанобіотехнології: вплив наносрібла на розвиток опорно-рухового апарату в ембріогенезі [Електронний ресурс] / B. Ф. Шаторна, О. М. Горєлов, Г. О. Козловська // Вісник проблем біології і медицини. - 2010. - Вип. 3. - С. 46-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2010_3_12
|
2. |
Громова О. П. Декоративні верби колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України, їх шкідники та заходи із захисту [Електронний ресурс] / О. П. Громова, О. М. Горєлов // Інтродукція рослин. - 2014. - № 3. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2014_3_12 Наведено біологічні й екологічні характеристики деяких декоративних верб з колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України, видовий склад шкідників, які їх заселяли. Описано біологію цих шкідників та заходи захисту від них.
|
3. |
Кузнецов С. І. Професор Ф. М. Левон. Життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / С. І. Кузнецов, О. М. Горєлов // Інтродукція рослин. - 2013. - № 3. - С. 125-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2013_3_19
|
4. |
Горєлов О. О. Алелопатична характеристика деяких видів роду Alnus Mill. [Електронний ресурс] / О. О. Горєлов, Н. Е. Елланська, О. І. Дзюба // Інтродукція рослин. - 2013. - № 4. - С. 104-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2013_4_17 Наведено дані про алелопатичну активність деяких видів роду Alnus Mill. Показано, що водорозчинні сполуки вільхи виявляють різну алелопатичну активність залежно від виду, досліджуваного органа, тест-об'єкта і концентрації діючої речовини. Амарант та корені пшениці виявили більшу чутливість до алелопатично активних речовин вільхи, ніж колеоптелі пшениці. Активність листків була вищою за таку стебла і коренів. Іматурні рослини відрізнялися більшим алелопатичним потенціалом, ніж генеративні.
|
5. |
Чорномаз Н. М. Екологічні особливості, таксономічна і просторова структура насаджень схилів Сирецького дендропарку та його околиць у м. Києві [Електронний ресурс] / Н. М. Чорномаз, О. М. Горєлов. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2016. - № 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2016_4_33
|
6. |
Горєлов О. М. Гібридизація та селекція верб як перспективний напрям отримання високопродуктивних клонів [Електронний ресурс] / О. М. Горєлов, Я. Д. Фучило, Ю. М. Кругляк, В. М. Вірьовка, О. О. Горєлов // Лісівництво і агролісомеліорація. - 2014. - Вип. 125. - С. 108-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lisam_2014_125_16
|
7. |
Горєлов О. М. Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України [Електронний ресурс] / О. М. Горєлов, Н. М. Чорномаз // Інтродукція рослин. - 2016. - № 1. - С. 18-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2016_1_3 Наведено результати досліджень сучасного стану деревної та чагарникової рослинності наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Встановлено, що видовий склад деревостанів досить одноманітний - здебільшого це листяні рослини: Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., Fraxinus excelsior L., Acer negundo L., Ulmus glabra Hubs. та ін. Просторова структура досить різноманітна, що зумовлено неоднорідністю екологічних умов. Наведено характеристику лісівничих, орографічних і грунтових умов досліджених схилів, що може бути підставою для рекомендацій щодо підбору видового складу й оптимізації їх просторової структури.
|
8. |
Горєлов О. М. Порівняльна оцінка посухостійкості верб з колекції Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України [Електронний ресурс] / О. М. Горєлов // Інтродукція рослин. - 2016. - № 2. - С. 25-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2016_2_5 Верби визнано одними з найперспективніших рослин для біоенергетики. Цей напрям розпочинає інтенсивно розвиватися в Україні. У зв'язку з цим вивчення екологічних особливостей верб є актуальним. Суттєвий обмежувальний чинник ефективного вирощування культур верби - забезпечення вологою. Особливі погодні умови 2015 р. (підвищена температура повітря та грунту і нестача атмосферних опадів) надали змогу дослідити посухостійкість верб з колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Проведено порівняльну оцінку посухостійкості аборигенних та інтродукованих видів і гібридних верб селекції Ботанічного саду. Встановлено, що найстійкішими до посухи є Salix alba, S. dasyclados, S. caspica х S. caprea, S. integra х S. acutifolia, S. viminalis х S. purpurea, (S. viminalis х S. purpurea) х S. acutifolia, помірно посухостійкими - S. viminalis х S. caprea та (S. caspica х S. caprea) х S. acutifolia, менш посухостійкою - S. viminalis. Одержані дані можуть бути використані під час вирощування, гібридизації та селекції верб.
|
9. |
Горєлов О. М. Біологічна активність ґрунту енергетичних культур [Електронний ресурс] / О. М. Горєлов, Н. Е. Елланська, О. П. Юношева, О. ГорєловО., В. М. Вірьовка. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2017. - № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2017_1_20
|
10. |
Горєлов О. М. Життєвість деревних рослин (визначення, критерії та оцінка) [Електронний ресурс] / О. М. Горєлов, О. О. Горєлов // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2017. - Вип. 76. - С. 105-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2017_76_15 Аналіз літературних джерел свідчить про відсутність єдиного тлумачення визначення життєвого стану рослин. Зазвичай для цього використовують терміни "життєвість" і "життєздатність", які не є тотожними. Для визначення поточного стану рослини доцільно користуватися термінами "життєвість" або "віталітет", а для прогностичної оцінки потенційного життєвого стану - "життєздатність". Запропоновано систему визначення життєвості деревних рослин, яка грунтується на комплексі морфометричних (поточний приріст пагонів, ступінь облистяності, стан фундаментального та конструктивного модуля), репродуктивних (рясність плодоношення та/або цвітіння) та фенологічних (повнота, послідовність і тривалість фенофаз) ознак. Загалом рівень життєвості визначається за трьома категоріями: високий, середній і низький. Для деталізованої кількісної оцінки віталітету рослини запропоновано 6-бальну шкалу. За відсутності однозначного визначення за кожним комплексом ознак життєвість можна оцінювати проміжним балом. Ця шкала надає змогу одержати інтегральну оцінку віталітету рослини за ознаками, які легко визначити візуально за польових умов і які не потребують лабораторних досліджень.
|
11. |
Горєлов О. М. Деревна й чагарникова рослинність Дніпрянських схилів Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України [Електронний ресурс] / О. М. Горєлов, Н. М. Чорномаз // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Лісівництво та декоративне садівництво. - 2017. - Вип. 278. - С. 158–167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_lis_2017_278_21
|
12. |
Горєлов О. М. Особливості режимів освітлення, температури та вологості у кроновому та підкроновому просторі деревних рослин [Електронний ресурс] / О. М. Горєлов, О. О. Горєлов // Інтродукція рослин. - 2009. - № 1. - С. 34-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2009_1_7 Встановлено, що деревні рослини у надземній частині суттєво впливають на режими освітлення, температури та вологості повітря. Вирішальну роль у створенні специфічного фітоклімату, ймовірно, відіграють органи асиміляції (загальна листкова маса, її щільність і розподіл у кроні, особливості фотосинтезу та транспірації).
|
13. |
Левон В. Ф. Вміст флавоноїдів у пагонах і листках рослин представників роду Alnus Mill. в умовах Правобережного Лісостепу України [Електронний ресурс] / В. Ф. Левон, Ф. М. Левон, О. О. Горєлов // Інтродукція рослин. - 2010. - № 4. - С. 70-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2010_4_13 Наведено дані про вміст флавоноїдів у пагонах і листках рослин роду Alnus Mill. Висловлено припущення, що флавоноїди є біохімічним чинником пристосування інтродукованих видів вільхи до низьких температур. За вмістом цих речовин можна прогнозувати успішність інтродукції.
|
14. |
Кругляк Ю. М. Колекція верб (Salix L.) Національного ботанічного саду ім. М. М.Гришка НАН України [Електронний ресурс] / Ю. М. Кругляк, Н. Ф. Мінченко, О. М. Горєлов // Інтродукція рослин. - 2009. - № 3. - С. 8-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2009_3_3
|
15. |
Горєлов О. М. З думками про майбутній ліс [Електронний ресурс] / О. М. Горєлов // Інтродукція рослин. - 2009. - № 3. - С. 95-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2009_3_18
|
16. |
Горєлов О. М. Вплив фітогенного поля осики на розподіл фітомаси сосни [Електронний ресурс] / О. М. Горєлов // Інтродукція рослин. - 2007. - № 2. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2007_2_14 На прикладі розподілу фітомаси показано вплив осики на віргінільні рослини сосни звичайної. Встановлено, що величина та характер цього впливу залежать від відстані між рослинами. Це дозволяє визначити структурні особливості фітогенного поля осики, яка є джерелом цього впливу.
|
17. |
Горєлов О. М. Віргінільні рослини роду Salix L. як об'єкт біоіндикаційних досліджень [Електронний ресурс] / О. М. Горєлов, Ф. М. Левон // Інтродукція рослин. - 1999. - № 2. - С. 61-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_1999_2_14
|
18. |
Горєлов О. М. З турботою про завтрашнє науки [Електронний ресурс] / О. М. Горєлов // Інтродукція рослин. - 2004. - № 1. - С. 95-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2004_1_18
|
19. |
Горєлов О. М. Телуричні поля як екологічний фактор [Електронний ресурс] / О. М. Горєлов // Інтродукція рослин. - 2003. - № 3. - С. 137-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2003_3_22 Телуричне (земне) випромінювання розглянуто як окремий випадок геофізичного випромінювання. Нерівномірність його розподілу по земній поверхні створює локальні ділянки з вираженою біологічною дією. Наведено класифікацію й окремі характеристики таких зон, указано фактори, що їх спричиняють. Як приклад розглянуто вплив структури Хартмана на таксаційні показники окремих видів деревних рослин. Констатовано факт впливу телуричних полів на стан здоров'я та психоемоційну сферу людини. Поставлено питання про необхідність більш широкого вивчення цього екологічного фактора.
|
20. |
Горєлов О. О. Алелопатична активність деяких видів роду Alnus Mill. [Електронний ресурс] / О. О. Горєлов // Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2012. - Т. 14. - С. 542-546. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vbzan_2012_14_121
|