Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (29) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Данилець Р$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 39 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Возіанов С. О. Рання діагностика раку передміхурової залози: математична модель калькулятора ризику [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, В. М. Григоренко, Р. О. Данилець, Н. В. Нікітаєва, А. Ю. Гурженко // Здоровье мужчины. - 2013. - № 2. - С. 135-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2013_2_37 Розглянуто нові підходи до проблеми ранньої діагностики раку передміхурової залози і диференціальної діагностики з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Для побудови прогностичних тестів використано непараметричний метод бінарної логістичної регресії, що дозволяє досліджувати залежність дихотомічних змінних (у нашому випадку два стани: рак передміхурової залози доброякісна гіперплазія передміхурової залози) від незалежних змінних, найбільш інформативними з яких є відсоткове співвідношення вільного і загального простато-специфічного антигену (ПСА) та щільність ПСА. Обстежено 177 пацієнтів, установлено високу інформативність запропонованого підходу в диференціальній діагностиці раку і доброякісної гіперплазії передміхурової залози. | |||
| 2. |
Григоренко В. М. Ультразвукові особливості функціонального стану нирок при локалізованих формах пухлин до та після органозберігального лікування [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, В. В. Білоголовська, Л. В. Перета, Р. О. Данилець // Здоровье мужчины. - 2013. - № 3. - С. 111-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2013_3_24 Рак нирки (РН) посідає друге місце після раку передміхурової залози серед онкоурологічних захворювань. Своєчасна та точна діагностика об'ємних утворень нирок є актуальною проблемою. Визначення доброякісної чи злоякісної природи цих пухлин має важливе значення в доопераційній діагностиці. Використання нових алгоритмів ультрасонографічних досліджень з використанням доплєрографії сприяє покращанню диференціації природи новоутворення та допомагає у виборі раціонального об'єму оперативного втручання. Ультразвукова діагностика (УЗД) новоутворень нирок із застосуванням доплєрографії є найбільш доступним та неінвазивним методом обстеження та дозволяє виявити новоутворені судинні системи пухлин та аномальні зони кровотоку в нирці, допомагає оцінити функціональний стан паренхіми нирок. У дослідженні брали участь 46 хворих з підозрою на новоутворення нирок, яким виконана резекція органа з пухлиною. УЗД нирок проводили як за загальноприйнятою методикою в традиційному режимі сірої шкали (В-режимі), так із використанням методик доплєрографії на системі експертного рівня XARIO (TOSHIBA). УЗД новоутворень з використанням доплєрівських методик дозволяє виявити зміни ангіоархітектоніки та гемодинамічні порушення в ділянці новоутворення. Раціональне лікування з приводу малих новоутворень нирок (резекція нирки з пухлиною) сприяє відновленню кровотоку в прооперованій нирці і покращує функцію контрлатеральної нирки. | |||
| 3. | 
Григоренко В. М. Рак передміхурової залози: поширеність патології в Україні [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, Н. В. Бровко, Р. О. Данилець, А. В. Бардін // Урологія. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 24-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2014_18_2_6 | |||
| 4. |
Григоренко В. М. Порівняльна оцінка функціонального стану нирок після відкритих та лапароскопічних операцій з приводу малих ниркових новоутворень [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, Р. О. Данилець, Л. В. Перета, А. В. Бардін // Урологія. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 83-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2013_17_2_44 | |||
| 5. |
Григоренко В. М. Низькодозова естроген-антиандрогенна терапія в паліативному лікуванні раку передміхурової залози: оцінювання віддалених результатів [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, С. С. Волков, Р. О. Данилець, М. В. Вікарчук // Здоровье мужчины. - 2015. - № 4. - С. 126-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2015_4_32 Проведено порівняльне оцінювання результатів лікування в режимі низькодозової естроген-антиандрогенної терапії проти монотерапії нестероїдним антиандрогеном хворих на рак передміхурової залози II - IV стадій. У досліджувану групу ввійшли 47 хворих, що отримували лікування в режимі HEAT (флутамід по 250 мг <$E times> З рази на день в сполученні з сублінгвальним вживанням хлортріанізену в субтерапевтичних дозах: 0,006 г <$E times> 2 рази на добу), група контролю була представлена 88 хворими, які одержували флутамід у стандартній дозі (250 мг <$E times> 3 рази на добу). При спостереженні в динаміці протягом лікування в обох групах відзначалось зниження інтенсивності скарг, покращання урофлоуметричних показників, зменшення об'єму передміхурової залози та зниження рівня ПСА без достовірної різниці зазначених показників між групами. Показники загальної та канцерспецифічної виживаності між групами також статистично не відрізнялись (<$E р~>>~0,05>). Комбіноване застосування флутаміду в режимі HEAT дозволяє досягти суттєвого терапевтичного ефекту в короткі строки з менш вираженими побічними реакціями, покращити виживаність та якість життя хворого. | |||
| 6. |
Григоренко В. М. Фактори прогнозу та онкологічні результати радикальної простатектомії у хворих з клінічно локалізованим і місцево-поширеним раком передміхурової залози [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, В. С. Сакало, В. В. Мрачковський, Р. О. Данилець, М. Д. Соснін // Здоровье мужчины. - 2011. - № 2. - С. 178-183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2011_2_41 | |||
| 7. |
Терзійський М. В. Порівняльний аналіз віддалених результатів лікування місцево-поширеного та метастатичного раку нирки [Електронний ресурс] / М. В. Терзійський, В. М. Григоренко, С. В. Шевчук, Р. О. Данилець // Здоровье мужчины. - 2014. - № 1. - С. 128-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2014_1_29 Наведено порівняльний аналіз віддалених результатів різних методів лікування 244 хворих на рак нирки (РН), яким надавали спеціалізовану допомогу. Виділено 7 груп спостереження: хворі, яким проведено тільки хірургічне лікування, комбіноване з наступною променевою терапією, імунохіміотерапією, автовакцинацією, екстракорпоральною детоксикацією, таргетною терапією і виключно симптоматичне під час активного спостереження. Виявлено особливості частоти прогресування пухлини, розвитку рецидивів і термінів їх виникнення, летальності за роками спостереження, показник 3-річної виживаності. Простежено залежність між критеріями оцінки результатів і видом допомоги, оперативним доступом, загальним станом і ступенем злоякісності процесу. Запропоновано модель тактики ведення даної категорії хворих, використання якої сприяє ранній діагностиці, вибору раціонального методу лікування, адекватного індивідуального за термінами й обсягом заходів диспансерного спостереження. | |||
| 8. |
Григоренко В. М. Нові імуногістохімічні маркери раку передміхурової залози в прогнозуванні виникнення біохімічного рецидиву після радикальної простатектомії [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, А. М. Романенко, С. В. Базалицька, С. М. Межерицький, Р. О. Данилець, М. В. Вікарчук, Н. О. Сайдакова // Здоровье мужчины. - 2014. - № 2. - С. 110-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2014_2_28 Вивчено клінічне значення нових молекулярних маркерів ERG, p27, Кі-67 в прогнозуванні перебігу локалізованого раку передміхурової залози (РПЗ) на основі даних 44 хворих, які перенесли радикальну простатектомію. Не виявлено залежності позитивної експресії маркера ERG та низького рівня p27 від частоти виникнення біохімічного рецидиву. Виражена позитивна реакція p27 може свідчити про сприятливий прогноз перебігу захворювання. Експресія маркера Кі-67, поряд із рівнем ПСА та ступенем диференціації пухлини за шкалою Гліссона, є достовірним незалежним прогностичним фактором рецидиву РПЗ. | |||
| 9. |
Григоренко В. М. Радикальна простатектомія у хворих з несприятливими факторами прогнозу перебігу раку передміхурової залози [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, С. М. Межерицький, І. Г. Єрьомін, Р. О. Данилець, М. В. Вікарчук // Здоровье мужчины. - 2014. - № 3. - С. 150-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2014_3_36 Представлено результати лікування 192 хворих на локалізований та місцево-поширений рак передміхурової залози, яким з квітня 2008 по вересень 2012 р. виконано радикальну нростатектомію. Хворим із несприятливими факторами прогнозу (Глісон <$E symbol У~7>, ПСА <$E symbol У~20> нг/мл, патоморфологічна стадія III - IV) та з біохімічним рецидивом після хірургічного лікування призначали гормональну та/або променеву терапію. Завдяки застосуванню мультимодального підходу в лікуванні локалізованого і місцево-поширеного раку передміхурової залози в осіб із груп високого ризику, можливо досягти 3- і 5-річної канцерспецифічної виживаності на рівні <$E 96,4~symbol С~1,5> % і <$E 89,6~symbol С~4,0> % відповідно. | |||
| 10. |
Григоренко В. М. Стероїдні та нестероїдні антиандрогени в паліативному лікуванні раку передміхурової залози: порівняльне оцінювання віддалених результатів [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, С. С. Волков, Р. О. Данилець, М. В. Вікарчук // Здоровье мужчины. - 2014. - № 3. - С. 156-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2014_3_37 В дослідження включені 139 хворих на рак передміхурової залози II - IV стадії, які одержували паліативну гормональну терапію за період 1998 - 2010 pp. Залежно від типу проведеної антиандрогенної терапії хворі були розподілені на дві групи. У першу групу ввійшли 88 хворих, які одержували флутамід в дозі по 250 мг <$E times> 3 рази на добу. Друга група представлена 51 хворим, що вживали ципротерону ацетат в таблетованій формі по 100 мг <$E times> 3 рази на добу. Період спостереження склав в середньому 62 міс в першій групі та 44 - в другій. Доведено позитивну відповідь на лікування стероїдними та нестероїдними антиандрогенами. Ефективність лікування флутамідом та ципротерону ацетатом була подібною, як за найближчими, так і за віддаленими результатами. Одержані дані свідчать про те, що метастатичні зміни є незалежним фактором негативного прогнозу. Запропонована терапія не спричиняє важких ускладнень, що могли б загрожувати життю хворого, і не потребує специфічної корекції. | |||
| 11. |
Григоренко В. М. Особливості демографічних показників населення України в аспекті поширення раку передміхурової залози [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, Н. О. Сайдакова, Р. О. Данилець, Н. В. Бровко // Здоровье мужчины. - 2014. - № 4. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2014_4_4 Надано апріорний аналіз демографічних показників в Україні з визначенням прогнозу до 2015 р. та подальшим співставленням рівня захворюваності на рак передміхурової залози (РПЗ) за генеральною сукупністю чоловічого населення. Установлено, що Україна належить до країн з другим типом відновлення населення, який характеризується низькими рівнями народжуваності на тлі незмінного показника смертності чоловіків старших за 55 років і незначним природним приростом населення. Доведено неухильне зниження чисельності населення України, особливо серед чоловіків. Визначена тенденція зберігатиметься в найближчі три роки. Зазначена динаміка підтверджує подальше зростання контингентів хворих на РПЗ, що відноситься до патології старечого покоління. Обгрунтовано важливість даного дослідження стосовно організації надання спеціалізованої медичної допомоги та визначення перспективних пріоритетних напрямів досліджень. | |||
| 12. |
Григоренко В. М. Порівняльне оцінювання результатів лікування раку передміхурової залози нестероїдним антиандрогеном у стандартній та редукованій дозах [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, С. С. Волков, Р. О. Данилець, М. В. Вікарчук, А. М. Вальчишин // Здоровье мужчины. - 2015. - № 3. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2015_3_7 Проведено порівняльне оцінювання результатів лікування нестероїдним антиандрогеном (флутамід) у 112-ти хворих на рак передміхурової залози II - IV стадій. У досліджувану групу ввійшли 28 хворих, що одержували флутамід в редукованій дозі (125 мг 4 рази на добу), в групу контролю - 84 хворих, що одержували флутамід в стандартній дозі (250 мг тричі на добу). Під час спостереження в динаміці протягом жування в обох групах відзначали зниження інтенсивності карг, покращання урофлоуметричних показників, зменшення об'єму передміхурової залози та зниження рівня ПСА без достовірної різниці наведених показників між групами. Показники загальної та канцерспецифічної виживаності між групами також статистично не відрізнялись (<$Eroman p~>>~0,05>). У разі редукції дози флутаміду була нижчою частота побічних реакцій та зменшувалась вартість лікування.Проведено порівняльне оцінювання результатів лікування в режимі низькодозової естроген-антиандрогенної терапії проти монотерапії нестероїдним антиандрогеном хворих на рак передміхурової залози II - IV стадій. У досліджувану групу увійшли 47 хворих, що одержували лікування в режимі НЕАТ (флутамід по 250 мг <$Etimes> 3 рази на день у поєднанні з сублінгвальним застосуванням хлортріанізену в субтерапевтичних дозах: 0,006 г <$Etimes> 2 рази на добу), група контролю була представлена 88 хворими, які одержували флутамід в стандартній дозі (250 мг тричі на добу). Під час спостереження в динаміці протягом лікування в обох групах відзначалось зниження інтенсивності скарг, покращання урофлоуметричних показників, зменшення об'єму передміхурової залози та зниження рівня ПСА без достовірної різниці даних показників між групами. Показники загальної та канцерснецифічної виживаності між групами також статистично не відрізнялись (<$Eroman p~>>~0,05>). Комбіноване застосування флутаміду в режимі НЕАТ надає змогу досягти суттєвого терапевтичного ефекту в стислі строки з менш вираженими побічними реакціями, покращити виживаність та якість життя хворого. | |||
| 13. |
Григоренко В. М. Порівняльне оцінювання результатів лікування раку передміхурової залози нестероїдним антиандрогеном та в режимі низькодозової естроген-антиандрогенної терапії [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, С. С. Волков, Р. О. Данилець, М. В. Вікарчук // Здоровье мужчины. - 2015. - № 3. - С. 142-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2015_3_33 Проведено порівняльне оцінювання результатів лікування нестероїдним антиандрогеном (флутамід) у 112-ти хворих на рак передміхурової залози II - IV стадій. У досліджувану групу ввійшли 28 хворих, що одержували флутамід в редукованій дозі (125 мг 4 рази на добу), в групу контролю - 84 хворих, що одержували флутамід в стандартній дозі (250 мг тричі на добу). Під час спостереження в динаміці протягом жування в обох групах відзначали зниження інтенсивності карг, покращання урофлоуметричних показників, зменшення об'єму передміхурової залози та зниження рівня ПСА без достовірної різниці наведених показників між групами. Показники загальної та канцерспецифічної виживаності між групами також статистично не відрізнялись (<$Eroman p~>>~0,05>). У разі редукції дози флутаміду була нижчою частота побічних реакцій та зменшувалась вартість лікування.Проведено порівняльне оцінювання результатів лікування в режимі низькодозової естроген-антиандрогенної терапії проти монотерапії нестероїдним антиандрогеном хворих на рак передміхурової залози II - IV стадій. У досліджувану групу увійшли 47 хворих, що одержували лікування в режимі НЕАТ (флутамід по 250 мг <$Etimes> 3 рази на день у поєднанні з сублінгвальним застосуванням хлортріанізену в субтерапевтичних дозах: 0,006 г <$Etimes> 2 рази на добу), група контролю була представлена 88 хворими, які одержували флутамід в стандартній дозі (250 мг тричі на добу). Під час спостереження в динаміці протягом лікування в обох групах відзначалось зниження інтенсивності скарг, покращання урофлоуметричних показників, зменшення об'єму передміхурової залози та зниження рівня ПСА без достовірної різниці даних показників між групами. Показники загальної та канцерснецифічної виживаності між групами також статистично не відрізнялись (<$Eroman p~>>~0,05>). Комбіноване застосування флутаміду в режимі НЕАТ надає змогу досягти суттєвого терапевтичного ефекту в стислі строки з менш вираженими побічними реакціями, покращити виживаність та якість життя хворого. | |||
| 14. |
Григоренко В. М. Оцінювання віддалених результатів різних схем і режимів проведення паліативної гормональної терапії у хворих на рак передміхурової залози [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, Р. О. Данилець, С. С. Волков, В. С. Сакало, А. В. Бардін, М. В. Вікарчук // Здоровье мужчины. - 2016. - № 1. - С. 149-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2016_1_31 Проведене порівняльне оцінювання найближчих та віддалених результатів лікування за різними схемами: стероїдним, нестероїдним антиандрогеном у стандартній та редукованій дозах, аналогом ЛГ-РГ та в режимі низькодозової естрогенантиандрогенної терапії хворих на рак передміхурової залози II - IV стадій. При спостереженні у динаміці протягом лікування в усіх групах відзначали зниження інтенсивності скарг, покращення урофлоуметричних показників, зменшення об'єму передміхурової залози та зниження рівня сироваткового простатспецифічного антигену без достовірної різниці даних показників між групами. Показники загальної та канцерспецифічної виживаності між групами також статистично не відрізнялись (p >> 0,05). Комбіноване застосування флутаміду в режимі HEAT дозволяє досягти суттєвого терапевтичного ефекту в короткі строки з менш вираженими побічними реакціями, покращити виживаність та якість життя хворого. Редукція дози флутаміду не знижує показники загальної та канцерспецифічної виживаності та покращує переносимість лікування. | |||
| 15. |
Григоренко В. М. Діагностичне значення молекулярних маркерів у хворих на нирково-клітинний рак [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, Г. В. Панасенко, Н. О. Сайдакова, Л. В. Перета, А. П. Онищук, Р. О. Данилець // Здоровье мужчины. - 2016. - № 1. - С. 154-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2016_1_32 Нирково-клітинний рак (НКР) - одна з найбільш поширених нозологічних одиниць серед онкологічної патології. При своєчасному зверненні сучасні методи променевої діагностики дозволяють виявити малі ниркові новоутворення та провести органозберігальне лікування. Проте відсутність симптоматики на перших стадіях зумовлює пошук онкомаркерів в якості скринінгу для проведення оптимального радикального лікування НКР. У групу дослідження увійшло 32 хворих на НКР за період з лютого 2014 до червня 2015 рр., прооперованих в ДУ "Інститут Урології НАМН України", та плазма крові 14 умовно здорових осіб. Мета дослідження - пошук епігенетичних онкомаркерів для скринінгу та ранньої діагностики НКР. Проведено визначення експресії мікро-РНК-30 та мікроРНК-138 у хворих на НКР до оперативного втручання та умовно здорових осіб. Одержані результати вказують на високі рівні експресії мікроРНК-30 та мікроРНК-138 у хворих із світлоклітинною формою захворювання. Для впровадження в практику тестових систем для ранньої діагностики та скринінгу захворювання вказані епігенетичні маркери потребують подальшого вивчення на більш структурно глибоких рівнях регуляції канцерогенезу. | |||
| 16. | 
Григоренко В. М. Прогностична стратифікація клінічно місцево–поширеного раку передміхурової залози [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, М. В. Вікарчук, Р. О. Данилець, О. О. Банас, Н. В. Бровко, С. С. Волков // Клінічна хірургія. - 2016. - № 9. - С. 39–42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_9_13 | |||
| 17. |
Григоренко В. М. Виявлення анти-Hsp60 антитіл у сироватці крові хворих на рак передміхурової залози [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, Л. Ф. Яковенко, М. В. Вікарчук, Р. О. Данилець, М. О. Косюхно, І. В. Крупська, Л. Л. Сидорик // Здоровье мужчины. - 2016. - № 2. - С. 154-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2016_2_35 Наведено дані щодо рівня анти-Hsp60 антитіл у сироватці крові 55-ти хворих на рак передміхурової залози, яким проведено радикальну простатектомію. Як контроль використовували низькореактивну до Hsp60 сироватку донорів крові (n = 67). Встановлено статистично достовірну різницю між рівнем анти-Hsp60 антитіл у хворих на рак передміхурової залози та контролем. Не виявлено кореляції рівня анти-Hsp60 антитіл з клініко-морфологічними характеристиками хворих: вихідний рівень простатоспецифічного антигену (ПСА), ступінь диференціації пухлини за Глісоном, патоморфологічна стадія. Високі рівні анти-Hsp60 антитіл у сироватці крові спостерігали, як правило, у хворих із агресивним перебігом захворювання. У пацієнтів з низьким доопераційним рівнем ПСА, але у яких розвинувся біохімічний рецидив після радикальної простатектомії, рівень анти-Hsp60 антитіл був підвищеним (анти-Hsp60 позитивна сироватка). | |||
| 18. |
Возіанов С. О. Ідентифікація нових діагностичних маркерів раку передміхурової залози за допомогою noti–мікрочипів [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, В. І. Кашуба, В. М. Григоренко, В. В. Гордіюк, Р. О. Данилець, Ю. М. Бондаренко, М. В. Вікарчук // Клінічна хірургія. - 2016. - № 4. - С. 54–57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_4_16 Досліджено зразки біопсійного матеріалу 33 хворих, обстежених з приводу припущення про наявність раку передміхурової залози (РПЗ). За даними морфологічного дослідження, у 15 хворих верифіковано доброякісну гіперплазію (ДГ) передміхурової залози (ПЗ), у 18 - аденокарциному ПЗ. Для визначення епігенетичних змін застосовували Hotl-мікрочіпи 180 клонів 3-ї хромосоми. У 50 генах 3-ї хромосоми відзначено високу частоту змін стану метилювання (від 33 до 82 %). Деякі змінені гени беруть участь у канцерогенезі (HMGB1L5, LRRC58, GPR149, DZIP1L, C3orf77, NUDT16) та виникненні РПЗ (BCL6, ITGA9, FBLN2, SOX2, LRRC3B тощо). Залежність стану метилювання генів від клініко-морфологічних показників у хворих, зокрема, рівня простатспецифічного антигену (ПСА), ступеня диференціації пухлини за Глісоном, стадії РПЗ не встановлена. Ідентифікована панель з 16 нових потенційних маркерів для ранньої та диференційної діагностики РПЗ: BHLHE40, FOXP1, LOC285205, ITGA9, CTDSPL, FGF12, LOC440944/SETD5, VHL, CLCH2, OSBPL10/ZNF860, LMCD1, FAM19A4, CAND2, MAP4, KY та LRRC58. | |||
| 19. |
Григоренко В. М. Біомаркери ранньої та диференційної діагностики раку передміхурової залози [Електронний ресурс] / В. М. Григоренко, Р. О. Данилець, М. В. Вікарчук, Л. В. Горбань, А. В. Клепко // Клінічна хірургія. - 2017. - № 1. - С. 54–57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_1_17 Обстежено 87 пацієнтів з приводу захворювань передміхурової залози (ПЗ), у яких рівень загального простатспецифічного антигену (ПСА) в крові становив 0,5 - 30 нг/мл. У 27 з них захворювання ПЗ не виявлені, у 28 - діагностований рак ПЗ (РПЗ), у 32 - доброякісна гіперплазія ПЗ (ДГПЗ). Доведено, що частота РПЗ та ДГПЗ корелювала з об'ємом ПЗ та залежала від концентрації ПСА та його ізоформ в крові. Рівень [-2]проПСА у сироватці крові достовірно різнився в усіх трьох групах, рівень загального та вільного ПСА - у пацієнтів групи 1 у порівнянні з таким у групах 2 і 3. Це свідчило про можливість визначення вмісту [-2]проПСА як альтернативного біомаркера ранньої та диференційної діагностики РПЗ. | |||
| 20. | 
Данилець Р. О. Аналіз прогностичних властивостей [Електронний ресурс] / Р. О. Данилець, Л. В. Горбань, І. Т. Гавриш, В. М. Григоренко, А. В. Клепко // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Вип. 1. - С. проПСА для диференційної діагностики доброякісних та злоякісних пухлин передміхурової залози. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2017_1_27 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |