Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Гридіна Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 16
Представлено документи з 1 до 16
|
1. |
Гридіна Т. Л. Вплив інгібіторів протеолізу на Підвищення чутливості до антибіотиків штамів Staphylococcus aureus [Електронний ресурс] / Т. Л. Гридіна, А. С. Федчук, В. П. Лозицький, Л. М. Мудрик, Л. І. Шитикова, Л. В. Сочесло, А. Ю. Волянський, Л. Г. Мироненко, О. А. Грузевський, І. Г. Кольцова // Аннали Мечниковського інституту. - 2012. - № 4. - С. 122-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ami_2012_4_8
| 2. |
Богомольний Б. Р. Вплив електромагнітними полями "кск-барс" на збудників інфекційних захворювань [Електронний ресурс] / Б. Р. Богомольний, В. П. Барзинський, Т. Л. Гридіна, А. С. А. Федчук, В. П. Лозицький, Л. М. Мудрик, Л. I. 2 Шитікова, Л. В. Сочесло // Biomedical and biosocial anthropology. - 2014. - № 22. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2014_22_20
| 3. |
Матюшкіна М. В. Нові можливості терапії стафілококової інфекції [Електронний ресурс] / М. В. Матюшкіна, В. В. Годован, Т. Л. Гридіна, І. Й. Сейфулліна, К. Ф. Шемонаєва // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2014. - № 3. - С. 92-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2014_3_23 В связи с частым возникновением резистентных штаммов стафилококка возникла необходимость поиска новых лекарственных средств. С целью установления антимикробного эффекта изучено влияние новых координационных соединений - разнометалльных (Mg, Co) бис(цитрато)германатов (станнатов) - на рост различных штаммов Staphylococcus aureus отдельно и при совместном применении с бензилпенициллин-натрием на питательном бульоне. Выполнили исследования на музейных и выделенных от больных штаммах. Установили минимальные ингибирующие концентрации металлокомплексов, бензилпенициллин-натрия и антибактериальное действие при совместном использовании биологически активных веществ в тех же концентрациях и бензилпенициллин-натрия. При совместном применении координационных кобальтсодержащих соединений с бензилпенициллин-натрием наблюдают потенцирование антистафилококкового действия. Это свидетельствует о перспективности использования синтезированных соединений для лечения инфекций, вызванных резистентными формами возбудителей.
| 4. |
Гридіна Т. Л. Лікування грипу - завжди актуальне питання [Електронний ресурс] / Т. Л. Гридіна // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 5. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_5_17
| 5. |
Матюшкіна М. В. Антимікробні властивості нових координаційних сполук металів з лимонною кислотою [Електронний ресурс] / М. В. Матюшкіна, В. В. Годован, Л. М. Мудрик, Т. Л. Гридіна // Одеський медичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2014_4_4
| 6. |
Гридіна Т. Л. Виявлення противірусної активності похідних бензодіазолів щодо збудників грипу [Електронний ресурс] / Т. Л. Гридіна, К. В. Радкевич, І. Г. Кольцова, А. С. 2 Федчук, В. П. Лозицький, С. С. Басок, А. Г. Артеменко, В. Є. Кузьмін // Biomedical and biosocial anthropology. - 2016. - № 26. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2016_26_16
| 7. |
Богомольний Б. Р. Нові підходи щодо виявлення різних патогенів та прогнозування розвитку інфекційного захворювання [Електронний ресурс] / Б. Р. Богомольний, В. П. Бочарніков, В. П. Барзинський, Т. Л. Гридіна, С. В. Свєшніков // Biomedical and biosocial anthropology. - 2016. - № 26. - С. 164-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2016_26_46
| 8. |
Палій Г. К. Оцінка антибактеріальних та протигрибкових властивостей сучасних антисептиків [Електронний ресурс] / Г. К. Палій, О. А. Назарчук, В. В. Бобир, О. О. Гончар, Т. Л. Гридіна, Д. В. Палій, І. В. Коваленко, В. М. Буркот // Мікробіологія і біотехнологія. - 2015. - № 4. - С. 67-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2015_4_10 Мета - оцінка антимікробних властивостей декаметоксину, етонію, декасану, мірамістину, хлоргексидину біглюконату щодо бактерій та Candida albicans. Досліджували антисептики декаметоксин (ДКМ), декасан (ДС), мірамістин (МР), хлоргексидину біглюконат (ХГ), етоній (ЕТ). Визначали вплив ДКМ, ЕТ на інфузорії Colpoda steinii, культуру клітин хоріоналантоїсної оболонки (ХАО) курячих ембріонів з допомогою стандартних методів. Визначали антимікробну дію методом двократних серійних розведень ДКМ, ДС, МР, ХГ, ЕТ на клінічні антибіотикорезистентні штами S. aureus (n 65), Enterococcus spp. (n 23), E. coli (n 55), P. aureginosa (n 18), A. baumannii (n 46), Enterobacter spp. (n 10), K. pneumoniae (n 12), Proteus spp. (n 15) C. albicans (n 20). Доведено, що ДКМ проявляв токсичну дію на культури Colpoda steinii, культуру клітин ХАО в меншій дозі (до 25 мкг/мл), ніж етоній (до 125 мкг/мл) протягом 3 годин. Встановлено протимікробну дію ДС, МР, ХГ, ЕТ на S. aureus, Enterococcus spp. S. aureus. Мінімальні бактерицидні, концентрації (МБцК) ДС - 4,31 +- 0,48 мкг/мл; МБцК ЕТ - 17,94 +- 6,63 мкг/мл. Enterococcus spp. були чутливими до ДС (МБцК 4,45 +- 0,38 мкг/мл), ХГ (МБцК 21,37 +- 0,91 мкг/мл), ЕТ (21,37 +- 1,71 мкг/мл). ДС діяв на E. coli (МБцК 9,43 +- 0,49 мкг/мл). Штами C. albicans були більш стійкими до МР, ХГ, ЕТ в порівнянні з ДС. Висновок: лікарський засіб декаметоксин (25 мкг/мл) та етоній (125 мкг/мл) не мають токсичної дії на Colpoda steinii, культуру клітин ХАО протягом 3 годин. ДС, МР, ХГ та ЕТ мають виражену протимікробну дію на антибіотикорезистентні штами грампозитивних бактерій, C. albicans. ДС, МР проявляють кращу протимікробну активність на антибіотикорезистентні штами бактерії в порівнянні з хлоргексидином, етонієм.
| 9. |
Гридіна Т. Л. Молекулярний дизайн та спрямований синтез нових сполук з противірусною активністю по відношенню до вірусу грипу птахів [Електронний ресурс] / Т. Л. Гридіна, А. С. Федчук, Л. І. Шитикова, В. Є. Кузьмін, А. Г. Артеменко, С. С. Басок, О. А. Грузевський // Ветеринарна біотехнологія. - 2018. - Вип. 32(1). - С. 85-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2018_32(1)__11
| 10. |
Гридіна Т. Л. Виявлення протигрипозної активності бензімідазолів [Електронний ресурс] / Т. Л. Гридіна, А. С Федчук, С. С. Басок, Л. І. Шитикова, О. А. Грузевський, А. Г. Артеменко, В. Є. Кузьмін // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 3. - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_3_4 Мета дослідження - синтез і визначення протигрипозної активності похідних бензімідазолу, структури яких попередньо відібрані за допомогою QSAR-технологій. З використанням QSAR-технологій було відібрано, а в подальшому здійснено синтез похідних бензімідазолів, вивчено їх протигрипозну активність, яку визначали на культурі тканини хоріон-алантоїсних оболонок 11 - 14-добових курячих ембріонів і перещеплюваній культурі клітин МDCK. Процедурі визначення противірусної активності сполук передувало виявлення рівня їх токсичності на тих самих моделях клітинних культур. Встановлено, що серед досліджених сполук високий рівень противірусної активності відносно штамів вірусу грипу людини A/Гонконг/1/68 (H3N2) і A/PR/8/34 (H1N1), а також вірусу грипу птахів H5N3 на двох моделях клітинних культур мали 2-аміноалкіл(арил)- і 2-метил-4-діалкіламіноалкіл-5-гідроксибензімідазоли. Їх противірусна дія була на рівні активності референс-препарату - таміфлю. Експериментально підтверджено прогнозовану противірусну активність у третини синтезованих сполук. Найбільший внесок у прояв протигрипозної активності надає природа замісників у другому, 4-му та 5-му положеннях бензімідазольного циклу, у той час як замісники в першому положенні нівелюють прояв будь-якої активності. Сполуки з високим рівнем протигрипозної активності, які мали високий хіміотерапевтичний індекс, є перспективними для подальшого дослідження на моделях in vivo з метою створення нових противірусних препаратів.
| 11. |
Гридіна Т. Л. Кір: збудник, особливості патогенезу, можливі ускладнення, профілактика [Електронний ресурс] / Т. Л. Гридіна // Одеський медичний журнал. - 2018. - № 6. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2018_6_16
| 12. |
Гончаров В. О. Епідемічні показники щодо кору в Одеській області [Електронний ресурс] / В. О. Гончаров, Л. С. Котлик, А. В. Скопенко, О. А. Грузевський, Т. Л. Гридіна // Актуальна інфектологія. - 2019. - Т. 7, № 2. - С. 76-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2019_7_2_6 З метою елімінації кору в усьому світі група експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я рекомендує приділяти підвищену увагу поліпшенню системи імунізації загалом, проводити раннє виявлення випадків інфікування, оцінку рівня імунного захисту населення, а також поліпшувати мережу лабораторної служби для своєчасної діагностики та запобігання поширенню цієї інфекції. Мета роботи - вивчення динаміки захворюваності на кір в Одеській області у 2010 - 2018 рр., визначення впливу на епідемічний процес кількості вакцинованих та серопозитивних осіб. За допомогою аналітичних та статистичних підходів проведено епідемічний аналіз матеріалів звітної документації ДУ "Одеський обласний лабораторний центр" МОЗУ для дослідження матеріалів від хворих із підозрою на кір в Одеській області за 2010 - 2018 рр. Захворюваність на кір по Одесі та Одеській області з 2010 по 2018 рр. загалом збігалась з періодичністю епідемічних підйомів захворюваності по Україні. Переважною більшістю захворілих були діти 1 - 4 та 5 - 9 років, а також особи з вікової групи понад 30 років. Частка наявності протикорового IgG у досліджуваних у 2018 р. за усіма віковими групами становила в середньому 69,46 %. Висновки: для забезпечення епідемічного благополуччя населення по Одесі та Одеській області слід підвищити частку вакцинованих осіб до 95 %, що зможе запобігти поширенню інфекції серед населення.
| 13. |
Лозицький В. П. Амінокапронова кислота - засіб для лікування і профілактики грипу та ГРВІ [Електронний ресурс] / В. П. Лозицький, А. С. Федчук, Т. Л. Гридіна, С. В. Поздняков // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2010. - № 1-2. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/infch_2010_1-2_19
| 14. |
Гридіна Т. Л. Результати виділення та генотипування вірусів кору, які циркулювали у 2012–2017 роках в Одеській області [Електронний ресурс] / Т. Л. Гридіна, В. О. Гончаров, Л. С. Котлик, А. В. Скопенко, О. А. Грузевський, К. В. Радкевич // Актуальна інфектологія. - 2021. - Т. 9, № 5-6. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2021_9_5-6_5 Циркуляція різних штамів вірусу кору тісно пов'язана з регіоном та рівнем захворюваності, оскільки циркулюючі штами можуть змінюватись в період епідемічних спалахів та в міжепідемічні періоди. За даними ВООЗ, найбільш поширеним під час епідемічних спалахів у всьому світі є генотип B3. Тому типування циркулюючих штамів вірусу кору, особливо під час епідемічного спалаху, є важливим процесом, у тому числі й з метою прогнозування розвитку епідемії. Мета дослідження - ідентифікація та визначення генотипу циркулюючих в Україні штамів вірусу кору в період 2012 - 2019 рр. Використано та проаналізовано звітню документацію ДУ "Одеський обласний лабораторний центр" МОЗУ в Одеській області за 2012 - 2019 рр. щодо дослідження матеріалів від хворих з підозрою на кір з використанням молекулярно-біологічних, генетичних, аналітичних та статистичних підходів. Відповідно до стандартного протоколу ВООЗ для секвенування та проведення філогенетичного аналізу від пацієнтів виділяли циркулюючі штами вірусу кору з використанням спеціальної культури клітин Vero/SLAM, а після культивування з отриманого вірус-вміщуючого матеріалу виділяли РНК вірусу кору та проводили ЗТ-ПЛР. Отриману кДНК відправляли на генотипування, яке проводилось у референс-лабораторії ВООЗ з діагностики кору та краснухи в м. Люксембурзі. За період 2012 - 2014 рр. було виділено 20 штамів вірусу кору з 45 проб (сеча та носоглоткові змиви) від хворих з діагнозом "кір". У 2015 - 2016 рр. виділення вірусу не проводилось через одиничні випадки захворювання. У 2017 р. було виділено 24 штами вірусу зі 164 проб. Висновки: отримані в ДУ "Одеський обласний лабораторний центр" результати свідчать, що у міжепідемічний період 2012 - 2014 рр. у регіоні циркулював переважно генотип D4, а починаючи з 2017 р., коли спостерігається підвищення кількості захворілих, пов'язане з новим епідемічним спалахом, на півдні України циркулює переважно генотип В3, генетичної лінії MVs/Kabul.AFG/20.2014/3 B3. Як бачимо, ці дані цілком збігаються з даними, наведеними у літературних джерелах, щодо циркуляції генотипів, які зустрічались у певний час в Європейському регіоні залежно від кількості захворілих.
| 15. |
Гридіна Т. Особливості лікування та профілактики інфекції, викликаної вірусом гепатиту С. Огляд [Електронний ресурс] / Т. Гридіна // Medical science of Ukraine. - 2022. - Vol. 18, № 1. - С. 64-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2022_18_1_11
| 16. |
Грузевський О. А. Прогнозування ризику розвитку дисбіозу за показниками гуморального імунітету [Електронний ресурс] / О. А. Грузевський, Т. Л. Гридіна, А. В. Дубіна, К. В. Радкевич, А. М. Табуліна, Г. Ю. Шевчук // Одеський медичний журнал. - 2022. - № 1-2. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2022_1-2_5
|
|
|