Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (17) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гур'єва О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Пархоменко О. М. Вплив порушення функції нирок на перебіг інфаркту міокарда, ускладненого серцевою недостатністю з збереженою систолічною функцією лівого шлуночка серця [Електронний ресурс] / О. М. Пархоменко, О. С. Гур'єва, Ю. В. Корнацький, С. М. Кожухов, О. О. Сопко // Фізіологічний журнал. - 2013. - Т. 59, № 4. - С. 80-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2013_59_4_14 Для вивчення впливу функції нирок на розвиток ускладнень гострого інфаркту міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST на електрокардіограмі залежно від наявності гострої серцевої недостатності (СН) у хворих із фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) >> 40 % оцінено швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) на 1-шу і 3 - 10-ту добу ІМ. У пацієнтів із ФВ ЛШ >> 40 % і ознаками гострої СН (1-ша група, n = 153) ШКФ << 70 мл/хв у перерахунку на одиницю площі поверхні тіла на 3 - 10-ту добу ІМ виявилася достовірним незалежним маркером ризику повторного ІМ (співвідношення ризиків (СР) з 95 % довірчим інтервалом [95 % ДІ] = 4,08 [1,72 - 11,73], P << 0,005) і смерті від серцево-судиних захворювань (CP [95 % ДІ] = 3,61 [1,09 - 11,99], P << 0,05). У хворих із ФВ ЛШ >> 40 % без ознак гострої СН (2-га група, n = 338) ШКФ << 68 мл/хв є фактором високого ризику смерті протягом трьох років після інфаркту (CP [95 % ДІ] = 7,13 [2,06 - 24,74], P << 0,005). Значення ШКФ не мали кореляції із рівнем маркерів ушкодження міокарда. В 1-й групі ШКФ на 3 - 10-ту добу ІМ має достовірну негативну кореляцію з фактором некрозу пухлини <$Ealpha> та фактором росту ендотелію судин і тривалістю реєстрації симптомів гострої СН. У 2-й групі ШКФ не корелює із рівнем маркерів активації системного запального процесу та функції ендотелію, що свідчить про різні механізми розвитку дисфункції нирок у пацієнтів із збереженою систолічною функцією ЛШ з проявами СН та без них на 1-шу добу ІМ з елевацією сегмента ST. | ||
| 2. | Гур'єва О. В. Використання відеофрагментів як автентичного матеріалу в межах комунікативного підходу [Електронний ресурс] / О. В. Гур'єва // Педагогічна освіта: теорія і практика. - 2011. - Вип. 9. - С. 107-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppo_2011_9_20 | ||
| 3. | 
Богданова Т. А. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту на тлі харчової гіперчутливості у підлітків [Електронний ресурс] / Т. А. Богданова, В. С. Березенко, О. В. П'янкова, О. В. Гур'єва, Г. М. Голованенко // Современная педиатрия. - 2018. - № 3. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_3_11 Мета роботи - виявити особливості перебігу хронічної гастродуоденальної патології (ХГДП) у підлітків із харчовою гіперчутливістю (ХГЧ). Під спостереженням було 50 дітей віком від 12 до 17 років із ХГДП на тлі ХГЧ. Залежно від рівня IgE діти були розподілені на дві групи спостереження - IgE(+) та IgE(-). Вивчалися анамнестичні та клінічні дані, результати фіброезофагогастродуоденоскопії, інтрагастральної pH-метрії, діагностики H. pylori за допомогою уреазного та дихального "Хелік-тесту". Діти з IgE(+) та з IgE(-) мали такі діагнози: хронічний інфекційний Hp-асоційований гастродуоденіт, хронічний гастрит, пов'язаний із дуоденальним рефлюксом, хронічний гастродуоденіт із ерозивною гастропатіею або дуоденопатіею та алергічний дуоденіт. Зроблено висновки, що клінічно у підлітків із IgE(+) превалював інтенсивний біль у животі, не пов'язаний із прийомом їжі. А у дітей з IgE(-) біль у животі був неінтенсивним і пов'язаним із прийомом їжі. Провідною ознакою диспептичного синдрому у підлітків із IgE(-) була нудота. | ||
| 4. |
Починок Т. В. Позастравохідні прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей, що часто хворіють [Електронний ресурс] / Т. В. Починок, О. В. Журавель, С. С. Вороніна, О. В. Гур'єва // Современная педиатрия. - 2018. - № 3. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_3_13 Проаналізовано дані літератури щодо клінічних станів, які можуть бути позастравохідними проявами гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дітей, що часто хворіють (ДЧХ). Встановлено, що позастравохідні прояви ГЕРХ у ДЧХ потрібно враховувати під час первинної діагностики та впродовж усього періоду диспансерного спостереження. Найчастішими асоціаціями є синдром рефлюкс-залежного кашлю, синдром рефлюкс-ларингіту, синдром рефлюкс-астми та синдром зубних рефлюкс-ерозій. Серед позастравохідних варіантів ГЕРХ у ДЧХ відзначається особлива форма - оториноларингологічна, якій притаманний розвиток хронічного ларингіту - у 80,0 %, хронічного фарингіту - у 60,0 % та їх поєднання - у 48,0 % випадків. До рефлюкс-індукованих уражень належать зміни з боку порожнини носа та слухової труби у вигляді хронічного риносинуситу, синуситу та рецидивного запалення середнього вуха. Важкими позастравохідними проявами ГЕРХ у ДЧХ, за даними літератури, є трахеальний стеноз, рефлюкс-індукована бронхіальна астма, а також ідіопатичний легеневий фіброз; як додаткове обстеження рекомендовано проводити контрастну рентгеноскопію стравоходу та шлунка, рН-моніторинг, спірометрію з бронхопровокаційними пробами, фіброгастродуоденоскопію з прицільною біопсією. | ||
| 5. | 
Починок Т. В. Патогенетичні механізми коморбідного перебігу респіраторної патології та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей, які часто хворіють [Електронний ресурс] / Т. В. Починок, О. В. Журавель, С. С. Вороніна, О. В Гур'єва // Перинатология и педиатрия. - 2018. - № 1. - С. 98-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2018_1_22 Мета роботи - провести аналіз даних літератури щодо патогенетичних механізмів респіраторної патології при поєднанні з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою в дітей, які часто хворіють. Використано методи семантичного оцінювання, порівняння, системного, а також структурно-логічного аналізів. Виділено два провідні механізми - мікроаспіраційний та рефлекторно-вагусний. Встановлено, що в розвитку запалення при частих гострих респіраторних захворюваннях, при поєднаному перебігу з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, в дітей та підлітків істотну роль відіграють порушення функцій місцевої системи імунітету - MALT (mucosa associated lymphoid tissue), а патологічний процес у дихальних шляхах пацієнтів із патологією, асоційованою з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, спричиняють зміни імунної системи - порушення співвідношення Т- і В-лімфоцитів, дисбаланс С3, С4 та С5 компонентів комплементу IgG, IgM, IgA. У літературі вказується, що при коморбідному перебігу респіраторної патології з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою слід враховувати стан вегетативної та ендокринної регуляцій в дітей пубертантного віку. Виявлено, що при поєднанні респіраторної патології та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби важливе значення має ендокринна активність ендотелію та інтенсивність процесів перекисного окислення ліпідів. За даними досліджень, основним патогенетичним внеском гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в розвиток патології дихальних шляхів є зниження функції антирефлюксного бар'єру та зменшення стравохідного кліренсу, з розвитком рефлюкс-асоційованої бронхообструкції. При такій коморбідності формується "замкнене коло" та спостерігається взаємообтяження захворювань. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |