8. |
Палій Г. К. Оцінка антибактеріальних та протигрибкових властивостей сучасних антисептиків [Електронний ресурс] / Г. К. Палій, О. А. Назарчук, В. В. Бобир, О. О. Гончар, Т. Л. Гридіна, Д. В. Палій, І. В. Коваленко, В. М. Буркот // Мікробіологія і біотехнологія. - 2015. - № 4. - С. 67-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2015_4_10 Мета - оцінка антимікробних властивостей декаметоксину, етонію, декасану, мірамістину, хлоргексидину біглюконату щодо бактерій та Candida albicans. Досліджували антисептики декаметоксин (ДКМ), декасан (ДС), мірамістин (МР), хлоргексидину біглюконат (ХГ), етоній (ЕТ). Визначали вплив ДКМ, ЕТ на інфузорії Colpoda steinii, культуру клітин хоріоналантоїсної оболонки (ХАО) курячих ембріонів з допомогою стандартних методів. Визначали антимікробну дію методом двократних серійних розведень ДКМ, ДС, МР, ХГ, ЕТ на клінічні антибіотикорезистентні штами S. aureus (n 65), Enterococcus spp. (n 23), E. coli (n 55), P. aureginosa (n 18), A. baumannii (n 46), Enterobacter spp. (n 10), K. pneumoniae (n 12), Proteus spp. (n 15) C. albicans (n 20). Доведено, що ДКМ проявляв токсичну дію на культури Colpoda steinii, культуру клітин ХАО в меншій дозі (до 25 мкг/мл), ніж етоній (до 125 мкг/мл) протягом 3 годин. Встановлено протимікробну дію ДС, МР, ХГ, ЕТ на S. aureus, Enterococcus spp. S. aureus. Мінімальні бактерицидні, концентрації (МБцК) ДС - 4,31 +- 0,48 мкг/мл; МБцК ЕТ - 17,94 +- 6,63 мкг/мл. Enterococcus spp. були чутливими до ДС (МБцК 4,45 +- 0,38 мкг/мл), ХГ (МБцК 21,37 +- 0,91 мкг/мл), ЕТ (21,37 +- 1,71 мкг/мл). ДС діяв на E. coli (МБцК 9,43 +- 0,49 мкг/мл). Штами C. albicans були більш стійкими до МР, ХГ, ЕТ в порівнянні з ДС. Висновок: лікарський засіб декаметоксин (25 мкг/мл) та етоній (125 мкг/мл) не мають токсичної дії на Colpoda steinii, культуру клітин ХАО протягом 3 годин. ДС, МР, ХГ та ЕТ мають виражену протимікробну дію на антибіотикорезистентні штами грампозитивних бактерій, C. albicans. ДС, МР проявляють кращу протимікробну активність на антибіотикорезистентні штами бактерії в порівнянні з хлоргексидином, етонієм.
|
10. |
Гридіна Т. Л. Виявлення протигрипозної активності бензімідазолів [Електронний ресурс] / Т. Л. Гридіна, А. С Федчук, С. С. Басок, Л. І. Шитикова, О. А. Грузевський, А. Г. Артеменко, В. Є. Кузьмін // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 3. - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_3_4 Мета дослідження - синтез і визначення протигрипозної активності похідних бензімідазолу, структури яких попередньо відібрані за допомогою QSAR-технологій. З використанням QSAR-технологій було відібрано, а в подальшому здійснено синтез похідних бензімідазолів, вивчено їх протигрипозну активність, яку визначали на культурі тканини хоріон-алантоїсних оболонок 11 - 14-добових курячих ембріонів і перещеплюваній культурі клітин МDCK. Процедурі визначення противірусної активності сполук передувало виявлення рівня їх токсичності на тих самих моделях клітинних культур. Встановлено, що серед досліджених сполук високий рівень противірусної активності відносно штамів вірусу грипу людини A/Гонконг/1/68 (H3N2) і A/PR/8/34 (H1N1), а також вірусу грипу птахів H5N3 на двох моделях клітинних культур мали 2-аміноалкіл(арил)- і 2-метил-4-діалкіламіноалкіл-5-гідроксибензімідазоли. Їх противірусна дія була на рівні активності референс-препарату - таміфлю. Експериментально підтверджено прогнозовану противірусну активність у третини синтезованих сполук. Найбільший внесок у прояв протигрипозної активності надає природа замісників у другому, 4-му та 5-му положеннях бензімідазольного циклу, у той час як замісники в першому положенні нівелюють прояв будь-якої активності. Сполуки з високим рівнем протигрипозної активності, які мали високий хіміотерапевтичний індекс, є перспективними для подальшого дослідження на моделях in vivo з метою створення нових противірусних препаратів.
|