Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Гуреля В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 20
Представлено документи з 1 до 20
|
1. |
Фещенко В. П. Моніторинг вертикальної міграції 137Cs по профілю меліорованого торфово-болотного грунту [Електронний ресурс] / В. П. Фещенко, В. В. Гуреля // Меліорація і водне господарство. - 2010. - Вип. 98. - С. 190-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mivg_2010_98_21
| 2. |
Савчук О. І. Система удобрення картоплі за органічного виробництва [Електронний ресурс] / О. І. Савчук, А. О. Мельничук, В. В. Гуреля, Л. А. Іваненко // Агропромислове виробництво Полісся. - 2014. - Вип. 7. - С. 25-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/avpol_2014_7_6
| 3. |
Савчук О. І. Жито озиме в сівозміні за органічного способу вирощування [Електронний ресурс] / О. І. Савчук, В. В. Гуреля, Н. А. Кошицька, Л. А. Іваненко // Агропромислове виробництво Полісся. - 2015. - Вип. 8. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/avpol_2015_8_5
| 4. |
Фещенко В. П. Прогностичний аналіз екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених агроландшафтах Полісся [Електронний ресурс] / В. П. Фещенко, В. В. Гуреля // Збалансоване природокористування. - 2016. - № 3. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2016_3_5
| 5. |
Фещенко В. П. Оцінювання радіоекологічного навантаження на населення Житомирської області [Електронний ресурс] / В. П. Фещенко, В. В. Гуреля, А. Ф. Щербатюк // Збалансоване природокористування. - 2017. - № 1. - С. 131-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2017_1_29
| 6. |
Кошицька Н. А. Еколого-економічні показники виробництва органічної продукції за різних систем удобрення [Електронний ресурс] / Н. А. Кошицька, В. В. Гуреля, О. І. Савчук // Збалансоване природокористування. - 2017. - № 3. - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2017_3_11
| 7. |
Ландін В. П. Особливості виносу 137Сs зерновими та зернобобовими культурами в умовах Житомирського Полісся [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, Л. А. Райчук, І. К. Швиденко, В. П. Ткачук, В. В. Гуреля // Вісник аграрної науки. - 2017. - № 12. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2017_12_12
| 8. |
Савчук О. І. Формування продуктивності багаторічних трав на осушуваних мінеральних ґрунтах [Електронний ресурс] / О. І. Савчук, В. В. Гуреля, М. П. Дідківський // Корми і кормовиробництво. - 2014. - Вип. 79. - С. 207-212. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kik_2014_79_36
| 9. |
Савчук О. І. Ефективність вирощування амаранту в умовах зони Полісся [Електронний ресурс] / О. І. Савчук, В. В. Гуреля, Н. А. Кошицька, А. Г. Блєк // Агропромислове виробництво Полісся. - 2016. - Вип. 9. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/avpol_2016_9_9
| 10. |
Кочик Г. М. Вплив сегетальної рослинності на формування радіонуклідного забруднення сіна конюшини лучної [Електронний ресурс] / Г. М. Кочик, А. О. Мельничук, В. В. Гуреля, Г. А. Кучер // Агропромислове виробництво Полісся. - 2017. - Вип. 10. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/avpol_2017_10_5
| 11. |
Савчук О. І. Вирощування спельти озимої за використання препаратів біологічного походження в умовах Полісся [Електронний ресурс] / О. І. Савчук, Н. А. Кошицька, В. В. Гуреля, М.М. Ключевич // Агропромислове виробництво Полісся. - 2018. - Вип. 11. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/avpol_2018_11_8
| 12. |
Савчук О. І. Оптимізація земельних угідь зони Полісся залежно від погодних умов [Електронний ресурс] / О. І. Савчук, А. О. Мельничук, Г. М. Кочик, В. В. Гуреля // Землеробство. - 2018. - Вип. 2. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zemlerobstvo_2018_2_13
| 13. |
Мельничук А. О. Продуктивність короткоротаційних сівозмін на осушуваних ґрунтах зони Полісся [Електронний ресурс] / А. О. Мельничук, О. І. Савчук, Г. М. Кочик, В. В. Гуреля // Вісник аграрної науки. - 2020. - № 7. - С. 67-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2020_7_11
| 14. |
Николюк О. М. Оцінка ефективності використання технологій аерофотозйомки малими та середніми сільськогосподарськими підприємствами [Електронний ресурс] / О. М. Николюк, В. В. Гуреля, П. П. Топольницький // Агросвіт. - 2020. - № 11. - С. 66-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2020_11_11
| 15. |
Ландін В. П. Оцінка санітарного стану лісових насаджень за даними дистанційного зондування [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, Т. Л. Кучма, В. В. Гуреля, В. А. Захарчук, В. Л. Соломко, В. П. Фещенко // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 4. - С. 76-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_4_11 Висвітлено зростання площ патологічного всихання хвойних насаджень і масового ушкодження деревостанів шкідниками й хворобами лісу в багатьох країнах світу та в Україні упродовж двох останніх десятиріч. В умовах малолісної України проблеми погіршення стану лісів, зниження їх продуктивності і стійкості до несприятливих чинників середовища стали першочерговими у зв'язку з необхідністю переходу лісового господарства на сталий розвиток. Упродовж останніх років у лісах Українського Полісся спостерігається активізація лісопатологічних процесів, які носять хронічний характер та призводять до всихання соснових насаджень. Встановлено, зокрема за даними дистанційного зондування, що у багатьох випадках значне всихання деревостанів відбувається швидкими темпами, часто впродовж одного вегетаційного періоду, причому у середньовікових, пристигаючих, стиглих і перестійних насадженнях природного походження, у сприятливих для зростання сосни звичайної лісорослинних умовах. Наголошено, що вже у 2003 р. у лісах підприємств Державного комітету лісового господарства України суцільні санітарні рубки у всихаючих насадженнях проводились на площі понад 11,5 тис. га, а вибіркові - на площі майже 140 тис. га. Наразі площа лісів, які потребують негайних заходів боротьби з хворобами та шкідниками перевищила 370 тис. га (понад 6 % земель вкритих лісом). Акцентовано увагу на тому, що ефективний захист лісів від шкідників і хвороб можливий за умов оперативного виявлення і моніторингу вогнищ розмноження шкідників та інфекцій. Запропоновано впровадження супутникового моніторингу лісових екосистем. Обгрунтовано, що у сучасних умовах для оцінки патологічних процесів у лісах прогресивним і економічно виправданим методом є дистанційне зондування (ДЗ) з космічних апаратів.
| 16. |
Савчук О. І. Вплив біопрепаратів на формування продуктивності вівса голозерного за умов органічного виробництва [Електронний ресурс] / О. І. Савчук, В. В. Гуреля, Н. А. Кошицька, М. М. Ключевич, О. В. Дребот // Агропромислове виробництво Полісся. - 2019. - Вип. 12. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/avpol_2019_12_8
| 17. |
Ландін В. П. Вплив лісових пожеж на рослинний покрив радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, О. Г. Тищенко, В. В. Гуреля, Т. Л. Кучма, В. П. Фещенко // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 68-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_1_8 Наведено результати оцінювання впливу пожеж на рослинний покрив території зони відчуження ЧАЕС і зони безумовного обов'язкового відселення (ЗВ і ЗБОВ), природного заповідника "Древлянський" засобами дистанційного зондування Землі за період з 1986 до 2020 pp. Зазначено, що на забруднених аварійними викидами Чорнобильської АEC територіях, природна рослинність відіграє роль стабілізатора радіоекологічної ситуації. За стабільних процесів сукцесії винесення речовин за межі ландшафту практично відсутнє і значно зменшує вторинне забруднення прилеглих територій радіонуклідами. Запропоновано методологію і критерії оцінки стану рослинного покриву засобами дистанційного зондування Землі і методами геоінформаційних технологій. Порівнянням космічних знімків території зони відчуження і зони безумовного обов'язкового відселення за 1986, 1999, 2013, 2017, 2018, 2019, 2020 pp., тобто за термін 34 роки після аварії, встановлено істотні зміни в стані земель, які належали до лісових і сільськогосподарських угідь. Виявлено зміни меж водних об'єктів різної спрямованості внаслідок: осушення штучних водойм, зміни напрямку русла річок, заболочування меліоративних каналів і суміжних до них ділянок лісу, зміни стану лісів внаслідок пошкодження пожежами, накопичення сухих лісових матеріалів, проведення лісовпорядкувальних заходів. Зазначено також, що за спектральними даними космічних знімків добре відстежуються ділянки лісу, ушкоджені шкідниками. За час, який минув після аварії, сільськогосподарські землі категорії рілля перейшли у перелоги з природним поновленням дерев, а пасовища та сіножаті у природні луки із зміною видового складу трав'янистих рослин. Отримано карту просторового розподілу ушкодженої пожежею рослинності, яка містить: типи рослинних угруповань (біоценоз), тип насаджень лісу (хвойний, листяний, мішаний) та трав'янистої рослинності, ступінь ушкодження, їх площу, часові терміни пожежі.
| 18. |
Савчук О. І. Особливості вирощування соняшнику (Helianthus L.) на осушуваному дерново-підзолистому ґрунті в умовах зміни клімату [Електронний ресурс] / О. І. Савчук, А. О. Мельничук, Г. М. Кочик, В. В. Гуреля, О. В. Дребот // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 133-139 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_2_18 Проаналізовано стан вологозабезпечення осушуваного дерново-підзолистого грунту впродовж вегетаційного періоду 2018 - 2019 рр. Встановлено, що вже в ліпшій період загальні запаси продуктивної вологи в 0 - 100 см шарі грунту зменшилися до критичних показників (до 60 мм), а рівень грунтових вод знизився до 2,5 - 3,0 м (глибина закладки дрен - 1,1 м). Наведено результати впливу різних рівнів удобрення на врожайність та якість насіння соняшнику, що розміщувався в чотирипільній сівозміні після пшениці озимої. Встановлено, що в умовах дефіциту вологи в грунті, дві системи удобрення - рекомендована для зони Полісся норма мінеральних добрив N60P60K90 на фоні 40 т/га підстилкового гною та підвищена в 1,5 раза норми (N90P90K135) на фоні 4,0 т/га соломи були рівнозначними. За їх використання отримано однакову врожайність насіння - на рівні 2,30 - 2,33 т/га. При застосуванні рекомендованої норми мінеральних добрив сумісно з соломою попередника відмічено зниження виходу насіння в середньому на 14,0 %. Дворазове підживлення посівів мікродобривом Ярило істотно збільшило врожайність соняшнику на варіантах без внесення мінеральних добрив та за використання N60P60K90 на фоні соломи. Вміст олії в насінні становив 47,9 - 50,1 %, істотної залежності від системи удобрення не відстежено. Відмічено найбільш ефективну систему удобрення - N60P60K90 сумісно з соломою і мікродобривом Ярило, за якої врожайність насіння соняшнику становила 2,3 т/га та рівень рентабельності 43,5 %. Дослідження в цьому напрямі потребують подальшого продовження і можуть бути використані в розробці інтенсивних технологій вирощування соняшнику в різноротаційних сівозмінах на осушуваних грунтах.
| 19. |
Мельничук А. О. Оптимізація живлення культур в інтенсивній короткоротаційній сівозміні на дерново-середньопідзолистих ґрунтах Полісся [Електронний ресурс] / А. О. Мельничук, Г. А. Кучер, О. І. Савчук, Г. М. Кочик, В. В. Гуреля, В. Б. Ковальов // Вісник аграрної науки. - 2021. - № 11. - С. 17-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2021_11_4
| 20. |
Вертегел С. Г. Розробка методики створення і оновлення картографічної основи з використанням космічних знімків від супутників "SUPER VIEW-1" [Електронний ресурс] / С. Г. Вертегел, В. Ю. Вишняков, В. В. Гуреля, С. О. Сластін, О. М. Піскун, С. П. Харченко, В. С. Мороз // Екологічна безпека та природокористування. - 2022. - Вип. 1. - С. 89-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebpk_2022_1_9
|
|
|